про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2021 року м. Житомир справа № 240/17383/21
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черноліхов С.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанов Овруцького районного суду Житомирської області від 14 листопада 2014 року у справі № 286/4958/14-а і від 12 грудня 2014 року № 286/7918/14-а за період з 01 січня 2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 22 жовтня 2019 року і 22 листопада 2019 року.
Перевіряючи після одержання позову, чи відповідає він вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом, судом ураховано наступне.
Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, надалі - КАС України), у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У частині третій статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернення позивача до суду з даним позовом зумовлено тим, що відповідачем під час виплати (зарахування на картковий рахунок позивача) пенсії за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 14 листопада 2014 року у справі № 286/4958/14-а і за період з 01 липня по 31 жовтня 2014 року по справі № 286/7918/14-а, не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії. У відповідь на її звернення щодо виплати такої компенсації, відповідач листом від 24 червня 2021 року роз'яснив порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду та компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати. Вказаний лист позивач розцінила як відмову у вчиненні дій щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії.
Суд акцентує увагу на тому, що в позові позивач зазначає, що грошові кошти зараховані на її рахунок в жовтні і листопаді 2019 року. Поряд з цим, посилаючись на частину другу статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, позивач указує, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Суд ураховує, що частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (зі змінами та доповненнями) передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Отож, приписами вказаної статті Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено строк, за яким може бути виплачено пенсію.
У свою чергу предметом спору за даним позовом ОСОБА_1 є протиправні, на її думку, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Одночасно суд зауважує, що питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 159.
У статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" закріплено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно із статтею 7 вказаного Закону, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Тобто, пенсійний орган, з вини якого пенсіонеру не було вчасно нараховано та виплачено пенсію, повинен здійснити виплату такої пенсії з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата пенсіонеру суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості по пенсії, є порушенням прав пенсіонера на отримання такої компенсації з метою захисту якого він може звернутися до суду. При цьому реалізації особою права звернення до суду за захистом порушеного права щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії можлива у шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.
Як було зазначено вище, грошові кошти, без врахування компенсації втрати частини грошових доходів (пенсії), на картковий рахунок позивача зараховані у жовтні і листопаді 2019 року, тобто про порушене право позивачу стало відомо саме у жовтні і листопаді 2019 року.
Даний позов ОСОБА_1 подано до суду 04 серпня 2021 року, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України.
Також необхідно вказати, що факт звернення позивача до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанов Овруцького районного суду Житомирської області від 14 листопада 2014 року у справі № 286/4958/14-а і від 12 грудня 2014 року № 286/7918/14-а, у травні 2021 року не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску звернення до суду, наведених позивачем у позові, у зв'язку з чим у задоволенні цього клопотання відмовляє.
У частині шостій статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку разом із доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя С.В. Черноліхов