05 серпня 2021 року
Київ
справа №380/337/20
адміністративне провадження №К/9901/26372/21
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі-ГУ ДПС у Львівській області) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі № 380/337/20 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Львівській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року у справі № 380/337/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволені повністю.
19 липня 2021 року ГУ ДПС у Львівській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ці судові рішення, в якій послалось на підставу оскарження, передбачену пунктом 1 абзацу першого частини четвертої статті 328 КАС України.
Вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги визначені статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Частиною четвертою статті 330 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В порушення цієї норми ГУ ДПС у Львівській області не виконала зазначеної вимоги.
Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша, підпункт 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону№ 3674-VI).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2270 гривень, отже сума судового збору за подання касаційної скарги не може перевищувати 45400 грн.
Із резолютивної частини рішення суду першої інстанції у цій справі убачається, що сума сплаченого позивачем при поданні позовної заяви судового збору становила - 4329 грн 45 коп.
Таким чином, скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 8658 грн 09 коп. за подання касаційної скарги та подати до Верховного Суду документ, який це підтверджує.
Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Разом з цим відповідно до пункту 4 абзацу першого частини другої статті 330 КАС України зміст касаційної скарги має містити підставу (підстави), передбачену (передбачені) статтею 328 цього Кодексу, на якій (яких) вона подається.
За правилами пункту 1 абзацу першого частини четвертої статті 328 КАС України рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
Законодавець визначив, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
З огляду на зазначені вимоги процесуальних норм, відповідно до пункту 1 абзацу першого частини четвертої статті 328 КАС України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду;
- правовідносини є подібними.
Скаржник послався у скарзі на позицію Верховного Суду у справі № 820/1975/17, яку не було враховано судом апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваного рішення.
У справі № 820/1975/17 предметом судового розгляду були податкові повідомлення-рішення, згідно з якими особі визначались грошові зобов'язання внаслідок формування податкової звітності на підставі фінансових показників нереальної господарської діяльності. Верховний Суд у цій справі висловив позицію, що факти порушення податковим органом строків прийняття рішень самі по собі не впливають на висновки про їх законність. При цьому суди у цій справі встановили, що висновки контролюючого органу про нереальний характер облікованих особою господарських операцій підтверджені фактичними обставинами.
Предметом спору у справі, рішення в якій оскаржуються, є податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу грошових зобов'язань за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки». Суди встановили часткову незаконність спірних рішень, проте визнали їх протиправними в цілому, оскільки недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати. При цьому суди послались на правову позицію Верховного Суду України у певній справі.
Аналіз правовідносин, які були предметом судового розгляду у цих справах, обставин, які досліджувались судами, та висновків свідчить про те, що їх зміст не є подібним, а тому посилання у касаційній скарзі на наявність підстави згідно з пунктом 1 абзацу першого частини четвертої статті 328 КАС України для касаційного перегляду рішень не можна визнати обґрунтованим.
Разом з цим скаржник не навів у скарзі і мотивів можливості застосування такої підстави для перегляду рішень в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності здійснення касаційним судом переоцінки доказів, на підставі яких суди задовольнили такі вимоги позивача.
Колегія суддів вважає, що обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження судових рішень не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі.
Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору та обґрунтувати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі № 380/337/20 залишити без руху.
2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.
3. Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.Б. Гусак
М.М. Гімон
Є.А. Усенко