02 серпня 2021 року Справа № 160/10050/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі судового засідання Прогонній В.В.
за участю:
представника відповідача Шустової А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
23 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 05.07.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; всіх наявних у позивача доказів, (в т.ч. копію наказу про призначення на посаду в органи прокуратури, копію наказу про звільнення з органів прокуратури, копію трудової книжки, запит до органів прокуратури від 22.03.2021 року), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 15.07.2021 року на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненою позовною заявою відповідно до кількості учасників справи, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Дніпропетровської обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 26.03.2020 року по 31.12.2020 року включно відповідно до ст.81 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Дніпропетровську обласну прокуратуру провести нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати, виходячи з розміру посадового окладу в сумі 24324 за період з 26.03.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням фактично проведених виплат, тобто 199 224 грн.
Ухвалою суду від 21.07.2021 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі. Призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.08.2021 року о 13:00 год.
В підготовчому судовому засіданні 02.08.2021 року представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у даній справі. Клопотання обґрунтовано тим, що позивач у вимогах зазначає, що у період з 26.03.2020 по 31.12.2020 ним недоотримана заробітна плата, розмір якої регулювався положеннями ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697/VII, яка є спеціальною і єдиною нормою закону для нарахування та виплати заробітної плати працівникам органів прокуратури. Зазначене встановлено рішенням Конституційного Суду від 26.03.2020 №6-р/2020, яким визначено, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного Кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Посилаючись на вимоги ст.152 Конституції України, позивач просить стягнути з Держави в особі Дніпропетровської обласної прокуратури матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, яка завдана фізичній особі актом, що визнаний неконституційним. Разом з тим, встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 23.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі №160/6949/20 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної шкоди з аналогічних підстав. Так, предметом спору у даній справі є відшкодування Дніпропетровською обласною прокуратурою матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати, завданої колишньому працівнику визнанням норми неконституційною, при відсутності на законодавчому рівні конкретного порядку такого відшкодування та прямої дії положень ч.3 ст. 152 Конституції України. На переконання Великої Палати Верховного Суду, подібність (тотожність, аналогічність) правовідносин означає однаковість суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Оскільки предмет спору у даній справі за позовом ОСОБА_1 аналогічний предмету спору у справі №160/10050/21 за позовом ОСОБА_2 вважають, що є необхідність у зупиненні провадження у справі №160/10050/21 до вирішення справи №160/10050/21 у касаційному порядку.
Позивач в підготовче судове засідання не прибув, надіслав клопотання про проведення підготовчого судового засідання без його участі.
Представник відповідача клопотання про зупинення провадження у справі підтримала, просила задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи та розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні клопотання, з таких підстав.
Підстави зупинення провадження у справі перелічені у статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, які мають вичерпаний перелік.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Суд вважає, що виходячи із предмету спору у справі №160/10050/21, розгляд даної справи не залежить від розгляду справи №160/6949/20, яка розглядається Верховним Судом (про відшкодування матеріальної шкоди), оскільки спірним періодом у справі №160/10050/21 є не нарахування та не виплата заробітної плати за період з 26.03.2020 року по 31.12.2020 року включно, відповідно до ст.81 Закону України «Про прокуратуру» (правовідносини виникли після ухвалення рішення Конституційним Судом України №6-р/2020 від 26.03.2020 року), тоді як у вказаній справі розглядається період з 01.07.2015 року по 03.12.2019 року (правовідносини виникли до ухвалення рішення Конституційним Судом України №6-р/2020 від 26.03.2020 року).
Таки чином, суд приходить висновку, що розгляд цієї справи не впливає на результат розгляду вказаної справи, оскільки відсутня об'єктивна неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили рішення по справі №160/6949/20, тому клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі є необґрунтованими, та не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави для зупинення провадження у справі відповідно до п.3 ч.1 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні, а у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06.08.2021 року.
Суддя І.В. Тулянцева