06 серпня 2021 року Справа № 160/9232/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) стосовно не зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 02.09.1992 р. по 27.05.1996 р. у відкритому акціонерному товаристві «Кривбасрудоремонт» та період роботи з 01.11.2010 р. по 31.03.2017 р. в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 02.09.1992 р. по 27.05.1996 р. у відкритому акціонерному товаристві «Кривбасрудоремонт» (ЄДРПОУ 00190874) на посаді слюсар з ремонту технологічного обладнання дробильних, збагачувальних фабрик, та період роботи з 01.11.2010 р. по 31.03.2017 р. в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) на посаді слюсар черговий та з ремонту устаткування на основній виробничій діяльності №1 (підземний тракт);
- здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення - 25.12.2020 р., з урахуванням включення до пільгового стажу за списком №1 відповідних періодів, а саме: з 02.09.1992 р. по 27.05.1996 р. у відкритому акціонерному товаристві «Кривбасрудоремонт»; з 01.11.2010 р. по 31.03.2017 р. в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 25.12.2020 р. позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1, відповідно до ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії та її розрахунку відповідачем не було зараховано до пільгового стажу, відповідні періоди роботи, а саме: період роботи з 02.09.1992 року по 27.05.1996 року в державному підприємстві з ремонту гірничорудного обладнання «Кривбасрудоремонт» (з 28.08.1995 року - відкрите акціонерне товариство «Кривбасрудоремонт») на посаді слюсар з ремонту технологічного обладнання дробильних, збагачувальних фабрик; періоду роботи з 01.11.2010 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» на посаді слюсар черговий та з ремонту устаткування на основній виробничій ділянці №1 (підземний тракт). Причиною відмови у зарахуванні до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 02.09.1992 року по 27.05.1996 року в ВАТ «Кривбасрудоремонт» стало відсутність запису про ліквідацію підприємства, архівні документи, якого були надані при зверненні за оформленням пенсії. Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ВАТ «Кривбасрудоремонт» (ЄДРПОУ 00190874) перебуває в стані припинення. Причиною відмови у зарахуванні до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 01.11.2010 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» стала невідповідність наданої уточнюючої довідки №184 від 16.11.2020 р. вимогам Постанови КМУ від 12.08.1993 року №637. Позивач зазначає, що в трудовій книжці останнього наявні всі записи, які підтверджують пільговий стаж роботи в період з 02.09.1992 року по 27.05.1996 в ВАТ «Кривбасрудоремонт» та з 01.11.2010 року по 31.03.2017 року в ТОВ «Промисловий ремонт», а тому не вимагається інших документів підтверджуючих цю обставину.
Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування вказаних періодів роботи до стажу на пільгових умовах та проведення відповідного перерахунку пенсії протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
05 липня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення адміністративного позову у зв'язку з наступним.
З 25 грудня 2020 р. позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Загальний стаж роботи 30 років 06 місяців 29 днів, в тому числі робота за списком №1 - 10 років 06 місяців 04 дні. В трудовій книжці позивача НОМЕР_2 за спірні періоди роботи (з 02.09.1992 р. по 27.05.1996 р. та з 01.11.2010 р. по 31.03.2017 р.) відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за списком №1, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи про зайнятість позивача на вказаних роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи.
Щодо зарахування періоду роботи з 02.09.1992 р. по 27.05.1996 р. до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідач у поданому відзиві зазначає наступне.
Відповідно до записів №7-11 трудової книжки позивач у період з 02.09.1992 по 27.05.1996 працював в Спеціалізованому управлінні №7 Державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання "Кривбасрудоремонт" на посаді слюсаря по ремонту технологічного обладнання дробильних і збагачувальних фабрик (запис про прийняття на роботу внесено на підставі наказу №288 від 31.08.1992, запис про звільнення внесено на підставі наказу №128 від 27.05.1996). В трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи та про те, що позивач працював на роботах передбачених Списком №1 повний робочий день. Даний період зараховано до загального (страхового) стажу. В архівній довідці №В-2474 від 10.11.2020 архівного відділу виконкому Криворізької міської ради зазначено, що в особових картках звільнених працівників Спеціалізованому управлінні №7 Державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання "Кривбасрудоремонт" значиться ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працював слюсарем з ремонту технологічного обладнання 3-го розряду дільниця №2 по ремонту будівель, споруд і обладнання з 02 вересня 1992 року (наказ №288 від 31.08.1992), звільнений 27 травня 1996 року (наказ №128 від 27.05.1996). В наданих архівних документах відсутній запис про ліквідацію Спеціалізованого управління №7 Державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання "Кривбасрудоремонт". Листом від 29.04.2021 р. за № 14465-9071 /В-01 /8-0400/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що йому необхідно звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України (сервісного центру) з відповідною заявою на розгляд Комісії про підтвердження пільгового стажу роботи за Списком №1 та переліченими документами за період роботи в ДП "Кривбасрудоремонт" на посаді слюсаря по ремонту технологічного устаткування дробильної та збагачувальної фабрики з 02.09.1992 по 17.05.1996. Таким чином, рішення про відмову в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача з 02.09.1992 р. по 17.05.1996 р. в СУ №7 Державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання "Кривбасрудоремонт" Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймало. Листи-відповіді на звернення позивача не є рішеннями про відмову у проведенні перерахунку пенсії у розумінні п. 4.1 Порядку, затвердженого постановою Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р.
Щодо зарахування періоду роботи з 01.11.2010 р. по 31.03.2017 р. до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідач у поданому відзиві зазначає наступне.
Згідно записів №20-21 трудової книжки позивач працював в ТОВ «Промисловий ремонт»: з 01.11.2010 р. по 31.03.2017 р. - слюсарем черговим та з ремонту устаткування на основній виробничій ділянці №1 (підземний тракт) (запис про прийняття на роботу внесено на підставі наказу №562 від 01.11.2010, запис про звільнення внесено на підставі наказу №1/150У від 31.03.2017). Даний період зараховано до загального (страхового) стажу. До заяви про призначення пенсії позивач також надав довідку уточнюючу пільговий характер роботи №184 від 16.11.2020 ТОВ «Промисловий ремонт», де зазначено, що він працював повний робочий день з 01.11.2010 по 31,03.2017 - слюсарем черговим та з ремонту устаткування на основній виробничій ділянці №1 (підземний тракт), що передбачено Списком №1 розділу І, підрозділу І, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016. Як зазначає відповідач, у довідці №148 відсутній штамп підприємства, установи, організації, що видала довідку та відсутні підписи головного бухгалтера та начальника відділу кадрів. Довідка не відповідає вимогам Додатку №5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Листом від 29.04.2021 за №14465-9071/В-01/8-0400/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що оскільки довідка не відповідає вимогам Постанови КМУ від 12.08.1993 р. №637, зараховувати зазначений період до пільгового стажу відсутні підстави.
На підставі вище, відповідач просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
В матеріалах справи міститься трудова книжка ОСОБА_1 Серії НОМЕР_3 , якою визначено трудовий шлях останнього.
Відповідно до записів трудової книжки Серії НОМЕР_3 (запис №8) ОСОБА_1 було прийнято на роботу до державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання «Кривбасрудоремонт» слюсарем з ремонту технологічного обладнання дробильних, збагачувальних фабрик, де останній працював до 27.05.1996 року (запис №11).
28.08.1995 року підприємство було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Кривбасрудоремонт» (ЄДРПОУ 00190874), про що зроблено відповідний запис №9 у моїй трудовій книжці.
06.03.1995 року в трудовій книжці було зроблено запис №10 про проведення атестації робочих місць, професій та посад за умовами праці для підтвердження права на пільгову пенсії з посиланням на наказ №32 від 06.03.1995 року.
Відповідно до трудової книжки 01.11.2010 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ТОВ «Промисловий ремонт» слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду на основну виробничу дільницю (підземний тракт). На це підприємство ОСОБА_1 було переведено з ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», де останній працював на тій же посаді на тому самому місці з 26.06.1997 року і цей період було зараховано до пільгового стажу.
Пропрацював в ТОВ «Промисловий ремонт» на зазначеній посаді до 31.03.2017 року, було звільнено у зв'язку з переведенням до ТОВ «Промислові ремонти».
Про період роботи в ТОВ «Промисловий ремонт» з 01.11.2010 року по 31.03.2017 року у трудовій книжці, міститься відповідні записи про займану посаду та запис, що у вказаний період за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, із посиланням на витяги з наказів №1/49 від 01.11.2010 року, № 1/132/10 від 08.12.2014 року, №1/175о від 07.10.2016 року (записи №20 та №21).
Судом також встановлено, що підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, окрім трудової книжки, за період роботи з 02.09.1992 року по 27.05.1996 року в ВАТ «Кривбасрудоремонт», позивачем було подано до відповідача додатково: наказ №32 від 06.03.1995 року про перелік робочих місць, професій та посад підприємства, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації з переліком, де посада слюсар з ремонту обладнання (дробильна та збагачувальна фабрики Інгулецького ГЗК) віднесена до списку №1; архівні довідки від 10.11.2020 року №В-2473, №В-2474, накази про прийом на роботу, переведення, особова картка.
Додатково в підтвердження пільгового стажу роботи з 01.11.2010 року по 31.03.2017 року в ТОВ «Промисловий ремонт», позивачем було подано до відповідача додатково: довідку про підтвердження наявного трудового стажу №184 від 16.11.2020 року, де зазначається що в період з 01.11.2010 року до 31.03.2017 року ОСОБА_1 працював в ТОВ «Промисловий ремонт» повний робочий день та виконував роботи на дільницях, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення по списку №1 з посиланням на проведені атестації за увесь час роботи та надана виписка з наказів про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці за весь період роботи.
Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 02.09.1992 р. по 27.05.1996 р. у відкритому акціонерному товаристві «Кривбасрудоремонт» та період роботи з 01.11.2010 р. по 31.03.2017 р. в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт», позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини 1статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно зі статтею 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини 3статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, з аналізу наведених норм видно, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Відповідно п.4.2. Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінилися докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205 в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.10.2018 в справі №348/1079/17), постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 №455/1053/16-а, в яких Верховний Суд зокрема зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Аналогічна правова позиція щодо правозастосування викладена у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 2040/6395/18, що в силу приписів ст. 242 КАС України підлягає врахуванню судом першої інстанції.
Як видно з трудової книжки позивача серії Серії НОМЕР_3 (запис №8) ОСОБА_1 було прийнято на роботу до державного підприємства з ремонту гірничорудного обладнання «Кривбасрудоремонт» слюсарем з ремонту технологічного обладнання дробильних, збагачувальних фабрик, де останній працював до 27.05.1996 року (запис №11). 28.08.1995 року підприємство було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Кривбасрудоремонт» (ЄДРПОУ 00190874), про що зроблено відповідний запис №9 у моїй трудовій книжці. 06.03.1995 року в трудовій книжці було зроблено запис №10 про проведення атестації робочих місць, професій та посад за умовами праці для підтвердження права на пільгову пенсії з посиланням на наказ №32 від 06.03.1995 року. Відповідно до трудової книжки 01.11.2010 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ТОВ «Промисловий ремонт» слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду на основну виробничу дільйицю (підземний тракт). На це підприємство ОСОБА_1 було переведено з ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», де останніц працював на тій же посаді на тому самому місці з 26.06.1997 року і цей період було зараховано до пільгового стажу. Пропрацював в ТОВ «Промисловий ремонт» на зазначеній посаді до 31.03.2017 року, було звільнено у зв'язку з переведенням до ТОВ «Промислові ремонти». Про період роботи в ТОВ «Промисловий ремонт» з 01.11.2010 року по 31.03.2017 року у трудовій книжці, міститься відповідні записи про займану посаду та запис, що у вказаний період за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, із посиланням на витяги з наказів №1/49 від 01.11.2010 року, № 1/132/10 від 08.12.2014 року, №1/175о від 07.10.2016 року (записи №20 та №21).
Відповідачем не зараховано період з роботи позивача а саме: з роботи з 02.09.1992 р. по 27.05.1996 р. у відкритому акціонерному товаристві «Кривбасрудоремонт» та період роботи з 01.11.2010 р. по 31.03.2017 р. в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» протиправно, оскільки з трудової книжки позивача видно, що його трудова діяльність у вказані періоди відноситься до професій і посад працівників, які користуються пільговим правом виходу на пенсію.
Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться копії документів, які підтверджують пільговий характер праці позивача на зазначених в трудовій книжці посадах, а саме: наказ №32 від 06.03.1995 року про перелік робочих місць, професій та посад підприємства, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації з переліком, де посада слюсар з ремонту обладнання (дробильна та збагачувальна фабрики Інгулецького ГЗК) віднесена до списку №1; архівні довідки від 10.11.2020 року №В-2473, №В-2474, накази про прийом на роботу, переведення, особова картка; довідку про підтвердження наявного трудового стажу №184 від 16.11.2020 року, де зазначається що в період з 01.11.2010 року до 31.03.2017 року ОСОБА_1 працював в ТОВ «Промисловий ремонт» повний робочий день та виконував роботи на дільницях, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення по списку №1 з посиланням на проведені атестації за увесь час роботи та надана виписка з наказів про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці за весь період роботи.
Вимагаючи деякі документи (уточнюючу довідку підприємства), органи Пенсійного фонду України переслідують в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, тим не менше органи Пенсійного фонду України, виконуючи свої повноваження, повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно (ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України) з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Відповідно до п. 20 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Так, вказаний порядок підтвердження трудового стажу є обов'язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу, але в трудовій книжці позивача є необхідні записи за спірний період, які завірені печаткою підприємства, будь-яких інших підтверджень не вимагається.
Згідно зі ст. ст. 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до пільгового стажу зараховується робота працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на відповідних роботах, за умови підтвердження первинними документами роботи саме такої роботи повний робочий день, при цьому такими документами можуть бути: журнали виходів на роботу, табелі використання робочого часу, деякі накази чи розпорядження по підприємству. Кожен з цих документів дає лише часткове підтвердження зайнятості на роботах із шкідливими умовами праці, але сукупні дані цих документів можуть бути доказом повної зайнятості працівника.
Згідно зі Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, що діяв до 11 березня 1994 року, Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, що діяв до 16 січня 2003 року, Список №1 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №36 січня 2003 року, що діяв до 24 червня 2016 року та Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461, містить в собі розділ 1 підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Таким чином, професії, за якими позивач працював, віднесені до Списку №1.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства пралі та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року за №383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. При цьому пунктом 10 цього Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Отже, записів в трудовій книжці позивача достатньо, оскільки в трудовій книжці зазначені періоди роботи, назви професій, а також визначено, що роботи виконувались повний робочий день в шахті.
Відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 №1706-VII.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином це обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Разом з цим, слід зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці.
Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus V. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer V. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22.10.2018 року у справі №235/2357/17.
До того ж, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення, у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Отже, з викладених у позовній заяві обставин видно, що ОСОБА_1 вчинено всі необхідні дії та подано документи, наявні у нього та необхідні для зарахування оскаржуваних періодів роботи останнього.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Враховуючи задоволення даної позовної заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, а саме, судового збору у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 02.09.1992 р. по 27.05.1996 р. у відкритому акціонерному товаристві «Кривбасрудоремонт» та період роботи з 01.11.2010 р. по 31.03.2017 р. в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 02.09.1992 р. по 27.05.1996 р. у відкритому акціонерному товаристві «Кривбасрудоремонт» (ЄДРПОУ 00190874) на посаді слюсар з ремонту технологічного обладнання дробильних, збагачувальних фабрик, та період роботи з 01.11.2010 р. по 31.03.2017 р. в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) на посаді слюсар черговий та з ремонту устаткування на основній виробничій діяльності №1 (підземний тракт).
Здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення - 25.12.2020 р., з урахуванням включення до пільгового стажу за списком №1 відповідних періодів, а саме: з 02.09.1992 р. по 27.05.1996 р. у відкритому акціонерному товаристві «Кривбасрудоремонт»; з 01.11.2010 р. по 31.03.2017 р. в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова