Справа № 420/3862/21
27 липня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участі секретаря Загрійчук О.В.
представника позивача Шевчук К.М.
представника відповідача Білоконь Н.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМСУ в Одеській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМСУ в Одеській області в якому позивач просить:
визнати незаконним та скасувати рішення Малиновського районного відділу у м. Одеса Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 12.09.2020 року про відмову у документуванні ОСОБА_1 паспортом громадянина України у формі ID-картки;
зобов'язати Малиновський районний відділ у м. Одеса Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву від 17.07.2020 року та оформити ОСОБА_1 паспорт громадянина України в Одеській області у формі ID-картки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що
На думку позивача, рішення від 12.09.2020 року про відмову у документуванні позивача є незаконним та безпідставним, оскільки:
довідка про реєстрацію позивача громадянином України не може бути оформлена, так як позивач вважається громадянином України з дня народження автоматично, а тому до неї не застосовуються процедури встановлення належності до громадянства України або набуття громадянства України, за результатами проведення яких видається така довідка;
позивач вже є громадянином України на підставі ст. 13 Закону України «Про громадянство України» від 08.10.1991 року в редакції від 16.04.1997 року, а тому до неї не можуть бути застосовані вимоги ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».
Порядок оформлення паспорта громадянина у формі ІD-картки вперше регулюється Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого ПКМУ від 25.03.2015 року № 302.
Відповідно до пп. 2 п. 35 вказаного Порядку заявник для оформлення паспорта подає оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).
У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України.
Відповідно до роз'яснення на офіційному сайті ДМС України https://dmsu.gov.ua/poslugi/nabuttya-gromadyanstva-ukraini/oformlennya-ta-vidacha-dovidki-pro- reestraczivu-osobi-gromadvaninom-ukraini.html довідка про реєстрацію особи громадянином України оформляється особам, які мають правові підстави для встановлення належності до громадянства України та набуття громадянства України.
Разом з тим заявниця не може набути громадянства України, оскільки вже є громадянкою України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про громадянство України» від 08.10.1991 року в редакції від 16.04.1997 року при різному громадянстві батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у громадянстві України, дитина є громадянином України:
1) якщо вона народилася на території України;
2)якщо вона народилася за межами держави, але батьки або один з них у цей час постійно проживали на території України.
Факт народження позивача на території України підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим ВДРАЦС Реєстраційної служби по Фрунзівському району Великомихайлівського МУЮ в Одеській області 01.02.2013 року.
Батько позивача вважається громадянином України з 13.11.1991 року згідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 діючого Закону України «Про громадянство України», відповідно до якого громадянами України є особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
Факт постійного проживання батька заявниці на території України за станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року встановлено рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11.02.2019 року за цивільною справою №521/21161/18, яке набрало чинності 06.02.2020 року.
Таким чином, позивачка є громадянкою України з дня народження у відповідності до ст. 13 старого Закону України «Про громадянство України».
При цьому, до позивача не може застосовуватися процедура встановлення належності до громадянства України оскільки таку процедуру було встановлено у Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженому Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, який, в свою чергу, набрав чинності з 01.03.2001 року.
Натомість позивач набула громадянство до моменту введення у законодавство процедури оформлення належності до громадянства (у момент народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Отже, позивач не має можливості та не повинна оформлювати/подавати до відділу ДМС довідку про реєстрацію особи громадянином України для підтвердження своєї приналежності до громадянства України.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 05.04.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).
31.05.2021 року до суду за вхід. №ЕП/14682/21 надійшов відзив від Головного управління ДМСУ в Одеській області, який обґрунтований наступним.
Для набуття громадянства України та в подальшому документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 на виконання Закону України «Про громадянство України», Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, особа повинна подати заяву та відповідні документи.
Представником позивача до адміністративного позову від 12.03.2021 не надано доказів звернення за набуттям ОСОБА_1 громадянства України в порядку встановленому Законом України «Про громадянство України». Ані позивач, ані його представник не ініціювали таку процедуру перед відповідачем у порядку, що визначений чинним законодавством України.
В обґрунтування доводів адміністративного позову представник позивача Шевчук К.М. посилається на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11.02.2019 по справі № 521/21161/18 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління ДМС в Одеській області про встановлення факту постійного проживання на території України.
Слід зазначити, що судове рішення про встановлення факту постійного проживання є лише одним із документів, як підстава для встановлення належності/набуття громадянства України, яке подається під час проведення процедури, визначеної Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215. За наслідками проведеної процедури приймаються рішення про оформлення набуття особою громадянства України або щодо відмови.
Відповідно до матеріалів справи, позивач має підстави для набуття громадянства України, однак зазначене право необхідно реалізувати шляхом звернення з відповідною заявою про набуття громадянства України.
Враховуючи викладене, будь-яких доказів на підтвердження набуття ОСОБА_1 громадянства України з підстав, визначених ст.. 6 Закону України «Про громадянство України», ані до Малиновського РВ, ані до суду не надано.
В обґрунтування доводів позовної заяви представник позивача посилається на те, що «заявниця не може набути громадянства України, оскільки вже є громадянкою України».
Відповідно до ч. 1 статті 7 Закону України "Про громадянство України", особа є громадянином України, якщо: Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Отже, особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до п. 17 Розділу II «Документи, що подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, а також виходу з громадянства України» Порядку № 215 для оформлення набуття громадянства України за народженням особою, батьки (один із них) якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:
а) заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
б) копію свідоцтва про народження особи;
в) копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження.
Слід зазначити, що ані до Малиновського РВ, ані до суду не надано копію паспорта громадянина України батька ОСОБА_2 або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт його перебування у громадянстві України на момент народження позивача.
Враховуючи викладене, у позивача відсутні підстави для набуття громадянства за народженням у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують громадянство України перелік яких визначений ст. 5 Закону України «Про громадянство України», а саме: документами, що підтверджують громадянство України, є:
1) паспорт громадянина України;
3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
4) тимчасове посвідчення громадянина України;
6) дипломатичний паспорт;
7) службовий паспорт;
8) посвідчення особи моряка;
9) посвідчення члена екіпажу;
10) посвідчення особи на повернення в Україну.
17.07.2020 до Малиновського РВ надійшла заява позивача ОСОБА_1 про видачу дубліката довідки від 10.10.2017 № 5114/967936 про встановлення особи.
14.08.2020 представником позивача Шевчуком К.М. було подано до Малиновського РВ письмові пояснення до заяви ОСОБА_1 від 17.07.2020 з вимогою про забезпечення належного процесу документування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспортом громадянина України у формі ІD-картки.
12.09.2021 Малиновським РВ у порядку Закону України «Про звернення громадян» надано відповідь № 5114-1246/5114-20 де роз'яснено порядок набуття громадянства України за територіальним походженням та отримання паспорту.
Вказаний лист відповідача від 12.09.2020 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні визначення КАС України.
На час звернення позивача до суду, відповідачем не було порушено його право або інтерес, оскільки на їх заяву від 17.07.2020 та письмові пояснення до неї від 14.08.2020 відповідачем надано відповідь від 12.09.2020 за № 5114-1246/5114-20, якою було роз'яснено правила та процедуру набуття громадянства України за територіальним походженням та оформлення паспорта громадянина України.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
З наведених норм випливає те, що судовому захисту підлягає лише порушене право.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Згідно зі статтею 20 зазначеного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Отже, відповідачем заяв ОСОБА_1 , зважаючи на те, що вона не є заявою - анкетою встановленого зразка, розглянуті відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та листом від 12.09.2020 проінформовано позивача у визначені законодавством порядку та строки про результати їх розгляду, з наданням позивачу відповідного роз'яснення щодо порядку набуття громадянства України за територіальним походженням та оформлення паспорта громадянина України.
Заяву ОСОБА_1 розглянуто Малиновським РВ у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» та надано позивачу письмову відповідь на її заяву з відповідними роз'ясненнями щодо порядку набуття громадянства України за територіальним походженням та оформлення паспорта громадянина України.
Враховуючи викладене, а ні Малиновським РВ, а ні ГУ ДМС України в Одеській області не приймалось рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України.
В адміністративному позові представник позивача Шевчук К.М. просить зобов'язати Малиновський РВ у м Одесі ГУ ДМС України в Одеській області повторно розглянути та оформити ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі ІD-картки.
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення паспорта громадянина України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745) (далі - Постанова № 302).
