05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 640/2851/20
адміністративне провадження № К/9901/20591/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.11.2019 №0085214204 в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 516' 956,82 грн, №0085234204 - в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 43' 079,74 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
03.06.2021 ФОП ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення в частині відмови у задоволенні позову.
Верховний Суд ухвалою від 18.06.2021 касаційну скаргу залишив без руху як таку, що подана з порушенням пункту 4 частини другої статті 330 КАС: у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). В цій ухвалі Верховний Суд вказав, у чому полягає невідповідність касаційної скарги пункту 4 частини другої статті 330 КАС, та запропоновав усунути недоліки касаційної скарги, надавши суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу.
На виконання цієї ухвали у встановлений у ній строк позивач надав до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги. Однак, недолік касаційної скарги щодо уточнення підстави касаційного оскарження позивач не усунув.
Так, у касаційній скарзі позивач зазначає підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі пункт 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 КАС.
Підстави касаційного оскарження повинні відповідати висновкам суду в оскаржуваному судовому рішенні щодо підстав задоволення позову/відмови у задоволенні позову, що висновується зі змісту абзацу четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.
Обґрунтовуючи зазначені підстави касаційного оскарження, позивач вказує, що суди попередніх інстанцій не дослідили докази у справі, а саме: реєстраційні свідоцтва на автомобілі, податкового обліку витрат на утримання яких стосується спір; акти про витрати запасних частин на ремонт автомобіля MAN НОМЕР_1 , що використовувався позивачем у господарській діяльності, які підтверджують витрати на ремонт у розмірі 100' 154,52 грн, а відтак і правомірність включення позивачем цієї суми до витрат.
Разом з тим, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, застосувавши Закон України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 №584-VII, зробив висновок, що транспортні засоби (авторефрижератори та автомобілі з ізотермічними кузовами), які використовувалися позивачем у господарській діяльності, згідно з описом товарної позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД є ватажними автомобілями, а відтак основними засобами подвійного призначення, правове регулювання відтворення в податковому обліку витрат на придбання і утримання яких встановлено нормами підпункту 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.
Довід позивача в касаційній скарзі фактично стосується оспорювання висновку суду щодо кваліфікації автомобілів, які він використовував в господарській діяльності, основними засобами подвійного призначення через відсутність у законодавстві визначення таких основних засобів.
Верховний Суд у постановах від 12.11.2019 у справі №807/250/18, від 04.03.2021 у справі №500/2170/19, застосувавши підпункт 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, зробив висновок щодо вантажних автомобілів як основних засобів подвійного призначення.
Щодо доводу позивача в касаційній скарзі стосовно висновків судів попередніх інстанцій про недоведення в судовому процесі розміру витрат на дизельне пальне, списане як використане у господарській діяльності (не підтверджено обсягів витраченого позивачем (його працівниками) палива під час здійснення господарської діяльності первинними обліковими документами), то цей довід лежить у площині оцінки доказів, що знаходяться поза межами касаційного перегляду справи, встановленого статтею 341 КАС.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2021 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді Є.А. Усенко
М.М. Гімон М.Б. Гусак