ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 серпня 2021 року м. Київ № 826/14325/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі по тексту також - відповідач) про визнання протиправними дій Інспекції щодо винесення податкових повідомлень-рішень №578/26-59-17-01, №579/26-59-17-01, №580/26-59-17-01, №581/26-59-17-01 та №582/26-59-17-01 від 05 грудня 2013 року та щодо формування податкової вимоги №5203-25 від 18 квітня 2014 року; скасування податкових повідомлень-рішень №578/26-59-17-01, №579/26-59-17-01, №580/26-59-17-01, №581/26-59-17-01 та №582/26-59-17-01 від 05 грудня 2013 року та податкової вимоги від 18 квітня 2014 року №5203-25.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.12.2019 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
У даній постанові Верховний Суд дійшов висновку про порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, що унеможливлює встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме:
- зазначаючи про законність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення №582/26-59-17-01 від 05 грудня 2013 року, суди розрахунок нарахованих підприємцеві як основного зобов'язання з ПДВ, так і штрафних санкцій не перевірили й жодної оцінки йому не надали,
- не надали оцінки обставині порушення (можливого) підприємцем вимог підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України як такого та в контексті встановленої вказаною нормою умови здійснення торговельної діяльності саме у пунктах продажу товарів, визначення яких, в свою чергу, міститься в підпункті 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 ПК України, як і залишили поза увагою доводи позивача про те, що він не провадить жодного із визначених в підпункті 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України видів діяльності, для здійснення якого необхідне отримання торгового патенту,
- судами не перевірені твердження підприємця про те, що в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні від 05 грудня 2013 року №579/26-59-17-01 є лише посилання на недотримання ним пункту 1 статті 3 Закону №265/95 без конкретизації самого порушення,
- висновок, що подана підприємцем копія листа від 11 жовтня 2013 року, хоча й містить відбиток штампу із вхідною датою, однак достеменно не підтверджує одержання документів саме відповідним підрозділом контролюючого органу, а відтак вони вважаються відсутніми на час проведення перевірки, суди зробили без використання всіх наданим процесуальним законом повноважень та заходів, спрямованих на повне й всебічне дослідження обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ухвалою суду від 18.12.2019 судом прийнято справу до свого провадження та Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві замінено правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві (надалі також по тексту - ГУ ДПС у м. Києві).
ГУ ДПС у м. Києві не скористалось правом надати відзив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
Судами установлено, що в період з 08 жовтня 2013 року по 14 жовтня 2013 року контролюючим органом на підставі наказу від 27 вересня 2013 року №824 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт №428/17-01/2879704935 від 21 січня 2013 року.
Про проведення перевірки підприємцеві надіслано повідомлення №1085/Т/26-59-17-01-23 від 27 вересня 2013 року (отримання якого останнім не заперечується), в якому з посиланням на пункт 85.2 статті 85 ПК України також зазначено про необхідність надання всіх документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку й пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- пункту 85.2 статті 85 та пункту 44.1 статті 44 ПК України, з огляду на ненадання Підприємцем посадовим (службовим) особам Інспекції у повному обсязі документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки;
- підпункту «а» пункту 176.1 статті 176, пункту 177.4 статті 177 ПК України у зв'язку із заниженням Підприємцем у 2012 році чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1419801,00 грн внаслідок завищення валових витрат, що призвело до зменшення об'єкту оподаткування (чистого оподатковуваного доходу);
- пункту 181.1 статті 181 ПК України, оскільки підприємець не зареєструвався платником ПДВ у жовтні 2012 року при отриманому за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2012 року доході в сумі 363000,00 грн;
- пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1 статті 200 ПК України у зв'язку із недекларуванням та несплатою ПДВ за жовтень - грудень 2012 року в сумі 138800,00 грн;
- статті 267 ПК України, оскільки при здійсненні торгівельної діяльності на загальній системі оподаткування, а саме продажу сейфів за готівкові кошти ТОВ «Софт Волд» підприємець не сплатив збір за провадження торгівельної діяльності та відповідно не придбав торговий патент;
- пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95), а саме: непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи при отриманні готівкових коштів у сумі 51228,00 грн від ТОВ «Софіт Волд».
На підставі висновків акту перевірки відповідачем 05 грудня 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:
- №578/26-59-17-01, яким до позивача засновано штраф за порушення порядку використання торгового патенту у розмірі 858,00 грн;
- №579/26-59-17-01, яким до позивача застосовано штраф за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 1,00 грн;
- №580/26-59-17-01, яким до позивача застосовано штрафні санкції за ненадання документів, що пов'язані із предметом перевірки у сумі 510,00 грн;
- №581/26-59-17-01, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 299 194,97 грн, у т.ч. за основним платежем - 239 219,97 грн та штрафними санкціями - 59 975,00 грн;
- №582/26-59-17-01, яким підприємцю збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 173 500,00 грн, у т.ч. за основним платежем - 138800,00 грн та штрафними санкціями - 34700,00 грн.
У зв'язку із несплатою позивачем визначених податковими повідомленнями-рішеннями зобов'язань відповідачем сформовано та надіслано йому податкову вимогу від 18 квітня 2014 року №5203-25 на загальну суму 478254,85 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши доводи сторін та враховуючи висновки Верховного Суду в даній справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (пункт 79.2 статті 79 ПК України).
За змістом пунктів 86.1, 86.4 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
В акті перевірки №428/17-01/2879704935 від 21 січня 2013 року встановлено порушення підприємцем пункту 181.1 статті 181 ПК України, внаслідок нездійснення реєстрації платником ПДВ у жовтні 2012 року при отриманому за період з 01 січня 2012 року 30 вересня 2012 року доході в сумі 363000,00 грн, та, як наслідок, винесення податковим органо 05 грудня 2013 року податкового повідомлення-рішення №582/26-59-17-01 про збільшення йому суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 173 500,00 грн, у т.ч. за основним платежем - 138 800,00 грн та штрафними санкціями - 34700,00 грн.
Згідно з пунктом 181.1 статті 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (пункт 183.2 статті 183 ПК України).
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України).
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених, зокрема, підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Суди встановили, що за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2012 року позивач отримав дохід, який сукупно перевищує 300 000,00 грн (без урахування ПДВ), а саме на підставі договорів, укладених з ТОВ "Круйзер" від 01 вересня 2012 року №36-09, з ТОВ "Альтаїр-4" від 01 вересня 2012 року №34-08, від 25 вересня 2012 року №40-09, з ТОВ "Панорама Груп" від 24 вересня 2012 року №37-09, з ТОВ "Веста девелопмент" від 01 вересня 2012 року №35-09, а тому згідно вимог пункту 181.1 статті 181 ПК України зобов'язаний був зареєструватись як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням.
Отже, оскільки обсяг оподатковуваних операцій підприємець досягнув у вересні 2012 року, то обов'язок зареєструватись платником ПДВ у нього виник саме у вересні 2012 року і мав бути виконаний до 10 жовтня 2012 року.
З розрахунку податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2013 року №582/26-59-17-01 убачається, що у період з 01.01.2012 по 31.12.2012 ФОП ОСОБА_1 занижено суму податку на додану вартість в розмірі 138 800 грн, у т.ч. у звітних періодах: жовтень 2012 року - 28 800 грн, листопад 2012 року - 62 000 грн, грудень 2012 року - 48 000 грн. Застосовано штрафну санкцію в розмірі 25% в сумі 34 700 грн.
Відповідно до акта перевірки убачається, що відповідно до наданих до перевірки первинних документів, підприємствами-контрагентами ТОВ «Веста Девелопмент» (код ЄДРПОУ 34299528), ТОВ «Панорама Груп» (код ЄДРПОУ 24001756), ТОВ «Альтаїр-4» (код ЄДРПОУ 34299947), ТОВ «Круйзер» (код ЄДРПОУ 33383896), ТОВ «Едем і К» (код ЄДРПОУ 31286390), ТОВ «Малкор» (код ЄДРПОУ 34430077), ТОВ «Янтарне місто» (код ЄДРПОУ 33888317), ТОВ «Райдужне місто» (код ЄДРПОУ 33888280), ТОВ «Основи Інвестстроя» (код ЄДРПОУ 33393443), ТОВ «Софт Волд» (код ЄДРПОУ 33779756), ТОВ «Просто-Страхування» (код ЄДРПОУ 24745673) сума розрахунків, яка є базою об'єкта оподаткування склала 694 000 грн, а отже сума податку на додану вартість відповідно складала 138 800 грн.
Зокрема, розмір бази оподаткування у розмірі 694 000 грн нараховано по операціям, які відбувались після сплину строку, визначеного для реєстрації ТОП ОСОБА_1 платником ПДВ: за договором із ТОВ «Панорама Груп» від 24.09.2014 №37-09 відбулась сплата грошових коштів 15.10.2012 - на суму 36 000 грн; 12.11.2012 - на суму 90 000 грн; 21.12.2012 - на суму 70 000 грн; за договором із ТОВ «Янтарне місто» від 12.10.2012 №41-10 відбулась сплата грошових коштів 12.10.2012 - на суму 50 000 грн; 15.10.2012 - на суму 58 000 грн; 04.12.2012 - на суму 50 000 грн; за договором із ТОВ «Веста Девелопмент» від 01.09.2012 №35-09 відбулась сплата 19.11.2012 - на суму 120 000 грн; за договором із ТОВ «Круйзер» від 01.09.2012 №36-09 відбулась сплата 15.11.2012 - на суму 50 000 грн; за договором із ГОВ «Райдужне Місто» від 19.11.2012 №42-11 відбулась сплата 19.11.2012 - на суму 50 000 грн; 05.12.2012 - на суму 40 000 грн.
Як наслідок, сума штрафу розрахована вірно та з урахуванням приписів податкового законодавства України.
Посилання ж позивача щодо незгоди з висновком такого заниження податку на додану вартість на суму 138 800 грн є неприйнятним, оскільки жодних конкретних зауважень або спростувань щодо такої суми позивачем не наведено.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 05 грудня 2013 року №582/26-59-17-01 є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Щодо податкових повідомлень-рішень відповідача від 05 грудня 2013 року №578/26-59-17-01 та №579/26-59-17-01 про застосування до позивача штрафів відповідно за порушення порядку використання торгового патенту у розмірі 858,00 грн та порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 1,00 грн зазначається таке.
Підставою винесення податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2013 року №578/26-59-17-01 податковий орган визначив порушення підприємцем підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, згідно з яким платниками збору (за провадження деяких видів підприємницької діяльності) є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Суб'єкти господарювання, що проводять торговельну діяльність, здійснюють торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні послуги за здійснення діяльності, передбаченої статтею 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами 267.6.4 - 267.6.6 пункту 267.6 статті 267 цього Кодексу (крім діяльності у сфері розваг), сплачують штраф у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць (пункт 125.1 статті 125 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 ПК України пункт продажу товарів для цілей розділу XII цього Кодексу - це: магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі; лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб'єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності; стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом; фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства; оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Передумовою ж для накладення на позивача штрафу в розмірі 1,00 грн (відповідно до податкового повідомлення-рішення від 05 грудня 2013 року №579/26-59-17-01) було встановлення відповідачем факту порушення ним пункту 1 статті 3 Закону №265/95, відповідно до якого суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону №265/95 передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: за вчинене вперше порушення - 1 гривня.
Як зазначає податковий орган, під час продажу ТОВ «Софт Волд» 18 сейфів на загальну суму 51 228,00 грн підприємець не сплатив збір за провадження торгівельної діяльності, не придбав торговий патент та не провів розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи.
При цьому, суд погоджується з позивачем, що в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні від 05 грудня 2013 року №579/26-59-17-01 є лише посилання на недотримання ним пункту 1 статті 3 Закону №265/95, натомість без конкретизації самого порушення (оскільки вказана норма встановлює обов'язок суб'єкта господарювання при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг як проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, так і в установлених законом випадках застосовувати зареєстровані розрахункові книжки).
Також, відповідач в розрахунку фінансових санкцій та в акті перевірки не конкретизував за який саме вид діяльності позивач повинен був отримати торговий патент відповідно до видів діяльності, шо зазначені в пп.267.1.1. п.267.1 ст.267 ПК України; не викладено обставин щодо пункту продажу товарів, за наслідками чого застосовано штрафні санкції.
Отже податковим органом не надано доказів на підтвердження того, що позивач здійснював торговельної діяльності саме у пунктах продажу товарів, визначених у підпункті 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 ПК України та не доведено, що підприємець провадить один із визначених в підпункті 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України видів діяльності, для здійснення якого необхідне отримання торгового патенту.
Таким чином, застосовані штрафні санкції не можуть бути застосовані до позивача, а відтак, податкові повідомлення-рішення від 05.12.2013 №578/26-59-17-01 про сплату штрафних санкцій на суму 858,00 грн та від 05.12.2013 №579/26-59-17-01 щодо порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 1,00 грн є протиправними та підлягають скасуванню.
Що ж до винесених контролюючим органом 05 грудня 2013 року податкових повідомлень-рішень №580/26-59-17-01, яким до позивача застосовано штрафні санкції за ненадання документів, що пов'язані із предметом перевірки у сумі 510,00 грн та №581/26-59-17-01, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 299 194,97 грн, у т.ч. за основним платежем - 239 219,97 грн та штрафними санкціями - 59 975,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
В той же час за змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень (пункт 121.1 статті 121 ПК України).
Обґрунтовуючи позов, позивач вказував, що ним на виконання передбаченого пунктом 85.2 статті 85 ПК України обов'язку було надіслано відповідачу з листом від 11 жовтня 2013 року засвідчені копії первинних бухгалтерських документів, проте останні під час складання акту перевірки №428/17-01/2879704935 від 21 січня 2013 року, винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги враховані не були.
В той же час, судом направлено належним чином позивачу ухвалу про витребування доказів щодо дійсного направлення листа та всіх витребуваних первинних документів, однак до суду таких доказів підприємцем не надано.
Отже, суд не приймає до уваги поданих позивачем актів надання послуг, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків на оплату, видаткових накладних, як документів, що підтверджують факт реального надання бухгалтерських послуг.
Таким чином, ураховуючи відсутність витребуваних документів на час проведення перевірки, податковий орган вірно дійшов висновку про заниження підприємцем у 2012 році чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 1419801,00 грн внаслідок завищення валових витрат, що призвело до зменшення об'єкту оподаткування (чистого оподатковуваного доходу), та в подальшому стало підставою для донарахування йому згідно податкового повідомлення-рішення №581/26-59-17-01 від 05 грудня 2013 року суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 299 194,97 грн (у т.ч. за основним платежем - 239 219,97 грн та штрафними санкціями - 59 975,00 грн).
Як наслідок, оскільки грошові зобов'язання по податковому боргу виникли на підставі податкових повідомлень-рішень від 05.12.2013 № 581/26-59-17-01 та № 582/26-59-17-01, підстав для визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 18.04.2014 № 5203-25 немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 90 КАС України Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Вищевикладене в сукупності дає підстави для визнання протиправними та скасування повідомлення-рішення від 05.12.2013 №578/26-59-17-01 про сплату штрафних санкцій на суму 858,00 грн та від 05.12.2013 №579/26-59-17-01 щодо порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 1,00 грн. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Ураховуючи, що позивачем сплачено гранично мінімальний судовий збір за подання такого позову майнового характеру в сумі 487,20 грн згідно з квитанції від 17.09.2014, тому стягненню з відповідача підлягає навіть за умови часткового задоволення позову вся сума сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення від 05.12.2013 №578/26-59-17-01 про сплату штрафних санкцій на суму 858,00 грн
3. Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення від 05.12.2013 №579/26-59-17-01 щодо порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 1,00 грн.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути витрати зі сплати судового збору на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).
Позивач: Фізична особа-підприємець ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/10 м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267)
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко