05 серпня 2021 року м.Дніпросправа № 160/3449/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі № 160/3449/21 (суддя Рябчук О.С.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича (далі - відповідач) про відкриття виконавчого провадження № 64407030 від 11 лютого 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підприємство, на якому працює позивач, надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесена 16.02.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським Олегом Володимировичем у виконавчому провадженні №64407030. Зі змісту постанови позивачу стало відомо, що на примусовому виконанні перебуває виконавчий напис № 177, виданий 05.01.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» заборгованості в розмірі 35 891,89 грн. згідно кредитного договору від 14.10.2012р., укладеного з ПАТ «Дельта Банк». При цьому, в постанові зазначена адреса позивача: АДРЕСА_1 . Дійсна адреса позивача: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вулиця Центральна, будинок 152. Будь-якого рухомого, нерухомого майна у позивача в м. Києві немає. Таким чином, дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження є протиправними, постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Із рішенням суду першої інстанції не погодився позивач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідачем при відкритті виконавчого провадження порушено ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, приватним виконавцем виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи. Вказує, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На території міста Києва не працює та не має рухомого чи нерухомого майна.
Відповідач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 7).
Працює та отримує дохід ОСОБА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецизвесть-Переробка» (ЄДРПОУ 39758794), місце реєстрації товариства: 69005, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 160, офіс 10.3.11.
11.02.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Табінським Олегом Володимировичем відкрито виконавче провадження № 64407030 з виконання виконавчого напису № 177, виданого 05.01.2021 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РОСВЕН ІНВЕСТ Україна” заборгованості в розмірі 35 891,89 грн. згідно кредитного договору від 14.10.2012 р. № 002-03407-141012, укладеного з ПАТ “Дельта Банк”.
В виконавчому написі зазначено адресу боржника: АДРЕСА_2 , місце проживання (відповідно до поданої Стягувачем заяви) АДРЕСА_1 .
16.02.2021 р. приватним виконавцем винесено постанову ВП № 64407030 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Згідно інформаційної довідки №31051720210303 від 03 березня 2021 року в Єдиному реєстрі приватних виконавців України виконавчим округом приватного виконавця Табінського Олега Володимировича є територія міста Києва.
Не погодившись з прийнятою постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, з посиланням на висновки зроблені в постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 460/3537/20, вказав, що отримавши від стягувача заяву та виконавчий документ, в яких адреса реєстрації боржника зазначена в смт. Губиниха, а фактичне місце проживання в м. Києві, відповідач не мав повноважень для повернення виконавчого документу з підстав його пред'явлення не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Вказував, що Законом України «Про виконавче провадження», Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» не визначено обов'язку державного чи приватного виконавця перевіряти фактичне місцезнаходження боржника чи його майна до відкриття виконавчого провадження.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Спірним питанням у цій справі є застосування норм статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону №1404-VIII) в частині правомірності відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження, а також питання наявності у приватного виконавця обов'язку перевіряти перед відкриттям виконавчого провадження відомості у виконавчому документі стосовно місця проживання боржника.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду під час розгляду справи №380/9335/20 уже надав оцінку правильності тлумачення положень статті 24 Закону №1404-VIII в контексті визначення місця проживання боржника.
Так, у постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі №380/9335/20 в аналогічних за змістом правовідносинах було сформовано правовий висновок, відповідно до якого частина друга статті 24 Закону №1404-VIII пов'язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону №1404-VIII.
Аналізуючи положення статей 9, 18 Закону №1404-VIII, положення статті 27 Закону №1403-VIII, а також положення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Верховний Суд дійшов висновку, що виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному державному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись.
Відсутність прямого обов'язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону №1403-VIII та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. В іншому випадку, нез'ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону №1404-VIII (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Верховний Суд наголосив, що відсутність прямої вказівки в Законі №1404-VIII на обов'язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб'єкта владних повноважень.
Виходячи із системного аналізу пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII в сукупності з іншими положеннями цього Закону, Верховний Суд констатував, що надання триденного терміну для вирішення питання щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання спрямоване саме на необхідність перевірки органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, зокрема і відповідності зареєстрованого місця проживання боржника - фізичної особи адресі боржника, вказаної у виконавчому документі, і належності такого зареєстрованого місця проживання виконавчому округу, на який поширюються повноваження приватного виконавця.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд вказав, що саме лише зазначення місця проживання, яке не має жодного взаємозв'язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою.
Зважаючи на наведене та повертаючись до обставин цієї справи, колегія суддів вважає, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим його місцем проживання.
Слід зазначити, що наявність зареєстрованого місця проживання боржника не є підтвердженням того, що особа на день відкриття виконавчого провадження проживає саме за зареєстрованою адресою, однак у випадку, якщо особа не повідомила іншого, саме цю адресу, з урахуванням приписів частини десятої статті 6 Закону №1382-IV, необхідно враховувати під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог частини другої 24 Закону №1404-VIII. Таке трактування частини другої статті 24 Закону №1404-VIII відповідатиме також принципу юридичної визначеності, який є елементом верховенства права.
Стосовно посилань суду першої інстанції на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року в справі №460/3537/20 колегія суддів зазначає, що цим судовим рішенням суд касаційної інстанції направив справу на новий розгляд з мотивів неповноти дослідження обставин справи, які мали значення для правильного її вирішення, а тому це судове рішення не може бути прикладом застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах.
В даному випадку, відповідачем ані суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, що у сукупності свідчили б про наявність визначених законом підстав для відкриття виконавчого провадження № 64407030 у межах виконавчого округу міста Києва.
Наведені вище обставини свідчать про протиправність постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження від 11 лютого 2021 року ВП № 64407030, що є підставою для скасування такої постанови.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст. 317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі № 160/3449/21 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича про відкриття виконавчого провадження № 64407030 від 11 лютого 2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак