03 серпня 2021 року Справа 160/12864/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якій позивач просить:
- визнати дії посадових осіб виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області протиправними;
- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17.04.2019 року №236 «Про зняття з квартирного обліку» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, з збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку з 18.03.1976;
- взяти ОСОБА_1 у пільгову чергу громадян, які потребують поліпшення житлових умов, як особу, який має хронічне захворювання, з 06.07.2020;
- забезпечити ОСОБА_1 жилим приміщенням в межах норм житлового законодавства, а в разі відсутності такої можливості виплатити йому грошову компенсацію за неотримане житло.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При перевірці матеріалів справи, судом встановлено, що не всі копії документів доданих до позовної заяви засвідчені відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством, що є порушенням вимог статті 161 КАС України.
Щодо клопотання позивача про поновлення процесуального строку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Частинами 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, нормами даного Кодексу визначений шестимісячний строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що за практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фогарді проти Сполученого Королівства, право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України, яке набуло статусу остаточного 29.01.2016, проте, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.
Позивач в позовній заяві зазначає, що він не обізнаний про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17.04.2019 року №236 «Про зняття з квартирного обліку» ОСОБА_1 , яке отримано ним 18.08.2020.
Також позивач зазначає, що звертався до юристів (для чого ??), проте, доказів на підтвердження зазначеного суду не надає.
В той же час, суд звертає увагу, що позовна заява підписана позивачем особисто та подано до суду лише 29.07.2021.
Отже, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Таким чином, суд не вбачає підстав та переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Отже, позивачу необхідно надати докази звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших причин поважності його пропуску.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 242, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання до суду:
-доказів звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням інших причин поважності його пропуску та доказами на їх підтвердження;
- належним чином завірених копій документів, доданих до позову відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маковська