02 серпня 2021 року Справа № 160/8926/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо відмови йому в зарахуванні до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 21.06.2001 року по 29.12.2002 року, з 30.12.2002 року по 19.01.2003 року та з 20.01.2003 року по 29.07.2004 року на ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» із здійсненням відповідного розрахунку пільгового стажу та здійсненні йому перерахунку та виплати пенсії з дати призначення - 01.07.2020 року з урахуванням зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 21.06.2001 року по 29.12.2002 року, з 30.12.2002 року по 19.01.2003 року та з 20.01.2003 року по 29.07.2004 року;
- зарахувати йому до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 21.06.2001 року по 29.12.2002 року, з 30.12.2002 року по 19.01.2003 року та з 20.01.2003 року по 29.07.2004 року на ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» із здійсненням відповідного розрахунку пільгового стажу;
- здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з дати призначення - 01.07.2020 року з урахуванням зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 21.06.2001 року по 29.12.2002 року, з 30.12.2002 року по 19.01.2003 року та з 20.01.2003 року по 29.07.2004 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач своїм листом від 29.04.2021 р. №14527-10311/М-01/8-0400/21 повідомив про те, періоди роботи з 21.06.2001 р. по 29.12.2002 р., з 30.12.2002 р. по 19.01.2003 р. та з 20.01.2003 р. по 29.07.2004 р. не були враховані при призначенні пенсії, оскільки в наданій ним трудовій книжці не зазначено, що вони відносяться до Списку №1. Позивач вважає, що таке рішення відповідача, винесено протиправно, а тому він був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду 30.06.2021 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в трудові книжці серії НОМЕР_1 та пільговій довідці № 12/331 від 02.08.2019 року виданою ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" не зазначено, що спірні періоди роботи відносяться до Списку № 1, тому для зарахування даних періодів роботи до пільгового стажу за Списком №1, не має підстав. Крім того, відповідальність за видачу довідки, уточнюючий характер виконуваної працівником роботи, несе адміністрація підприємств, де особа працювала. Позивачем не надано уточнюючої довідки із зазначеним періодів роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тому в перерахунку пенсії відмовлено на законних підставах. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
08.07.2021 року до суду від відповідача надійшли завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком по Списку №1, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058, зі змінами, внесеними згідно з Законом №2148-VIII від 03.10.2017 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
26.03.2021 р. позивач звернувся до Відділу перерахунків пенсій № 6 Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії за віком по Списку № 1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Своїм листом від 29.04.2021 р. №14527-10311/М-01/8-0400/21 відповідач повідомив, що в наданій позивачем трудовій книжці та довідці №12/331 від 02.08.2019 року не зазначено, що періоди його роботи з 21.06.2001 року по 29.12.2002 року, з 30.12.2002 року по 19.01.2003 року та з 20.01.2003 року по 29.07.2004 року на ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» відносяться до Списку №1.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.
Таким чином, право звернення позивача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, при наявності стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, залежить від 3-х умов; 1) досягнення віку, встановленого абз.1 п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058-IV; 2) наявність стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці не менше половини такого стажу, тобто не менше 5 років; 3) наявність страхового стажу не менше 21 року 6 місяців (абз.17 п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058-IV).
За правилами ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Згідно з пунктом 1 «Підземні роботи» Розділу 1 Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, до працівників які виконують роботи з особо шкідливими умовами праці відносяться всі робітники, інженерно-технічні працівники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних (здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т.д.).
Згідно з п.«а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (в редакції від 09.12.2012 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (в редакції від 09.12.2012 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), особливості пенсійного забезпечення працівників, при наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (в редакції від 09.12.2012 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Тобто, умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є наявність не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці передбаченого ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як видно з матеріалів справи, згідно з записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 та архівній довідці №12/331 від 02.08.2019 р., що надавались відповідачу в період роботи для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, останній працював в ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод»:
- з 21.06.2001 р. в цеху ремонту металургійних печей змінним майстром по ремонту печей (наказ №339-к від 21.06.2001 р.);
- з 30.12.2002 р. в цеху ремонту металургійних печей змінним майстром по ремонту металургійних печей (зайнятий на гарячих ділянках робіт), наказ №2368 від 30.12.2002 р.;
- з 20.01.2003 р. по 29.07.2004 р. в цеху ремонту металургійних печей старшим змінним майстром по ремонту металургійних печей (зайнятий на гарячих ділянках робіт), наказ №266-к від 20.01.2003 р.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах робітника за професією «майстер, старший майстер, зайнятий на гарячих ділянках робіт і на роботах з шкідливими умовами праці» (розділ 2 «виробництво сталі і феросплавів. Підготовка сумішей і ремонт металургійних печей», код професії 10302006-23187) передбачено Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, від 16.01.2003 року № 36.
Таким чином, вищевказані професії за період з 21.06.2001 р. по 29.07.2004 р., згідно з записами у трудовій книжці, віднесені до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно з Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, то дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок № 383).
Таким чином, позивачем щодо призначення пільгової пенсії була надана копія трудової книжки, в якій чітко зазначені всі періоди роботи, які відносяться до пільгового періоду, тобто, стаж позивача повністю підтверджується.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Крім того, суд звертає увагу, що приписами частин п'ятої статті 48 КЗпП України визначено, що порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58), постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників" та іншими актами законодавства.
Пунктами 4.1, 4.2 Інструкції № 58 передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відповідно до п.4 постанови КМУ від 27 квітня 1993 р. №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, яка звертається за призначенням пенсії, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд звертає увагу, що на особу не може перекладатись обов'язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванні заробітної плати на конкретну посаду, яку позивач займав у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає позивачу право і призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. Та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.
Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Зазначена правова позиція також викладена у Постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17 (провадження № К/9901/1298/17).
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що сумніви відповідача не можуть спростовувати відомості, наявні у трудовій книжці та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого позивачем трудового (страхового) стажу.
На думку суду, відмова Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо зарахування спірних періодів є протиправною, з огляду на те, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірні періоди, та є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення.
Таким чином, суд вважає, що позивач має право перерахунок призначеної йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 із зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 21.06.2001 року по 29.12.2002 року, з 30.12.2002 року по 19.01.2003 року та з 20.01.2003 року по 29.07.2004 року на ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» із здійсненням відповідного розрахунку пільгового стажу.
Надані позивачем документи, на підтвердження кожного періоду його роботи є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, тому суд вважає за можливе визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо відмови йому в зарахуванні до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 21.06.2001 року по 29.12.2002 року, з 30.12.2002 року по 19.01.2003 року та з 20.01.2003 року по 29.07.2004 року на ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» із здійсненням відповідного розрахунку пільгового стажу та здійсненні йому перерахунку та виплати пенсії з дати призначення - 01.07.2020 року з урахуванням зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 21.06.2001 року по 29.12.2002 року, з 30.12.2002 року по 19.01.2003 року та з 20.01.2003 року по 29.07.2004 року, оскільки воно винесене не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством та порушує норми конституційних прав і свобод позивача.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити повністю, з викладених вище підстав.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає поверненню позивачу.
У зв'язку із знаходженням судді - Кучми К.С. у щорічній відпустці з 22.06.2021 року по 30.07.2021 року (включно), текст рішення складений 02.08.2021 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262, 263 КАС України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 21.06.2001 року по 29.12.2002 року, з 30.12.2002 року по 19.01.2003 року та з 20.01.2003 року по 29.07.2004 року на ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» із здійсненням відповідного розрахунку пільгового стажу та здійсненні йому перерахунку та виплати пенсії з дати призначення - 01.07.2020 року з урахуванням зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 21.06.2001 року по 29.12.2002 року, з 30.12.2002 року по 19.01.2003 року та з 20.01.2003 року по 29.07.2004 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 21.06.2001 року по 29.12.2002 року, з 30.12.2002 року по 19.01.2003 року та з 20.01.2003 року по 29.07.2004 року на ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» із здійсненням відповідного розрахунку пільгового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з дати призначення - 01.07.2020 року з урахуванням зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 21.06.2001 року по 29.12.2002 року, з 30.12.2002 року по 19.01.2003 року та з 20.01.2003 року по 29.07.2004 року.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 908 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма