ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 липня 2021 року м. Київ № 640/2175/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доПриватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни
про визнання неправомірними дій та визнання неправомірною і скасування постанови,
Пр-к позивача, Гончарова Г.М.
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якій просить:
1) визнати неправомірними дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни відносно винесення постанови 04.03.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61446616 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФАКТОР ГРУП» заборгованості в розмірі 47 661,50 грн.
2) визнати неправомірною та скасувати постанову винесену 04.03.2020 про арешт майна боржника у ВП № 61446616 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною, якою накладено арешт на все майно ОСОБА_1 у розмірі суми стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2021 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання.
Під час розгляду справи в судовому засідання представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце проведення судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи. Надав до матеріалів справи письмовий відзиві, в якому просить суд в позові відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
03 березня 2020 року до приватного виконавця надійшла заява стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп» б/н від 26 лютого 2020 року про примусове виконання рішення, в якій останній просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2288 від 24 лютого 2020 року, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 47661,50 гривень.
04 березня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61446616.
Не погоджуючись із правомірністю дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження позивач посилається на те, що на момент вчинення виконавчого напису в ньому містилась недостовірна інформація, а саме зазначена адреса проживання боржника: АДРЕСА_1 за якою Позивач ніколи не проживав, а також про наявність якої жодним чином не повідомляв. Крім того, в кредитному Договорі зазначена адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , яка підтверджується Відомостями довідки C1-23533-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку від 28.02.2020.
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до частин першої та третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно частини першої статті 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
За правилами частин першої та другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятись ним на всій території України.
Частиною першою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, серед іншого, право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Як підтверджується матеріалами справи, у заяві стягувача та у виконавчому написі №2288 від 24 лютого 2020 року, виданому приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, вказано дві адреси боржника - позивача, а саме: адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (зі змінами), чи будь-яким іншим нормативно-правовим актом, не передбачено обов'язку приватного виконавця вимагати від стягувача документи на підтвердження інформації, що зазначена у виконавчому документі.
Крім того, зі змісту абзацу 27 пункту 3 розділу III «Інструкції з організації примусового виконання рішень» вбачається, що виконавче провадження відкривається за місцем поживання/перебування боржника, зазначеним у виконавчому документі.
У разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ/копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.
В рамках даного юридичного спору місце проживання боржника - ОСОБА_1 , що зазначене у заяві стягувача про примусове виконання рішення, а саме: АДРЕСА_3 , збігається з місцем проживання боржника, зазначеним у виконавчому документі - виконавчому написі.
Тобто, наведене положення Інструкції передбачає обов'язок виконавця перевіряти відомості щодо боржника, наведені стягувачем в інших, окрім виконавчого документа, заявах, в разі якщо вони суперечать відомостям виконавчого документа. Обов'язок перевіряти відомості виконавчого документа Законом та Інструкцією не передбачений.
Із наведеного слідує, що приватний виконавець у випадку, коли у виконавчому документі зазначена адреса проживання боржника, що знаходиться у його виконавчому окрузі, при прийнятті такого виконавчого документа на виконання не в праві вимагати від стягувана підтверджуючі документи, а відтак єдиним належним та допустимим доказом місця проживання боржника є виконавчий документ - виконавчий напис № 2288 від 24 лютого 2020 року, виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем.
Оскільки виконавчий напис позивачем оскаржено не було, а отже даний виконавчий документ підлягає примусовому виконанню, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про те, що відповідачем цілком правомірно та обґрунтовано винесено постанову від 04.03.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61446616, внаслідок чого підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим є правомірною, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-А, оф.71-А).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 06.08.2021.
Суддя П.О. Григорович