Постанова від 04.08.2021 по справі 460/3496/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/3496/20 пров. № А/857/9070/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.С., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанекс-Агро» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

суддя у І інстанції Нор У.М.,

час ухвалення судового рішення 10 год 44 хв,

місце ухвалення судового рішення м. Рівне,

дата складення повного тексту рішення 03 лютого 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріанекс-Агро» (далі - ТОВ «Тріанекс-Агро» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС) від 16 січня 2020 року:

№00000740501, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (далі - ПНП) в розмірі 2 392 674 грн, з яких 1 914 139 грн за податковими зобов'язаннями та 478 535 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

№00000730501, яким встановлено завищення від'ємного значення з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 26145 грн;

№00000710501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 902 588 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 225 649 грн;

№00000720501, яким застосовано штраф у розмірі 198 087,10 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних;

№00000760502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи нерезидента у розмірі 29544,09 грн, з яких 23635,27 грн за податковими зобов'язаннями та 5908,82 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

№00000750502, яким застосовано штраф у розмірі 1700 грн з податку на прибуток іноземних юридичних осіб;

№00000770502, яким застосовано штраф у розмірі 2380 грн за порушення вимог валютного законодавства.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі № 460/3496/20 позов було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано ППР від 16 січня 2020 року №00000740501, № 00000730501, №00000710501, №00000720501. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування ППР від 16 січня 2020 року №00000760502, №00000750502, №00000770502 відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що висновки контролюючого органу про непідтвердження ТОВ «Тріанекс-Агро» реальності здійснення господарських операцій із контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Чингул», ТОВ «Сервісагроінтер». ТОВ «Респект- Лоджистік» у періоди, що підлягали перевірці, ґрунтуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.

Висновок ГУ ДПС про безпідставне врахування ТОВ «Тріанекс-Агро» при визначенні зобов'язань з ПДВ та різниць, які виникають відповідно до ПК та зменшують фінансовий результат до оподаткування, по придбаних товариством легкових автомобілях WV Passat та Renault Logan амортизаційних витратах та витратах на їх обслуговування, як і висновок про ненарахування податкових зобов'язання з ПДВ по проведених будівельно-монтажних роботах, виконаних ТОВ «Добробут» за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Біла Криниця, вул. Рівненська, буд. 118в, спростовано позивачем у ході розгляду справи.

У задоволенні решти позовних вимог ТОВ «Тріанекс-Агро» судом першої інстанції було відмовлено за безпідставністю.

У апеляційній скарзі ГУ ДПС просило скасувати рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову ТОВ «Тріанекс-Агро» та у задоволенні таких позовних вимог відмовити.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує таким, що відповідно до представлених ТОВ «Тріанекс-Агро» до перевірки документів ФОП ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2017 року по 31 грудня 2018 року надав послуг фасування, зберігання зерна, завантаження, розвантаження автомобіля на суму 4 319 039,80 грн, а за 2018 рік - на суму 2 483 024,00 грн за адресою АДРЕСА_1.

Судом не взято до уваги, що згідно з інформацією, отриманою із спеціалізованих державних реєстрів, у ФОП ОСОБА_1 відсутні необхідні матеріально-технічні та трудові ресурси для надання послуг позивачу у такому значному об'ємі. ФОП ОСОБА_1 заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку за адресою АДРЕСА_1 не подавав.

Відтак, ТОВ «Тріанекс-Агро» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання (купівлі) робіт (послуг) у ФОП ОСОБА_1 . Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Окрім того, ТОВ «Тріанекс-Агро» у період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2019 року було безпідставно проведено нарахування амортизаційних відрахувань по легковому автомобілю PASSAT Sed. (д.н. НОМЕР_1 ) та по легковому автомобілю Renault Logan MCV (д.н. НОМЕР_2 ), які у подальшому була віднесена підприємством на зменшення фінансового результату.

Згідно із представленими до перевірки актами виконаних робіт легкові автомобілі PASSAT Sed. HL ПО TDID6F-НОМЕР_3 (д.н. НОМЕР_1 ) та Renault Logan MCV-НОМЕР_4 (д.н. НОМЕР_2) при відсутності шляхових листів та фактів списання на них паливно-мастильних матеріалів, проходили техогляди, підприємство несло витрати по їх ремонту та техобслуговуванню, ПДВ по яких відносилось до складу податкового кредиту, а витрати в сумі 109 447,62 грн - на зменшення фінансового результату.

На підставі наданих до перевірки документів не надається можливість встановити факт використання перелічених транспортних засобі у господарській діяльності ТОВ «Тріанекс-Агро», у зв'язку із чим підлягають визначенню податкові зобов'язання з ПДВ на підставі абзацу «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК) по основних засобах, товарах (з/частини) та послугах, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Тому ТОВ «Тріанекс-Агро» відповідно до абзацу г п. 198.5 ст.198 ПК перевіркою правомірно нараховано податкові зобов'язанням з ПДВ у сумі 235 750 грн.

Окрім того, відповідно до п. 138.2 ст. 138 та пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПК контролюючим органом правомірно знято суму амортизації по «невиробничих основних засобах, що означають відповідно основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку по легковому автомобілю PASSAT Sed. (д.н. НОМЕР_1 ) у сумі 194 416,56 грн, по легковому автомобілю Renault Logan MCV (д.н. НОМЕР_2 ) в сумі 145 816,80 грн, зменшено різниці, які зменшують фінансовий результат та збільшено об'єкт оподаткування ПНП .

Щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ та заниження різниць, які виникають відповідно до ПК та збільшують фінансовий результат до оподаткування по комплексу здійснених будівельно-монтажних робіт, що не є господарською діяльністю товариства, зазначає, що ТОВ «Добробут» надавало послуги позивачу з виготовлення та монтажу основних засобів. ТОВ «Тріанекс-Агро» віднесло суми по вказаних будівельно-монтажних роботах до складу податкового кредиту згідно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, однак за період, що перевірявся, у позивача відсутні власні нерухомі основні засоби (приміщення, земельні ділянки, тощо).

Майно ТОВ «Рівненський автоцентр «Камаз», яке орендується ТОВ «Тріанекс-Агро», знаходиться у заставі в банку AT «Державний експортно-імпортний банк» і до перевірки не представлено дозволу іпокодержателя щодо можливої передачі майна, що перебуває в іпотеці, для ТОВ «Тріанекс-Агро», а тим паче проведення поліпшень заставного майна.

ТОВ «Тріанекс-Агро» не перевиставило витрати та не виписало відповідні податкові накладні по проведених поліпшеннях (комплекс будівельно-монтажних робіт за адресою: Рівненський район, с.Біла Криниця, вул.Рівненська, буд.118в) для ТОВ Рівненський автоцентр «Камаз».

Виходячи з викладеного перевіркою правомірно відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст.198 ПК нараховано податкові зобов'язання з ПДВ по проведених будівельно-монтажних роботах в сумі 160 425 грн. у період 2017-2018 рр.

Окрім того, перевіркою правомірно відповідно до пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПК донараховано різниці, які збільшують фінансовий результат, на вартість проведених будівельних робіт - невідільні покращення орендованих площ, які передано ТОВ Рівненський автоцентр «Камаз» по закінченню терміну дії договору без відповідної компенсації понесених витрат (безоплатно).

Щодо господарських операцій з ТОВ «Чингул», ТОВ «Сервісагроінтер», ТОВ «Респект-Лоджистік», судом не враховано, що такі контрагенти мають спільні ознаки щодо неможливості здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність факту поставки, а отже - відсутність об'єкта оподаткування ПДВ у відповідності до п. 185.1 ст. 185 ПК, оскільки перевіркою не встановлено джерело походження виробника товарів, придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ «Чингул», ТОВ «Сервісагроінтер», ТОВ «Респект-Лоджистік» та не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від виробника до позивача. Такі господарські операції не підтверджуються стосовно врахування трудових ресурсів та активів, які необхідні для постачання товарів або здійснення діяльності. Усі операції купівлі-продажу ТОВ «Чингул», ТОВ «Сервісагроінтер», ТОВ «Респект-Лоджистік» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» та спрямовані на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, що не враховано судом.

Під час проведення перевірки встановлений факт використання у господарській діяльності товару, ідентичного задекларованому, що в свою чергу є свідченням набуття останнього платником податку у власність без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Тріанекс-Агро» підтримало доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечило обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ГУ ДПС у ході апеляційного розгляду у режимі відеоконференції підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ «Тріанекс-Агро» відмовити.

Представник ТОВ «Тріанекс-Агро» у судовому засіданні апеляційного суду заперечив обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Тріанекс-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2019 року, іншого законодавства за період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2019 року, результати якої оформлено актом № 661/17-00-05-01/35567492 від 27 грудня 2019 року.

Під час перевірки контролюючим органом зроблено висновки про порушення ТОВ «Тріанекс-Агро» вимог:

1. п. 44.1 ст. 44, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138, пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПК, п. 5, 21 П(С)БО 15 «Дохід», п. 5 П(С)БО 1 «Зобов'язання», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, внаслідок чого занижено ПНП на загальну суму 1 914 139 грн;

2. п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, абз. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ПК, в наслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 902 588 грн та завищено від'ємне значення за вересень 2019 року на суму 26145 грн;

3. п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК через непроведення реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 240 636 грн 95 коп;

4. п. 103.4 та п. 103.5 ст. 103, абз. з) пп. 141.4.1 та пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК, а саме:

- у 2017-2019 роках не оподатковано дохід із джерелом його походження з України (брокерська винагорода) в сумі 4562,68 євро/146 372 грн 68 коп, який виплачений нерезиденту фірмі Jose N. Soriano Balaguer, S.L. (Іспанія), не утримано та не внесено до бюджету податок на доходи нерезидента за ставкою 15 % в сумі 21 955 грн 91 коп;

- у ІІІ кв. 2018 року не оподатковано дохід із джерелом його походження з України (брокерська винагорода) в сумі 199,95 євро/6305 грн 40 коп, який виплачений нерезиденту фірмі Fabris & Co S.r.L. (Італія), не утримано та не внесено до бюджету податок на доходи нерезидента за ставкою 15 % в сумі 945 грн 81 коп;

- у І кв. 2019 року не оподатковано дохід із джерелом його походження України (брокерська винагорода) в сумі 154,00 євро / 4890 грн 30 коп, який виплачений нерезиденту фірмі Derigran N.V. (Бельгія), не утримано та не внесено до бюджету податок на доходи нерезидента за ставкою 15 % в сумі 733 грн 55 коп;

5. п. 46.1 ст. 46, п. 48.1 та п. 48.7 ст. 48, п. 103.9 ст. 103 ПК, а саме:

при виплаті у 2017-2019 роках доходів нерезидентам із джерелом їх походження з України не подано до податкового органу додатки ПН «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» до Декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2017 року (уточнююча декларація за І півріччя 2017 року подана 10 червня 2019 року, реєстраційний №9301108077), ІІІ кв. 2017 року (уточнююча декларація за ІІІ кв. 2017 року подана 10 червня 2019 року, реєстраційний №9301108296), річна за 2017 рік (уточнююча декларація за 2017 рік подана 10 червня 2019 року, реєстраційний №9301108412), І кв. 2018 року (уточнююча декларація за І кв. 2018 року подана 18 червня 2019 року, реєстраційний №9311685575), І півріччя 2018 року (уточнююча декларація за І півріччя 2018 року подана 18 червня 2019 року, реєстраційний №9311685632), ІІІ кв. 2018 року (уточнююча декларація за ІІІ кв. 2018 року подана 18 червня 2019 року, реєстраційний №9311685655), річна за 2018 рік (уточнююча декларація за 2018 рік подана 18 червня 2019 року, реєстраційний №9311685699), І кв. 2019 року (уточнююча декларація за І кв. 2019 року подана 18 червня 2019 року, реєстраційний №9129352548), І півріччя 2019 року (звітна декларація за І півріччя 2019 року подана 09 серпня 2019 року, реєстраційний №9170292237), ІІІ кв. 2019 року (звітна декларація за ІІІ кв. 2019 року подана 11 листопада 2019 року, реєстраційний №9251234709);

6. ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме - ненадходження у законодавчо встановлений 180-денний строк валютної виручки в сумі 4977,00 євро при виконанні експортного контракту поставки за №007-66 від 26 травня 2017 року, укладеного з нерезидентом «AvesPro S.r.i.s.», Italy. За результатами попередньої перевірки (акт за №903/17-00-14-02-10/35567492 від 29 березня 2018 року) пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті по контракту поставки не нараховується відповідно до норм ч. 3 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв'язку з поданням до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви про стягнення заборгованості. Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10 квітня 2018 року у справі АС за № 324І/2017 вирішено стягнути з «AvesPro S.r.i.s.», Italy 4977,00 євро заборгованості за поставлений товар;

7. ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме:

07 серпня 2017 року, 30 жовтня 2017 року, 01 лютого 2018 року, 19 квітня 2018 року, 19 липня 2018 року, 29 жовтня 2018 року, 02 січня 2019 року подані до податкового органу декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами, станом відповідно на 01 липня 2017 року, 01 жовтня 2017 року, 01 січня 2018 року, 01 квітня 2018 року, 01 липня 2018 року, 01 жовтня 2018 року, 01 січня 2019 року, однак у п. 5 «Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку» Розділу III «Майно та товари за кордоном» не задекларовано прострочену дебіторську заборгованість у сумі 4977,00 євро, яка виникла при виконанні зовнішньоекономічного експортного контракту за № 007-66 від 26 травня 2017 року, укладеного з нерезидентом «AvesPro S.r.i.s.», Італія.

ТОВ «Тріанекс-Агро» 11 січня 2020 року було подано заперечення на акт перевірки з документами на їх обґрунтування, за наслідками розгляду яких ГУ ДПС листом №425/10/17-00-05-01 від 15 січня 2020 року виклало висновки акту перевірки у новій редакції, збільшивши суму ПДВ, на яку не зареєстровано податкові накладні.

Відтак, з урахуванням результатів вказаної перевірки 16 січня 2020 року ГУ ДПС прийняло ППР №00000740501, №00000730501, №00000710501, №00000720501, №00000760502, №00000750502, №00000770502, які позивач оскаржив у адміністративному порядку. Однак рішенням ДПС України №11041/6/99-00-08-05-01-06 від 26 березня 2020 року скаргу ТОВ «Тріанекс-Агро» було без задоволення.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На підставі аналізу матеріалів справи та правових позицій сторін, що викладені у заявах по суті, апеляційний суд дійшов переконання, що суть цього публічно-правового спору на стадії апеляційного перегляду зводиться до перевірки висновків податкового органу про:

непідтвердження ТОВ «Тріанекс-Агро» під час проведених відповідачем перевірки реальності господарських операцій із своїми контрагентами ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Чингул», ТОВ «Сервісагроінтер». ТОВ «Респект- Лоджистік» у періоди, що підлягали перевірці, які контролюючий орган вважає безтоварними;

безпідставне проведення нарахування амортизаційних відрахувань по легковому автомобілю PASSAT Sed. (д.н. НОМЕР_1 ) та по легковому автомобілю Renault Logan MCV (д.н. НОМЕР_2 ), які у подальшому була віднесена підприємством на зменшення фінансового результату;

ненарахування податкових зобов'язань з ПДВ та заниження різниць, які виникають відповідно до ПК та збільшують фінансовий результат до оподаткування по комплексу здійснених будівельно-монтажних робіт, що не є господарською діяльністю товариства по проведених будівельно-монтажних роботах, виконаних ТОВ «Добробут» за адресою АДРЕСА_1

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами та вимоги до таких документів передбачено приписами п. 1.2 ст. 1, п.п. 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, ст.ст. 2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За правилами пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом «а» п. 187.1 ст. 187 ПК передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно до приписів пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК).

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При наданні оцінки рішенню суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог ТОВ «Тріанекс-Агро», що стосуються висновків контролюючого органу щодо його господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 апеляційний суд виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до представлених під час перевірки первинних документів ФОП ОСОБА_1 у період з 01 квітня 2017 року по 31 грудня 2018 року надавав ТОВ «Тріанекс-Агро» послуги фасування, зберігання зерна, завантаження, розвантаження автомобіля на загальну суму 4 319 039,80 грн.

У ході проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про те, що з урахуванням відсутності у ФОП ОСОБА_1 достатньої кількості найманих працівників, виробничих потужностей, основних засобів для фасування, навантаження, розвантаження значної кількості зерна, факт надання ним послуг ТОВ «Тріанекс-Агро» із збереження, фасування зерна, навантаження та розвантаження автомобілів не підтверджено.

При цьому на підтвердження факту отримання вказаних послуг від ФОП ОСОБА_1 позивачем до перевірки контролюючому органу та до суду було надано такі докази:

договір про надання послуг № 2 від 15.08.2015 року;

додаткову угоду до договору про надання послуг № 2 від 15.08.2015 року;

акти виконаних робіт №161 від 28.12.2018 року, №160 від 21.12.2018 року, №159 від 20.12.2018 року, №158 від 18.12.2018 року, №157 від 17.12.2018 року, №155 від 14.12.2018 року, №156 від 14.12.2018 року, №154 від 11.12.2018 року, №153 від 06.12.2018 року, №150 від 29.11.2018 року, №152 від 29.11.2018 року, №148 від 23.11.2018 року, №149 від 23.11.2018 року, №147 від 22.11.2018 року, №144 від 20.11.2018 року, №145 від 20.11.2018 року, №146 від 20.11.2018 року, №142 від 16.11.2018 року, №143 від 16.11.2018 року, №141 від 15.11.2018 року, №140 від 14.11.2018 року, №139 від 09.11.2018 року, №138 від 09.11.2018 року, №137 від 09.11.2018 року, №136 від 09.11.2018 року, №135 від 09.11.2018 року, №134 від 09.11.2018 року, №133 від 006.11.2018 року, №132 від 06.11.2018 року, №131 від 06.11.2018 року, №130 від 02.11.2018 року, №129 від 02.11.2018 року, №128 від 01.11.2018 року, №127 від 01.11.2018 року, №123 від 31.10.2018 року, №124 від 31.10.2018 року, №122 від 30.10.2018 року, №121 від 26.10.2018 року, №120 від 25.10.2018 року, №126 від 25.10.2018 року, №116 від 24.10.2018 року, №117 від 24.10.2018 року, №118 від 24.10.2018 року, №119 від 24.10.2018 року, №115 від 23.10.2018 року, №114 від 19.10.2018 року, №111 від 18.10.2018 року, №112 від 18.10.2018 року, №113 від 18.10.2018 року, №109 від 17.10.2018 року, №110 від 17.10.2018 року, №107 від 11.10.2018 року, №108 від 11.10.2018 року, №105 від 05.10.2018 року, №106 від 05.10.2018 року, №104 від 04.10.2018 року, №103 від 30.09.2018 року, №99 від 20.09.2018 року, №100 від 20.09.2018 року, №101 від 20.09.2018 року, №102 від 20.09.2018 року, №98 від 19.09.2018 року, №86 від 13.09.2018 року, №97 від 13.09.2018 року, №96 від 11.09.2018 року, №85 від 07.09.2018 року, №88 від 06.09.2018 року, №89 від 06.09.2018 року, №90 від 06.09.2018 року, №91 від 06.09.2018 року, №92 від 06.09.2018 року, №84 від 05.09.2018 року, №87 від 05.09.2018 року, №83 від 29.08.2018 року, №82 від 23.08.2018 року, №80 від 16.08.2018 року, №81 від 16.08.2018 року, №78 від 08.08.2018 року, №79 від 07.08.2018 року, №77 від 31.07.2018 року, №76 від 27.07.2018 року, №75 від 26.07.2018 року, №74 від 24.07.2018 року, №73 від 20.07.2018 року, №72 від 16.07.2018 року, №70 від 08.06.2018 року, №69 від 29.05.2018 року, №68 від 25.05.2018 року, №67 від 23.05.2018 року, №66 від 21.05.2018 року, №65 від 17.05.2018 року, №63 від 16.05.2018 року, №64 від 16.05.2018 року, №62 від 14.05.2018 року, №61 від 11.05.2018 року, №60 від 11.05.2018 року, №59 від 08.05.2018 року, №85 від 25.04.2018 року, №57 від 24.04.2018 року, №53 від 20.04.2018 року, №56 від 19.04.2018 року, №52 від 16.04.2018 року, №51 від 13.04.2018 року, №55 від 08.04.2018 року, №50 від 06.04.2018 року, №49 від 06.04.2018 року, №48 від 04.04.2018 року, №47 від 04.04.2018 року, №46 від 04.04.2018 року, №45 від 03.04.2018 року, №54 від 03.04.2018 року, №44 від 30.03.2018 року, №43 від 29.03.2018 року, №42 від 29.03.2018 року, №41 від 28.03.2018 року, №40 від 27.03.2018 року, №39 від 26.03.2018 року, №38 від 26.03.2018 року, №37 від 23.03.2018 року, №36 від 16.03.2018 року, №35 від 14.03.2018 року, №34 від 14.03.2018 року, №33 від 12.03.2018 року, №32 від 06.03.2018 року, №31 від 03.03.2018 року, №30 від 02.03.2018 року, №29 від 01.03.2018 року, №28 від 26.02.2018 року, №27 від 23.02.2018 року, №26 від 22.02.2018 року, №25 від 20.02.2018 року, №24 від 19.02.2018 року, №23 від 19.02.2018 року, №22 від 15.02.2018 року, №21 від 15.02.2018 року, №20 від 09.02.2018 року, №19 від 09.02.2018 року, №18 від 07.02.2018 року, №17 від 05.02.2018 року, №16 від 02.02.2018 року, №15 від 01.02.2018 року, №14 від 31.01.2018 року, №13 від 26.01.2018 року, №12 від 17.01.2018 року, №10 від 16.01.2018 року, №11 від 16.01.2018 року, №9 від 15.01.2018 року, №7 від 12.01.2018 року, №4 від 11.01.2018 року, №6 від 11.01.2018 року, №3 від 11.01.2018 року, №5 від 11.01.2018 року, №1 від 10.01.2018 року, №388 від 26.12.2017 року, №387 від 22.12.2017 року, №386 від 21.12.2017 року, №385 від 20.12.2017 року, №384 від 18.12.2017 року, №383 від 18.12.2017 року, №382 від 18.12.2017 року, №380 від 15.12.2017 року, №380 від 15.12.2017 року, №381 від 15.12.2017 року, №379 від 14.12.2017 року, №11.12.2017 року, №377 від 11.12.2017 року, №376 від 08.12.2017 року, №375 від 08.12.2017 року, №374 від 07.12.2017 року, №373 від 06.12.2017 року, №372 від 06.12.2017 року, №371 від 05.12.2017 року, №370 від 01.12.2017 року, №369 від 01.12.2017 року, №368 01.12.2017 року, №367 від 01.12.2017 року, №366 від 01.12.2017 року, №365 від 01.12.2017 року, №364 від 29.11.2017 року, №363 від 28.11.2017 року, №362 від 27.11.2017 року, №360 від 24.11.2017 року, №361 від 24.11.2017 року, №359 від 23.11.2017 року, №358 від 21.11.2017 року, №357 від 20.11.2017 року, №356 від 16.11.2017 року, №355 від 15.11.2017 року, №353 від 13.11.2017 року, №354 від 13.11.2017 року, №351 від 10.11.2017 року, №350 від 10.11.2017 року, №352 від 10.11.2017 року, №348 від 09.11.2017 року, №349 від 09.11.2017 року, №346 від 08.11.2017 року, №347 від 08.11.2017 року, №345 від 06.11.2017 року, №344 від 03.11.2017 року, №342 від 02.11.2017 року, №343 від 02.11.2017 року, №341 від 01.11.2017 року, №337 від 30.10.2017 року, №338 від 30.10.2017 року, №335 від 27.10.2017 року, №336 від 27.10.2017 року, №334 від 27.10.2017 року, №333 від 26.10.2017 року, №330 від 25.10.2017 року, №331 від 22.10.2017 року, №332 від 25.10.2017 року, №328 від 24.10.2017 року, №329 від 24.10.2017 року, №340 від 24.10.2017 року, №327 від 23.10.2017 року, №325 від 20.10.2017 року, №326 від 20.10.2017 року, №324 від 18.10.2017 року, №323 від 13.10.2017 року, №322 від 12.10.2017 року, №321 від 11.10.2017 року, №339 від 11.10.2017 року, №319 від 09.10.2017 року, №320 від 09.10.2017 року, №316 від 06.10.2017 року, №318 від 06.10.2017 року, №317 від 06.10.2017 року, №315 від 05.10.2017 року, №314 від 04.10.2017 року, №313 від 03.10.2017 року, №312 від 02.10.2017 року, №309 від 29.09.2017 року, №310 від 29.09.2017 року, №310 від 29.09.2017 року, №308 від 28.09.2017 року, №307 від 27.09.2017 року, №306 від 25.09.2017 року, №303 від 22.09.2017 року, №304 від 22.09.2017 року, №302 від 22.09.2017 року, №300 від 20.09.2017 року, №299 від 20.09.2017 року, №298 від 20.09.2017 року, №297 від 19.09.2017 року, №296 від 18.09.2017 року, №293 від 15.09.2017 року, №292 від 15.09.2017 року, №291 від 14.09.2017 року, №290 від 13.09.2017 року, №289 від 12.09.2017 року, №288 від 12.09.2017 року, №287 від 11.09.2017 року, №286 від 11.09.2017 року, №285 від 08.09.2017 року, №283 від 08.09.2017 року, №295 від 08.09.2017 року, №284 від 08.09.2017 року, №294 від 08.09.2017 року, №282 від 07.09.2017 року, №281 від 07.09.2017 року, №280 від 06.09.2017 року, №279 від 05.09.2017 року, №278 від 04.09.2017 року, №275 від 01.09.2017 року, №274 від 01.09.2017 року, №276 від 01.09.2017 року, №273 від 28.08.2017 року, №272 від 24.08.2017 року, №271 від 22.08.2017 року, №270 від 18.08.2017 року, №269 від 16.08.2017 року, №268 від 16.08.2017 року, №263 від 07.08.2017 року, №262 від 04.08.2017 року, №261 від 03.08.2017 року, №260 від 01.08.2017 року, №259 від 28.07.2017 року, №256 від 27.07.2017 року, №257 від 27.07.2017 року, №258 від 27.07.2017 року, №255 від 25.07.2017 року, №254 від 24.07.2017 року, №251 від 17.07.2017 року, №252 від 17.07.2017 року, №253 від 17.07.2017 року, №248 від 14.07.2017 року, №249 від 14.07.2017 року, №250 від 14.07.2017 року, №247 від 10.07.2017 року, №245 від 06.2017 року, №246 від 06.07.2017 року, №244 від 05.07.2017 року, №243 від 03.07.2017 року, №239 від 30.06.2017 року, №240 від 30.06.2017 року, №241 від 30.07.2017 року, №238 від 29.06.2017 року, №237 від 28.06.2017 року, №236 від 27.06.2017 року, №235 від 26.06.2017 року, №233 від 23.06.2017 року, №232 від 22.06.2017 року, №242 від 21.06.2017 року, №231 від 21.06.2017 року, №229 від 21.06.2017 року, №226 від 20.06.2017 року, №227 від 20.06.2017 року, №228 від 20.06.2017 року, №223 від 19.06.2017 року, №224 від 19.06.2017 року, №225 від 19.06.2017 року, №222 від 16.06.2017 року, №221 від 15.06.2017 року, №216 від 14.06.2017 року, №219 від 14.06.2017 року, №218 від 14.06.2017 року, №220 від 14.06.2017 року, №213 від 16.06.2017 року, №214 від 13.06.2017 року, №215 від 13.06.2017 року, №211 від 12.06.2017 року, №212 від 12.06.2017 року, №210 від 09.06.2017 року, №207 від 08.06.2017 року, №208 від 08.06.2017 року, №209 від 08.06.2017 року, №205 від 06.06.2017 року, №206 від 06.06.2017 року, №197 від 02.06.2017 року, №198 від 02.06.2017 року, №199 від 02.06.2017 року, №200 від 02.06.2017 року, №201 від 02.06.2017 року, №203 від 02.06.2017 року, №204 від 02.06.2017 року, №192 від 01.06.2017 року, №193 від 01.06.2017 року, №194 від 01.06.2017 року, №195 від 01.06.2017 року, №196 від 01.06.2017 року, №190 від 31.05.2017 року. №191 від 31.05.2017 року, №189 від 30.05.2017 року, №186 від 29.05.2017 року, №187 від 29.05.2017 року, №188 від 29.05.2017 року, №184 від 26.05.2017 року, №182 від 25.05.2017 року, №183 від 25.05.2017 року, №180 від 24.05.2017 року, №181 від 24.05.2017 року, №181 від 24.05.2017 року, №177 від 22.05.2017 року, №178 від 22.05.2017 року, №179 від 22.05.2017 року, №176 від 21.05.2017 року, №172 від 19.05.2017 року, №174 від 19.05.2017 року, №173 від 19.05.2017 року, №175 від 19.05.2017 року, №170 від 18.05.2017 року, №171 від 18.05.2017 року, №169 від 17.05.2017 року, №166 від 16.05.2017 року, №165 від 16.05.2017 року, №167 від 16.05.2017 року, №168 від 16.05.2017 року, №164 від 13.05.2017 року, №161 від 13.05.2017 року, №162 від 13.05.2017 року, №163 від 13.05.2017 року, №158 від 12.05.2017 року, №159 від 12.05.2017 року, №160 від 12.05.2017 року, №155 від 11.05.2017 року, №156 від 11.05.2017 року, №157 від 11.05.2017 року, №151 від 10.05.2017 року, №152 від 10.05.2017 року, №153 від 10.05.2017 року, №154 від 10.05.2017 року, №149 від 09.05.2017 року, №150 від 09.05.2017 року, №147 від 08.05.2017 року, №148 від 08.05.2017 року, №146 від 06.05.2017 року, №145 від 05.05.2017 року, №143 від 04.05.2017 року, №144 від 04.05.2017 року, №142 від 03.05.2017 року, №141 від 02.05.2017 року, №140 від 01.05.2017 року, №139 від 29.04.2017 року, №136 від 28.04.2017 року, №137 від 28.04.2017 року, №138 від 28.04.2017 року, №135 від 27.04.2017 року, №134 від 27.04.2017 року, №133 від 27.04.2017 року, №132 від 27.04.2017 року, №131 від 27.04.2017 року, №130 від 27.04.2017 року, №130 від 27.04.2017 року, №128 від 26.04.2017 року, №129 від 26.04.2017 року, №126 від 25.04.2017 року, №127 від 25.04.2017 року, №124 від 24.04.2017 року, №125 від 24.04.2017 року, №123 від 23.04.2017 року, №118 від 21.04.2017 року, №119 від 21.04.2017 року, №120 від 21.04.2017 року, №121 від 21.04.2017 року, №122 від 21.04.2017 року, №117 від 19.04.2017 року, №114 від 14.04.2017 року, №115 від 14.04.2017 року, №116 від 14.04.2017 року, №112 від 13.04.2017 року, №113 від 13.04.2017 року, №111 від 12.04.2017 року, №109 від 12.04.2017 року, №108 від 11.04.2017 року, №106 від 10.04.2017 року, №107 від 10.04.2017 року, №105 від 08.04.2017 року, №104 від 07.04.2017 року, №103 від 07.04.2017 року, №102 від 07.04.2017 року, №101 від 07.04.2017 року, №99 від 06.04.2017 року, №100 від 06.04.2017 року, №98 від 05.04.2017 року, №97 від 04.04.2017 року, №96 від ,04.04.2017 року, №94 від 03.04.2017 року, №95 від 03.04.2017 року;

оборотно-сальдові відомості по рахунку 6851;

платіжні доручення №559 від 30.09.2019 року, №3288 від 27.09.2019 року, №3369 від 26.09.2019 року, №537 від 25.09.2019 року, №3344 від 24.09.2019 року, №519 від 23.09.2019 року, №494 від 20.09.2019 року, №3311 від 19.09.2019 року, №3305 від 18.09.2019 року, №3301 від 17.09.2019 року, №296 від 16.08.2019 року, №3195 від 17.07.2019 року, №134 від 04.07.2019 року, №123 від 03.07.2019 року, №3100 від 12.06.2019 року, №3080 від 10.06.2019 року, №3070 від 03.06.2019 року, №3070 від 03.06.2019 року, №3056 від 29.05.2019 року, №3051 від 29.05.2019 року, №3022 від 21.05.2019 року, №3021 від 21.05.2019 року, №3017 від 17.05.2019 року, №2998 від 13.05.2019 року, №2986 від 08.05.2019 року, №2985 від 08.05.2019 року, №2983 від 08.05.2019 року, №2976 від 06.05.2019 року, №2967 від 02.05.2019 року, №2954 від 25.04.2019 року, №2560 від 24.04.2019 року, №2554 від 23.04.2019 року, №2949 від 23.04.2019 року, №2940 від 19.04.2019 року, №2939 від 19.04.2019 року, №2937 від 18.04.2019 року, №1876 від 03.10.2018 року, №1866 від 02.10.2018 року, №1864 від 01.10.2018 року, №1837 від 27.09.2018 року, №1830 від 25.09.2018 року, №399 від 18.09.2018 року, №386 від 17.09.2018 року, №383 від 14.09.2018 року, №382 від 14.09.2018 року, №377 від 13.09.2018 року, №2345 від 12.09.2018 року, №1797 від 11.09.2018 року, №1790 від 10.09.2018 року, №2928 від 12.04.2019 року, №2894 від 02.04.2019 року, №2874 від 27.03.2019 року, №2427 від 04.03.2019 року, №2379 від 18.02.2019 року, №2353 12.02.2019 року, №437 від 06.02.2019 року, №2685 від 18.01.2019 року, №2257 від 18.01.2019 року, №2686 від 18.01.2019 року, №2644 від 04.01.2019 року, №2625 від 28.12.2018 року, №2614 від 21.12.2018 року, №2574 від 14.12.2018 року, №2156 від 06.12.2018 року, №2152 від 05.12.2018 року, №2140 від 04.12.2018 року, №2521 від 03.12.2018 року, №2516 від 03.12.2018 року, №2515 від 30.11.2018 року, №2507 від 30.11.2018 року, №2506 від 29.11.2018 року, №2116 від 28.11.2018 року, №2489 від 26.11.2018 року, №2465 від 22.11.2018 року, №2461 від 21.11.2018 року, №2457 від 19.11.2018 року, №2454 від 15.11.2018 року, №2453 від 15.11.2018 року, №2037 від 12.11.2018 року, №2014 від 08.11.2018 року, №2001 від 06.11.2018 року, №1995 від 05.11.2018 року, №2429 від 02.11.2018 року, №2424 від 01.11.2018 року, №426 від 24.10.2018 року, №1929 від 17.10.2018 року, №2381 від 12.10.2018 року, №1906 від 11.10.2018 року, №1899 від 09.10.2018 року, №1881 від 03.10.2018 року, №1776 від 07.09.2018 року, №358 від 31.08.2018 року, №364 від 31.08.2018 року, №354 від 29.08.2018 року, №2325 від 28.08.2018 року, №1733 від 20.08.2018 року, №1729 від 17.08.2018 року, №1725 від 14.08.2018 року, №345 від 02.08.2018 року, №340 від 31.07.2018 року, №335 від 19.07.2018 року, №334 від 19.07.2018 року, №1634 від 18.07.2018 року, №1637 від 18.07.2018 року, №1563 від 26.06.2018 року, №1488 від 31.05.2018 року, №1487 від 30.05.2018 року, №1397 від 07.05.2018 року, №1342 від 13.03.2018 року, №1329 від 05.03.2018 року, №306 від 28.02.2018 року, №2146 від 20.02.2018 року, №2144 від 19.02.2018 року, №2139 від 16.02.2018 року, №1258 від 15.02.2018 року, №1204 від 02.02.2018 року, №1196 від 31.01.2018 року, №1243 від 17.01.2018 року, №1233 від 12.01.2018 року, №1159 від 21.12.2017 року, №20.12.2017 року, №1191 від 14.12.2017 року, №1176 від 13.12.2017 року, №1175 від 12.12.2017 року, №01.12.2017 року, №2023 від 22.11.2017 року, №1023 від 08.11.2017 року, №659 від 01.09.2017 року, №646 від 30.08.2017 року, №1842 від 22.08.2017 року, №530 від 28.07.2017 року, №158 від 27.07.2017 року, №1724 від 22.05.2017 року, №72 від 26.04.2017 року, №71 від 26.04.2017 року, №1641 від 18.04.2017 року, №36 від 10.04.2017 року, №55 від 03.04.2017 року;

щомісячні відомості видачі с/г продукції на склад зберігача та відомості видачі за фасованої с/г продукції зі складу зберігача.

Окрім того, у ході розгляду справи судом першої інстанції на вимогу суду позивач додатково надав на підтвердження здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_1 із ТОВ Рівненський автоцентр «Камаз»:

договори оренди №17 від 01.01.2018 року та №9 від 15.08.2015 року між ТОВ РА «Камаз» та ФОП ОСОБА_1 , відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 отримав у оренду частину будівлі складу допоміжних матеріалів за адресою АДРЕСА_1 в площею 450 м2;

рахунок на оплату №ST-21 від 31.03.2017 року;

акт надання послуг №ST-25 від 31.03.2017 року;

рахунок на оплату №ST-65 від 30.06.2017 року;

рахунок на оплату №ST-80 від 21.09.2017 року;

акт надання послуг №ST-85 від 30.09.2017 року;

рахунок на оплату №101 від 21.11.2017 року;

рахунок на оплату №ST-25 від 31.01.2018 року;

рахунок на оплату №ST-26 від 28.02.2018 року;

рахунок на оплату №ST-27 від 31.03.2018 року;

рахунок на оплату №ST-39 від 02.04.2018 року;

акт надання послуг №ST-38 від 30.04.2018 року;

рахунок на оплату №ST-47 від 02.05.2018 року;

рахунок на оплату №ST-55 від 01.06.2018 року;

рахунок на оплату №ST-66 від 01.07.2018 року;

акт надання послуг №ST-58 від 31.07.2018 року;

рахунок на оплату №ST-67 від 01.08.2018 року;

акт надання послуг №ST-59 від 31.08.2018 року;

рахунок на оплату №ST-82 від 01.09.2018 року;

акт надання послуг №ST-74 від 30.09.2018 року;

рахунок на оплату №ST-87 від 01.10.2018 року;

акт надання послуг №ST-79 від 31.10.2018 року;

рахунок на оплату №ST-95 від 01.11.2018 року;

акт надання послуг №ST-87 від 30.11.2018 року;

рахунок на оплату №ST-103 від 01.12.2018 року;

акт надання послуг №ST-95 від 31.12.2018 року;

платіжні доручення №462 від 01.07.2020 року, №440 від 26.02.2019 року, №409 від 06.09.2018 року, №408 від 06.09.2018 року, №375 від 07.05.2018 року, №366 від 06.03.2018 року, №345 від 22.12.2017 року, №335 від 22.11.2017 року, №319 від 25.10.2017 року, №318 від 22.08.2017 року, №314 від 27.07.2017 року, №309 від 22.05.2017 року, №299 від 25.01.2017 року;

акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2017 року по 20.10.2020 року.

Надані ТОВ «Тріанес-Агро» первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідають законодавчо встановленим вимогам, а суть заперечень контролюючого органу щодо реальності таких господарських операцій зводиться до відсутності у ФОП ОСОБА_1 достатньої кількості найманих працівників, виробничих потужностей, основних засобів для фасування, навантаження, розвантаження значної кількості зерна.

При цьому суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що зустрічна звірка із ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом не проводилася, а висновки щодо можливості (неможливості) здійснення ним господарської діяльності зроблено на підставі інформаційних баз податкового органу.

В силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судом першої інстанції обґрунтовано враховано судову практику Верховного Суду (постанова від 12 листопада 2019 року у справі № 802/31/17-а), відповідно до якої будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічних звірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Посилання контролюючого органу на наявність актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення актів про неможливість проведення звірок будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до п.п. 36.1, 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів. Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Окрім того, поняття «добросовісний платник», що вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Припускаючи, що певні роботи були виконані іншими контрагентами позивача за спірний період чи здійснені власними силами за рахунок робочої сили власних працівників, відповідач не вказав якими саме суб'єктами господарювання здійснено таке постачання товарів і виконання робіт, якими ідентичними по кількості, сумі і характеристиці бухгалтерськими документами із іншими постачальниками і контрагентами сформовано податковий облік позивача на спірну суму податкового кредиту з ПДВ і обліковано валові витрати.

Наявність інформації про відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє такі доводи контролюючого органу зважаючи на те, що вони ґрунтуються виключно на припущеннях, які у свою чергу базуються на узагальненій податковій інформації без дослідження первинних документів позивача.

На підставі наведеного слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що у діях позивача не встановлено порушень діючого податкового законодавства, а реальність його господарських операції з ФОП ОСОБА_1 підтверджується наявністю належним чином оформлених та досліджених судом первинних документів.

При наданні оцінки рішенню суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог ТОВ «Тріанекс-Агро», що стосуються висновків контролюючого органу щодо відображення у бухгалтерському та податковому обліках позивача придбання та обслуговування легкових автомобілів Volkswagen PASSAT Sed. (держю номер НОМЕР_1) та Renault Logan MCV (держ. номер НОМЕР_2 ) апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до висновків контролюючого органу відображення у бухгалтерському обліку ТОВ «Тріанекс-Агро» по рахунку 10 «Основні засоби» вказаних автомобілів та проведення за період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2019 року нарахувань амортизаційних відрахувань по вказаних транспортних засобах із подальшим їх віднесенням підприємством на зменшення фінансового результату та віднесенням ПДВ до складу податкового кредиту є безпідставним, оскільки відсутні шляхові листи та факти списання на них паливно-мастильних матеріалів. У зв'язку із цим підлягають визначенню податкові зобов'язання з ПДВ на підставі абзацу «г» п. 198.5 ст. 198 ПК по основних засобах, товарах (з/частини) та послугах, що використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно із приписами абзацу «г» п. 198.5 ст. 198 ПК платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно із п. 138.2 ст. 138 фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

Відповідно до пп. 138.3.2 п.138.2 ст. 138 ПК не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

вартість гудвілу;

витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

На думку апеляційного суду, судом першої інстанції при вирішенні спору правомірно враховано надані до перевірки, заперечення на акт перевірки та до матеріалів справи документи, а саме:

договори на придбання т/з (з додатками актами приймання-передачі, видатковими накладними);

оборотно-сальдові відомості по рахунках 105, 1521, 631, 644;

акти виконаних робіт по обслуговуванню та ремонту транспортних засобів №ВП-К-0303683757 від 20.12.2018 року, №ВП-К-0303682041 від 12.08.2018 року, №ВП-К0303679897 від 30.05.2018 року, №ВП-К-0303674099 від 19.05.2017 року, №ВП-К-0303677902 від 20.02.2018 року, №ВП-К-0303676843 від 11.12.2017 року, №ВП-К-0303675468 від 05.09.2017 року, подорожні листи №6511 від 04.07.2019 року, №3311 від 05.04.2019 року, №1711 від 15.02.2019 року, №06102 від 04.02.2018 року, №10111 від 08.11.2017 року, №9 від 28.01.2019 року, №8 від 21.01.2019 року, №7 від 14.01.2019 року, №6 від 02.01.2019 року, №16101 від 14.01.2018 року, №20109 від 19.09.2017 року;

звіти №0502 від 05.02.2018 року, №0811 від 08.11.2017 року, №1401 від 14.01.2018 року, №1909 від 19.09.2017 року;

квитанції від 04.07.2019 року, 05.04.2019 року, 15.02.2019 року, 05.02.2018 року, 04.02.2018 року, 08.11.2017 року, 29.01.2019 року, 31.01.2019 року, 30.01.2019 року, 01.02.2019 року, 16.01.2019 року, 21.01.2019 року, 24.01.2019 року, 22.01.2019 року, 01.01.2019 року, 04.01.2019 року, 09.01.2019 року, 11.01.2019 року, 14.01.2018 року, 19.09.2017 року, 19.09.2017 року;

податкові накладні №2312002 від 23.12.2016 року, №712001 від 07.12.2016 року, №509007 від 05.09.2017 року, №1112009 від 11.12.2017 року, №1905009 від 19.05.2017 року, №109021 від 01.09.2017 року, №1309033 від 13.09.2017 року, №2002017 від 20.02.2018 року, №3005013 від 30.05.2018 року, №301017 від 03.01.2019 року, оформленні на придбання та обслуговування (ремонт) транспортних засобів (з доказами реєстрації).

Відповідно до матеріалів справи крім наданих до перевірки документів (податкові накладні, оформленні на придбання та обслуговування (ремонт) транспортних засобів, документи на придбання т/з, свідоцтва про реєстрацію т/з, оборотно-сальдові відомості по рахунках 105, 1521, 631, 6441, 311, 791, 93, 6851, 6441, 90, акти виконаних робіт по обслуговуванню та ремонту транспортних засобів), до заперечень на акт перевірки ТОВ «Тріанекс-Агро» надавалися шляхові листи для додаткового підтвердження факту використання зазначених транспортних засобів у господарській діяльності, які безпідставно залишені поза увагою контролюючим органом під час розгляду заперечень.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані ТОВ «Тріанекс-Агро» документи підтверджують факт використання позивачем автомобілів Volkswagen PASSAT Sed. (держю номер НОМЕР_1) та Renault Logan MCV (держ. номер НОМЕР_2 ) у власній господарській діяльності товариства.

При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про відсутність у ТОВ «Тріанекс-Агро» таких доказів з огляду на приписи п. 44.6 статті 44 ПК, відповідно до яких якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

При наданні оцінки рішенню суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог ТОВ «Тріанекс-Агро», що стосуються висновків контролюючого органу щодо здійснення позивачем будівельно-монтажних робіт за адресою Рівненська область, Рівненський район, с. Біла Криниця, вул. Рівненська, буд. 118в, витрати по яких не є господарською діяльністю товариства, а відтак у порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст.198 ПК ним не нарахувало податкові зобов'язання з ПДВ по проведених будівельно-монтажних роботах, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідачем не заперечується те, що основними видами діяльності ТОВ «Тріанекс-Агро» згідно кодів КВЕД є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний), а також післяурожайна діяльність та виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.

У 2017 році ТОВ «Тріанекс-Агро» (Замовник) уклало ряд договорів підряду з ТОВ «Добробут» (Підрядник), а саме:

договір №20/05, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе обов'язки виконати якісно у встановлений строк у відповідності з існуючими нормами роботи по виготовленню та монтажу м/к зерно приймального бункеру в смт. Біла Криниця (виконання умов договору підтверджено актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за червень 2017 року №1 від 19.06.2017 року на загальну суму 82449,66 грн. з ПДВ., локальним кошторисом 4-1-1 на ремонтні роботи, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2017 року на загальну суму 82449,66 грн. з ПДВ);

договір №12/04, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе обов'язки виконати якісно у встановлений строк у відповідності з існуючими нормами роботи по Виготовленню та монтажу сходових маршів, площадок, бункеру в с. Біла Криниця (виконання умов договору підтверджено актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за червень 2017 року №1 від 21.06.2017 року на загальну суму 40 000 грн з ПДВ, локальним кошторисом 4-1-1 на ремонтні роботи, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2017 року на загальну суму 40 000 грн з ПДВ, актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за серпень 2017 року №2 від 11.08.2017 року на загальну суму 10 496,02 грн з ПДВ, локальним кошторисом 4-1-1 на ремонтні роботи, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2017 року на загальну суму 10 496,02 грн. з ПДВ);

договір №23/06, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе обов'язки виконати якісно у встановлений строк у відповідності з існуючими нормами роботи з виготовлення та монтажу м/к силосу під зерно та будівництво фундаменту під силос в с. Біла Криниця (виконання умов договору підтверджено актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за липень 2017 року №1 від 31.07.2017 року на загальну суму 151 974,89 грн з ПДВ, локальним кошторисом 4-1-1 на ремонтні роботи, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2017 року на загальну суму 151 974,89 грн з ПДВ, актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за серпень 2017 року №1 від 11.08.2017 року на загальну суму 20 016,79 грн з ПДВ, актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за серпень 2017 року №2 від 11.08.2017 року на загальну суму 44 975,06 грн з ПДВ, локальним кошторисом 4-1-1 на ремонтні роботи, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2017 року на загальну суму 64 991,85 грн з ПДВ);

договір №14/07, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе обов'язки виконати якісно у встановлений строк у відповідності з існуючими нормами роботи по виготовленню та монтажу м/к силосу під зерно та будівництво фундаменту під силос в с. Біла Криниця (виконання умов договору підтверджено актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за серпень 2017 року №1 від 29.08.2017 року на загальну суму 313 850,14 грн з ПДВ; локальним кошторисом 4-1-1 на ремонтні роботи, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2017 року на загальну суму 313 850,14 грн з ПДВ, актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за жовтень 2017 року №1 від 18.10.2017 року на загальну суму 125 133,89 грн з ПДВ, локальним кошторисом 4-1-1 на ремонтні роботи, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 року на загальну суму 125 133,89 грн з ПДВ, актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2017 року №1 від 23.11.2017 року на загальну суму 28 597,32 грн з ПДВ, локальним кошторисом 4-1-1 на ремонтні роботи, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017 року на загальну суму 28 597,32 грн з ПДВ, актом надання послуг №29 від 27.02.2018 року - ремонтні роботи на загальну суму 50 000 грн з ПДВ).

договір №03/09, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе обов'язки виконати якісно у встановлений строк у відповідності з існуючими нормами роботи на монтаж технологічного обладнання та площадок обслуговування для елеваторів «Норія» в с. Біла Криниця (виконання умов договору підтверджено актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2017 року №1 від 29.09.2017 року на загальну суму 95 053,99 грн з ПДВ, локальним кошторисом 4-1-1 на ремонтні роботи, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2017 року на загальну суму 95 053,99 грн з ПДВ).

Оплата отриманих підрядних послуг підтверджена оборотно-сальдовими відомостями про господарських операціях з ТОВ «Добробут» по рах.6851 та відповідачем не оспорюється.

ТОВ «Тріанекс-Агро» віднесло суми за вказаними будівельно-монтажними роботами до складу податкового кредиту відповідно до податкових накладних №2 від 18.04.2017 року, №7 від 23.05.2017 року, №5 від 13.06.2017 року, №7 від 26.06.2017 року, №1 від 05.07.2017 року, №7 від 14.07.2017 року, №8 від 18.07.2017 року, №4 від 11.08.2017 року, №5 від 11.08.2017 року, №12 від 29.08.2017 року, №6 від 18.10.2017 року, №6 від 23.11.2017 року, №5 від 27.02.2018 року, №5 від 29.09.2017 року.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 140.5.10 п.140.5 ст. 140 ПК фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

Приписами п. 185.1 ст. 185 ПК встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно із п. 188.1 ст. 188 ПК база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Як зазначено у п. 198.5 ст. 198 ПК, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому договорами оренди №12 від 01.04.2016 року, №010716 від 01.07.2016 року, №20 від 01.01.2018 року, №19 від 01.01.2018 року, №22 від 01.01.2018 року, №1 від 01.01.2019 року (з додатками), укладеними з ТОВ Рівненський автоцентр «Камаз», ТОВ «Тріанекс-Агро» підтверджено здійснення своєї господарської діяльності за адресою АДРЕСА_1

Згідно з п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби», капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Відповідно до п. 14 П(С)БО 7 «Основні засоби», первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Згідно з п. 30 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України 30 вересня 2003 року № 561 , витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів.

Пунктом 31 вказаних Методичних рекомендацій визначено, що вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.

Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Водночас контролюючим органом ні у ході розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду не спростовано твердження позивача про те, що виготовлені та змонтовані ТОВ «Добробут» бункери для зберігання зернової продукції не є капітальними спорудами і їх можливо демонтувати для перевезення в інше місце використання.

Підсумовуючи викладене суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції у тому, що оплата виконаних ТОВ «Добробут» робіт по виготовленню та монтажу бункерів для зберігання зернової продукції згідно із зазначеними договорами відносяться до витрат ТОВ «Тріанекс-Агро», що безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю товариства, а отже відповідні висновки контролюючого органу є помилковими.

При наданні оцінки рішенню суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог ТОВ «Тріанекс-Агро», що стосуються висновків контролюючого органу щодо реальності здійснення ТОВ «Тріанекс-Агро» господарських операцій з ТОВ «Чингул», ТОВ «Сервісагроінтер». ТОВ «Респект- Лоджистік», апеляційний суд зазначає таке.

ТОВ «Тріанекс-Агро» під час перевірки на підтвердження реальності господарських операцій по отриманню товарів і послуг від ТОВ «Чингул», ТОВ «Сервісагроінтер», ТОВ «Респект-Лоджистік» було надано відповідні первинні документи, а саме:

1) щодо господарських операцій із ТОВ «Чингул»:

договір поставки №313ТА від 29.11.2017 року (з додатками);

видаткові накладні №4 від 30.11.2017 року, №1 від 10.01.2018 року, №2 від 12.01.2018 року, №3 від 30.01.2018 року, №4 від 02.02.2018 року;

товарно-транспортні накладні від 22.12.2017 року, від 10.01.2018 року, від 12.01.2018 року, від 30.01.2018 року, від 08.02.2018 року;

податкові накладні №1 від 29.11.2017 року, №3 від 30.11.2017 року, №1 від 11.12.2017 року, №2 від 13.12.2017 року, №3 від 15.12.2017 року, №4 від 18.12.2017 року, №1 від 17.01.2018 року, №1 від 02.02.2018 року;

платіжні доручення №1140 від 04.12.2017 року, №1143 від 05.12.2017 року, №1156 від 08.12.2017 року, №1161 від 11.12.2017 року, №2068 від 11.12.2017 року, №1182 від 13.12.2017 року, №1195 від 15.12.2017 року, №1201 від 18.12.2017 року, №266 від 17.01.2018 року, №1209 від 02.02.2018 року;

оборотно-сальдові відомості по господарських операціях з ТОВ «Чингул»;

докази подальшої реалізації придбаного у ТОВ «Чингул» товару - рахунки-фактури №000038/Invoice 000038 від 16.02.2018 року, №000029/Invoice 000029 від 06.02.2018 року, №000011/Invoice 000011, №000009/Invoice 000009 від 12.01.2018 року, №000006/Invoice 000006 від 12.01.2018 року від 17.01.2018 року, №000984/Invoice 000984 від 11.12.2017 року, а також відповідні митні декларації.

2) щодо господарських операцій із ТОВ «Сервісагроінтер»:

договір поставки №358ТА від 23.08.2018 року (з додатками);

видаткові накладні №54 від 30.08.2018 року, №55 від 31.08.2018 року, №56 від 01.09.2018 року, №58 від 13.09.2018 року, №60 від 01.10.2018 року;

податкові накладні №46 від 30.11.2017 року, №60 від 01.10.2018 року, №56 від 01.09.2018 року, №58 від 13.09.2018 року, №51 від 23.08.2018 року, №1 від 13.09.2018 року;

платіжні доручення №1165 від 12.12.2017 року, №353 від 23.08.2018 року, №1768 від 06.09.2018 року, №432 від 25.10.2018 року, №1955 від 26.10.2018 року, №2032 від 12.11.2018 року, від 23.08.2018 року, від 06.08.2018 року, від 25.10.2018 року, від 26.10.2018 року, від 12.11.2018 року;

оборотно-сальдові відомості по господарських операціях з ТОВ «Сервісагроінтер»;

докази подальшої реалізації придбаного у ТОВ «Сервісагроінтер» товару - рахунки-фактури №000235/Invoice 000235 від 11.10.2018 року, №000192 від 12.09.2018 року, №000196/Invoice 000196 від 13.09.2018 року, №000205/Invoice 000205 від 18.09.2018 року, №000208/Invoice 000208 від 20.09.2018 року, митні декларації.

3) щодо господарських операцій із ТОВ «Респект-Лоджистик»:

договір перевезення №18/08/17 від 18.08.2017 року,

акти виконаних робіт №1273365 від 11.05.2018 року, №1272255 від 04.05.2018 року, №1272254 від 04.05.2018 року, №1270760 від 27.04.2018 року, №1264137 від 28.03.2018 року, №1266216 від 05.04.2108 року, №1266148 від 06.04.2018 року, №1267174 від 13.04.2018 року, №1270642 від 27.04.2018 року, №1254979 від 08.02.2018 року, №1257268 від 19.02.2018 року, №1258029 від 23.02.2018 року, №1259263 від 01.03.2018 року, №1261972 від 16.03.2018 року, №1263853 від 24.03.2018 року, №1263853 від 24.03.2018 року, №1248495 від 26.12.2017 року, №1240109 від 22.11.2017 року, №1250517 від 12.01.2018 року, №1252152 від 24.01.2018 року, №1253743 від 01.02.2018 року, №1237405 від 08.11.2017 року, №1238728 від 13.11.2017 року, №1225291 від 29.09.2017 року, №1227619 від 11.10.2017 року, №1229153 від 118.10.2017 року, №1229491 від 20.10.2017 року, №1237048 від 07.11.2017 року, №1223584 від 20.09.2017 року, №1223837 від 21.09.2017 року, №1223838 від 21.09.2017 року, №1218272 від 22.08.2017 року, №1219353 від 28.08.2017 року, №1221029 від 06.09.2017 року, №1221362 від 07.09.2017 року, №1221361 від 08.09.2017 року, №122031 від 12.09.2017 року, №1222137 від 12.09.2017 року, №1222179 від 12.09.2017 року, №1222178 від 12.09.2017 року, №1222655 від 18.09.2017 року, №1273364 від 11.05.2018 року, №1273363 від 11.05.2018 року, №1274173 від 15.05.2018 року, №1275747 від 24.05.2018 року, №1275757 від 24.05.2018 року, №1276079 від 25.05.2018 року, №1287454 від 30.07.2018 року, №1290343 від 14.08.2018 року, №129726 від 22.08.2018 року, №1291949 від 22.08.2018 року, №1292856 від 28.08.2018 року, №1293840 від 04.09.2018 року, №1293839 від 04.09.2018 року, №1293838 від 04.09.2018 року, №1293836 від 04.09.2018 року, №1293837 від 04.09.2018 року, №1293557 від 05.09.2018 року, №1298507 від 13.09.2018 року, №1298473 від 12.09.2018 року, №1298474 від 12.09.2018 року, №1298505 від 13.09.2018 року, №1298506 від 13.09.2018 року, №1298517 від 14.09.2018 року, №1298518 від 17.09.2018 року, №1299385 від 01.10.2018 року, №1298475 від 12.09.2018 року, №1302047 від 16.10.2018 року, №1303239 від 22.10.2018 року, №1306021 від 05.11.2018 року, №1307461 від 15.11.2018 року, №1308065 від 15.11.2018 року, №1309188 від 20.11.2018 року, №1312355 від 05.12.2018 року, №1314563 від 14.12.2018 року, №1316586 від 21.12.2018 року;

податкові накладні №530 від 21.12.2018 року, №321 від 14.12.2018 року, №95 від 05.12.2018 року, №435 від 20.11.2018 року, №337 від 15.11.2018 року, №244 від 12.11.2018 року, №98 від 05.11.2018 року, №484 від 22.10.2018 року, №348 від 16.10.2018 року, №11 від 01.10.2018 року, №524 від 17.09.2018 року, №517 від 14.09.2018 року, №514 від 13.09.2018 року, №516 від 13.09.2018 року, №515 від 13.09.2018 року, №512 від 12.09.2018 року, №511 від 12.09.2018 року, №513 від 12.09.2018 року, №68 від 05.09.2018 року, №33 від 04.09.2018 року, №32 від 04.09.2018 року, №31 від 04.09.2018 року, №30 від 04.09.2018 року, №29 від 04.09.2018 року, №640 від 28.08.2018 року, №528 від 22.08.2018 року, №526 від 22.08.2018 року, №263 від 14.08.2018 року, №708 від 30.07.2018 року, №634 від 25.05.2018 року, №599 від 24.05.2018 року, №598 від 24.05.2018 року, №300 від 15.05.2018 року, №244 від 11.05.2018 року, №240 від 11.05.2018 року, №239 від 11.05.2018 року, №62 від 04.05.2018 року, №61 від 04.05.2018 року, №658 від 07.04.2018 року, №655 від 27.04.2018 року, №268 від 13.04.2018 року, №144 від 06.04.2018 року, №91 від 05.04.2018 року, №781 від 28.03.2018 року, №650 від 24.03.2018 року, №452 від 16.03.2018 року, №4 від 01.03.2018 року, №662 від 23.02.2018 року, №506 від 19.02.2018 року, №166 від 08.02.2018 року, №21 від 21.02.2018 року, №549 від 24.01.2018 року, №932 від 26.12.2017 року, №55 від 01.12.2017 року, №1560 від 22.11.2017 року, №624 від 13.11.2017 року, №364 від 08.11.2017 року, №320 від 07.11.2017 року, №1078 від 01.11.2017 року, №1166 від 01.11.2017 року, №1306 від 20.10.2017 року, №1068 від 18.10.2017 року, №641 від 11.10.2017 року, №2070 від 29.09.2017 року, №2146 від 29.09.2017 року, №1367 від 21.09.2017 року, №1366 від 21.09.2017 року, №1274 від 20.09.2017 року, №1069 від 18.09.2017 року, №612 від 12.09.2017 року, №611 від 12.09.2017 року, №608 від 12.09.2017 року, №613 від 12.09.2017 року, №374 від 08.09.2017 року, №270 від 07.09.2017 року, №198 від 06.09.2017 року, №640 від 28.08.2017 року. №526 від 22.08.2017 року;

платіжні дорученнями про оплату послуг №2680 від 18.01.2019 року, №2613 від 21.12.2018 року, №2165 від 11.12.2018 року, №2114 від 27.11.2018 року, №2481 від 23.11.2018 року, №2017 від 12.11.2018 року, №1985 від 30.10.2018 року, №1908 від 11.10.2018 року, №1862 від 28.09.2018 року, №1769 від 06.09.2018 року, №1703 від 07.08.2018 року, №1502 від 01.06.2018 року, №1468 від 25.05.2018 року, №1436 від 17.05.2018 року, №1402 від 08.05.2018 року, №1386 від 04.05.2018 року, №1353 від 25.04.2018 року, №1319 від 12.04.2018 року, №1301 від 04.04.2018 року, №1265 від 27.03.2018 року, №1251 від 23.03.2018 року, №1339 від 07.03.2018 року, №309 від 01.03.2018 року, №1274 від 20.02.2018 року, №1210 від 02.02.2018 року, №286 ід 25.01.2018 року, №1226 від 12.01.2018 року, №1170 від 12.12.2017 року, №235 від 28.11.2017 року, №1090 від 21.11.2017 року, №1053 від 14.11.2017 року, №999 від 06.11.2017 року, №936 від 27.10.2017 року, №906 від 23.10.2017 року, №821 від 06.10.2017 року, №756 від 26.09.2017 року, №737 від 21.09.2017 року, №1888 від 15.09.2017 року, №686 від 11.09.2017 року, №202 від 07.09.2017 року, №640 від 29.08.2017 року, №177 від 23.08.2017 року;

оборотно-сальдові відомості по господарських операціях з ТОВ «Респект-Лоджистик».

У ході апеляційного розгляду представником апелянта не заперечувалося того, що наведені первинні документи за формою та змістом відповідають законодавча встановленим вимогам, зустрічні звірки із контрагентами позивача контролюючим органом не проведено, а інформація щодо ТОВ «Чингул», ТОВ «Сервісагроінтер», ТОВ «Респект-Лоджистік», використана під час перевірки ТОВ «Тріанекс-Агро», отримана з інформаційних баз податкового органу.

При цьому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції у тому, що відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Водночас судом першої інстанції слушно зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника на формування витрат від дотримання податкової дисципліни його контрагентом постачальником товару (послуг), а порушення постачальником товару (послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для позбавлення іншого платника покупця товару (послуг) права на формування витрат, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними. Виходячи із принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Окрім того, слід погодитися із критичною оцінкою судом першої інстанції висновків контролюючого органу щодо відсутності у ТОВ «Чингул», ТОВ «Сервісагроінтер», ТОВ «Респект-Лоджистік» необхідних для ведення господарської діяльності трудові ресурси та виробничі потужності з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та оборотних засобів та можливості залучення працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Непідтвердження операцій за ланцюгом постачання, як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку. Контролюючий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (постанова Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №802/851/18-а)

При оцінці доводів щодо відсутності у позивача документів на перевезення товару від ТОВ «Сервісагроінтер» суд першої інстанції доречно звернув увагу на те, відповідно до договірних умов поставки доставка товару здійснювалася на умовах DAP Інкотермс, за якими вважається, що продавець виконав своє зобов'язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення, у зв'язку із чим товарно-транспортна накладна ТОВ «Тріанекс-Агро» не надавалася.

Окрім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 26 червня 2018 року у справі №826/548/17, відсутність товарно-транспортної накладної ще не свідчить про безумовний безтоварний характер господарської операції з поставки товарів у цілому, так само як і відсутність сертифікатів якості на товар.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, а за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами в разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару тощо (постанова Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі № 804/5374/17).

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що висновки відповідача, відображені у акті перевірки № 661/17-00-05-01/35567492 від 27 грудня 2019 року про заниження ТОВ «Тріанекс-Агро» податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту, від'ємного значення та бюджетного відшкодування з ПДВ, а також необхідності реєструвати податкові накладні за вказаних обставинам не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи належними, допустимими та достатніми доказами. Висновки відповідача про нереальність господарських операцій ТОВ «Тріанекс-Агро» є такими, що базуються на припущеннях і спростовуються наданими позивачем первинними документами.

Принагідно суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно із приписами ст. 9 Конституції України та статей 17, 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Положеннями частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, ЄСПЛ у п. 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» зазначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Згідно із правовою позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні від 22 січня 209 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У пункті 38 рішення ЄСПЛ у справі «Інтерсплав проти України» від 9 січня 2007 року Суд вказав на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Отже, платника податку не може бути позбавлено відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Одночасно апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію ЄСПЛ, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року у справі № 460/3496/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. П. Іщук

І. М. Обрізко

Постанова у повному обсязі складена 06 серпня 2021 року.