03 серпня 2021 р.Справа № 520/16819/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Присяжнюк О.В. ,
за участю: секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.
представника позивача Петренко О.М.
представника відповідача Мельника Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 (суддя Бідонько А.В.; м. Харків; повний текст складено 26.01.2021) по справі № 520/16819/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про скасування висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпраці у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати Висновок щодо оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає категорію "Б" за 2020 рік державного службовця, заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківські області Петренко О.М. та скасувати Наказ 664-к від 09 грудня 2020 року про затвердження висновків оцінювання результатів службової діяльності у 2020 році.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 по справі № 520/16819/2020 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 40) про скасування висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 по справі № 520/16819/2020 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що 27.10.2020 позивач подала зауваження на результати оцінювання її службової діяльності безпосередньому керівнику - начальнику ГУ Держпраці у Харківській області ОСОБА_2 , проте відповідачем, в порушення ч.3 ст. 11 Закону України «Про державну службу», не було надано обґрунтованої відповіді (рішення) на зазначену заяву. Вказує, що погоджені завдання були виконані позивачем своєчасно, самостійно та в повному обсязі, про що надано відповідачу звіт і викладено у проекті висновку результати виконання цих завдань. Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає категорію «Б» за 2020 рік заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко О.М. службової діяльності оцінювання проводилося: без врахування ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, визначених завданням, в порушення п.7 Типового Порядку; з оцінюванням по посаді тимчасово виконуючого обов'язки начальника в порушення п.8 Типового порядку; без врахування будь-яких пояснень, зауважень, без проведення оціночної співбесіди заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко О.М в порушення п. 39 Типового порядку; з порушенням процедури, визначеної п.40 Типового порядку. Вважає, що оскаржуваний висновок прийнято не на підставі та не у спосіб, які визначені Законом 889-VIII та затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, оскільки оцінку проведено та бали виставлено усупереч приписів щодо критеріїв виставлення балів, установлених Додатком 4 до Типового порядку та наведення обґрунтування виставленої оцінки.
Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання ст. 44 Закону України "Про державну службу", Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640, керуючись Методичними рекомендаціями щодо визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії “Б” і “В”, та затвердження висновку, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби, Головним управлінням Держпраці у Харківській області видано наказ №1587 "Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії “Б” і “В” в Головному управлінні Держпраці у Харківській області" було організовано проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців категорій “Б” і “В” за 2020 рік".
23.10.2020 начальником Головного управління Держпраці у Харківській області після проведення оціночної співбесіди та заповнення форми щодо результатів виконання завдань у частині виставлення балів, визначена оцінка службової діяльності.
Відповідно до Результатів позивача було оцінено в 1,4 бали, тобто отримана негативна оцінка.
На виконання вимог статті 44 Закону України “Про державну службу”, Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 наказом Держпраці від 09.12.2020 року №664-К затверджено Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів Державної служби України з питань праці, які займають посади державної служби категорій "Б" у 2020 році.
За результатами оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 отримала негативну оцінку. Негативна оцінка обґрунтована тим, що завдання виконано частково, але під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, в аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, недостатність знань нормативно - правових актів, вимог до підготовки службових документів, виявлено порушення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, також було виявлено численну кількість невнесення або внесення недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі щодо заходів державного нагляду (контролю) до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).
Позивач не погодився з вищевказаним висновком та наказом відповідача звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності вимог позивача про визнання протиправними та скасування Висновку щодо оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає категорію "Б" за 2020 рік державного службовця, заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківські області Петренко О.М. та Наказу № 664-к від 09 грудня 2020 року про затвердження висновків оцінювання результатів службової діяльності у 2020 році.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2015 року наказом № 95-кт Державної служби України з питань праці ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківський області, яка віднесена до категорії “Б” посад державної служби.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України “Про державну службу”, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Статтею 44 Закону передбачено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри, виявлення потреби у професійному навчанні.
На виконання ст. 44 Закону України "Про державну службу", Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 №640, керуючись Методичними рекомендаціями щодо визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії “Б” і “В”, та затвердження висновку, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби Головним управлінням Держпраці у Харківській області видано наказ №1587 "Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії “Б” і “В” в Головному управлінні Держпраці у Харківській області" та організовано проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців категорій “Б” і “В” за 2020 рік".
Вищезазначеним Наказом затверджено список державних службовців, які підлягають оцінюванню результатів службової діяльності у 2020 році, та затверджено графік визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В” в Головному управлінні Держпраці у Харківській області у 2020 році.
27.12.2019 начальником Головного управління Держпраці у Харківській області Рожанським В.А. визначено та ознайомлено позивача із завданнями, ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" на 2020 рік.
Вищевказаний документ підписано позивачем 27.12.2019.
Відповідно до п. 33 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Типовий порядок № 640), завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.
Згідно із п. 35 Типового порядку № 640, у разі внесення змін до документів, зазначених в пункті 33 цього Порядку, завдання і ключові показники можуть переглядатися відповідно до пунктів 10, 11, 33 і 34 цього Порядку, але не частіше одного разу на квартал.
Особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання.
Керуючись вищезазначеними нормами Типового порядку № 640, були переглянуті завдання ОСОБА_1 , ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" на 2020 рік (далі - Завдання).
Із вищезазначеними завданнями ОСОБА_1 ознайомилась під особистий підпис 14.05.2020.
23.10.2020 начальником Головного управління Держпраці у Харківській області після проведення оціночної співбесіди та заповнення форми щодо результатів виконання завдань у частині виставлення балів, визначена оцінка службової діяльності.
Із зазначеними Результатами позивач по справі ознайомилась під особистий підпис, будь-яких зауважень щодо порушення процедури проведення оцінювання не зазначила (т.1, а.с.28-36).
Відповідно до вказаних Результатів, позивача було оцінено в 1,4 бали, тобто отримана негативна оцінка.
Наказом Державної служби України з питань праці № 664-к від 09.12.2020 “Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році” був затверджений висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує на необґрунтованість отриманої ОСОБА_1 негативної оцінки за результатами виконання завдань.
Так, пунктом 2 Типового порядку № 640 визначено, що метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар'єри, визначення потреби у професійному навчанні.
Відповідно до п.п. 4, 6 Типового порядку № 640, учасниками оцінювання є: державний службовець; особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А"; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб'єкт призначення; служба управління персоналом.
Пунктами 7, 9, 10, 13 Типового № 640 передбачено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників. Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
Відповідно до п.п. 33, 36-39 Типового порядку № 640, завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов'язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.
Визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов'язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
При цьому, відповідно до розділу III Методичних рекомендацій “Щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 29.08.2018 № 208-18 (далі - Методичні рекомендації), державному службовцю рекомендується самостійно визначитися щодо необхідності підготовки та подання безпосередньому керівнику письмового звіту або лише надання усних пояснень під час оціночної співбесіди.
Також, у розділі III Методичних рекомендацій визначено, що безпосередньому керівнику перед оціночною співбесідою рекомендується передивитися визначені державному службовцю завдання і ключові показники на звітний період та результати моніторингу виконання цих завдань протягом звітного періоду (за наявності) з метою виявлення завдань, що не могли бути виконані через обставини, які об'єктивно унеможливили їх виконання і на які державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдань. Якщо державним службовцем не подано письмового звіту, а заповнена форма щодо результатів виконання завдань в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання не підтверджує факт виконання завдання, безпосередньому керівнику рекомендується при підготовці до оціночної співбесіди підготувати перелік запитань для уточнення інформації щодо фактичного стану виконання завдань і ключових показників і підстав, що зумовили їх невиконання (згідно з додатком). Питання рекомендується задавати чітко та по суті визначених завдань та ключових показників з метою отримання повної інформації про отримані результати.
При проведенні оціночної співбесіди безпосередньому керівнику рекомендується узгодити з державним службовцем потреби у його професійному навчанні. Якщо державний службовець продемонстрував відмінне виконання визначених завдань і ключових показників, рекомендується приділити увагу розвитку тих компетентностей, що необхідні для зайняття посади державної служби вищого рівня та/або для виконання нових завдань. Якщо державний службовець має завдання, що виконані з порушенням строків виконання та/або з допомогою інших працівників, рекомендується приділити увагу тим компетентностям, що допоможуть підвищити ефективність виконання державним службовцем покладених на нього завдань. Такі потреби рекомендується визначати за формою згідно з додатком 8 до Типового порядку, обравши перелік тих компетентностей, що потребують удосконалення. При визначенні кількості компетентностей рекомендується виділити до трьох компетентностей за ознакою пріоритетності для посади державного службовця та істотного впливу на виконання поставлених завдань. Такі компетентності рекомендується деталізувати, враховуючи спеціальні вимоги до посади державного службовця.
Відповідно до п.п.39-40 Типового порядку № 640, після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.
Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
Відповідно до п.3 та п.4 розділу 4 Методичних рекомендацій, безпосередньому керівнику рекомендується виставляти бали у значенні від "0" до "4" або "Не підлягає оцінюванню" окремо за кожне завдання відповідно до критеріїв виставлення балів, визначених у додатку 4 до Типового порядку. У формі щодо визначення результатів виконання завдань у графі "Обґрунтування" безпосередньому керівнику рекомендується аргументувати виставлені ним бали.
Відповідно до приписів Закону України “Про державну службу” та Порядку оцінювання, позивачу 27.12.2019 були погоджені завдання та ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності, з якими позивач ознайомилась. в подальшому були переглянуті завдання , ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, з яким ОСОБА_1 14.05.2020 ознайомилась під особистий підпис.
Так, першим завданням для позивача було визначено запобігання використанню незадекларованої праці та іншим порушенням законодавства про працю та зайнятість.
При оцінюванні першого завдання було встановлено, що завдання виконано частково, не забезпечено на належному рівні та своєчасно не виконано посадові обов'язки.
За 2020 рік показник ефективності заходів державного контролю складає 63 %, що показує низьку ефективність проведених заходів. За результатами перевірки Головного управління Держпраці у Харківській області за січень-червень 2020 року визнано організацію роботи Головного управління у частині виконання наданих повноважень здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сферах, що належать до компетенції (за розподілом обов'язків між керівництвом Головного управління Держпраці у Харківській області) заступника начальника Петренко О.М. незадовільною. Також було встановлено, що позивачем не виконано окреме доручення т.в.о. Голови Державної служби України з питань праці Сажієнко В.В. в частині посилення контролю за здійсненням протиепідемічних заходів на виробництвах із великою кількістю працівників. Кількість заходів на один робочий день кампанії, проведених одним інспектором дорівнює 1,77, що не відповідає виконанню окремого доручення.
За виконання завдання позивачу виставлено оцінку в 1 бал (т.1, а.с.28-30).
Другим пунктом позивачу визначено результати щодо фактичного проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо виконання приписів.
Так, було встановлено, що завдання виконано частково. Під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, аналізу нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, встановлено недостатність знань нормативно - правових актів, вимог до підготовки службових документів.
Згідно із даними, які містяться у Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю) посадовими особами управління з питань праці Управління Держпраці було виявлено численну кількість невнесення або внесення недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі щодо заходів державного нагляду (контролю) до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю). Також встановлено, що порушення щодо внесення в ІАС ДНК документів без підписів посадових осіб управління з питань праці та позначок про вручення суб'єктам господарювання є систематичними.
Зазначено, що була проведена перевірка роботи Головного управління Держпраці у Харківській області та складена довідка про результати перевірки Головного управління Держпраці у Харківській області за 2019 рік та січень-червень 2020 року. В довідці визнано організацію роботи Управління Держпраці у частині виконання наданих повноважень здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сферах, що належать до компетенції (за розподілом обов'язків між керівництвом Головного управління Держпраці у Харківській області) заступника начальника Петренко О.М. незадовільною.
За виконання цього завдання позивачу виставлено оцінку в 2 бали (т.1, а.с.31).
Третім завданням для позивача було визначено забезпечення вдосконалення роботи із зверненнями громадян.
При оцінюванні третього завдання встановлено, що позивачем завдання виконано, але з порушенням строку виконання. Звернення громадян розглядалися, проте з порушенням строків, передбачених законодавством.
За виконання зазначеного завдання позивачу виставлено 2 бали (т.1, а.с. 31-32).
Четвертим завданням для позивача було визначено підвищення ефективної організації роботи інспекторів праці
При оцінюванні четвертого завдання було встановлено, що позивачем завдання виконано частково, проте результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, також зазначено, що до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату. Встановлено, що державним службовцем не проведено аналіз та не забезпечено своєчасне надання достовірної інформації.
За виконання вказаного завдання виставлено позивачу 1 бал. (т.1, а.с. 33-34).
П'ятим завданням для позивача визначено організацію здійснення контролю за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці, правильністю застосування нормативно-правових актів, відповідно до яких надаються пільги і компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці.
При оцінюванні п'ятого завдання було встановлено, що завдання виконано частково, до виконання завдання державний службовець підійшов формально та під час виконання завдання порушено вимоги правил етичної поведінки. Було встановлено, що посадовими особами управління з питань праці Управління Держпраці було виявлено численну кількість невнесення або внесення недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі щодо заходів державного нагляду (контролю) до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю). Також зазначено, що порушення щодо внесення в ІАС ДНК документів без підписів посадових осіб управління з питань праці та позначок про вручення суб'єктам господарювання є систематичними, що свідчить про безконтрольність роботи управління з питань праці та невиконання своїх посадових обов'язків заступником начальника ОСОБА_1 відповідно до обов'язків між керівництвом Головного управління Держпраці у Харківській області .
За виконання цього завдання виставлено позивачу 1 бал (т.1, а.с. 34-35).
Відповідно до додатку 4 Порядку оцінювання, оцінка “ 1” визначає, що завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи держаний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо). На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що проведення оцінювання позивача, виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування , проведено відповідачем у відповідності до критеріїв визначення балів згідно з додатком 4 Порядку оцінювання.
Як вже зазначалось вище, позивача ознайомлено з результатами виконання завдань під особистий підпис 23.10.2020.
Наказом Державної служби України з питань № 664-к від 09.12.2020 року “Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців у 2020 році” був затверджений висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності, зокрема щодо позивача із оцінкою “негативна”.
Відповідно до пункту 49 Порядку оцінювання, висновок скасовується суб'єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
Колегія суддів зауважує, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів протиправності винесеного Висновку щодо оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає категорію "Б" за 2020 рік заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко О.М., також не надано належних та допустимих доказів щодо спростування результатів оцінювання, у тому числі і щодо необґрунтованості виставлених балів.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення відповідачем ч.3 ст. 11 Закону України «Про державну службу» в частині ненадання в установлений строк обґрунтованої відповіді на скаргу позивача не впливають на результати оцінювання і не є підставою для скасування оскаржуваного висновку.
Колегія суддів також відхиляє доводи позивача щодо непроведення відповідачем оціночної співбесіди з наступних підстав.
Як зазначено представником відповідача, 23.10.2020 начальником Головного управління Держпраці у Харківській області було проведено з позивачем оціночну співбесіду та ознайомлено її із результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік.
ОСОБА_1 ознайомилася із результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік, під підпис, будь-яких зауважень щодо процедури оцінювання не зазначала.
Колегія суддів зауважує, що ані положеннями Закону України “Про державну службу”, ані Типового № 640, ані Методичних рекомендацій “Щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, затвердженими наказом Національного агентства України з питань державної служби від 29.08.2018 № 208-18, не передбачено здійснення фіксування проведення оціночної співбесіди.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування Висновку щодо оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає категорію "Б" за 2020 рік державного службовця, заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківські області Петренко О.М. та Наказу № 664-к від 09 грудня 2020 року про затвердження висновків оцінювання результатів службової діяльності у 2020 році не підлягають задоволенню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 року по справі № 520/16819/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді Т.С. Перцова О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 06.08.2021 року