Відповідно до п. 3 Постанови № 302 кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Відповідно до п. 35 Постанови № 302 заявник для оформлення паспорта подає такі документи:
1) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);
2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).
У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);
4) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
5) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
6) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
7) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
9) документи, що підтверджую ть відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;
про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;
10) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи;
11) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) Doc 9303.
До позову не надано доказів звернення за оформленням та видачею паспорта, громадянина України.
Ухвалою суду від 31.05.2021 року продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17.06.2021 року із занесенням до протоколу підготовчого провадження замінено неналежного відповідача на Головне управління ДМСУ в Одеській області (код ЄДРПОУ: 37811384, адреса: вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65045)
17.06.2021 року засобами електронної пошти до суду за вхід. №ЕП/16576/21 надійшло клопотання представника відповідача про закриття підготовчого провадження без участі представника.
Ухвалою суду від 17.06.2021 року закрито підготовче провадження.
Ухвалою суду від 06.07.2021 року зупинено провадження по справі 420/3862/21 до 27.07.2021 року.
Ухвалою суду від 27.07.2021 р., занесеною до протоколу судового засідання, провадження по справі поновлено.
ОСОБА_3 05.07.2017 звернулася до Малиновського РВ у м. Одеси ГУ ДМС України в Одеській області у зв'язку необхідністю оформлення паспорта громадянина України вперше після досягнення 18-річного віку.
Під час звернення ОСОБА_3 встановлено, відсутність документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
Малиновським РВ проведена процедура встановлення особи.
Позивачем надано:
1. Свідоцтво про народження НОМЕР_2 видане 01.02.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Фрунзівському району Великомихайлівського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.
2. Довідку від 31.08.2017 № 15 видану Онилівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Захарівського району Одеської області, відповідно до якої ОСОБА_1 дійсно закінчила школу відповідно до наказу від 11.06.2013 №27.
3. Посвідчення про взяття на облік КУ «Обласний центр обліку бездомних громадян» № 6873.
4. Свідоцтво про смерть батька ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області 17.07.2012.
5. Свідоцтво про смерть матері ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 видане Фрунзівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 26.07.2017.
6. Автобіографію написану власноруч.
7. копію паспорту серії НОМЕР_5 виданого 28.06.1989 відділом внутрішніх справ Каларашського райвиконкому Молдавської РСР.
8. копію довідки від 10.11.2015 № 188 Онилівською сільською радою Фрунзівського району Одеської області.
05.09.2017 Малиновським РВ направлено запит до Малиновського районного в м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
19.09.2017 року отримано відповідь № 4055/4425 відповідно до якої підтверджено наявність актового запису від 01.02.2013 № 1 про народження ОСОБА_1 та видачі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
05.09.2017 Малиновським РВ направлено запит до відділу адресно - довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо перевірки місця проживання ОСОБА_1 та її батьків: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , 1958 р.н.
05.09.2017 отримано відповідь, згідно якої місце проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 зареєстрованими або знятими з реєстраційного обліку не значаться.
05.09.2017 до Захарівського PC ГУ ДМС України в Одеській області направлено запит щодо перевірки документування паспортом за діючими та архівними картотеками та надання відомостей щодо місця проживання на ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2
27.09.2017 отримано відповідь згідно, якої за обліками адресно - довідкової картотеки, архівних та діючих картотек заяв про видачу паспорта громадянина України, паспортів зразка 1974 року колишнього СРСР Захарівського PC громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не значаться.
Перевіркою наданої Онилівською сільською радою довідки від 10.11.2015 № 188 встановлено, що ОСОБА_4 дійсно була зареєстрована та проживала у с. Жигайлове Фрунзівського району Одеської області з 20.01.1983 по 17.09.1985 під прізвищем ОСОБА_4 .
На аркуші № 16 наданої копії паспорта зразка 1974 року серії НОМЕР_6 виданого 28.06.1989 відділом внутрішніх справ Каларашського райвиконкому Молдавської PCP ОСОБА_4 , наявний штамп про реєстрацію з 06.07.1989 по 07.07.1995 у с. Н. - Селище Молдавської PCP.
За результатами розгляду заяви затверджений Висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області 10.10.2017, згідно якого особу ОСОБА_1 встановлено, але не встановлено належності до громадянства України.
За наданими позивачем до заяви від 05.09.2017 документами не було встановлено її належність до громадянства будь-якої держави.
10.10.2017 ОСОБА_1 було видано довідку №5114/967936 про встановлення особи.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11.02.2019 року у цивільній справі №521/21161/18 встановлено факт постійного проживання батька заявниці на території України за станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року (набрало законної сили 06.02.2020 року).
17.07.2020 до Малиновського РВ надійшла заява позивача ОСОБА_1 про видачу дубліката довідки від 10.10.2017 № 5114/967936 про встановлення особи.
14.08.2020 представником позивача Шевчуком К.М. подано до Малиновського РВ письмові пояснення до заяви ОСОБА_1 від 17.07.2020 з вимогою про забезпечення належного процесу документування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспортом громадянина України у формі ІD-картки.
12.09.2021 Малиновським РВ у порядку Закону України «Про звернення громадян» надано відповідь № 5114-1246/5114-20 в якій роз'яснено порядок набуття громадянства України за територіальним походженням та отримання паспорту.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-ІП, та Указ Президента України «Про затвердження Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень» від 27 березня 2001 року № 215 (далі - Порядок № 215).
Преамбулою Закону України «Про громадянство України» передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Зі змісту ст.1 Закону вбачається, що громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; реєстрація громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 3 Закону громадянами України є особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Відповідно до ст. 9 Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360 ДМС України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань громадянства є Державна міграційна служба, діяльність якої спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України. Повноваження ДМС як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, визначено у статті 24 Закону.
Згідно зі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3,- з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про громадянство України» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, у тому числі, здійснює повноваження щодо встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону; видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року №588/2006).
Згідно з п.1-3 вказаного указу для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України особа подає заяву, а також інші документи, передбачені розділом II цього Порядку.
Згідно п. 27 Порядку № 215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, батько чи мати якої постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами «а» - «в» пункту 24 цього Порядку, а також:
а) документ, що підтверджує факт постійного проживання батька чи матері заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту;
б) копію свідоцтва про народження заявника або інші документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з батьком чи матір'ю, які постійно проживали на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
За наслідками розгляду заяви - анкети № 967936 від 05.09.2017 р. ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта громадянина України вперше після досягнення 18-річного віку, 10.10.2017 р. прийнято рішення:
Розгляд справи щодо документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України закінчити.
У оформленні паспорта громадянина України ОСОБА_1 відмовити, так як вона не є громадянкою України.
Надати ОСОБА_1 довідку з фотокарткою (Додаток 16).
10.10.2017 року видано довідку інд. 5114 № 967936 про те, що вона справді зверталась до Малиновського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області із заявою що до документування паспортом громадянина України вперше після досягнення 18-річного віку.
Проведеною за заявою перевіркою встановлено особу заявника, але не встановлено належність до громадянства України.
17.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про видачу дублікату довідки інд. 5114 № 967936.
З огляду на встановлене суд приходить до висновку, що вимога про зобов'язання Малиновського районного відділу у м. Одеса Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області повторно розглянути заяву від 17.07.2020 року та оформити ОСОБА_1 паспорт громадянина України в Одеській області у формі ID-картки задоволенню не підлягає оскільки:
По перше: із заявою від 17.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась про видачу дублікату довідки інд. 5114 № 967936.
По друге: видача дублікату довідки і розгляду заяви щодо оформлення паспортом громадянина України мають законодавчо встановлені процедури, які мають суттєві відмінності.
По третє: заява щодо оформлення паспортом громадянина України (заяви - анкети № 967936 від 05.09.2017 р. ОСОБА_1 ) розглянута у встановленому законом порядку 10.10.2017 р., за наслідками чого прийняте рішення. Повторний розгляд заяви не передбачений.
Щодо вимоги про визнання незаконним та скасувати рішення Малиновського районного відділу у м. Одеса Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 12.09.2020 року про відмову у документуванні ОСОБА_1 паспортом громадянина України у формі ID-картки.
12.09.2020 року Малиновським РВ ДМСУ в Одеській області розглянуто надані 14.08.2020 представником позивача Шевчуком К.М. письмові пояснення до заяви ОСОБА_1 від 17.07.2020 (про видачу дублікату довідки інд. 5114 № 967936) з вимогою про забезпечення належного процесу документування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспортом громадянина України у формі ІD-картки, за наслідками чого надано відповідь № 5114-1246/5114-20 де роз'яснено порядок набуття громадянства України за територіальним походженням та отримання паспорту.
Вказані пояснення розглянуті в порядку та строку встановлені Закону України "Про звернення громадян".
В свою чергу порядок та процедура документування паспортом громадянина України у формі ІD-картки, передбачає подання заяви - анкети із пакетом документів, які визначені Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення паспорта громадянина України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, а саме:
Відповідно до п. 35 Постанови № 302 заявник для оформлення паспорта подає такі документи:
1) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);
2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).
У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;
3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);
4) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
5) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
6) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
7) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;
про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;
10) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи;
11) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) Doc 9303.
З огляду на встановлене суд вважає за необхідне зазначити.
За визначенням одного з відомих професорів Оксфордського університету Д. Галлігана з теми fair procedure, поняття «процедури» - це кроки, які вживаються, або способи, які застосовуються для прийняття рішення та запроваджують дії або вирішують справу певним чином в юридичному або адміністративному контексті. А поняття «процес» - це зручний загальний термін, який включає сукупність процедур стосовно рішення чи дії (D.J.Galligan. Due Process and Fair Procedures. A Study of Administrative Procedures. - Oxford University Press Inc., New York. - Reprinted. 2004. р.8).
Принципи правової процедури вже стали універсальними через рішення Європейського суду з прав людини і поширюються як на процесуальне судочинство, так і на правові процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень під час прийняття відповідних актів стосовно прав, свобод та законних інтересів людини.
Втім, вказана доктрина правової процедури по суті була використана в практиці Конституційного Суду України. У рішеннях від 28 лютого 2018 року про визнання неконституційним закону про мову та від 26 квітня 2018 року про визнання неконституційним закону про референдум Конституційний Суд України, вказавши на прямий зв'язок дотримання «належної процедури» та гарантій прав і законних інтересів людини і громадянина, фактично надав процедурним принципам владного обов'язкового значення. Тобто, якщо було порушено належну правову процедуру в парламенті чи в іншому органі публічної влади - немає сенсу перевіряти змістову частину відповідного акта, оскільки він є нікчемним.
Саме поняття «право» (англ. law) охоплює не лише конституції, міжнародне право, статутне право та підзаконні акти, а й також - де доречно - суддєстворене право (judge-made law), як-то норми загального права (всі вони - зобов'язальної природи). Як зазначено в пункті 46 коментаря до документа Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) «Мірило правовладдя» (ухвалений Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні 11-12 березня 2016 року), будь-який припис права має бути приступним і передбачуваними. (2017 року)
Викладене дозволяє вжити поняття «правова процедура», що цілком охоплюється розумінням rule of law - принципом верховенства права (або мірилом правовладдя). Про це йдеться в зазначеному коментарі до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя».
Засаднича вимога правовладдя полягає в тому, що повноваження органів публічної влади має бути визначено приписами права. Позаяк законність висунуто щодо дій посадовців публічної влади, вона так само вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень і, як наслідок - дотримувалися процесових і матеріальних приписів права (пункт 45 згаданого коментаря).
Таким чином, дотримання процесових, у тому числі, процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами публічної влади.
Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону. Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв'язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов'язують наділених державною владою суб'єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.
Тому, коли йдеться про вчинення дискреції суб'єктом владних повноважень, такі суб'єкти зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
З огляду на викладене суд приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення вимоги щодо визнання незаконним та скасувати рішення Малиновського районного відділу у м. Одеса Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області від 12.09.2020 року про відмову у документуванні ОСОБА_1 паспортом громадянина України у формі ID-картки.
По перше: оскаржувана відповідь не містить ознак рішення.
По друге: позивачем не дотримана процедура, щодо подачі документів у встановленому порядку, що унеможливлює прийняття рішення документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України у формі ID-картки
Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДМСУ в Одеській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_7 , адреса для листування: АДРЕСА_2
Головне управління ДМСУ в Одеській області - адреса: вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ: 37811384
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.