ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 серпня 2021 року м. Київ № 640/416/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксарія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксарія» (позивач, ТОВ «Аксарія») до Головного управління ДПС у м. Києві, (відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0013910504 від 19.12.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом безпідставно залишено поза увагою факт вилучення первинних документів, .
У відзиві відповідач не погоджується із доводами, викладеними у позові, зазначаючи про наявність в інформаційних базах ДФС інформації, що свідчить про фіктивність підприємств та звертає увагу на те, що первинні документи повинні відображати зміст господарських операцій, та не мають доказового характеру в разі їх нереальності.
Вивчивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аксарія» складено акт від 12.11.2019, в якому викладено зміст порушень, зокрема, які стосуються предмета спору:
п. 44.1, п. 44.2, пп. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 78 819,00 грн.
У подальшому ГУ ДПС у м. Києві направило на адресу позивача ППР № 0013910504 від 13.12.2019, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ППП на 72 819,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 18 205,00 грн.
Не погоджуючись з оскаржуваними ППР ТОВ «Аксарія» звернулось із позовною заявою. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (ПК України), в редакції, чинній на дату виникнення та перебігу правовідносин, що перевірялись.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Порядок та підстави проведення перевірки, результати якої оформлено актом від 27.06.2019, позивачем не оскаржуються, натомість, не є підставою позову.
Щодо суті виявлених порушень, контролюючий орган зазначає про нереальність операцій позивача з ТОВ «Агрофлексгруп 2015», внаслідок чого зроблено висновок про безоплатне отримання товарів, які були предметом таких господарських операцій.
Згадана обставина, за висновком ГУ ДПС у м. Києві, підтверджується відсутністю в позивача первинних документів, що зафіксовано актами не надання документів до перевірки від 01.11.2019 та від 05.11.2019, обривом ланцюга постачання товарів, придбаних у ТОВ «Агрофлексгруп 2015» та відсутністю в останнього трудових ресурсів, достатніх для здійснення господарських операцій, наявністю картки суб'єкта фіктивного підприємництва від 26.03.2018, наявністю вироку Вишгородського районного суду Київської області від 08.08.2018 у справі № 363/261/18 щодо ОСОБА_1 - директора ТОВ «Агрофлексгруп 2015».
Таким чином, товари, задекларовані як такі, що отримання від ТОВ «Агрофлексгруп 2015» на загальну суму 404 550,00 грн відповідачем вважаються такими, що отримані безоплатно.
За змістом пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку (ППП) - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Суб'єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Суб'єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному статтею 39-2 та цим розділом.
Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України).
За змістом ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
З урахуванням викладеного, платник податків зобов'язаний визначити базу оподаткування ППП та сплатити податок за встановленою ПК України ставкою, при цьому, господарські операції, що призвели до збільшення доходу або витрат мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Із матеріалів справи убачається, що ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П від 31.05.2017 у справі № 366/1636/17 в межах провадження № 1-кс/366/178/17 задоволено клопотання слідчого слідчої групи, надано старшому слідчому СУ ГУНП в Київській області Вишневському Андрію Вікторовичу, слідчому СУ ГУНП в Київській області, включеному до складу групи слідчих, старшому оперуповноваженому з особливо важливих справах МОУ Офісу великих платників податків ДФС Кончаківському Вадиму Миколайовичу та старшому оперуповноваженому з особливо важливих справах МОУ Офісу великих платників податків ДФС Коростілю Сергію Миколайовичу, тимчасовий доступ ТОВ "АКСАРІЯ" код ЄДРПОУ 38870325 до документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «АКЦЕНТ-ТРЕЙД» код ЄДРПОУ 40108452 , ТОВ «ДЕЛАЙН ЮА» код ЄДРПОУ 37868488 , ТОВ «НАУДЕР» код ЄДРПОУ 40551091 , ТОВ «ПАЙКРІТ» код ЄДРПОУ 40693086 , ТОВ «АГРОФЛЕКСГРУП 2015» код ЄДРПОУ 39739640 шляхом надання можливості ознайомитись із ними та вилучити (здійснити виїмку), а саме:
- договори, контракти, додатки до цих договорів, контрактів, акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг) за цими договорами, накладні, рахунки, податкові накладні, кошторисно-технічна документація, специфікації, складена на виконання договорів;
- договори, контракти, додатки до цих договорів, контрактів, акти прийому-передачі виконаних робіт, накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки, податкові накладні, кошторисно-технічна документація, специфікації щодо подальшої передачі (продажу) товарів (послуг) поставлених (виконаних),
- банківські виписки, платіжні доручення, підтверджуючих розрахунки по договорам, регістрів бухгалтерського обліку з інформацією щодо вищевказаних документів та регістрів бухгалтерського обліку по коштах, розрахунках та поточних зобов'язаннях.
- роздруківок регістрів бухгалтерського обліку (рахунком 28 "товари", 26 "готова продукція"), які відображають збільшення, зменшення кількості товарів у період господарських взаємовідносин та залишки товару;
- документів, які підтверджують подальшу реалізацію матеріальних цінностей;
- роздруківок відомостей щодо основних фондів, які перебувають на праві власності чи користуванні;
- платіжних доручень, платіжних вимог -доручень, векселів, розрахункових чеків, їх корінців;
- журналів обліку (виданих, отриманих) довіреностей щодо приймання від виконаних робіт та інших товарно-матеріальних цінностей за укладеними договорами;
- копій дозвільні документи (ліцензії, свідоцтва тощо).
На виконання згаданої ухвали листом від 29.06.2019 директором ТОВ «Аксарія» надано доокументальні підтвердження про здійснення господарських операцій, серед яких договір із ТОВ «Агрофлексгруп 2015» № 01/06-2016 від 01.06.2016, видаткові накладні від 25.07.2016 на суму 26 868,00 грн, від 08.08.2016 на суму 42 480,00 грн, від 03.10.2016 на суму 204 041,95 грн, від 04.10.2016 на суму 128 160,00 грн (загалом на 404 549,95 грн).
На виконання ухвали суду від 26.04.2021 позивачем надано копії відповідних рахунків на оплату від 25.07.2016, 08.08.2016, 03.10.2016, 04.10.2016, платіжні доручення від 01.09.2016 на суму 72 348,00 грн, від 20.10.2016 на суму 232 201,95 грн, від 31.10.2016 на суму 100 000,00 грн (загалом на 404 549,95 грн).
Таким чином, наявні у позивача документи підтверджують фактичний рух коштів на користь ТОВ «Агрофлексгруп 2015».
Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
За змістом п. 2.5 акту перевірки, на адресу ТОВ «Аксарія» направлено запит від 13.08.2019, у відповідь на який позивачем надано перелічені вище документи, які перебували в його наявності.
При цьому, за змістом п. п. 2.7, 2.8 акту перевірки, запити в ході проведення перевірки не направлялись, інвентаризація ТМЦ не проводилась.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (п. 44.3 ст. 44 ПК України).
Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Таким чином, підставою для висновку про відсутність документів у платника податків є їх ненадання останнім, окрім випадків виїмки або іншого вилучення правоохоронними органами.
З урахуванням того, що ухвала слідчого судді Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П від 31.05.2017 у справі № 366/1636/17 в межах провадження № 1-кс/366/178/17 не скасовувалась, а її вимоги виконані позивачем, слід констатувати факт того, що первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ «Агрофлексгруп 2015» були вилучені правоохоронними органами, у тому числі, на час проведення податкової перевірки, що свідчить про необґрунтованість висновку про їх відсутність.
Крім того, за змістом п. 5 ПСБО 16 (Витрати) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п. 7 ПСБО 16).
Отже, за замовчуванням, зменшення активів, яким є сплата 404 549,95 грн на користь ТОВ «Агрофлексгруп 2015» за поставлені товари, є витратами, при цьому, роблячи висновок про безоплатне отримання товарів від згаданого контрагента, за наявності первинних документів, якими підтверджується рух коштів та доказів вилучення інших первинних документів, при цьому не заперечуючи факт отримання позивачем ТМЦ, контролюючий орган зобов'язаний довести, чому сплачена сума не має бути віднесена до складу витрат, зокрема, з підстав, визначених п. 9 ПСБО 16.
Аргументації, що підтверджувала б викладене, акт перевірки не містить, а, з урахуванням відсутності запитів ГУ ДПС у м. Києві під час проведення такої перевірки, службові особи відповідача не мали наміру встановлювати обставини безпідставності віднесення згаданої суми до витрат або отримання ТМЦ безоплатно, а лише презюмували їх.
Резюмуючи викладене, маючи інформацію про вилучення первинних документів, контролюючим органом, який має повноваження запитувати доступ до них, допущено бездіяльність щодо встановлення їх наявності та дослідження змісту, з огляду на що, висновок в даній частині акту перевірки є необґрунтованим, оскільки сформований без урахування істотних обставин.
Стосовно доводів щодо відсутності основних засобів та картки фіктивності платника податків - ТОВ «Агрофлексгруп 2015», слід звернути увагу, що така картка сформована 26.03.2018, у той час як правовідносини із позивачем мали місце у 2016 році. При цьому, жодних обставин віднесення товариства до реєстру фіктивних, перевіряючими не досліджувались, взявши за достовірне показання його директора, взятого до уваги у вироку від 08.08.2019 у справі № 363/261/18.
Дослідивши згаданий вирок, судом встановлено, що ним визнано винним ОСОБА_1 (директор ТОВ «Агрофлексгруп 2015») у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України на підставі угоди про визнання винуватості від 12.01.2018.
Із мотивувальної частини вироку убачається, що об'єктивна сторона складу згаданого злочину не встановлювалась.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, від доведення звільняються обставини, встановлені, зокрема, у вироку, проте, якщо такі обставини за текстом вироку не досліджувались та не встановлювались, відсутні підстави для презюмування вчинення особою дій або допущення бездіяльності, які призвели до порушення податкового законодавства.
Про необхідність врахування досліджених у вироку обставин при розгляді податкових спорів, неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/17813/18, що додатково підтверджує можливість визнання господарських операцій нереальними, якщо керівник контрагента не мав відношення до діяльності товариства.
Водночас, оскільки об'єктивна сторона злочину директора ТОВ «Агрофлексгруп 2015» не встановлювалась, контролюючий орган не може посилатись на вирок, як єдиний та достатній доказ нереальності господарських операцій.
Підсумовуючи викладене, висновок про безоплатне отримання позивачем товарів від ТОВ «Агрофлексгруп 2015» на суму 404 550,00 грн є необґрунтованим, оскільки спирається на докази, які неможливо визнати достатніми, або обставини, які спростовані наданими позивачем доказами. Таким чином, донарахування грошового зобов'язання з ППП у розмірі 72 819,00 грн здійснено протиправно.
За змістом п. 123.1 ст. 123 ПК України (в редакції, чинній на дату направлення оскаржуваного ППР) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Керуючись згаданою нормою, оскаржуваним ППР також застосовано штраф у розмірі 18 205,00 грн.
Зважаючи на те, що підставою нарахування штрафної санкції є правомірне визначення грошового зобов'язання, визнання такого визначення протиправним нівелює підстави для накладення штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Зважаючи на безпідставність висновків, викладених в акті перевірки щодо порушення порядку сплати ППП, оскаржуване ППР слід визнати протиправним, а позов задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 250, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксарія» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0013910504 від 19.12.2019.
3. Стягнути витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксарія» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві в розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) гривні.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксарія» (вул. О. Гончара, 43-В, м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ: 38870325).
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/10 м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 44116011).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко