ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 серпня 2021 року м. Київ № 640/18553/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства "Українська залізниця"
до про Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії
Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. у не поверненні на рахунок АТ «Українська залізниця» стягнутого виконавчого збору у розмірі 20002,34 грн по ВП № 64729899;
- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. у не поверненні на рахунок АТ «Українська залізниця» стягнутих мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 376,00 грн по ВП № 64729899;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. про стягнення виконавчого збору у розмірі 20002,34 по ВП № 64729899 від 05.03.2021;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 376,00 по ВП№ 64729899 від 05.03.2021;
- зобов'язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. повернути стягнутий з АТ «Укрзалізниця» виконавчий збір у розмірі 20 002.34 грн;
- зобов'язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. повернути стягнуті з АТ «Укрзалізниця» витрати виконавчого провадження у розмірі 376,00 грн.
Ухвалою суду від 07.07.2021 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
23.07.2021 до суду від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 07.07.2021. Так, відповідно до уточненої позовної заяви позивач просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. у не поверненні на рахунок АТ «Українська залізниця» стягнутого виконавчого збору у розмірі 20002,34 грн по ВП № 64729899;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. про стягнення виконавчого збору у розмірі 20002,34 по ВП № 64729899 від 05.03.2021;
- зобов'язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. повернути стягнутий з АТ «Укрзалізниця» виконавчий збір у розмірі 20002,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було добровільно виконано рішення суду до відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом. Проте відповідачем стягнуто, зокрема виконавчий збір за таким виконавчим документом та відмовлено у поверненні стягнуто виконавчого збору позивачу.
Ухвалою суду від 27.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду позивачем, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/18553/21 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання на 06.08.2021.
03.08.2021 від відповідача надійшли пояснення щодо позову, у яких останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, відповідач у частині законності стягнення виконавчого збору посилається на відсутність у нього інформації про добровільне виконання виконавчого документа до відкриття виконавчого провадження та надходження таких доказів після перерахування коштів до бюджету. Вважає, що виконавчий збір стягнуто правомірно.
У призначене на 06.08.2021 судове засідання сторони не прибули, з огляду на що та відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На виконанні Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебував виконавчий лист Павлоградського міськрайонного суду № 185/6959/16 від 18.01.2021 про стягнення з з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.07.2016 по 03.05.2018 у розмірі 200023,36 коп.
Постановою від 05.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64729899, вирішено стягнути виконавчий збір у розмірі 20002,34 грн, а відповідно до постанов від 05.03.2021 у вказаному виконавчому провадженні стягнуто 20002,34 грн виконавчого збору та витрати виконавчого провадження у розмірі 376,00 грн.
Вказані постанови отримані позивачем 17.03.2021 та зареєстровані у останнього за № 8865/0/74-21.
26.03.2021 позивач надіслав лист на адресу відповідача, у якому повідомив про добровільне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження, на підтвердження чого додав копії платіжних доручень: № 911639 від 15.05.2018 на суму 7475,31 грн; № 911660 від 15.05.2018 на суму 1777,59 грн; № 911676 від 15.05.2018 на суму 150,00 грн; № 3456715 від 23.02.2021 на суму 153449,47 грн; № 3456721 від 23.02.2021 на суму 34311,68 грн; № 3456742 від 23.02.2021 на суму 2859,31 грн; № 3458040 від 23.02.2021 на суму 1000,00 грн; копію платіжної відомості № 267_30 від 12.02.2021; копію платіжної відомості № 79 від 15.05.2018; копію табуляграми особового рахунку за лютий 2021 року № 71889 та копію табуляграми особового рахунку за травень 2018 року № 1889.
Також у вказаному листі позивач просив відповідача закінчити виконавче провадження № 64729899 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
16.03.2021 відповідачем скеровано платіжну вимогу № 53314543/17 на суму 8141027,34 грн про примусове списання коштів з позивача, у тому числі згідно виконавчого листа Павлоградського міськрайонного суду № 185/6959/16 від 18.01.2021 та згідно розпорядження № 64729899 від 18.03.2021 перераховано кошти у сумі 200023,36 грн на користь ОСОБА_1 ; 20002,34 грн виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у сумі 69 грн та 307 грн.
Постановою відповідача від 29.03.2021 закінчено виконавче провадження № 64729899 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 30, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно розпорядження № 64729899 від 07.04.2021 відповідачем перераховано грошові кошти у сумі 200023,35 грн на користь позивача та платіжним дорученням № 65307 від 08.04.2021 повернуто зазначені кошти як сума боргу, помилково або надмірно стягнута.
Листом від 13.05.2021 позивач звернувся до відповідача та з посиланням на п. 9 ст. 27 та п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" та Порядок № 787 просив останнього повернути стягнуті виконавчий збір у розмірі 20002,34 грн та 376 грн витрат виконавчого провадження.
14.06.2021 відповідачем надано відповідь на вказане звернення, у якому зазначено, що кошти перераховано на реквізити стягувача, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження перераховано, а боржником не було повідомлено державного виконавця про виконання рішення суду в добровільному порядку. Додатково зазначено, що повернути виконавчий збір не виявляється можливим у зв'язку з тим, що кошти перераховано до бюджету, а інформація про скасування постанови про стягнення виконавчого збору до відділу не надходила.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення стягнутого виконавчого збору та постанову про стягнення виконавчого збору протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Частиною четвертою статті 19 наведеного Закону визначено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Таким чином, позивачем дійсно, як боржником, з порушенням визначеного частиною четвертою статті 19 Закону N 1404-VIII строку повідомлено відповідача про добровільне виконання рішення суду.
Частинами першою-другою статті 27 Закону N 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 27 зазначеного Закону державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Наведене свідчить про те, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, з огляду на що порушення строку, визначеного частиною четвертою статті 19 Закону N 1404-VIII, не може впливати на обов'язок винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.
Разом з тим, частиною дев'ятою статті 27 вказаного Закону визначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2 3, 2 4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9 15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону N 1404-VIII визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином, за умови виконання рішення до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження виконавчий збір не стягується.
У даному випадку рішення позивачем було виконано до 05.03.2021, тобто до відкриття виконавчого провадження № 64729899, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Крім того, таке виконання підтверджується й діями відповідача в частині винесення розпорядження від 07.04.2021 № 64729899 та платіжним дорученням від 08.04.2021 № 65307 про повернення Акціонерному товариству "Українська залізниця" суми помилково або надмірно стягнутої у розмірі 200023,35.
За встановлених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. про стягнення виконавчого збору у розмірі 20002,34 у ВП № 64729899 від 05.03.2021 та наявність підстав для її задоволення.
У частині позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. у не поверненні на рахунок АТ «Українська залізниця» стягнутого виконавчого збору у розмірі 20002,34 грн по ВП № 64729899 та зобов'язання виконавчий збір у розмірі 20002,34 грн, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджено "Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (назва у редакції зі змінами, внесеними наказом від 29.04.2021 № 244, далі - Порядок № 787).
Згідно пункту 3 вказаного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком головного управління Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи) (абзац другий пункту 3).
Відповідно до пункту 5 наведеного Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (абзац шостий пункту 5).
Абзацами дев'ятим та десятим пункту 6 Порядку № 787 визначено, що заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами Цивільного кодексу України, та копія паспорта довіреної особи.
Таким чином, згідно пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності саме державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. у не поверненні на рахунок АТ «Українська залізниця» стягнутого виконавчого збору у розмірі 20002,34 грн по ВП № 64729899 та зобов'язання останньої повернути виконавчий збір задоволенню не підлягають.
Разом з тим, частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Як уже зазначалось, позивачем рішення суду було виконано до відкриття виконавчого провадження.
Крім того, суд у даній справі прийшов до висновку про визнання протиправною та скасування постанови від 05.03.2021 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 64729899.
Позивач листом від 13.05.2021 звертався до відповідача та просив останнього, зокрема, повернути виконавчий збір у розмірі 20002,34 грн, на що відповідач листом від 14.06.2021 зазначив про неможливість такого повернення, зокрема, у зв'язку з перерахуванням коштів до бюджету.
Оскільки відповідачем було примусово списано з позивача кошти платіжним дорученням від 16.03.2021 № 53314543/17 та згідно розпорядження від 18.03.2021 № 64729899 кошти у сумі 20002,34 грн (виконавчого збору) перераховані на IBAN UA 848999980333279305000026007 в Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Код ЄДРПОУ 37993783, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання саме Печерського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скласти та надати Акціонерному товариству «Українська залізниця» подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів у сумі 20002,34 грн.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на наведене, на користь позивача підлягають стягненню 2270,00 грн. судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. про стягнення виконавчого збору у розмірі 20002,34 у ВП № 64729899 від 05.03.2021.
Зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 11-Б, ідентифікаційний номер 34979022) скласти та надати Акціонерному товариству "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів у сумі виконавчого збору у розмірі 20002,34 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Печерського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (04208, м. Київ, пр-т Г. Гонгадзе, 5-Б, ідентифікаційний номер 34482497) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) 2270,00 грн сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко