06 серпня 2021 року Справа № 160/6221/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичаних ситуацій у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому позивач просив: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: приміщень за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень;
встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: приміщень за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), до повного усунення порушень.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що при проведенні позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки від 05.03.2021 № 65, що створюють небезпеку для життя та здоров'я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем. Позивач зазначає, що подальша експлуатація приміщень за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, пр. Свободи, 42-в, із зазначеними в акті порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а відтак, до відповідача повинні бути застосовані заходи реагування відповідно до заявленого позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року адміністративний позов було залишено без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
15 червня 2021 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що проведення згідно наказу №10 від 02.03.2021 Кам'янського міського управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області перевірку, відбулось у зв'язку із випадком пожежі яка сталася 26.02.2021 року у приміщенні кафе Відповідача. Проте ні в наказі ні в матеріалах перевірки не зазначено, що відбувся саме підпал. За даним фактом зареєстровано кримінальне провадження №120210411600000012 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 194 КК України умисне знищення або пошкодження майна. Досудове слідство триває. Відповідач з порушеннями зазначеними в акті перевірки №65 від 05.03.2021 не погодився і написав листа з обґрунтуванням по кожному пункту та вимогою скасувати зазначений акт (вх. №250/21 від 15.03.2021). Листом від 13.03.2021 №546/02-21 Кам'янське МУ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області повідомило про розгляд звернення де зазначено, що усунення порушень розглядається тільки при проведенні повторного позапланового заходу.
09 липня 2021 року до суду надійшло клопотання відповідача про долучення доказів, а саме акту позопланової перевірки № 111 від 29 червня 2021 року, згідно опису, якого зазначено лише одне порушення (сторінка 17 акту): «Не забезпечено працюючий персонал засобами від вражаючих факторів (хлор, аміак), в зоні ураження яких знаходиться об'єкт. Підстава п.2 частини першої статті 20 КЦЗУ; пункт 2 розділу III, пункт 1 глави 4 розділу V ПТБ. З виявленим порушенням Відповідач не погодився, про що зробив відповідний запис в акті. Оскільки з метою з'ясування та погодження обсягів і місця зберігання засобів захисту Відповідач звертався до ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області яке листом від 23.03.2021 погодило обсяги забезпечення засобами радіаційного і хімічного захисту та встановлено план накопичення. Відповідачем придбано необхідні засоби захисту, а саме один протигаз
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області № 10 від 02.03.2021 року, посвідчення № 117 від 02.03.2021 року у період з 04.03.2021 року по 05.03. 2021 року проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1
За результатами перевірки закладу складено акт від 05.03.2021 № 65, яким виявлені в приміщенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 наступні попущення:
не забезпечено проведення заміру опору ізоляції та перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
допускається застосування будівельних-матеріалів з вищими показниками пожежної небезпеки, а саме: на шляхах евакуації опорядження (облицювання) стін та стелі з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2;
не пройдено спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (п. 5, п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»);
не встановлено електророзетки, вимикачі, перемикачі на негорючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менш ніж на 0,01 м.;
не вжито заходів щодо забезпечення обслуговувального персоналу засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування під час пожежі;
не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів (хлор, аміак), в зоні ураження яких знаходиться об'єкт;
не пройдено функціонального навчання з питань цивільного захисту особами, діяльність яка пов'язана організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (пункт 7 ПКМУ №819 від 23.10.2013 року «Про затвердження порядку проведення навчання керівного складу, фахівців, діяльність яка пов'язана організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту»);
не розміщено інформацію (інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту) про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії.
08 червня 2021 року відповідач звернулась до позивача із заявою про проведення перевірки усунення виявлених порушень.
25.06.2021 Кам'янським районним управлінням ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області проведено перевірку та складено акт №111 від 29.06.2021 року. Відповідно до опису виявлених порушень, зазначено одне порушення, а саме: «Не забезпечено працюючий персонал засобами від вражаючих факторів (хлор, аміак), в зоні ураження яких знаходиться об'єкт. (п.2 частини першої статті 20 КЦЗУ; пункт 2 розділу III, пункт 1 глави 4 розділу V ПТБ).
23 липня 2021 року позивач надав пояснення про стан усунення порушень, в яких зазначив, що обставини, які стали підставою для звернення до суду не перестали існувати, зокрема, не забезпечено працюючий персонал засобами від вражаючих факторів (хлор, аміак), в зоні ураження яких знаходиться об'єкт.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
За змістом ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877).
Відповідно до ст. 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).
Статтями 5 та 6 Закону № 877 визначено підстави для здійснення планових та позапланових заходів.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
За нормами ч. 5 ст. 4 Закону № 877, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
У силу п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема, 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.
За приписами ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно положень ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Між тим, Головного управління Державної служби України з надзвичаних ситуацій у Дніпропетровській області не надано доказів на підтвердження того, що діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2019 у справі № №819/1850/17.
При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття "порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей", а отже, воно є оціночним.
Судом встановлено, що відповідачем було частково усунуті порушення, а саме сім з восьми, виявлених під час перевірки, що підтверджує актом № 111 від 29.06.2021 року, відповідно до якого встановлено, одне порушення - не забезпечено працюючий персонал засобами від вражаючих факторів (хлор, аміак), в зоні ураження яких знаходиться об'єкт.
Згідно обсягів забезпечення засобами радіаційного і хімічного захисту ФОП ОСОБА_1 погоджених Начальником Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, встановлена мінімальна норма забезпечення, а саме: протигаз ЦП-7, респіратор протипиловий Р-2 (у разі застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення проти України в умовах воєнного стану) додаткова фільтровано-поглинальна коробка (у разі виникнення надзвичайної ситуації з небезпечними хімічними речовинами (хлор, аміак).
Відповідач надав до суду докази наявності одного протигаза, яка є мінімальною нормою річної потреби.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень за адресою: АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , оскільки при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкта судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 420/5156/18.
За встановлених обставин справи, суд вважає відсутніми підстави для вжиття заявлених заходів реагування, що є підставою для відмови у задоволенні позову, у зв'язку із чим витрати на сплату судового збору за його подання покладаються на позивача.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням судді Коренева А.О. у щорічній відпустці, повний текст судового рішення складено - 06 серпня 2021 року.
Керуючись ст. ст.ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування (ІНН - НОМЕР_1 ) - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев