04 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/789/16-а пров. № А/857/11568/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2020 року, прийняте суддею Кондратьєвою Н.А.. у місті Яворові у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом та просив скасувати постанову про порушення митних правил № 0127/20917/16 по справі про порушення митних правил, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн та справу закрити.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2020 року у позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дійсно було перевищено транзитний строк встановлений ст. 95 МК України для доставки до митного органу автомобіля, що перебуває під митним контролем.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт звертає увагу на те, що з волонтерськими намірами ввіз вказаний автомобіль і передав його 24-й окремій механізованій бригаді, яка знаходиться в зоні проведення АТО. Крім того, звертає увагу, що вищевказаний автомобіль знаходиться на балансі Військової частини пп НОМЕР_1 , про що ним було повідомлено письмово відповідача та підтверджується довідкою цієї частини від 21.03.2019 року №170. Вважає, що допустив порушення митних правил, передбачених внаслідок обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, тобто, були наявні об'єктивні обставини, що не дозволяли позивачу виконати зобов'язання щодо зворотнього вивезення транспортного засобу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05.02.2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС Мірошниченком М.І. винесено постанову, згідно якої, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн.
З оскаржуваної постанови вбачається, що перевіркою інформації, що міститься в ЄАІС Держмитслужби встановлено, смугою руху спрощеного митного контролю «зелений коридор» через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС в митному режимі «транзит», 20.02.2015 року, близько 09:28 год. ОСОБА_1 ввіз на митну територію України автомобіль марки «JEEP CHEROKEE», VIN 4 НОМЕР_2 , р.н. НОМЕР_3 , станом на 15.01.2016 року за межі митної території України не вивіз та у інший митний режим, згідно законодавства не помістив. На виклик Львівської митниці ДФС для надання пояснень щодо не вивезення автомобіля марки «JEEP CHEROKEE» р.н. НОМЕР_3 , та участі у складанні протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 до митного органу не з'явився, хоча був належно повідомлений. Таким чином ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 МК України строк доставки товарів, транспортного засобу, що перебуває під митним контролем до митного органу призначення більше ніж на 10 діб.
Вважаючи винесену постанову незаконною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Згідно частини першої статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
За змістом статті 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту та бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
Відповідно до п. 57 ст. 4 Митного кодексу України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Пунктом 60 ст. 4 Митного кодексу України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
Отже, системний аналіз пунктів 57, 60 частини першої статті 4 Митного кодексу України свідчить про те, що транспортні засоби особистого користування, якими громадяни користуються для власних потреб, в розумінні митного законодавства є товарами.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі № 466/6388/14-а (К/9901/13348/18).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.95 МК України, строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб.
Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що транспортний засіб ввезений на митну територію України у режимі «транзит» має бути доставлений у орган доходів і зборів призначення у строк, визначений статтею 95 Митного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.95 МК України, до цього строку не включаються, зокрема, час дії обставин, зазначених у ст.192 цього Кодексу, час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення), час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Частиною першою статті 192 МК України передбачено, що у тому разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний : 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
За змістом ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною третьою статті 470 МК України передбачена відповідальність у разі перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що одне із них видане 10.04.2015 року, друге - 04.01.2016 року, в той час як автомобіль був ввезений на митну територію України 20.02.2015 року.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що оскільки строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб, таким чином вищевказаний автомобіль повинен був бути вивезений до 02.03.2015 року.
31.07.2015 року позивач звернувся із заявою до Львівської митниці ДФС, в якій повідомив, що автомобіль марки «JEEP CHEROKEE» р.н. НОМЕР_4 не може бути вивезений за межі митної території України у зв'язку із знаходженням даного автомобіля в зоні АТО. ( а.с.10).
Як вбачається з повідомлення позивача від 31.07.2015 року, реєстраційний номер не співпадає з транспортним засобом, який був ввезений позивачем 20.02.2015 року.
При цьому, на виклики Львівської митниці ДФС (листи від 06.11.2015 №13-70-26/I/29-13898 та від 17.12.2015 №13-70-26/I/29-15979) для надання пояснень щодо не вивезення автомобіля марки «JEEP CHEROKEE» р.н. НОМЕР_3 позивач не з'явився та участі у складенні протоколу про порушення митних правил № 0127/20917/16 не брав, хоча був належним чином повідомлений. (а.с. 24-27)
Відповідно до ч.1 ст.460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених ч.3 ст.469, ст.470, ч.3 ст.478, ст.481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Вказані норми чітко визначають умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Щодо покликання апелянта на ту обставину, що вищевказаний автомобіль був ввезений з волонтерськими намірами і переданий 24-й окремій механізованій бригаді, яка знаходиться в зоні проведення АТО, а тому допустив порушення митних правил, передбачених внаслідок обставин непереборної сили, колегія суддів вважає необґрунтованими та зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при перетині кордону не зазначав, що має намір передати автомобіль бійцям АТО, та не надав жодних документів на підтвердження цих фактів.
Крім того, згідно довідки військової частини НОМЕР_5 від 21.03.2019 року № 2170 автомобіль марки «JEEP CHEROKEE» VIN 4 НОМЕР_2 знаходиться на обліку військової частини НОМЕР_5 як волонтерська допомога та зареєстрований в Сєверодонецькому ВСП, закріплений за майором ОСОБА_2 .
Таким чином, вказаний транспортний засіб марки зареєстрований за військовою частиною вже після вчинення позивачем порушення митних правил.
Більше того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що будь-яка передача автомобіля, що перебуває під митним контролем заборонена, а стаття 192 МК України покладає на громадянина обов'язкове повідомлення митного органу про обставини події (аварії, або дії обставин непереробної сили), місце знаходження товарів і транспортного засобу у випадку, якщо він не зміг прибути до митного органу призначення.
Наведене не суперечить позиції Верховного Суду в постанові від 24 березня 2020 року у справі №278/809/15а (провадження №К/9901/3333/18).
Крім того, як вбачається з постанови про порушення митних правил, ввезений позивачем 20.02.2015 року в Україну транспортний засіб у режимі «транзит» з митної території України станом на 15.01.2016 року ОСОБА_1 не вивозився, та у інший митний режим ніж «транзит» поміщений не був. Жодних допустимих доказів про неможливість вивезення вищевказаного транспортного засобу не порушуючи строків транзиту станом на 15.01.2016 року митниці надано не було.
Отже, не вивезення позивачем транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту є порушенням строків перебування транспортного засобу на митній території України, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії митниці про встановлене порушення, та, як наслідок застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн. є обґрунтованим та відповідає вимогам законодавства.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Клопотання про відкладення справи є необґрунтованим та в його задоволенні слід відмовити.
Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.
Керуючись ст. ст. 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Яворівського районного суду Львівської області від 24 квітня 2020 року у справі № 460/789/16-а - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 06.08.2021 року.