ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 серпня 2021 року м. Київ № 640/20261/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Палекс-М» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Палекс-М» (надалі по тексту також - позивач, ТОВ «Палекс-М») із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 15.08.2019 № 0046351404; скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 15.08.2019 № 0046361404.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства, та прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши у відзиві, що укладені договори між позивачем та контрагентом не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет, а фактично контрагент позивача займався документальним оформленням нереальної господарської операції, а первинні бухгалтерські документи складено всупереч норм частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
На підставі наказу від 12.07.2019 № 10042, виданого Головним управлінням ДФС у м. Києві, відповідно до п. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та направлення від 12.07.2019 № 1306/26-15-14-04-04 уповноваженими особами ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Палекс-М», код за ЄДРПОУ 34925794 з питань що стали предметом оскарження.
За результатами перевірки складено акт від 25.07.2019 № 771/26-15-14-04-04/34925794 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Палекс-М» (тел. 0674409378, e-mail: palexm07@gmail.com) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом - постачальником ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ 41449123) за листопад та грудень 2017 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2017 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток.
У висновках акта перевірки зазначено порушення ТОВ «Палекс-М» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 128 360 грн, а саме: за листопад 2017 року на суму 40 027 грн, за грудень 2017 року на суму 83 333 грн та п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 115 524 грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 115 524 грн.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: від 15.08.2019 № 0046361404, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну сум 160 450 грн, в тому числі 128 360 грн за податковими зобов'язаннями та 32 090 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; від 15.08.2019 № 0046351404, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 144 405 грн, в тому числі 115 524 грн за податковими зобов'язаннями та 28 881 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Згідно підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленню пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування (податком на прибуток підприємств) є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до пункту 3 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73 витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України.
Так, згідно з положеннями пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон №996-XIV).
Згідно із частиною другою статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 4 Закону №996 передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема (але не виключно):
- повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
- нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
- інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.
У частині першій та другій статті 9 Закону №996 зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Водночас порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (далі - Положення №88).
За вимогами п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Пунктом 2.1 Положення №88 передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2.4 Положення №88).
Відповідно до п.2.5 Положення №88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Згідно із п.2.13 Положення №88 керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.
Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, акти, рахунки, звіти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського, а також податкового обліків навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
За змістом підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
З огляду на викладені норми, первинний документ може бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку виключно у разі фактичного здійснення тієї господарської операції, про яку він містить відомості. Тобто для бухгалтерського та податкового обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.
Фактичною підставою для проведення позивачу зазначених вище донарахувань став висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат за результатом господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН», з огляду на відсутність належних доказів фактичного виконання контрагентом умов договорів.
З матеріалів справи встановлено, ТОВ «Палекс-М» в особі Директора Приходька О.М. (замовник) було укладено з ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» в особі Директора Фокусова В.А. (підрядник) договір про виконання робіт від 01.11.2017 № 13, відповідно до якого позивач у листопаді та грудні 2017 року у ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» прийняв послуги з виконання будівельних робіт (загально-будівельні роботи на об'єкті будівництва, що мають відповідати встановленим державним нормам, які прийняті в Україні в даній сфері) на загальну суму 770 160 грн, в тому числі ПДВ 128 360 грн.
Згідно з п. 5.1. договору замовник проводить розрахунок за виконані роботи щомісячно на підставі оформленого акту ф. № КБ-2в, ф. № КБ-3.
Відповідно до п. 7.1. договору роботи вважаються виконаними після підписання акту надання послуг.
До договору від 01.11.2017 № 13 про надання будівельних послуг ТОВ «Палекс-М» було надано кошториси з детальним переліком будівельних робіт та довідки про вартість робіт листопад та грудень 2017 року на загальну суму 770 160 грн, в тому числі ПДВ 128 360 грн, а саме: кошторис на улаштування системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей на об'єкті будівництва першої черги торгівельно- розважального комплексу за адресою: 4-й мікрорайон житлового масиву Позняки, будівельна адреса вул. Здолбунівська, 15-А м. Києва на загальну суму 240159,71 грн, в якому визначено найменування обладнання, матеріалів, робіт їх ціна, зокрема цифрове джерело повідомлень (1 шт.) 7000 грн, акустична система (10 шт.) 8000 грн, блоки комутації узгодження, контролю (10 шт.) 5000 грн, пульт диспетчера (1 шт.) 2500 грн, Кабель UTP (50 м) 950 грн, Кабель 2x2x0,8 (850 м) 13600 грн, кабель 2x1,5 (12400 м) 200880 грн, джерело фонової музики (1 шт.) 2229,71 грн; договірна ціна на капітальний ремонт покрівлі нежилого будинку по вул. Івана Крамського, 21 в м. Києві, що здійснюється в 2017 році на загальну суму 84 404 грн, згідно з якої визначено наступне: заміна кроквяних ніг із брусів 51204,87 грн, заміна мауерлатів 3933,51 грн, улаштування покрівель шатрових із металочерепиці "Монтерей" 28366,26 грн, улаштування слухових вікон 776,12 грн, улаштування з листової сталі примикань 123,25 грн; договірна ціна на капітальний ремонт приміщень у ДНУ по вул. Верхній 5 м. Києва, що здійснюється в 2017 році на загальну суму 223 072,58 грн, згідно з якої визначено наступне: розбирання покриттів підлог з керамічних плиток 39,45 грн, розбирання цементних покриттів підлог 30,16 грн, улаштування цементної стяжки товщиною 20 мм по бетонній основі площею до 20м2 69,19 грн, на кожні 5 мм зміни товщини шару цементної стяжки додавати або виключати 53,65 грн, додавати на кожні наступні 10 мм товщини шару при ремонті штукатурки стін вапняним розчином, площа до 1м2 53,4 грн, пробивання борозен в цегляних стінах, переріз борозен до 20см2 2636,92 грн, свердлення отворів в цегляних стінах, товщина стін 0,5 цеглини, діаметр отвору до 20 мм 367,59 грн, провід дво- та трижильний з роздільною основою по стінах і стелях цегляних 58125,43 грн, труба вініпластова по стінах і колонах з кріпленням накладними скобами, діаметр до 25 мм 16776,75 грн, провід перший одножильний або багатожильний у загальному обплетенні у прокладених трубах або металорукавах, сумарний переріз до 2,5 мм2 587,43 грн, вимикач автоматичний [автомат] одно-, дво-, триполюсний, що установлюється на конструкції на стіні або колоні, струм до 25 А 12446,72 грн, монтаж світильників для люмінесцентних ламп, які встановлюються в підвісних стелях, кількість ламп понад 2 до 4 шт. 859,8 грн, монтаж світильників для люмінесцентних ламп, які встановлюються в підвісних стелях, кількість ламп понад 2 до 4 шт. 8597,99 грн, монтаж світильників для люмінесцентних ламп, які встановлюються на штирах, кількість ламп понад 2 до 4 шт. 4640,84 грн, монтаж світильників для люмінесцентних ламп, які встановлюються на штирах, кількість ламп понад 2 до 4 шт. 1280,23 грн, провід дво- та трижильний з роздільною основою по стінах і стелях цегляних 34895,72 грн, установлення фланцевих вентилів, засувок, затворів, клапанів зворотних, кранів прохідних на трубопроводах із сталевих труб діаметром понад 25 до 50 мм 5787,69 грн, прокладання трубопроводів водопостачання з труб поліетиленових [поліпропіленових] напірних діаметром 20 мм 41603,94 грн врізування штуцерів [патрубків] діаметром 50 мм в існуючі мережі зі сталевих труб 5540,6 грн, прочищення радіаторів центрального опалення масою до 80 кг 17081,82 грн, прокладання трубопроводів водопостачання з труб поліетиленових [поліпропіленових] напірних діаметром 20 11597,26 грн; довідка за грудень 2017 року про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на об'єкті вуд. Івана Крамського, 21 в м. Києві становить 140 000 грн, в тому числі ПДВ 23 333,33 грн, а саме будівельні роботи 114 595,33 грн, інші витрати 2 071,34 грн ПДВ 23 333,33 грн; довідка за грудень 2017 року про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на об'єкті вуд. Верхній 5 м. Києва становить 390 000 грн, в тому числі ПДВ 65 000 грн, а саме будівельні роботи 318 193,30 грн, інші витрати 6 806,70 грн, ПДВ 65 000 грн.
ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» в особі директора Фокусова В.А. виписано акти наданих послуг на загальну суму 770 159,71 грн, в тому числі 128 360 грн ПДВ, а саме: № 1 за листопад 2017 на суму 240 159,71 грн, в т.ч. ПДВ 40 026,61 грн, № б/н за грудень 2017 на суму 140 000 грн, в т.ч. ПДВ 23 333,33 грн, № 1 за грудень 2017 на суму 390 000 грн., в т.ч. ПДВ 65 000 грн.
До матеріалів справи також надано дефектний акт форми № 8 на капітальний ремонт приміщень у ДНУ по вул. Верхній 5 м. Києва та по вул. Івана Крамського, 21 в м. Києві; дефектний акт форми № 8 на капітальний ремонт покрівлі нежитлового будинку по вул. Івана Крамського, 21 в м. Києві.
На виконання умов договору від 01.11.2017 року № 13 ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» в особі директора Фокусова В.А. також виписано податкові накладні на загальну суму 770 159,71 грн, в тому числі 128 360 грн ПДВ від 22.12.2017 № 92 на суму 140 000 грн, в т.ч. ПДВ 23 333,33 грн; від 22.12.2017 № 93 на суму 390 000 грн, в т.ч. ПДВ 65 000 грн; від 30.11.2017 № 23 на суму 240 159,71 грн, в т.ч. ПДВ 40 026,61 грн.
Дослідивши подані позивачем первинні документи по взаємовідносинам зі спірним контрагентом ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН», суд зазначає, що з кошторису та договірної ціни убачається специфічність робіт та послуг, натомість до суду не надано наявність у перевіряємому періоді на підприємстві працюючих, їхню кількість та наявність документів, підтверджуючих спроможність та кваліфікацію таких працівників.
Також відсутня інформація щодо власних та орендованих складських приміщень, транспорту.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні документи на підставі, яких можна було б установити факт реальності надання цих послуг, а саме документів, які б підтверджували конкретний час і місця надання цих послуг, їхньої деталізації (які саме послуги надавалися), кількості людей, що були задіяні у вказаних роботах, результатів наданих послуг.
Контролюючим органом під час перевірки установлено, що у ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» відсутні трудові ресурси, виробничі потужності, основні засоби, які б надавали змогу виконати роботи, надати послуги за укладеними між останнім та позивачем договорами.
Також, ураховуючи те, що на підприємстві відсутні виробничі потужності та трудовий персонал і не встановлено отримання вказаних у договорах робіт/послуг від інших контрагентів, відсутня можливість встановити осіб ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН», які могли здійснювати фінансово-господарську діяльність, організовувати та виконувати роботи/послуги.
Окрім цього, в первинній документації містяться види витрат щодо заробітної плати, вартість матеріальних ресурсів, експлуатації будівельних машин, заробітна плата робітників, що обслуговують машини, однак до суду не надано жодних розгорнутих пояснень щодо кількості осіб працюючих, документів на оренду або власності машин та інших матеріальних ресурсів, чи відносились всі ці витрати на послуги саме спірним контрагентом ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН».
Позивачем не надано жодних доказів спроможності контрагента, наявності всіх перелічених матеріальних та нематеріальних можливостей.
