ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
04 серпня 2021 року м. Київ № 640/20823/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання бездіяльності протиправною
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києві з позовною заявою до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій просить визнати бездіяльність Відповідача неправомірною та зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) вжити заходів по забезпеченню сім'ї позивача житлом, яке відповідає санітарним нормам згідно чинного законодавства, протягом року.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Обов'язковою ознакою позовної форми захисту права в адміністративному суді має бути наявність спору про публічне право, тобто спору про права і обов'язки в публічних правовідносинах.
Частиною першою статті 19 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 19 Цивільно процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Таким чином, аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - встановлення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що спори щодо надання житла громадянам, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
Згідно з позовною заявою, позивач просить суд визнати бездіяльність Відповідача неправомірною та зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) вжити заходів по забезпеченню її сім'ї житлом, яке відповідає санітарним нормам згідно чинного законодавства у зв'язку з тим, що вона та її сім'я є соціально незахищеними особами, потребують негайного поліпшення житлових умов, неспроможні фінансово придбати житло, протягом 19 років знаходяться на квартирному обліку, мають у складі сім'ї тяжко хвору дитину-інваліда.
У цьому випадку той факт, що відповідачем є Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Отже, спір про захист права конкретної фізичної особи на отримання житла, а також правовідносини, що є похідними від такого спору, є не публічними, а приватноправовими, а відтак, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 18 квітня 2018 року, 29 серпня 2018 року, 07 листопада 2018 року, 10 вересня 2019 року у справах №№806/104/16, 488/1176/14-а, 358/460/16-ц №826/12211/18 відповідно.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників - вирішення даного спору відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
3. На виконання вимог ч. 6 ст. 170 КАС України роз'яснити позивачу, що спір підлягає розгляду в порядку ЦПК України.
4. Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її виготовлення.
Суддя О.В. Головань