19 липня 2021 року Справа №160/9890/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про виправлення описки у рішенні суду по справі № 160/9890/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 позовні вимоги у справі № 160/9890/20 було задоволено.
07.07.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про виправлення помилки у рішенні суду № 160/9890/20.
В обґрунтування заяви про виправлення описки позивач зазначив, що при перелічені складових грошового забезпечення у резолютивній частині рішення не враховано надбавку за роботу в умовах режимних обмежень - 15 % і надбавки за оперативно-розшукову діяльність -50 %, у зв'язку з чим просить виправити цю описку.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Відповідно до ч. 2 ст. 253 КАС України, питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши заяву про виправлення описки, суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття.
Отже опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст процесуального рішення (постанови) та його виконання.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/2135/19, наголосив, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо) або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.
Як вбачається зі змісту заяви позивача про виправлення описки, останній фактично просить суд здійснити не виправлення описки/арифметичної помилки у рішенні суду, а частково змінити (доповнити) резолютивну частину рішення суду, яке набрало законної сили і стала обов'язковим до виконання в редакції, проголошеній в судовому засіданні, що є недопустимим та не відповідає положенням процесуального законодавства України, оскільки вимоги позивача направлені на фактичну зміну рішення після його проголошення.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяву позивача про виправлення описки.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 253 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про виправлення описки у рішенні суду по справі № 160/9890/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко