06 серпня 2021 року Справа №160/9299/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/9299/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перерахувати та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 14.08.2019. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Абзац третій резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 викладено в такій редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону № 1058-IV, з компенсацією втрати частини доходів». В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 залишено без змін.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 21.07.2021 через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/9299/19 щодо ухвалення додаткового рішення у справі №160/9299/19 про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Відповідно до довідки управління з організаційного забезпечення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2021, справа №160/9299/19 передана судді Маковській О.В. 29.07.2021 після повернення з Третього апеляційного адміністративного суду.
В обгрунтування заяви зазначено, що 23.11.2020 представник позивача звернувся до відповідача та просив долучити до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 заяву про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок та здійснювати такі виплати на банківський рахунок. Проте, відповідач у виплаті пенсії на банківський рахунок відмолено. Пенсію спрямовано на поштове відділення 51931 м.Кам'янське. Представник заявника, посилаючись на положення п.2 ч.1 ст.252 КАС України, зазначає, що судом вирішено питання про право, не визначивши способу виконання судового рішення. Враховуючи викладене, просить ухвалити додаткове судове рішення, визначивши спосіб його виконання.
Перевіривши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.
За правилами частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. При цьому, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Таким чином, головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог ч. 1 ст. 244 КАС України, а саме питання, які вирішує суд при ухваленні рішення: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Як було зазначено, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Абзац третій резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 викладено в такій редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону № 1058-IV, з компенсацією втрати частини доходів». В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 залишено без змін.
Отже, спосіб виконання судового рішення, як спосіб реалізації та здійснення захисту прав та інтересів позивачів у спірних відносинах, було визначено постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2020 шляхом «проведення поновлення та виплати пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону № 1058-IV, з компенсацією втрати частини доходів».
Таким чином, доводи заявника про те, що суд вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення є необґрунтованими, у зв'язку з чим, відсутні правові підстави для винесення у справі додаткового судового рішення в цій частині.
При цьому суд зазначає, що вимога представника позивача через процедуру ухвалення додаткового судового рішення фактично змінити спосіб виконання рішення по справі (зобов'язання виплачувати пенсію на банківський рахунок) спрямована насамперед на зміну ухваленого судового рішення у справі, що суперечить вимогам статті 252 КАС України.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що в рамках адміністративної справи №160/9299/19 вирішувалось питання щодо поновлення та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 07.10.2009 відповідно до Закону № 1058-IV, з компенсацією втрати частини доходів, а не щодо права особи на отримання пенсійних виплат через банківську установу.
Отже, оскільки обставини, щодо права особи на отримання пенсійних виплат через банківську установу, не були предметом розгляду даної справи, то у суду відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення з даних підстав.
На підставі викладеного та керуючись 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/9299/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська