06 серпня 2021 року Справа № 160/12306/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури стягнення компенсації за невикористану відпустку,-
22 липня 202 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій позивач просить:
- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (пр. Дмитра Яворницького, 38, ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку за період з 2015 по 2021 роки у сумі 321 149,48 грн.
Ухвалою суду від 29.07.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 03.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви в якій зазначено, що у відповідності з вимогами п.6, п.7 ч.5 ст.160 КАС України позивач повідомляє, що заходів досудового врегулювання спору ним не здійснювалось; заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, також не здійснювалось. Крім того, у відповідності з вимогами п.11 ч.5 ст.160 КАС України повідомляє, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Разом з цим, надає в якості доказу копію розрахункового листа позивача за липень 2021 року, згідно з яким з ОСОБА_1 здійснено розрахунок за 251 день невикористаної відпустки.
Перевіривши матеріали, надані позивачем на виконання ухвали суду від 29.07.2021 року, судом встановлено, що позивачем не усунуто всі недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зазначена норма кореспондується з ч.4 ст.161 КАС України, якою передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, в ухвалі про залишення без руху суд зауважив, що позивачу необхідно подати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору та про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; всі наявні у позивача докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги
(не нарахування та невиплату позивачу компенсації за не використану відпустку в сумі 372 200,37 грн., звернення до відповідача із заявою про виплату компенсації за невикористану відпустку за період з 2015 - 2021 року, тощо).
Ознайомившись із заявою про усунення недоліків позовної заяви та долученими доказами, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги судом встановлено, що позивачем надано до суду копію розрахункового листа за липень 2021 року, з якого вбачається, що позивачу нараховано та виплачено "компенсацію при звільненні кільк. років 251 у розмірі 51 050,89 грн.", проте за що конкретно виплачена компенсація в указаному розрахунку, не зазначено. Крім того, доказів звернення до відповідача із заявою про виплату компенсації за невикористані дні відпустки за період з 2015 - 2021 року, а також відповіді відповідача про відмову у її нарахуванні та виплати, позивачем до суду також не надано.
Таким чином, позивачем не виконано вимогу суду щодо надання доказів, які б підтверджували обставини щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації на невикористані дні відспустки за період з 2015 по 2021 рік.
При цьому, не наведено жодного обґрунтування з приводу неможливості виконати свій обов'язок, клопотання про витребування доказів у відповідності до вимог ст.80 цього Кодексу, також не подано.
Отже, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 містить недоліки, на які вказано судом в ухвалі від 29.07.2021 року та які слугували підставою для залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, у встановлений судом строк, який був достатнім для виправлення недоліків позовної заяви, позивачем вимоги ухвали суду від 29.07.2021 року не виконано в повному обсязі.
Враховуючи, що позивачем не усунуто всі недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд приходить до висновку, що позовна заява на підставі п.1 ч.4 ст.169 цього Кодексу, підлягає поверненню.
При цьому, позивачеві роз'яснюється, що згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури стягнення компенсації за невикористану відпустку - повернути позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та в строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева