04 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/457/21 пров. № А/857/10965/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, прийняте суддею Григорук О.Б о 14 годині 10 хвилині у місті Івано - Франківську у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
встановив:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик Марії Олексіївни (далі - відповідач, приватний виконавець) про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №64256162 від 22.01.2021 року.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Фесик М.О. про відкриття виконавчого провадження ВП №64256162 від 22.01.2021 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Фесик М.О. на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп. та сплачені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. 00 коп.
Задовольняючи частково позов суд виходив з того, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження майна боржника, в даному випадку фізичної особи, розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання. При цьому, відповідач не довів наявності факту перевірки вказаної обставини при прийнятті виконавчого документа до виконання.
Позивач вказує на безпідставність зазначення в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження адреси боржника: АДРЕСА_1 , з обґрунтувань, що позивач не проживала, не перебувала і не числилася за вказаною адресою.
Також, позивач вказує, що за вказаною адресою не знаходилося її жодне майно. Вказані твердження відповідачем не спростовано жодними доказами.
Отже, місце проживання позивача не відноситься до виконавчого округу, на території якого відповідач здійснює діяльність, а виконавчий документ у виконавчому провадженні прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання/перебування боржника - фізичної особи.
Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття оскаржуваної постанови, суд зазначив, що така входить до предмету розгляду в даній справі щодо визнання протиправною та скасування даної постанови про відкриття виконавчого провадження.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на те, що висновок суду про те, що відповідачем не доведено, що на час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця були відомості про наявність у позивача коштів на рахунках у банків, що розташовані у м.Києві є необґрунтованим, а відсутність чи наявність рахунків не впливає на законність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
У приватного виконавця відсутній обов'язок щодо перевірки правильності у виконавчому документі відомостей, зокрема, і щодо фактичного місця проживання/перебування боржника.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 09.12.2020 року у справі №460/3537/20.
Крім того, судом не враховано, що відповідно до чинного законодавства перевірка майнового стану боржника, розшук боржника та/або його майна здійснюється вже у відкритому виконавчому провадженні.
Звертає увагу суду на те, що на момент прийняття рішення про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису №3354 у приватного виконавця були всі зазначені підстави для з'ясування.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Калуським МВ УМВС в Івано-Франківській області 14.04.1998 місце реєстрації проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . (а.с.14 - 15).
Відповідно до довідки №18/02-62/08 від 02.02.2021 року Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку позивач працює у відділі моніторингу подання фінансової звітності у Західному регіональному управлінні моніторингу подання фінансової звітності у складі адміністративних даних у регіонах департаменту аналізу фінансової звітності учасників ринків капіталу та пруденційного нагляду Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що знаходиться по вул. Академіка Сахарова, 23А, м. Івано-Франківськ (а.с.13).
22.01.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Фесик М.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №64256162 з примусового виконання виконавчого напису №3354, виданого 09.09.2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округа Личуком Тарасом Володимировичем про стягнення з позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості в сумі 655284,67 грн. (а.с.7, 8).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Виконавчим округом приватного виконавця є м.Київ.
Так, місце виконання рішення, в тому числі виконавчого напису нотаріуса, визначено в статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», в частині другій якої зазначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.
В свою чергу документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (абзац дев'ятий статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
Як вбачається із матеріалів справи виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність є м. Київ, а місцем проживання позивача згідно паспорта громадянина України є АДРЕСА_2 . (а.с.14 - 15).
При цьому, відомостей на підтвердження того, що місцем проживання боржника є АДРЕСА_1 , а також доказів про наявність будь-якого майна у позивача (боржника) у м. Києві (в межах виконавчого округу відповідача) до матеріалів справи не долучено.
Згідно із пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Відтак, відповідач, ігноруючи наявну у виконавчому написі інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання позивача в Івано-Франківській області, що в контексті частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проживання боржника, надав перевагу інформації про ймовірне місце проживання останнього, та відкрив виконавче провадження з порушенням вищенаведеної норми Закону №1404-VIII щодо прийняття до виконання виконавчих документів.
Апеляційний суд також враховує аналогічні висновки щодо правомірності прийняття до виконання виконавчих документів за відсутності доказів, які б підтверджували місце проживання, перебування боржника, що містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 29.01.2020 року по справі №804/476/17 та від 30.04.2020 року у справі № 580/3311/19
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про відкриття виконавчого провадження №64256162 від 22.01.2021 року є протиправною та підлягає до скасування.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що під час розгляду справи, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не було надано документів, що позивач фактично проживає за іншою адресою, ніж вказано у паспорті громадянина України, чи знаходиться його майно, відкриті рахунки в банках.
В апеляційному порядку не оскаржується результат вирішення вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття оскаржуваної постанови, відтак, суд не надає такій оцінки. Не оскаржується також і розмір стягнення витрат на правничу допомогу.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Судом враховується, що згідно п. 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав вважати неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 272, 287, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу приватного виконавця Фесик Марії Олексіївни залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі № 300/457/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 06.08.2021 року.