Протягом періоду, за який ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» документально оформлено наданих послуг для ТОВ «Палекс-М», ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» не звітувало про наявність на підприємстві трудових ресурсів, основних засобів, виробничих потужностей, орендованих чи власних приміщень, а також не встановлено залучення підприємством стороннього трудового ресурсу та основних засобів.
Беручи до уваги зазначене, суд бере до уваги посилання податкового органу про те, що вказане у своїй сукупності свідчить про неможливість відстеження ланцюга постачання до виконавця послуг і дає підстави стверджувати про відсутність реального, фактичного здійснення операцій щодо виконання послуг на адресу ТОВ «Палекс-М» від ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН».
Окрім цього, у матеріалах справи наявні копії договору та актів виконаних робіт, а також податкових накладних підписаних з боку ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» від імені директора ОСОБА_1 , який повідомив, що жодного відношення до реєстрації та ведення фінансово - господарської діяльності ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» він не має.
Зокрема, за результати проведення перевірки відповідачем взято до уваги лист від 17.01.2018 № 224/8/26-54-21-03 співробітників ОУ ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідно до якого убачається, що будучи допитаним у якості свідка засновник та директор ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» ОСОБА_1 показав, що підприємство він не реєстрував і ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснював, ніяких документів щодо фінансово-господарської діяльності не підписував. До матеріалів адміністративної справи відповідачем надано суду копію протоколу допиту свідка - ОСОБА_1 .
У постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року по справі №804/1053/17 та Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11, від 01 грудня 2015 року № 21-1661а15, від 02 грудня 2015 року № 21-3849а15 зазначено, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.
Суд бере до уваги також правову позицію Верховну суду, викладену у постанові від 16.01.2018 №2а-7-75/12/2670, що всі первинні документи контрагента є неналежними, якщо вони підписані особою, яка значилась як засновник та директор товариства, проте фактично ніякого відношення до вказаного підприємства не мала, фінансово-господарською діяльністю не займалася, адміністративно - розпорядчі функції керівника підприємства не виконувала.
Отже, первинні документи, які стали підставою для формування даних податкового обліку та виписані контрагентами, не можуть в даному випадку вважатись належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.
Крім того, до Єдиного реєстру судових рішень винесено ухвалу № 569/3132/18 від 01 березня 2018 року Рівненського міського суду за ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28 ч.2 ст.205 КК України, відповідно до якої встановлено, що відповідно до АІС «Податковий блок» ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» володіє рахунками для електронного адміністрування ПДВ, які використовуються для протиправної діяльності з переведення безготівкових коштів підприємств легального сектору економіки у готівку, без здійснення товарних операцій, а також переведення грошових коштів з готівкової форми у безготівкову, з метою легалізації доходів одержаних від незаконної діяльності. На донні рахунки надходять кошти від підприємств різноманітних форм власності реального сектору економіки, які в подальшому переводяться в готівку. Вказані грошові кошти є засобом чи знаряддям, або матеріальним забезпеченням вчинення кримінального правопорушення, та які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також є предметом протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом, оскільки безпосередньо вказують на проведення безтоварних операцій. Крім того вказані грошові кошти, які надходять і знаходяться на вказаних розрахункових рахунках без прийняття відповідного рішення про арешт, будуть безпідставно та незаконно переведені в готівку або на рахунки інших підприємств.
Суд наголошує, що право платника податку на формування витрат та податкового кредиту виникає лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.
Такі обставини як наявність кримінального провадження та заперечення керівників контрагентів позивача щодо участі у створенні та господарській діяльності товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а тому, виписані від імені таких постачальників податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів та послуг, не могли бути не враховані судом під час розгляду справи, оскільки, статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту є безпідставним.
Водночас, як зазначалось вище судом, на спростування позиції відповідача щодо безтоварності операцій між ТОВ «Палекс-М» та його контрагентом, не надано жодних доказів на підставі яких можна встановити технічну можливість виконання господарських операцій із урахуванням фактичних ресурсів виконавця (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції.
При цьому, відповідно до поданих податкових декларацій ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН», який документує щодо ведення своєї фінансово-господарської діяльності, встановлено, що на підприємстві рахується лише один працівник, а саме директор ОСОБА_1 (який надав пояснення про не причетність до ведення господарської діяльності), який одноособово не зміг би виконувати послуги по капітальному ремонті покрівлі, капітальному ремонті приміщень, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей для ТОВ «Палекс-М» без допомоги інших фахових працівників, яких на підприємстві не виявилось.
Згідно з аналізу єдиного реєстру податкових накладних не встановлено декларування ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» будь-яких витрат на оренду приміщення, водо-, тепло-, постачання зв'язок, придбання канцелярських засобів, що могло б свідчити про здійснення господарської діяльності.
Факт реальності характеру вчинення відповідних господарських операцій може мати місце лише при дослідженні усіх доказів як кожного окремо, так і в сукупності, з метою встановлення дійсних обставин.
Відсутність в матеріалах справи відповідних доказів, які б свідчили реальне отримання позивачем послуг саме від ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» або його контрагентів послуг в іншому ланцюгу постачання свідчить про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарських операцій.
Суд уважає правильними висновки контролюючого органу про те, що в даному випадку при виборі контрагента саме позивач несе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірних контрагентів, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Отже, суд наголошує, що первинні документи, підписані від імені осіб, які не брали участі у створенні та діяльності контрагентів платника податків не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому не дають права їхнє відображення у податковій звітності - є обґрунтованими та такими, що відповідають установленій судовій практиці Верховного Суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що досліджені в процесі розгляду справи первинні документи не підтверджують фактичне придбання позивачем у контрагента послуг та свідчать про безтоварність проведених операцій.
Суд зауважує, що за спірними операціями позивача з указаним контрагентом лише оформлялися окремі первинні документи без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів.
На переконання суду, наведене в сукупності свідчить про неправомірні намагання позивача мінімізувати податкове навантаження, шляхом документального оформлення здійснення господарських операції з контрагентом без реального руху активів.
Окрім цього, слід також зауважити, що позивач стверджує про повний розрахунок між сторонами, водночас до суду надано платіжні доручення від 14.12.2017 № 734 на суму 240 159,71 грн, від 09.01.2018 № 752 на суму 230 000,00 грн, від 10.01.2018 № 753 на суму 230 000,00 грн та від 20.12.2017 № 70 000,00 грн.
Поряд з цим, на рахунок спірного контрагента ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» було перераховано тільки суму 240 159,71 грн згідно з платіжного доручення від 14.12.2017 № 734.
Решта сум сплат була зарахована на рахунки ТОВ «Ратон Блек» на підставі договору від 01.12.2017 №1/12 та ТОВ «Ценрбудпостач» за виконані роботи з поточного ремонту за грудень 2017 року.
Посилання позивача на те, що в порядку в порядку усно укладеного договору переуступки (переведення) боргу ТОВ «Палекс-М» було здійснено остаточні розрахунки перед ТОВ «УКРВУД КОНСТРАКШН» шляхом здійснення оплати в безготівковій формі на рахунки ТОВ «Ратон Блек» та ТОВ «Центрабудностач» за борги ТОВ «УКРБУД КОНСТРАКШН» на загальну суму 530000 грн, суд вважає неприйнятним, оскільки вказані обставини жодними належними доказами не підтверджено.
Натомість такі обставини додатково свідчать про неможливість ТОВ «УКРВУД КОНСТРАКШН» здійснити перелік послуг та робіт на виконання договору від 01.11.2019 № 13.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та прийнятими у повній відповідності до чинного законодавства України.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Підстави для застосування ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295-297 КАС України,
1. У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Палекс-М» відмовити.
2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Палекс-М» (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, код ЄДРПОУ 34925794)
Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980)
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко