Справа № 759/60/21 Суддя (судді) першої інстанції: Твердохліб Ю.О.
05 серпня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлова Л.В. та Кучми А.Ю.
за участю секретаря судового засідання Головченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 14 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 21.12.2020 №20/05/2020ПН, на підставі якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 262,50 грн за ч.1 ст.164-2 КУпАП.
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 14 травня 2021 року позов задоволено, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-2 КУпАП закрито.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що опір посадових осіб Університету ДФС України перешкоджав здійсненню законної діяльності органу державного фінансового контролю, про що складено акт від 27.11.2020, що стало підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Апелянт зазначає, що законодавчо встановлено обов'язок лише щодо способу надсилання запрошення для складання протоколу, однак не передбачає наявності підтвердження отримання відповідного запрошення порушником, при цьому позивача було повідомлено листом від 15.12.2020 №002000-16/8852-2020 про його запрошення на 21.12.2020 о14:00 год. до приміщення Держаудитслужби за адресою: м.Київ, вул.П.Сагайдачного, 4 для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що він не був ознайомлений з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, при цьому відповідачем порушено порядок розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, внаслідок чого грубо порушено права позивача на захист, а також на всебічний, повний, об'єктивний та неупереджений розгляд справи про адміністративне правопорушення, за відсутності самого факту вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.164-2 КУпАП.
Позивач, який був належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.11.2020 співробітниками Державної аудиторської служби України складено акт про перешкоджання в проведенні ревізії (а.с.57), відповідно до якого з 24 листопада 2020 року посадовими особами відповідача розпочато ревізію фінансово-господарської діяльності Університету державної фіскальної служби України за період з 01 січня 2018 року по 31 жовтня 2020 року та 27 листопада 2020 року о 08:40 вони прибули до Університету для проведення ревізії за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, буд. 31, та звернулися до відповідального чергового для отримання ключів від робочих кабінетів № А118, № А103 та № А220, які були виділені Університетом для проведення ревізії, на що отримали відповідь, що ключі від зазначених кабінетів зберігаються у кабінеті № 107. З проханням відкрити робочі кабінети № А118, № А103 та № А220 або надати ключі від них посадові особи Держаудитслужби звернулися до проректора з адміністративно-господарської діяльності Скринника А.П. , який перебував в кабінеті № А107. Проте посадовими особами Університету, які були присутніми в кабінеті А107, а саме: ректором ОСОБА_1, проректором з адміністративно-господарської діяльності Скринником А.П. та головним бухгалтером Ворожбіт О.П. було відмовлено у відкритті робочих кабінетів. Зважаючи на зазначене, було викликано працівників Національної поліції України. Заступником начальника відділу Озімчуком Д.І. було складено заяву про перешкоджання у проведенні ревізії, яка зареєстрована за № С0-35300 від 27.11.2020 року, а іншими працівниками Держаудитслужби надано відповідні письмові пояснення.
Інформація щодо отримання ОСОБА_1 вказаного акту в матеріалах справи відсутня.
Листом від 11.12.2020 №002000-16/8665-2020 (а.с.60) позивача було запрошено для складання та підписання протоколу про адміністративне правопорушення 14.12.2020 о 14:30 год. в приміщення Держаудитслужби за адресою: м.Київ, вул.П.Сагайдачного, 4.
Доказів отримання позивачем вказаного запрошення матеріали справи не містять.
У зв'язку з неявкою позивача у визначені час та місце для складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідачем складено акт від 14.12.2020 №54 (а.с.63-64) про неявку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
14.12.2020 Державною аудиторською службою України складено протокол про адміністративне правопорушення №20/62/2020пр (а.с.56), в якому зафіксовано порушення позивачем законодавства з фінансових питань в частині перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізії, а саме ректором Університету державної фіскальної служби України ОСОБА_1 за адресою вул. Університетська, 31 в м. Ірпінь Київської області 27.11.2020 відмовлено у доступі до робочих кабінетів та до документів необхідних для проведення ревізії, про що складено акт про перешкоджання в проведенні ревізії від 27.11.2020, що є порушенням п.16 Порядку проведення інспектування державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Зазначений протокол був направлений на адресу позивача листом від 14.12.2020 №002000-16/8786-2020 (а.с.65), однак докази його отримання в матеріалах справи відсутні.
15.12.2020 відповідачем сформовано повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення №002000-16/8852-2020 (а.с.66), в якому зазначено, що такий розгляд відбудеться 21.12.2020 о 14:00 год. у приміщенні за адресою: м.Київ, вул.П.Сагайдачного, 4.
Інформація щодо отримання вказаного повідомлення позивачем в матеріалах справи відсутні.
21.12.2020 заступником голови Держаудитслужби Вашекою Г.В. винесено постанову №20/05/2020ПН про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 262,50 грн за вчинення правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.164-2 КУпАП (а.с.54-55).
Вважаючи зазначену постанову протиправною та такою, що винесена з грубим порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про недотримання відповідачем процедури провадження у справі про адміністративне правопорушення, внаслідок чого позивач не мав змоги належним чином і у повному обсязі реалізувати свої права, що свідчить про неповноту розгляду справи відповідачем.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», який визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Згідно з ч.1 ст.164-2 КУпАП приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.234-1 КУпАП органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164-2), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), порушенням законодавства про закупівлі (частини перша і друга статті 164--14).
Від імені органів державного фінансового контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.
Згідно з п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
З аналізу наведених норм чинного вбачається, що перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності та повноваження щодо розгляду таких справ належить органам державного фінансового контролю, особі керівника чи заступника Держаудитслужби.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається у ст.279 КУпАП, відповідно до якої розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст.ст. 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що у повідомленні від 15.12.2020 №002000-16/8852-2020 (а.с.66) наявна інформація, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відбудеться 21.12.2020 о 14:00 год. у приміщенні за адресою: м.Київ, вул.П.Сагайдачного, 4.
Апелянт зазначає, що положеннями законодавства передбачено лише спосіб направлення запрошення та повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому не встановлено необхідності відповідного підтвердження їх отримання порушником.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.8-9 р.ІІ Порядку оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженому наказом Державної аудиторської служби України від 01.12.2016 №168, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2016 за №1674/29804, У разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в органі державного фінансового контролю. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується у визначений час до органу державного фінансового контролю для складання та підписання протоколу. Запрошення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку.
У разі неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у визначений у запрошенні час складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої неявки. Акт підписується не менш як трьома посадовими особами органу державного фінансового контролю та реєструється у журналі реєстрації актів, що засвідчують факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (додаток 9).
Другий примірник протоколу надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом п'яти календарних днів з дня складення протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі, якщо вона: відмовляється від отримання примірника протоколу під розписку; не з'являється для ознайомлення з протоколом у визначений у запрошенні час.
Таким чином, чинні норми законодавства передбачають надіслання запрошень та протоколу засобами поштового зв'язку виключно рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке є доказом отримання адресатом поштового відправлення.
В той же час, жодних доказів направлення та отримання позивачем запрошення на складання протоколу та повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять, отже, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано обов'язку щодо підтвердження належними та допустимими доказами повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, тобто про його фактичну обізнаність про день, час та місце розгляду справи.
Належним доказом повідомлення позивача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення могло бути рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, розписка позивача про отримання матеріалів справи про адміністративне правопорушення, чи довідка відділення поштового зв'язку про вручення відповідного поштового відправлення, однак таких доказів відповідачем надано не було.
Колегія суддів звертає увагу, що направлення особі відповідного повідомлення про розгляд справи за відсутності доказів його отримання адресатом, в жодному разі не свідчить про його обізнаність із таким повідомленням та не може бути розцінено, як своєчасне і належне сповіщення особи про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Отже, оскільки у відповідача була відсутня інформація щодо належного і своєчасного сповіщення позивача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення і конверт з таким відправленням не повернувся відправнику не врученим з незалежних від нього причин, в даному випадку Держаудитслужба не мала правових підстав для розгляду справи про вчинене позивачем адміністративне правопорушення за його відсутності.
Таким чином, позивача було позбавлено можливості скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач діяв без урахування права особи на участь в процесі його прийняття та всіх обставин, що мають значення для цього, а тому оскаржуване рішення не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, у зв'язку з чим наявні передбачені п.3 ч.3 ст.286 КАС України підстави для скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 14 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Текст постанови виготовлено 05 серпня 2021 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма