04 серпня 2021 року м. Дніпросправа № 160/17173/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року (м. Дніпро, суддя Букіна Л.Є.) у справі № 160/17173/20
за позовом Підприємства об'єднання громадян "Агробезпека"
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
23 грудня 2020 року позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такий реєстрації від 17.09.2020 №1941201/36363480, №1941200/36363480;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 31.07.2020 №15, від 01.07.2020 №1, подані підприємством для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року позовні вимоги позивача задоволені.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що рішення від 17.09.2020 №1941201/36363480, від 17.09.2020 №1941200/36363480 прийняті комісією у межах своїх повноважень та у передбачений законом спосіб, з дотриманням Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, з підстави ненадання позивачем копій документів, а саме без підтвердження обґрунтованості оформлення податкової накладної даними бухгалтерського обліку, відсутні первинні документи, які стали підставою для реєстрації податкової накладної, до повідомлення не надана видаткова накладна або банківські документи (платіжне доручення або банківська виписка) з відповідною датою та сумою, яка вказана в податковій накладній. Податковий орган не зобов'язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами. У квитанції платника податку повідомлено про факт зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, а також зазначено причини такого зупинення. Отже, суд першої інстанції неправильно встановив обставини у справі.
Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що обов'язок підтвердити реальність операції, за якими було складено податкові накладні, виникає у платника податку з моменту зупинення реєстрації такої податкової накладної. Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Законом, надано оцінку тим документам, які було подано платником податку, та відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв'язку з недоведеністю реальності господарської операції. Суд, зобов'язавши податковий орган зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування, фактично бере на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого віднесено розгляд пояснень та документів щодо прийняття рішення про реєстрацію або у відмові у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.
Позивач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Позивачем були надані контролюючому органу всі необхідні первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних. Наведені відповідачем обставини, такі, як не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, про податкову інформацію і про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом позивача, оскаржуване рішення жодної згадки не містить. Водночас, не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності операцій, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду відповідно до постанови від 02.04.2019 у справі №826/6245/18.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Підприємства об'єднання громадян "Агробезпека" є юридичною особою, створеною у 2009 році, основним видом діяльності якого є діяльність приватних охоронних служб (код КВЕД 80.10).
За наслідками господарських операцій позивачем складено податкові накладні від 31.07.2020 № 15, від 01.07.2020 № 1 та направлено їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
За результатами обробки податкових накладних автоматизованою системою “Єдине вікно подання електронних документів” ДПС України позивачеві надіслано квитанції від 24.07.2020 та від 14.08.2020 про зупинення реєстрації податкових накладних від 31.07.2020 № 15, від 01.07.2020 № 1 відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. Зупинення реєстрації податкових накладних мотивовано тим, позивач Підприємство об'єднання громадян "Агробезпека" відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Користуючись зазначеним правом, Підприємство об'єднання громадян "Агробезпека" в електронному вигляді направило на адресу контролюючого органу повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності та правомірності здійснення господарських операцій, відображених у поданих податкових накладних, а також копії первинних та додаткових документів щодо здійснення цих операції.
Однак, комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято оскаржені рішення від 17.09.2020 №1941201/36363480, №1941200/36363480, яким підприємству відмовлено у реєстрації податкових накладних. Рішення обґрунтовані тим, що позивачем не надано копії наступних документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків.
Не погодившись із вказаними рішеннями комісії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість оскаржених рішень, оскільки ці рішення не містять переліку конкретних документів, що складені позивачем із порушенням законодавства, або неподані позивачем; у відзиві на позов представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області також не пояснив, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документи, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації.
При цьому, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що така квитанція має містити причини зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання норм п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України Підприємством об'єднання громадян "Агробезпека" направлені на реєстрацію податкові накладні від 01.07.2020 №1, від 31.07.2020 №15. Проте, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена, про що платника податків було повідомлено квитанціями від 24.07.2020 та від 14.08.2020 (а.с. 8, 82).
Пунктом 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
На виконання вказаної норми та п.п. 56.23.2 пп. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 01.02.2020 року та якою затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).
Згідно з п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної).
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної).
У Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, відповідно до пункту 8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Зі змісту квитанцій від 24.07.2020 та від 14.08.2020 про зупинення реєстрації податкових накладних від 01.07.2020 №1, від 31.07.2020 №15 вбачається, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних. Конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, у квитанціях не зазначено.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з пунктами 9 - 11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пунктів 25 - 26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зі змісту спірних рішень від 17.09.2020 №1941201/36363480, №1941200/36363480 вбачається, що підставою для їх прийняття є ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.
Також у графі «Додаткова інформація» спірних рішень зазначено: «Без підтвердження обґрунтованості оформлення ПН даними бухгалтерського обліку. До повідомлення не надані документи, що підтверджують надання послуг підрядником.»
Таке обґрунтування спірного рішення колегія суддів вважає безпідставним, оскільки позивач, якому не було повідомлено про конкретні документи, які він має надати, був змушений надавати документи на власний розсуд.
Щодо посилання Комісії у спірних рішеннях на те, що до повідомлень позивача не надані документи, що підтверджують надання послуг підрядником, не відповідають матеріалам справи.
Так, згідно матеріалів справи, Підприємство об'єднання громадян "Агробезпека", з метою надання додаткових послуг зі сторожування, залучало підрядчиків ТОВ «МАНЗУІР» та ТОВ «ІНЕКС ІНВЕСТ», що підтверджується: договором № 295001 від 29.05.2020, укладеним з ТОВ «МАНЗУІР», актом надання послуг №010701 від 01.07.2020, податковою накладною №5 від 01.07.2020 на загальну суму 320 975,00 грн., в т. ч. ПДВ в сумі 53 495,83 грн.; договором № 300620 від 30.06.2020, укладеним з ТОВ «ІНЕКС ІНВЕСТ», актом надання послуг №12 від 31.07.2020, податковою накладною №12 від 31.07.2020 на загальну суму 331 945,20 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 55 324,20 грн.
Згідно доводів позивача, податкові накладні №5 від 01.07.2020, №12 від 31.07.2020 виписані ТОВ «МАНЗУІР», ТОВ “ІНЕКС ІНВЕСТ” відповідно до п. 19 Порядку заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів від 31.12.2015 № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" на постачання позивачу послуг сторожування та зареєстровані ДПС України в ЄРПН.
Про вказані обставини позивач повідомляв Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у листах-поясненнях від 09.09.2020, які напрявлялися позивачем до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами електронного зв'язку разом з копіями первинних документів (а.с.12-80, 86-109).
Отже, посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від 01.07.2020 №1, від 31.07.2020 №15, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, які позивач має надати, та, за умови не наведення доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 77 КАС України, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника та посилання на докази, які не були покладені в основу та відображені у спірних рішеннях, колегія судів не приймає до уваги.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності спірних рішень. З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні рішенні прийняті суб'єктом владних повноважень необґрунтовано, всупереч вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 160/17173/20 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя В.Є. Чередниченко
Суддя С.М. Іванов