06 серпня 2021 р. Справа № 520/1914/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, по справі № 520/1914/21
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради , Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради (далі - УСЗН Новобаварського району ХМР, перший відповідач), Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі по тексту - другий відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової допомоги до 05 травня як учаснику бойових дій у 2020 році у розмірі, встановленому частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік з урахуванням розміру зазначеної соціальної виплати, визначеного частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що має статус учасника бойових дій, проте, до 05 травня за 2020 рік не отримував щорічної разової грошової допомоги в належному розмірі, а саме: в розмірі (п'яти) мінімальних пенсій за віком, що є порушенням пенсійним органом вимог чинного законодавства України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внаслідок протиправної бездіяльності.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року по справі №520/1914/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року по справі № 520/1914/21, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що не пропустив строк звернення до суду із даним позовом, який передбачено ч.4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки бездіяльність відповідача набула статусу протиправної після спливу граничного строку на виплату, тобто з 30.09.2020, а тому останнім днем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом є 01.04.2021, що підтверджується також правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.02.2018 у справі №607/7919/17. Однак, наведені обставини не були враховані судом при винесенні оскаржуваної ухвали. Крім того, стверджує, що з самого початку карантину і до 17 липня 2020 року строки на звернення до суду були зупинені на законодавчому рівні, а тому, навіть якщо обраховувати строк з травня 2020 року, кінцевим строком звернення до суду буде 06.02.2021 (позивач звернувся до суду 05.02.2021). Також вказує, що перш ніж звернутися до суду з цим позовом, позивач очікував прийняття постанови Великою Палатою Верховного Суду по зразковій справі, що безпосередньо стосується спірних правовідносин, яка датована 13.01.2021 та була опублікована 26.01.2021, що з урахуюванням дати подання позову - 05.02.2021 (одразу після отримання інформації про завершення розгляду зразкової справи), свідчить про свідоме використання позивачем своїх процесуальних прав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд першої інстанції виходив з відсутності обставин, які б заважали позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів щодо отримання одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня в належному розмірі за 2020 рік, у передбачений законом строк, а тому дійшов висновку про пропуск позивачем, встановленого ст. 122 КАС України шестимісячного строку для звернення до суду з цим позовом.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексу - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Так, згідно з частиною першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема, просить зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня 2020 роки у розмірі визначеному частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон Закону № 3551-XII).
Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В цьому випадку, Суд наголошує на тому, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.
Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву.
В той же час, суд зауважує, що відповідно до статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тобто, Законом № 3551-XII встановлено розумний строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом.
При цьому, колегія суддів зауважує, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду із цим позовом щодо не нарахування та невиплати позивачу разової грошової допомоги до 05 травня 2020 слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №420/718/21.
Таким чином, останнім днем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом є 01.04.2021, що з огляду на направлення 05.02.2021 позову до суду (підтверджується поштовим штампом на конверті, в якому позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду першої інстанції) свідчить про непропущення позивачем, встановленого ч.2 ст. 122 КАС України, строку звернення до суду з таким позовом.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції щодо пропуску ОСОБА_1 , встановленого законом строку звернення до суду з цим позовом.
Вищевикладене дозволяє дійти висновку, що у суду першої інстанції були відсутні передбачені п.8 ч.1 ст. 240 КАС України підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
За приписами ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Підсумовуючи вищевикладене з урахуванням встановлених обставин у справі, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 по справі № 520/1914/21 прийнята при неповному з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а тому відповідно до вимог ч.3 ст.312 КАС України підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 по справі № 520/1914/21 - скасувати.
Справу № 520/1914/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні діїнаправити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк