04 серпня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/4326/21 пров. № А/857/11435/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року про закриття провадження у справі, прийняту суддею Грень Н.М. у місті Львові у справі за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Николишин Я.А. про відкриття виконавчого провадження № 64616375 від 01.03.2021 року.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року закрито провадження у справі відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України. Повернуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у сумі 908 грн. та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь позивача понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.
Суд виходив з того, що відповідачем усунуто обставини, що стали причиною звернення до суду із цим позовом.
Оскільки відповідачем в межах даної адміністративної справи самостійно усунуто обставини, що зумовили звернення позивача до суду із цим позовом, а підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача є неможливим без визнання оскаржуваної бездіяльності протиправною, на переконання суду, відсутні підстави для відмови у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції прийнято ухвалу із порушенням норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти в цій частині постанову, якою відмовити у задоволенні заяви представника позивача про здійснення такого розподілу.
В обґрунтування апеляційної скарги, враховуючи вимоги п.9 ст. 139 КАС України не вважає апелянт оскаржувану ухвалу в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн. такою, що відповідає критеріям розумності та обґрунтованості.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем (клієнт) та адвокатом Заставним Романом Андрійовичем (виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги від 11.03.2021 року, згідно з умовами якого виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 4.1. вказаного договору визначено, що порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок та строки його сплати тощо визначаються сторонами в додаткових угодах до договору № 11/03/21 від 11.03.2021 року.
Згідно з актом виконаних робіт № 1 від 11.03.2021 року виконавець в інтересах клієнта виконав такі зобов'язання:
- підготовка позовної заяви про скасування постанови органу ДВС про відкриття виконавчого провадження (включає аналіз та вивчення матеріалів справи; формування правової позиції; складання процесуального документа) - 3 год. (3 год. х 500,00 грн)
- підготовка заяви про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи про скасування постанови органу ДВС про відкриття виконавчого провадження - 1 год. (1 год х 500,00 грн).
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 року №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відтак, враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем самостійно усунуто обставини, що зумовили звернення позивача до суду із цим позовом, а також з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, стягненню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Крім того, апелянт не наводить жодних обставин для зменшення такої суми, чи для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та жодним чином не спростовує висновків суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до правильного вирішення питання.
Судові витрати розподілу не підлягають, виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 272, 287, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) залишити без задоволення, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року про закриття провадження у справі № 380/4326/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 06.08.2021 року.