Справа № 580/175/21 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич
02 серпня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укргорнафта» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укргорнафта» звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 02 серпня 2021 року, проте у судове засідання не з'явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних ЄДРПОУ позивач зареєстрований як юридична особа з 15.06.2000 року та здійснює види діяльності: роздрібну торгівлю пальним, оптову торгівлю твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, технологічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, неспеціалізовану оптову торгівлю, оптову торгівлю живими тваринами, обслуговування напоями.
Для здійснення господарської діяльності отримав дозволи: №070.17.71 в Управління Держпраці у Черкаській області для виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних зонах; №069.17.71 в Управління Держпраці у Черкаській області щодо експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки; №7120310100-22 в Управлінні екології та природних ресурсів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
З 15.06.2020 року відповідно до договору №1 та акту здачі-приймання позивач орендує в ФОП ОСОБА_1 комплекс АЗС, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
27.08.2020 року відповідач видав наказ №1083 про проведення фактичної перевірки позивача, тривалістю десять діб з 27.08.2019 року, за вказаною вище адресою фактичного провадження господарської діяльності за період з 07.11.2019 року до 05.09.2020 року. На його підставі виданого головним ревізорам-інспекторам Вернигорі О.В. та Близнюку С.Д. направлення №№340, 341. Вказані направлення вручені позивачу того ж дня о 14 год. 45 хв., що підтверджується розписками його керівника.
В результаті фактичної перевірки вказані посадові особи відповідача склали акт від 07.09.2020 року №133/23-00-32-0122/30615153 (далі - акт перевірки), в якому зазначили про виявлені порушення позивача: вимог підп.підп.230.1.2-230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідальність за які передбачена в п.п.128-1, 128-1.3 ст.128-1 цього Кодексу: паливо-роздавальні колонки та резервуари для відпуску бензину та дизельного палива зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі з порушенням термінів, а саме 24.04.2020 року; відповідно до баз даних АІС «Податковий блок» встановлено факти несвоєчасного подання довідок про зведені за добу підсумкові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального: звітний період щоденно з 01.04.2020 року до 26.04.2020 року, а фактично подано з 24.04.2020 року.
У зв'язку з чим відповідачем винесено ППР від 28.09.2020 року №0000690901 та №0000700901.
Зазначені рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку.
11.01.2021 року Державна податкова служба України прийняла рішення (вих.№252/6/99-00-06-03-02-06) щодо часткового задоволення скарги: скасувала ППР №0000700901 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 23 000 грн, в іншій частині та ППР №0000690901 залишила без змін.
Відповідно до розрахунку спірного ППР №0000690901 донараховано штрафну санкцію в розмірі 160 000,00 грн за порушення встановлених строків реєстрації 4-х витратомірів-лічильників та 4-х рівнемірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі - п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України згідно з підп.230.1 ст.128-1 ПК України: 4*20 000,00грн + 4*20 000,00грн.
Позивач, вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Вирішуючи спір суд урахував вимоги ст.19 Конституції України щодо обов'язку органів державної влади та їх посадових і службових осіб діяти виключно в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до абзацу першого п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною згідно з підп.75.1.3.п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований ст.80 ПК України. Зокрема, вона може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених п.80.2 ст.80 ПК України.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затверджений наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 року №727, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745 (далі - Порядок).
Згідно з п.58.1 ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до підп.54.3.3.п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з положеннями підп.230.1.2. п.230.1 ст.230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Разом з тим, позивач визнає, що провадив господарську діяльність з реалізації пального шляхом використання витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі та пропустив встановлені законом строки для їх реєстрації у відповідному Єдиному державному реєстрі, але реєстрацію здійснив до перевірки. Викладені в позовній заяві доводи, що причини пропуску строку пов'язані з запровадженим дистанційним черговим режимом його роботи на виконання нормативних актів у сфері запровадженого в Україні карантину та хворобою бухгалтера, що мала такі обов'язки виконати, підтверджуються його наказом від 18.03.2020 року №7, що діяв на період до 22.05.2020 року, наказом про прийняття на посаду головного бухгалтера ОСОБА_2 та записами в її медичній книзі щодо відвідування лікарів.
Пунктом 128-1.1 ст.128-1 ПК України передбачено, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Отже, фактом податкового порушення за вказаною нормою вважається не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника, які використовуються платником податку у господарській діяльності. Штрафна санкція розраховується від кількості таких приладів.
Водночас вказана норма та інші положення ст.128-1 ПК України не передбачають відповідальності за порушення строку реєстрації зазначеного оснащення. Тому врахування таких обставин і фактів відповідачем не відповідає вимогам закону.
Згідно з п.4 розділу ІІ Порядку № 727 від 20.08.2015 року в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 727 від 20.08.2015 року визначено, що факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Натомість, відповідачем не дотримано вказаних вимог, що підтверджується відсутністю в акті перевірки повної інформації щодо кількості виявлених у позивача витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, у т.ч. їх заводських номерів, дат введення в експлуатацію, з приводу яких у подальшому здійснені спірні донарахування податкових зобов'язань. У тому числі відсутні в Акті перевірки відомості про те, які саме витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники рівня пального у резервуарі на дату проведення фактичної перевірки не були зареєстровані у відповідному Єдиному державному реєстрі та експлуатувалися. Вказане упущення суттєво впливає на обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки розрахунок штрафних санкцій враховує для обчислення їх кількість згідно зі вказаною нормою ПК України.
Натомість в акті перевірки відображено виключно про факт несвоєчасної їх реєстрації - 24.04.2020 року. Тобто на час проведення податкової перевірки, складання акту та донарахування зобов'язань податкове порушення, визначене пунктом 128-1.1 ст.128-1 ПК України, платником усунене.
Оскільки в акті перевірки відсутні відомості про конкретні факти відсутності під час фактичної податкової перевірки обладнання та/або реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, з огляду на вказане вище, підстави для притягнення позивача до відповідальності за вказаною вище нормою та розрахунок штрафних санкції здійснені за відсутності законних підстав.
Відповідач не довів, що у заявлених спірних правовідносинах діяв з дотриманням порядку та способу дій, визначених законом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне ППР є протиправним і підлягає скасуванню в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.