Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 серпня 2021 р. Справа№200/4669/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання - Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИКС» до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, в розмірі 6 695 918, 69 грн, -
20 квітня 2021 року на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИКС» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, в розмірі 6 695 918, 69 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, зокрема, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ФИКС» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10 939 450, 00 грн за червень 2013 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.07.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 залишено в силі.
На переконання позивача, право товариства на отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за червень 2013 року підтверджено судовими рішеннями у справі № 826/18210/13-а, які набрали законної сили.
Втім, як вказує представник позивача, всупереч вимогам податкового законодавства контролюючим органом не було вжито заходів, необхідних для повернення суми бюджетного відшкодування.
На переконання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИКС», враховуючи те, що державою не було повернуто відповідну суму бюджетного відшкодування, позивач набув право на нарахування пені у сумі 6 695 918, 69 грн на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь пеню, нараховану на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10 939 450, 00 грн за червень 2013 року, в розмірі 6 695 918, 69 грн.
На адресу суду надійшов відзив від відповідача Головного управління ДПС у м. Києві, відповідно до якого представник контролюючого органу не погоджується із заявленими вимогами. Так, позивачем до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2013 року від 17.06.2013 № 9035638844, в якій відсутнє декларування суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню. 17.07.2013 позивачем направлено засобами електронного зв'язку податкову декларацію з ПДВ за червень 2013 року. Проте, вказана декларація не була прийнята.
Повторно Товариством з обмеженою відповідальністю «ФИКС» подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2013 року від 29.07.2013 № 1300042333, в якій відсутнє декларування рядка 23 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню). Також відсутні розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) та заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4).
Оскільки декларування сум до бюджетного відшкодування в деклараціях з ПДВ за травень 2013 року та червень 2013 року - відсутнє, то відповідно ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві перевірки з достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування не проводились. Таким чином, станом на 12.05.2021 в інтегрованій картці платника податків з ПДВ по деклараціях за травень 2013 року та червень 2013 року залишок невідшкодованих сум ПДВ - відсутній.
Відтак, причиною не подання до органів казначейської служби висновку про узгодження суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2013 року та червень 2013 року, а також внесення інформації про узгодженість суми бюджетного відшкодування ПДВ до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2013 року та червень 2013 року є відсутність декларування суми до бюджетного відшкодування. Враховуючи те, що позивач не декларував суми до бюджетного відшкодування в деклараціях з ПДВ за травень 2013 року та червень 2013 року, представник податкового органу вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИКС» щодо нарахування пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ з бюджету не підлягає задоволенню.
27 травня 2021 року представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені позовних вимог. Вказав, що у період з червня 2013 року по березень 2017 року висновки та узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2013 року в загальному розмірі 10 939 450, 00 грн по позивачу до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не надходили, тому не було підстав для перерахування.
Також представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві вказує, що строк відшкодування ПДВ не залежить від дій Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, а зумовлений виключно бездіяльністю податкового органу, яка полягає у невнесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування ПДВ.
На переконання представника відповідача, вимоги щодо стягнення пені наразі є передчасними, адже відшкодування ПДВ за червень 2013 року у розмірі 10 939 450, 00 грн не було здійснено.
Ухвалою від 26.04.2021 Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИКС» до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, в розмірі 6 695 918, 69 грн та відкрив провадження по справі № 200/4669/21. Розгляд адміністративної справи визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИКС» копії правоустановчих документів, засвідчених належним чином. Витребував у Головного управління ДПС у м. Києві копії всіх матеріалів, що свідчать про наявність у позивача заборгованості з відшкодування податку на додану вартість по декларації за червень 2013 року в загальному розмірі 10 939 450, 00 грн, засвідчених належним чином.
26.05.2021 суд виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИКС» про заміну відповідача по справі. Замінив відповідача по справі з Головного управління ДПС у м. Києві на відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у м. Києві. Клопотання представника відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, - задовольнив. Розгляд адміністративної справи визначив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 15:00 год. 09 червня 2021 року. Продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Ухвалою від 09.06.2021 суд у задоволенні клопотання представника відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у м. Києві щодо забезпечення його особистої участі у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі відмовив. Відклав підготовче засідання до 15-00 год 08.07.2021.
08 липня 2021 року суд ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14 год. 00 хв. 04.08.2021.
На судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились. Представник позивача надіслав на адресу суду клопотання з проханням розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, суд з'ясував наступні обставини справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФИКС», зареєстрований в якості юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДРПОУ 36946528), місцезнаходження юридичної особи: Україна, 85612, Донецька обл., Мар'їнський р-н, місто Курахове, пр. Запорізький, будинок 23, корпус А, який діє на підставі статуту (а.с. 42-58, 60-61).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/18210/13-а від 23.05.2017 встановлено, що в травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФИКС» здійснило господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМТУР», Товариством з обмеженою відповідальністю НВП «ХІМЕКОЛОГІЯ», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАР».
За результатами господарських операцій позивачем отримані податкові накладні, на підставі яких підприємством сформовано податковий кредит в розмірі 13 323 590, 00 грн. Податкові зобов'язання склали 2 384 140, 00 грн. Таким чином, виникло від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в розмірі 10 939 450, 00 грн.
Позивачем було подано до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року, яка була сформована в електронному вигляді та передана до податкового органу засобами телекомунікаційного зв'язку, згідно квитанції від 17 червня 2013 року № 9035638844 (а.с.62-68).
22 липня 2013 року позивачем сформовано в електронному вигляді декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року з визначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.1) в загальному розмірі 10 939 450,00 грн., з відповідною заявою про повернення суми бюджетного відшкодування. Дана декларація з додатками була передана до податкового органу засобами телекомунікаційного та поштового зв'язку (а.с.69-75).
При перевірці достовірності даних вказаної податкової звітності контролюючим органом встановлено, що декларація за червень 2013 року містить дані з нульовими показниками, а також була складена з порушенням норм п.48.3 статті 48 та п.49.8 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: вказано недостовірний обов'язковий реквізит «податкова адреса».
В зв'язку з цим, контролюючим органом відмовлено у прийнятті податкової звітності та згідно з п. 49.11 статті 49 Податкового кодексу України направлено на адресу ТОВ «Фикс» письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, запропоновано позивачу усунути недоліки поданої податкової звітності шляхом подання нової податкової звітності, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.
В рамках розгляду вказаної адміністративної справи, судом апеляційної інстанції, зокрема, встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління у м. Києві протиправно не подано до органів казначейства висновку для бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10 939 450, 00 грн. за травень 2013 року, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача.
З результатом розгляду даної страви, постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/18210/13-а від 23.05.2017 визнано протиправними дії Державної податкової інспекцій у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «ФИКС». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ФИКС» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10 949 450, 00 грн за травень 2013 року. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено (а.с.10-16).
Дане судове рішення набрало законної сили 31 травня 2017 року, про що свідчать відомості з Єдиного держаного реєстру судових рішень (а.с.10).
На виконання вищевказаної постанови, Окружним адміністративним судом м. Києва видано виконавчий лист, який слугував підставою для відкриття виконавчого провадження (постанова від 26.04.2018 № 56274937) (а.с.17-18).
Відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження підтверджено, що виконавче провадження досі відкрито, що свідчить про невиконання податковим органом постанови Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/18210/13-а від 23.05.2017.
06 квітня 2021 року Шостим апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу, якою виправлено допущену описку в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИКС" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИКС" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління у м. Києві, Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Пункт 4 резолютивної частині постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року вирішено читати так: «Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ФИКС» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10 949 450,00 грн за червень 2013 року.» (а.с.33-37).
Крім того, ухвалою від 13.04.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу, якою виправив допущену описку в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИКС" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИКС" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління у м. Києві, Управління Державної казначейської служби у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Пункт 4 резолютивної частині постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року вирішено читати так: «Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «ФИКС» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10 939 450, 00 грн за червень 2013 року.» (а.с. 221-225).
Як вбачається з матеріалів справи, 17 липня 2013 року позивачем також було подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року, із відображенням сум бюджетного відшкодування. Проте, вказана декларація не була прийнята податковим органом (а.с.138-154).
Крім того, в матеріалах міститься декларація з ПДВ за червень 2013 року від 29.07.2013 № 1300042333, в якій відсутнє декларування рядка 23 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню). Також відсутні розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) та заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) (а.с.134-137).
Вважаючи, що позивачу має бути нарахована пеня на суму не повернутого бюджетного відшкодування, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФИКС» звернулось до суду з цим позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
В першу чергу, суд вважає за необхідне дослідити право позивача на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10 939 450, 00 грн.
Так, суд не приймає до уваги посилання відповідача, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ФИКС» самостійно подано податкову декларацію, в якій відсутнє декларування рядка 23 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню), а тому позивач втратив право на повернення на його користь податку на додану вартість в розмірі 10 939 450, 00 грн, з огляду на наступне.
На переконання суду, право позивача на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10 939 450, 00 грн встановлено судовим рішенням, а саме постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року по справі № 826/18210/13-а, яка набрала законної сили.
На переконання суду, згідно зі ст.8 Основного Закону Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії. Відповідно до ст.129-1 Конституції судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Наведене свідчить, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна вчинити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції принципу верховенства права.
Утім, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. п.40 рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece»). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див. п.66 рішення у справі «Immobiliare Saffi v. Italy»).
Суд зауважує, що позивач має безумовне право на відшкодування сум податку на додану вартість, що підтверджено рішенням суду. Проте, затягування виконання такого рішення свідчить лише про допущення протиправної бездіяльності податковим органом, а тому суд не приймає до уваги податкову декларацію від 29.07.2013 № 1300042333, надану останнім (а.с.134-137).
Щодо вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 6 695 918, 69 грн на суму заборгованості із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 10 939 450, 00 грн за червень 2013 року, суд зазначає наступне.
Так, за визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення повернення бюджетного відшкодування до тих пір поки не будуть відшкодовані кошти.
У відповідності до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов'язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України нараховується пеня.
Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов'язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 Податкового кодексу України.
Нарахування пені пов'язується саме із недотриманням суб'єктами владних повноважень положень статті 200 Податкового кодексу України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено право платника податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Таким чином, законодавцем надано платнику податків можливість захистити своє право шляхом оскарження не тільки рішення контролюючого органу, а й шляхом оскарження дії чи бездіяльності контролюючого органу.
Правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2013 року в розмірі 10 939 450, 00 грн. підтверджена постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року по справі № 826/18210/13-а, у зв'язку з чим вважається узгодженою.
Таким чином, після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набула статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.
Отже, суд погоджується з тим, що позивач має право на виплату на його користь пені на всю суму бюджетної заборгованості.
Суд повторює, що пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
З цієї норми не вбачається, що облікова ставка Національного банку України фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни розміру ставки протягом строку нарахування пені, такі зміни при обчисленні не враховуються.
При цьому статтею 129 «Пеня» Податкового кодексу України передбачено випадки нарахування пені, зокрема, у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів (пп. 129.1.5).
Пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України для всіх інших випадків, визначених підпунктами 129.1.1-129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, чітко передбачено нарахування пені за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року в справі № 822/553/17 зазначено наступне: «Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податковий борг та пеню на нього протягом 1095 днів то, для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків».
Отже, суд вважає, що для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість слід нараховувати пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, діючої на кожний такий день, протягом строку дії заборгованості, включаючи день погашення.
Щодо дати, з якої має бути нарахована пеня, суд зазначає наступне.
Так, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі № 826/18210/13-а, набрала законної сили 31 травня 2017 року, як то визначено у Єдиному державному реєстрі судовий рішень.
Пунктами 200.12, 200.13 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
В свою чергу, у разі процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до частини ч. 4 ст. 205 КАС України (в редакції чинній станом на момент винесення апеляційним судом постанови по справі № 826/18210/13-а) судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160 і 167 цього Кодексу.
В свою чергу, ч. 4 ст.167 КАС України визначено якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, суд не надсилає копії такого рішення, а лише повідомляє суб'єкту владних повноважень у порядку, передбаченому частиною першою статті 38 цього Кодексу, про можливість отримання копії судового рішення безпосередньо в суді.
З огляду на наведене, суд вважає здійснити відлік часу щодо настання обов'язку податкового органу направити висновок, саме з моменту набрання постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі № 826/18210/13-а законної сили, а саме з 31 травня 2017 року.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити, що суд застосовує порядок бюджетного відшкодування саме той, який зазначений у тексті постанови суду апеляційної інстанції.
Той факт, що судом було змінено спосіб виконання рішення суду, відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2019 суд не приймає до уваги, адже обов'язок у податкового органу виник ще у 2017 року, тобто до винесення вказаної ухвали.
Отже, дата початку нарахування пені - 15 червня 2017 року (5 робочих днів для подання контролюючим органом висновку до органу Казначейства (до 07 червня 2017 року) + 5 операційних (робочих) днів для проведення перерахування коштів органом казначейства (до 14 червня 2017 року).
При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути пеню по 12.04.2021 (дати подання позовної заяви до суду).
Суд роз'яснює, що пеня розраховується за формулою [Пеня] = [Сума боргу] * [Кількість днів прострочення] / 100 * [Ставка пені (%)] / 365днів, з урахування облікової ставки НБУ.
Розрахунок пені:
Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня
15.06.201726.10.201713410939 450.0012.515602 419.03
27.10.201714.12.20174910 939 450.0013.516.2237 910.56
15.12.201725.01.20184210 939 450.0014.517.4219 028.77
26.01.201801.03.20183510 939 450.001619.2201 405.76
02.03.201812.07.201813310 939 450.001720.4813 175.77
13.07.201806.09.20185610 939 450.0017.521352 460.09
07.09.201825.04.201923110 939 450.001821.61495 437.80
26.04.201918.07.20198410 939 450.0017.521528 690.13
19.07.201905.09.20194910 939 450.001720.4299 591.07
06.09.201924.10.20194910 939 450.0016.519.8290 779.57
25.10.201912.12.20194910 939 450.0015.518.6273 156.57
13.12.201930.01.20204910 939 450.0013.516.2237 260.53
31.01.202012.03.20204210 939 450.001113.2165 705.77
13.03.202023.04.20204210939 450.001012150 641.61
24.04.202011.06.20204910 939 450.0089.6140 598.83
12.06.202004.03.202126610 939 450.0067.2574 006.43
05.03.202112.04.20213910 939 450.006.57.891 172.07
Всього: 6673 440.37
Пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо бюджетного відшкодування позивачу сум податку на додану вартість за період з 15.06.2017 по 12.04.2021 складає 6 673 440, 37 грн.
Крім того, суд зауважує, що факт нарахування пені нерозривно пов'язується із фактом існування заборгованості бюджету, що дозволяє стверджувати про пеню як про міру відповідальності держави перед платником за порушення нею обов'язку вчасного відшкодування від'ємного значення суми податку на додану вартість. Така пеня нараховується рівно стільки часу, скільки триває зазначене порушення держави у вигляді нездійснення відповідними державними органами необхідного комплексу дій по відшкодуванню податку, а відтак її нарахування і виплата є похідним зобов'язанням від основного - відшкодувати бюджетну заборгованість з податку на додану вартість. На дату погашення заборгованості з бюджету державою має бути сплачена і пеня, нарахована на таку заборгованість.
Стосовно доводів органів казначейства щодо неможливості стягнення пені, оскільки позивачеві на даний час не відшкодоване бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В постанові від 30 травня 2019 по справі № 803/655/17 Верховний Суд навів правову позицію, що відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України встановлюється обов'язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 Податкового кодексу України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому, непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.
За приписами статті 242 КАС України наведена правова позиція Верховного Суду підлягає врахуванню судом до спірних правовідносин.
Також суд зауважує, що палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 березня 2019 року в справі № 822/553/17 вказала, що позовна вимога про стягнення пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України може бути заявлена в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1095 днів, а не протягом шести місяців, як визначено КАС України.
В справі № 818/3843/15 суд першої інстанції зазначив про пропуск позивачем строку в 1095 днів для стягнення пені з дня фактичного відшкодування заборгованості з податку на додану вартість, в чому був підтриманий Верховним Судом в постанові від 14.11.2019.
Справа № 1340/4394/18 стосувалась повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, вимог про стягнення пені не існувало (постанова ВС від 03.12.2020).
В постановах Верховного Суду від 15 лютого 2021 року по справі № 280/4452/18 та від 20 січня 2021 року в справі № 520/3210/19 суди зазначили:
«У зв'язку з викладеним позивач втратив право вимоги щодо зазначеної суми бюджетного відшкодування, а також не має права і на стягнення пені, нарахованої на цю суму заборгованості».
«З приводу позовної вимоги про стягнення пені колегія суддів зазначає, що нарахування останньої нерозривно пов'язане із вимогою про стягнення заборгованості бюджету з податку на додану вартість, а тому пропуск строків звернення до суду за основною вимогою тягне аналогічні висновки і до додаткової вимоги у цій справі.».
В справі, що розглядається судом, позивач не втратив право вимоги щодо суми бюджетного відшкодування та не пропустив строків звернення до суду за основною вимогою про стягнення заборгованості бюджету з податку на додану вартість.
Податковий кодекс України не обмежує періоду нарахування пені, а саме нарахування пені закінчується з дати погашення бюджетної заборгованості, і саме з цієї дати обчислюється строк звернення до суду про стягненню пені.
У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 810/1227/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85207656) та від 11 квітня 2019 року у справі № 810/1228/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81136955) Верховний Суд прямо вказав, що «строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, слід обчислювати з наступного дня після її фактичного погашення.».
Тобто, Верховний Суд встановив, що строк звернення (а не періоду, за який може нараховуватися пеня), з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, полягає в тому, що цей строк в 1095 днів слід обчислювати саме з наступного дня після її фактичного погашення, тобто після фактичного відшкодування суми податку на додану вартість.
З огляду на вказане, строк звернення до суду з вимогами щодо стягнення пені не може розпочати свій облік раніше, ніж дата погашення зазначеної заборгованості. Отже, строк у 1095 днів повинен обчислюватися з дня погашення заборгованості, а якщо таке погашення ще не відбулось (як у даній справі), то перебіг строку звернення до суду ще не розпочався.
Крім того, право платника податків на стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості, що не була відшкодована, або відшкодована частково, підтверджено правовими висновками Верховного Суду у постанові від 26.03.2019 у справі № 810/1928/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/80726756).
З огляду на вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИКС» до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві підлягає задоволенню в частині стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, в розмірі 6 673 440, 37 грн.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
При цьому, суд зауважує, що вимога позивача стягнути через Головне управління ДПС у м. Києві та на конкретно визначений банківський рахунок стосується вже порядку виконання рішення суду, а тому не може бути зазначена у резолютивній частині рішення.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено вимоги на загальну суму 6 695 918, 69 грн, судом задоволені позовні вимоги на загальну суму 6 673 440, 37 грн, а отже судом задоволено позов на 99,66 %.
Враховуючи той факт, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 22 700, 00 грн, згідно з платіжним дорученням № 4 від 13.04.2021 (а.с.9), судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідачів у розмірі 22 622, 82 грн (22 700, 00 грн * 99,66 / 100).
При цьому, суд зазначає, що судовий збір має бути стягнуто з відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме вказаним суб'єктом владних повноважень не забезпечено відшкодування позивачу сум податку на додану вартість.
Щодо клопотання позивача про винесення окремої ухвали відносно відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у м. Києві, суд зазначає наступне.
Так, частинами першою та другою статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд зазначає, що постановлення окремої ухвали є виключним правом суду. У межах здійснення розгляду справи суд не вбачає підстав для її постановлення.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 293, 295, 297 КАС України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИКС» (код ЄДРПОУ 36946528, Україна, 85612, Донецька обл., Мар'їнський р-н, місто Курахове, пр. Запорізький, будинок 23, корпус А) до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, Україна, 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, Україна, 01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11-А) про стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість, в розмірі 6 695 918, 69 грн, - задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИКС» пеню, нараховану на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 10 939 450, 00 грн за червень 2013 року за період з 15.06.2017 по 12.04.2021 в розмірі 6 673 440, 37 грн (шість мільйонів шістсот сімдесят три тисячі чотириста сорок гривень тридцять сім копійок).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФИКС» за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 22 622, 82 грн (двадцять дві тисячі шістсот двадцять дві гривні вісімдесят дві копійки).
В решті заявлених вимог, - відмовити.
Повний текст рішення складено 06.08.2021.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб