Головуючий І інстанції: А.Б. Діска
06 серпня 2021 р. Справа № 480/8342/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2021, по справі № 480/8342/20
за позовом ОСОБА_1
до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 42 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій та індексації грошового забезпечення за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби; визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні з 13.11.2020 по дату винесення рішення суду, у розмірі не менше - 131206,55 грн.; визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 незаконно відрахованого грошового забезпечення за останній місяць військової служби в сумі 3529,10 грн.; визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2019 рік, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік та грошової компенсації за не отримане речове майно за весь період служби; зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 42 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, у розмірі не менше 15097,74 грн.; компенсацію середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні з 13.11.2019 по дату винесення рішення суду, у розмірі не менше - 131206,55 грн.; незаконно відраховане грошове забезпечення за останній місяць служби в сумі 3529,10 грн.; індексацію грошового забезпечення за період з 2017 року по 2019 рік; грошову допомогу на оздоровлення за 2019 рік, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік та грошову компенсацію за неотримане речове майно за весь період служби.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Зобов'язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
Визнано протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо невиплати ОСОБА_1 в день звільнення з військової служби індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з вересня 2017 по березень 2018 у порядку, встановленому законом, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив скасувати рішення суду у наведеній частині та прийняти постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України, у зв'язку з чим у відповідача відсутній обов'язок нарахування та виплати позивачу спірних сум компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та індексації грошового забезпечення.
Відповідно до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням від 30.12.2015 серії НОМЕР_1 .
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 20.08.2017 № 52-КС (по особовому складу) позивача зараховано для потреб Збройних Сил України на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
28.08.2017 між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та позивачем укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 28.08.2017 № 217 (по стройовій частині) молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 , з 28.08.2017 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення.
09.10.2019 ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування з числа курсантів Національної академії сухопутних військ у зв'язку із небажанням продовжувати навчання.
Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 13.11.2019 № 97-КС (по особовому складу) із молодшим сержантом ОСОБА_1 достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, відраховано з числа курсантів у зв'язку із розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення військового навчального закладу та звільнено з військової служби у запас.
Наказом начальника Національної академії від 14.11.2019 №298 (по стройовій частині) позивача виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії за період з 28.08.2017 по 14.11.2019 в сумі 342528,72 грн.
Не погодившись із невиплатою грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2019 та індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу грошову компенсацію відпустки, як учаснику бойових дій, та індексацію грошового забезпечення.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.
Так, обов'язок відповідача з виплати на користь ОСОБА_1 спірних сум грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, індексації грошового забезпечення останній пов'язував із фактом звільнення з військової служби та необхідності проведення повного розрахунку.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до ст. 4 якого ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать, зокрема, учасники бойових дій.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 16-2 Закону України "Про відпустки", учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Відповідно до ч. 6 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, щороку надаються канікулярні відпустки: зимова - тривалістю до 14 календарних днів та літня - 30 календарних днів. Тривалість таких відпусток не залежить від вислуги років.
У разі наявності навчальної заборгованості у курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, канікулярна відпустка надається їм після ліквідації заборгованості в межах строків, установлених графіком навчального процесу. При цьому тривалість літньої відпустки не може бути меншою ніж 15 календарних днів.
Курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, крім канікулярних відпусток, зазначених в абзаці першому цього пункту, можуть надаватися додаткові відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або за сімейними обставинами в порядку, передбаченому пунктами 9-11 цієї статті.
Частиною 8 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У разі якщо Законом України "Про відпустки" або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не встановлено припинення виплати компенсації за невикористані частини додаткової соціальної відпустки, право на яку позивач набув за період проходження ним військової служби.
Водночас у разі невикористання додаткової відпуски протягом календарного року, в якому у особи виникає право на таку відпустку, додаткова відпустка переноситься на інший період, тобто особа не втрачає самого права на надану їй чинним законодавством України соціальну гарантію, яке може бути реалізовано в один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати невизначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
Також, відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Так, суд першої інстанції, враховуючи отримання позивачем статусу учасника бойових дій, проходження ним військової служби, звільнення останнього зі служби в запас, виключення зі списків особового складу та невикористання ним днів додаткової відпустки, передбаченої ч. 8 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", вважав протиправним невиплату при цьому ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період 2017-2019 та індексації грошового забезпечення.
Втім, колегія суддів зазначає, що доходячи зазначеного висновку судом першої інстанції не враховано особливостей проходження позивачем військової служби, що призвело до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог у наведеній частині.
Із матеріалів справи встановлено, що 20.08.2017 позивача зараховано на перший курс навчання Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що підтверджується витягом з наказу № 52-КС від 20.08.2018.
28.08.2017 між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та позивачем укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
Відповідно до умов зазначеного контракту відповідач зобов'язувався, зокрема відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу.
28.08.2017 позивача зараховано на всі види забезпечення, що підтверджується наказом № 217 від 28.08.2017.
В подальшому, наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 13.11.2019 № 97-КС (по особовому складу) із молодшим сержантом ОСОБА_1 достроково розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України через відмову від подальшого проходження військової служби та звільнено з військової служби у запас за п.п. «ж» у зв'язку із систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем.
З 14.11.2019 позивача виключено зі списків особового складу інституту та усіх видів забезпечення.
Наказом № 298 від 14.11.2019 визначена сума витрат, яка підлягає відшкодуванню позивачем за період навчання у розмірі 342528,72 грн.
Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим ч.2 ст. 23 цього Закону.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України № 2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів д , е , є , з , и пункту 1 та підпунктів д , е , є , з , ж , з пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до п.п. е , є , ж , и , і ч. 6 ст. 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Згідно з п.п. 3-4 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Відповідно до пп. 2.1 п. 2 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з пп. 2.1.1 п. 2 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.
Таким чином, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми курсанти відшкодовують навчальному закладу витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв, розрахунок яких здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за наслідками звільнення позивача зі служби у зв'язку з достроковим розірванням контракту про проходження військової служби (навчання) через відмову від подальшого проходження військової служби та звільнення у запас за п.п. «ж» у зв'язку із систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем у Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного наявне право вимагати від позивача відшкодувати витрати, пов'язані із утриманням під час навчання, у тому числі отримане грошове забезпечення.
У свою чергу, ОСОБА_1 за умовами контракту від 28.08.2017, укладеного із Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, зобов'язувався здійснити таке відшкодування у разі його дострокового розірвання, зокрема з підстав відмови від подальшого проходження військової служби.
Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для виплати позивачу компенсації за невикористані дні додаткової відпустки та індексації грошового забезпечення при звільненні зі служби, що відбулось у зв'язку із розірванням контракту про проходження військової служби (навчання) через відмову від подальшого проходження військової служби.
Вищенаведене суд першої інстанції не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у оскаржуваній частині.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє обґрунтоване підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного - задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 по справі № 480/8342/20 скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, зобов'язання Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, визнання протиправною бездіяльності Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо невиплати ОСОБА_1 в день звільнення з військової служби індексації грошового забезпечення, зобов'язання Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з вересня 2017 по березень 2018 у порядку, встановленому законом, з урахуванням виплачених сум.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов