Справа № 420/10256/21
06 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ХЛІБОПРОДУКТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Приватного підприємства «ХЛІБОПРОДУКТ» до ДПС України, Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області від 22.04.2021 року №2589887/30397534 та рішення комісії Державної податкової служби України від 14.05.2021 №22045/30397534 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати, складену Приватним підприємством “ХЛІБОПРОДУКТ”, податкову накладну №1 від 03.04.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області від 22.04.2021 року №2589886/30397534 та рішення комісії Державної податкової служби України від 14.05.2021 №22113/30397534 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 07.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати, складену Приватним підприємством “ХЛІБОПРОДУКТ”, податкову накладну №2 від 07.04.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області від 22.04.2021 року №2589888/30397534 та рішення комісії Державної податкової служби України від 14.05.2021 №22083/30397534 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 07.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати, складену Приватним підприємством “ХЛІБОПРОДУКТ”, податкову накладну №3 від 07.04.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, в квітні 2021 року ПП «Хлібопродукт» для контрагента Підприємство з іноземними інвестиціями «Гленкор агрікалчер Україна», який є платником податку на додану вартість згідно з вимогами та у строки, визначеними ст.201 ПК України, було складено податкові накладні №1 від 03.04.2021, №2 та №3 від 07.04.2021 в електронні формі, які містили всі обов'язкові реквізити, встановлені нормами податкового законодавства та направлені до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
По податковим накладним № 1 від 03.04.2021, № 2 та № 3 від 07.04.2021 ДПС України у квитанції № 1 зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена.» Підставами для зупинення реєстрації зазначено п. 1 критеріїв ризиковості здійснення операції та виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД. Також було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
ПП «Хлібопродукт» скористався своїм правом, та надав до органів ДПС пояснення та документи щодо зазначених операцій у податкових накладних.
З повідомленнями надано первинні документи, що підтверджують реалізацію власно вирощеної кукурудзи врожаю 2020 року та його перевезення.
Однак, всупереч поданим поясненням та документальним підтвердженням господарських операцій Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийняті рішення від 22.04.2021 року №2589887/30397534 та №2589886/30397534, №2589888/30397534 про відмову в реєстрації податкових накладних від накладним №1 від 03.04.2021, №2 та №3 від 07.04.2021 в ЄРПН відповідно.
22.04.2021 року позивач подав скарги на прийняті Комісією регіонального рівня рішення від 22.04.2021 року №2589887/30397534, №2589886/30397534, №2589888/30397534. До вказаних скарг позивачем також були надані підтверджуючі документи реалізацію власно вирощеної кукурудзи врожаю 2020 року та його перевезення.
За результатами розгляду скарг відповідачем 1 прийняті рішення від 14.05.2021 №22045/30397534, №22113/30397534, №22083/30397534 відповідно на рішення відповідача 2 від 22.04.2021 року №2589887/30397534, №2589886/30397534, №2589888/30397534 .
Не погоджуємось з прийнятими рішеннями, як Комісією регіонального рівня відповідача 2 так і рішеннями відповідача 1 стосовно реєстрації податкових накладних №1 від 03.04.2021, №2 та №3 від 07.04.2021 в ЄРПН виходячи з наступного:
ПП «Хлібопродукт» вирощує зернові культури на орендованих сільськогосподарських угіддях, які розташовані за адресою: Одеська обл., Березівський р-н, с. Раухівка. Використання ПП «Хлібопродукт» земельних ділянок (паї громадян) підтверджується довідками сільських рад, які подавались з повідомленнями та скаргами на оскаржувані рішення відповідачам.
Зазначені земельні ділянки було відображено ПП «Хлібопродукт» у звіті №29-сг відповідно до якого позивач зазначив площі обробки землі та валові збори сільськогосподарських культур, вказаний звіт подавався з повідомленнями та скаргами на оскаржувані рішення відповідачам.
В підтвердження здійснення трьох поставок кукурудзи врожаю 2020 Підприємству з іноземними інвестиціями «Гленкор агрікалчер Україна» позивач надавав відповідачам пояснення, договір поставки, додаткові угоди №1 та №2, специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. Надання вказаних документів та пояснень до відповідачів підтверджується повідомленнями та скаргами.
З огляду на ті обставини, що позивач в повній мірі надав до Відповідача 1 та Відповідача 2 всі необхідні документи та пояснення, вважаємо що прийняті рішення про зупинення реєстрації податкових накладних протиправними та такими що підлягають скасуванню з зобов'язанням відповідача 1 зареєструвати зазначені податкові накладні № 1 від 03.04.2021, № 2 та № 3 від 07.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 01.07.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.
Вказаною ухвалою встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву до суду та направлення копії іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Ухвала про відкриття провадження по справі та позов з додатками отримана представником відповідача 19.07.2021 року.
Строк для подання відзиву сплинув 03.08.2021 року.
Станом на 06.08.2021 року відповідач відзив на адміністративний позов не надав.
Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приватне підприємство «Хлібопродукт» є платником податку на додану вартість з 06.01.2000 року. Основним видом діяльності Позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
ПП «Хлібопродукт» вирощує зернові культури на орендованих сільськогосподарських угіддях, які розташовані за адресою: Одеська область, Березівський район, с. Раухівка, Використання ПП «Хлібопродукт» земельних ділянок (паї громадян) підтверджується довідками сільських рад, які подавались з повідомленнями та скаргами на оскаржувані рішення відповідачам.
Зазначені земельні ділянки було відображено ПП «Хлібопродукт» у звіті №29-сг відповідно до якого позивач зазначив площі обробки землі та валові збори сільськогосподарських культур, вказаний звіт подавався з повідомленнями та скаргами на оскаржувані рішення відповідачам.
Між ПП «Хлібопродукт» (код ЄДРПОУ 30397534) та Підприємству з іноземними інвестиціями «Гленкор агрікалчер Україна» (код ЄДРПОУ 23393195) укладений договір поставки ОF-00231 від 10.08.2020 р.
ПП «Хлібопродукт» для контрагента Підприємство з іноземними інвестиціями «Гленкор агрікалчер Україна» згідно з вимогами та у строки, визначеними ст. 201 Податкового кодексу України, складено податкові накладні №1 від 03.04.2021, №2 та №3 від 07.04.2021 в електронні формі, які містили всі обов'язкові реквізити, встановлені нормами податкового законодавства та направлені до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
По податковим накладним №1 від 03.04.2021, №2 та №3 від 07.04.2021 ДПС України у квитанції №1 зазначено: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена.».
Підставами для зупинення реєстрації зазначено п. 1 критеріїв ризиковості здійснення операції та виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД. Також було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
ПП «Хлібопродукт» подано:
Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 19.04.2021 № 1, яким щодо ПН №1 від 03.04.2021 року надано пояснення, згідно яких ПП «Хлібопродукт» займається вирощуванням та реалізацією зернових та технічних культур, для ведення с/г діяльності має усю необхідну техніку: трактори, комбайни, вагові автомобілі та спецтехніку. Має склади для зберігання продукції площею 5000 м2. В штаті підприємства працює 19 працівників. Також до повідомлення прикріплені додатки (9), а саме:
-29-сг Звіт про площі та валові збори врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду;
- квитанція 2 до 29-сг № 9003709816 від 20.01.2021 р.;
- Договір поставки ОF- 00231 від 10.08.2020р.;
- Додаткова угода №1 від 06.04.2021 р.;
- Додаткова угода №2 від 07.04.2021 р.;
- Видаткова накладна № 1/0304 від 03.04.2021 р.;
- специфікація ОР- 26005 від 02.04.2021р.;
- довіреність ОР- 80120777 від 02.04.2021р.;
- ТТН 135138 від 03.04.2021р.
Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 19.04.2021 № 2, яким щодо ПН № 2 від 07.04.2021 року надано пояснення, згідно яких ПП «Хлібопродукт» займається вирощуванням та реалізацією зернових та технічних культур, для ведення с/г діяльності має усю необхідну техніку: трактори, комбайни, вагові автомобілі та спецтехніку. Має склади для зберігання продукції площею 5000 м2. В штаті підприємства працює 19 працівників. Також до повідомлення прикріплені додатки (8), а саме:
-29-сг Звіт про площі та валові збори врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду;
- квитанція 2 до 29-сг;
- Договір поставки ОF- 00231 від 10.08.2020р.;
- Додаткова угода №2 від 07.04.2021 р.;
- Видаткова накладна №52 від 07.04.2021 р.;
- специфікація ОР-26021 07.04.2021р.;
- довіреність ОР 80120778 від 07.04.2021р.;
- ТТН 239010 від 07.04.2021р.
Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 19.04.2021 № 2, яким щодо ПН № 3 від 07.04.2021 року надано пояснення, згідно яких ПП «Хлібопродукт» займається вирощуванням та реалізацією зернових та технічних культур, для ведення с/г діяльності має усю необхідну техніку: трактори, комбайни, вагові автомобілі та спецтехніку. Має склади для зберігання продукції площею 5000 м2. В штаті підприємства працює 19 працівників. Також до повідомлення прикріплені додатки (9), а саме:
-29-сг Звіт про площі та валові збори врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду;
- квитанція 2 до 29-сг № 9003709816 від 20.01.2021 р.;
- Договір поставки ОF-00231 від 10.08.2020р.;
- Додаткова угода №1 від 06.04.2021 р.;
- розрахунок б/н від 07.04.2021 р.;
- Видаткова накладна № 50 від 07.04.2021 р.;
- специфікація ОР- 26021 від 07.04.2021р.;
- довіреність ОР- 80120778 від 07.04.2021р.;
- ТТН 239009 від 07.04.2021р.
Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийняті рішення від 22.04.2021 року №2589887/30397534, №2589886/30397534, №2589888/30397534 про відмову в реєстрації податкових накладних від накладним №1 від 03.04.2021, № 2 та № 3 від 07.04.2021 в ЄРПН відповідно.
22.04.2021 року ПП «Хлібопродукт» скарги на прийняті Комісією регіонального рівня рішення від 22.04.2021 року №2589887/30397534, №2589886/30397534, №2589888/30397534, до яких надані підтверджуючі документи про реалізацію власно вирощеної кукурудзи врожаю 2020 року та його перевезення.
За результатами розгляду скарг ДПС України прийняті рішення від 14.05.2021 № 22045/30397534, № 22113/30397534, № 22083/30397534 підставою вказано:
не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси.
Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України зокрема передбачено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1. статті 188 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Згідно пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п. 12 - 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі по тексту - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тесту Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", ";Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
В свою чергу, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не направляв.
Суддів звертає увагу, що в рішеннях Державної податкової служби України за результатами розгляду скарг на рішення ГУ ДПС в Одеській області підставою для відмови в задоволенні скарги є не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Водночас, Державною податковою службою України не конкретизовано і не визначено, які саме первинні документи необхідно надати для прийняття позитивного рішення, чи які саме первинні документи складені з порушенням законодавства, чи яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, чи які надані первинні документи викликають сумнів і їх необхідно підтвердити іншими первинними документами.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскаржувані рішення повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.
Разом із тим, платником податків разом із поясненнями було подано достатню кількість копій документів, з аналізу яких можна зробити висновок про здійснення господарських операцій.
При цьому, оспорювані рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Зазначене свідчить про те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є формальними та об'єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, а тому не може бути визнано законним та обґрунтованим.
В свою чергу слід зазначити, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18.
Судом встановлено, що податкові накладні №1 від 03.04.2021, №2 та №3 від 07.04.2021 сформовані в електронній формі, містять всі обов'язкові реквізити, встановлені нормами податкового законодавства та направлені до ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, фактичні обставини свідчать про те, що зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 03.04.2021, № 2 та № 3 від 07.04.2021 із підстав відповідності операції п.1 Критеріїв ризиковості операцій, в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019. № 1165, є протиправним.
У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року в справі №560/435/19 (ЄДРСР 86504198) зазначено, що конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
У свою чергу, відповідно до положень пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У разі спору щодо правомірності рішення суб'єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підстава його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №826/9457/18 (ЄДРСР 85803891) зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з'ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справах №620/3556/18 (ЄДРСР 81857391), №815/2791/18 (ЄДРСР 81858145), від 14.05.2019 у справі №817/1356/18 (ЄДРСР 81727808), від 22.04.2019 у справі №2040/5445/18 (ЄДРСР 81366622).
Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №1740/2004/18 (ЄДРСР 83105330), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (ЄДРСР 81858144), від 25.10.2019 у справі №0340/1834/18 (ЄДРСР 85207548), від 12.11.2019 у справі №816/2183/18 (ЄДРСР 85574619).
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що оскаржуване рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної є необґрунтованим та незаконним, а отже підлягає скасуванню.
Крім того, із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX запроваджується нова концепція відповідальності. Вона стосується як відповідальності платників податків, так і контролюючих органів.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Кодексу, податковим правопорушенням, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т.ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених Кодексом.
Основною відмінністю такого визначення від формулювання, яке застосовувалося до 1 січня 2021 року - у включенні до визначення податкового правопорушення критерію винного діяння (дії чи бездіяльності) платника податків.
Кодекс не містить визначення поняття «вина», однак умови за яких особа вважається винною наведені у ст. 112 Кодексу та полягають у тому, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Таким чином, умовами які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:
- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;
- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.
Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є вчинення особою діяння умисно. Податкове законодавство не містить визначення «умислу, умисності діяння», однак так само як і поняття «вини», розкриває його зміст та суть.
Згідно з приписами п. 109.1 ст. 109 Кодексу діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов'язків закріплених за платником податків у ст.ст. 16, 36 Кодексу.
Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм.
Не дотримання цих правил та норм, є умисними діями особи, які визначають її вину у вчиненні податкового правопорушення, за умови доведення вказаного контролюючим органом.
Податковим органом не доведено вини позивача, оскільки позивачем подано пояснення та первинні документи, а відповідачем не спростовано невідповідність таких документів чи їх дефектність.
У розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 8 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України належна поза розумним сумнівом вмотивованість офіційного письмового документу владного суб'єкта є гарантією особи на доступ до суду. Незабезпечення владним суб'єктом цієї вимоги призводить до однозначної та очевидної протиправності управлінського діяння у зв'язку з дефектом у юридичній визначеності.
Такий правовий висновок сформовано ВС КАС у постанові від 25.03.2021 року по справі №520/4577/19, у постанові від 09.12.2020 року по справі №824/1276/18-а.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Суд доходить висновку, що відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкових накладних позивача і протиправно винесено оскаржувані рішення про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН, адже контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, на виконання вимог яких складено спірну податкову накладну.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 року в справі № 300/148/19.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної № 1 від 03.04.2021, № 2 та № 3 від 07.04.2021 датою її фактичного подання до реєстрації, суд зазначає наступне.
Так, сам факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Наведені обставини свідчать, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже відповідач не був позбавлений можливості після отримання наданих позивачем документів дослідити правочини, які укладалися між позивачем та його контрагентом, і винести законне та обґрунтоване рішення. Проте, зазначене контролюючим органом здійснено не було.
Суд вважає, що ефективним захистом прав позивача у відповідності до ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У даному випадку, задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Суд бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: “Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)”.
Суд зазначає, що дії щодо зупинення реєстрації вчинено держателем ЄРПН Державною податковою службою України, а рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача - Державної податкової служби України зареєструвати ПН № 1 від 03.04.2021, № 2 та № 3 від 07.04.2021 1 у ЄРПН.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст. 139 КАС України судові витрати Приватного підприємства “ХЛІБОПРОДУКТ” в загальній сумі 6 810,00 грн., сплачені за квитанцією 2367-5503-7534-0896 від 25.06.2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Приватного підприємства “ХЛІБОПРОДУКТ” до ДПС України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області від 22.04.2021 року №2589887/30397534 та рішення комісії Державної податкової служби України від 14.05.2021 №22045/30397534 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати, складену Приватним підприємством “ХЛІБОПРОДУКТ”, податкову накладну №1 від 03.04.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області від 22.04.2021 року №2589886/30397534 та рішення комісії Державної податкової служби України від 14.05.2021 №22113/30397534 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 07.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати, складену Приватним підприємством “ХЛІБОПРОДУКТ”, податкову накладну №2 від 07.04.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області від 22.04.2021 року №2589888/30397534 та рішення комісії Державної податкової служби України від 14.05.2021 №22083/30397534 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 07.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати, складену Приватним підприємством “ХЛІБОПРОДУКТ”, податкову накладну №3 від 07.04.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути на користь Приватного підприємства “ХЛІБОПРОДУКТ” судові витрати за сплату судового збору у розмірі 6 810 (шість тисяч вісімсот десять гривень) грн. 00 коп. за квитанцією 2367-5503-7534-0896 від 25.06.2021 року за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Приватне підприємство “ХЛІБОПРОДУКТ” - адреса: 67308, Одеська область, Березівський район, смт. Раухівка, вул. Гвардійська, 30, код ЄДРПОУ 30397534
Головне управління ДПС в Одеській області - адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@sfs.gov.ua
Державна податкова служба України - адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393
Головуючий суддя Н.В. Потоцька