ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2021 року м. Київ № 640/20995/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Національного Банку України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Національного Банку України, в якому просив суд: визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Національного банку України , яка полягає у відмові здійснити нарахування та виплату компенсації за роботу в умовах режимних обмежень - протиправною; стягнути із суб'єкта владних повноважень - Національний банк України на користь Позивача - ОСОБА_1 , заробітну плату у вигляді компенсації за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 20 відсотків посадового окладу за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2017 року, що складає 171 810 грн. та в розмірі 60 відсотків посадового окладу за період з 01 січня 2018 року по 27 липня 2020 року, що складає 781 200 грн., а загалом стягнути з відповідача 953 010,00 грн. (дев'ятсот п'ятдесят три тисячі десять гривень 00 коп.); зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Національний банк України здійснити на користь позивача - ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за невикористану щорічну основну відпустку в кількості 22 календарних дні та невикористану щорічну додаткову відпустку в кількості 1 календарний день з врахуванням компенсації за роботу в умовах режимних обмежень за період з 01 жовтня 2015 року по 27 липня 2020 року.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано позовну заяву у строк установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Так, перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати заробітної плати у вигляді компенсації за роботу в умовах режимних обмежень за період з 01.10.2015 - 27.07.2020.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з вимогами ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Тому, при визначенні початку перебігу процесуального строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно ст. 2 Закону України "Про оплату праці" основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Отже, з аналізу вищевказаного вбачається, що суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток не визначені як заробітна плата, а тому, такі компенсації не можуть відноситись до структури заробітної плати.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк на звернення до суду з позовними вимогами в частині зобов'язання Національного банку України здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок та виплату компенсації за невикористану щорічну основну відпустку в кількості 22 календарних дні та невикористану щорічну додаткову відпустку в кількості 1 календарний день.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та подачі суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду із адміністративним позовом в строки, передбачені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк до 10 днів для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання даної ухвали суду.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності
Суддя А.С. Мазур