05 липня 2021 року Справа № 160/1395/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіТурлакової Н.В.
за участі секретаря судового засіданняЛукомського А.О.
за участі:
позивача представника позивача представника відповідача 1 представника відповідача 2 Скворцова Д.В. Суботіна Г.Г. Лютої О.В. Манелюка Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 депутата Криворізької міської ради до Криворізької міської ради, ОСОБА_2 Криворізького міського голови про визнання протиправними дій, визнання протиправними та нечинними рішень, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької міської ради, ОСОБА_2 Криворізького міського голови в якому просить:
- визнати протиправними дії Криворізького міського голови Павлова Костянтина Юрійовича, що полягали в постановці на розгляд на пленарне засідання І сесії Криворізької міської ради проекту порядку денного пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VIII скликання, проектів рішень Криворізької міської ради про затвердження Регламенту Криворізької міської ради; про постійні комісії Криворізької міської ради; про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2015 року № 19 «Про створення виконавчого комітету Криворізької міської ради та затвердження його складу»; про ранг посадової особи місцевого самоврядування умов оплати праці міського голови; про обрання секретаря Криворізької міської ради та введення його до складу виконавчого комітету;
- визнати протиправними та нечинними рішення, прийняті на пленарному засіданні І сесії Криворізької міської ради VIII скликання, а саме:
- рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 1 «Про затвердження регламенту Криворізької міської ради»;
- рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 2 «Про постійні комісії Криворізької міської ради»;
- рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 3 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2015 року № 19 «Про створення виконавчого комітету Криворізької міської ради та затвердження його складу»;
- рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 4 «Про ранг посадової особи органу місцевого самоврядування, умов оплати праці міського голови»;
- рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 5 «Про обрання секретаря Криворізької міської ради та введення його до складу виконавчого комітету».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що пленарне засідання І сесії Криворізької міської ради VIII скликання було проведено з істотними порушеннями законодавства України, а тому прийняті на ньому рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Зазначає, що Криворізькою міською радою не було забезпечено завчасне ознайомлення його, як депутата міської ради, з проектом порядку денного пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VIII скликання, проектами рішень Криворізької міської ради «Про затвердження Регламенту Криворізької міської ради», «Про постійні комісії Криворізької міської ради», «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2015 року № 19 «Про створення виконавчого комітету Криворізької міської ради та затвердження його складу», «Про ранг посадової особи місцевого самоврядування, умов оплати праці міського голови», «Про обрання секретаря Криворізької міської ради та введення його до складу виконавчого комітету». Криворізькою міською радою, всупереч положень частини 3 статті 16 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не було забезпечено оприлюднення за 10 робочих днів (до 04.12.2020 року) до дати розгляду проектів (17.12.2020 року) даних проектів рішень органу місцевого самоврядування. Позивач зазначає, що його, як депутата Криворізької міської ради, було позбавлено права надати свої обґрунтовані пропозиції до порядку денного пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VIII скликання та запропонованих проектів рішень. Посилаючись на викладені обставини у їх сукупності, позивач просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення.
У відзиві на позовну заяву від 04.03.2021р. зазначено, що відповідачі кожен окремо заперечують в повному обсязі з підстав його необґрунтованості та безпідставності, оскільки 17.12.2020 на пленарному засіданні І сесії Криворізької міської ради VIII скликання вони діяли у відповідності, на підставі та в межах Конституції та законів України, а також Регламенту міської ради, що| виключає будь-яку протиправність в їх діях та незаконність прийнятих рішень. 01.12.2020р. на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради та її виконкому було оприлюднено чотири проекти рішень міської ради, у тому числі: про обрання секретаря міської ради та про постійні комісії міської ради; про створення робочої групи з розробки Положення про постійні комісії Криворізької міської ради; про створення робочої групи з розробки Регламенту Криворізької міської ради. Відповідно до стенограми пленарного засідання першої сесії міської ради VIII скликання зауваження та пропозиції депутатом міської ради ОСОБА_1 висловлювались, хоча в стенограмі зафіксовані вигуки із зали. Якщо у позивача, дійсно, були реальні пропозиції чи заперечення з приводу проектів рішень, він не був позбавлений права та можливості подання обґрунтованих пропозицій шляхом передання їх головуючому в письмовій формі відповідно до вимог закону та Регламенту, однак особисто від ОСОБА_1 таких пропозицій не надходило. Прийняттям оскаржуваних рішень відповідачами дотримано виконання бюджетного та іншого законодавства, що відповідає інтересам територіальної громади міста Кривого Рогу та не порушує прав позивача. Щодо інших проектів рішень, вони стали відомі лише 17.12.2020, після того як міський голова ОСОБА_2 сам набув відповідних повноважень, з чим пов'язується надання ним на розгляд ради пропозицій про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2015 № 19 «Про створення виконавчого комітету Криворізької міської ради та затвердження його складу»; про ранг посадової особи місцевого самоврядування, умови оплати праці міського голови» тощо. З огляду на викладене реалізація вимоги щодо оприлюднення цих проектів рішень не була реально можливою, а відповідно невчинення відповідних дій не вважається протиправною поведінкою. Про дату проведення сесії відповідач-1 сам дізнався лише за чотири робочих дні до проведення першої сесії новообраної міської ради VIII скликання, що вочевидь унеможливлює оприлюднення проектів рішень за десять робочих днів до дати їх розгляду. Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки порушення розпорядником інформації лише вимог ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не передбачає підстав для скасування рішення органу місцевого самоврядування, а інших належних доказів, які б свідчили про те, що прийняте рішення є протиправним або порушує законні права і інтереси позивача, до суду не надано. Всі рішення від 17.12.2020 були підтримані переважною більшістю депутатів ради, що є критерієм його обґрунтованості та законності, адже рада - це колегіальний орган, де кожен депутат вільно здійснює волевиявлення стосовно того чи іншого питання, що є уособленням представництва та вираження інтересів територіальної громади міста, а вже більшість голосів формує загальний результат.
Позивачем подано відповідь на відзив, заперечення та письмові пояснення в яких позивач просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Представником відповідачів подано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній підтримав свою позицію викладену у відзиві на позов та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021р. та від 15.04.2021р. у задоволенні клопотань представника Криворізької міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду - відмовлено.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні.
Заслухавши позивача, представника позивача та представників відповідачів, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є депутатом Криворізької міської ради VІІІ скликання, що підтверджується посвідченням № 32 від 17.12.2020р.
Згідно п.1 Постанови Криворізької міської територіальної виборчої комісії Криворізького району Дніпропетровської області № 211 від 10.12.2020р., вирішено скликати першу сесію Криворізької міської ради Криворізького району Дніпропетровської області VIII скликання 17 грудня 2020 року о 10.00 у сесійній залі Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький район, м.Кривий Ріг, пл.Молодіжна, буд.1, І поверх.
Проінформувати депутатів Криворізької міської ради Криворізького району Дніпропетровської області про дату, час та місце проведення першої сесії Криворізької міської ради Криворізького району Дніпропетровської області VIII скликання (п.3 Постанови).
Відповідно до листа Управління організаційно-протокольної роботи Виконавчого комітету Криворізької міської ради №7-12/01-23/987 від 01.12.2020р. та листа Управління інформаційно-комунікаційних технологій Виконавчого комітету Криворізької міської ради №7-23/12-01-12/500 від 28.04.2021, на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконкому 01.12.2020р. було оприлюднено чотири проекти рішень міської ради, у тому числі: «Про обрання на посаду секретаря Криворізької міської ради»; «Про постійні комісії Криворізької міської ради»; «Про створення робочої групи з розробки Положення про постійні комісії Криворізької міської ради»; «Про створення робочої групи з розробки Регламенту Криворізької міської ради».
Під час розгляду справи, судом було досліджено зміст вказаних проектів рішень, копії яких наявні в матеріалах справи.
17.12.2020 року відбулось пленарне засідання І сесії Криворізької міської ради VIII скликання з наступним порядком денним: 1. Про затвердження Регламенту Криворізької міської ради. 2. Про постійні комісії Криворізької міської ради. 3. Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2015 року № 19 «Про створення виконавчого комітету Криворізької міської ради та затвердження його складу». 4. Про ранг посадової особи місцевого самоврядування, умов оплати праці міського голови. 5. Про обрання секретаря Криворізької міської ради та введення його до складу виконавчого комітету, копія проєкту порядку денного наявна в матеріалах справи.
За змістом протоколу пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VIII скликання від 17.12.2020 року (початок засідання о 10 год. 00 хв. - закінчення засідання о 12 год. 30 хв.), зазначено наступне:
«Далі на пленарному засіданні головував міський голова Павлов К.Ю., який подякував за участь в урочистій частині сесії депутатам, запрошеним та оголосив технічну перерву до 20 хвилин для підготовки та надання депутатам матеріалів І сесії міської ради.
Під час перерви, у день голосування на пленарному засіданні 17.12.2020 року депутатам міської ради було надано матеріали І сесії міської ради на паперовому носії, а саме проект Порядку денного пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради УІІІ скликання від 17.12.2020р., та проекти відповідних рішень Криворізької міської ради: - «Про обрання на посаду секретаря Криворізької міської ради»; - «Про постійні комісії Криворізької міської ради»; - «Про створення робочої групи з розробки Положення про постійні комісії Криворізької міської ради»; - «Про створення робочої групи з розробки Регламенту Криворізької міської ради», вказане знайшло своє підтвердження згідно пояснень представників сторін в судовому засіданні, та сторонами не заперечується.
Після перерви при проведенні контрольної реєстрації за допомогою системи інформаційного забезпечення «Рада - Кривий Ріг» у сесійній залі зареєстровано 53 депутати міської ради. Результати реєстрації депутатів додаються.
Міський голова ОСОБА_2 запропонував визначитись щодо порядку роботи пленарного засідання І сесії міської ради, а саме: - затвердити Регламент міської ради; - ухвалити рішення щодо постійних комісій; - організаційні питання, у тому числі - часткове внесення змін до складу виконкому міської ради, а остаточну структуру виконкому, у тому числі призначення заступників міського голови та затвердження складу виконкому з урахуванням затверджених заступників-розглянути після новорічних свят; - обрання секретаря міської ради.». Результати голосування: за - 30, проти - 0, утримались - 1, не голосували - 23, всього - 54. Пропозицію прийнято.
Також затверджено регламент роботи пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради, та затверджено порядок денний пленарного засідання І сесії міської ради (результати голосування: за - 33, проти - 1, утримались - 0, не голосували - 20, всього - 54).
Доповідав ОСОБА_2 - міський голова. На пленарному засіданні І сесії Криворізької міської ради VIII скликання 17.12.2020 року були прийняті наступні рішення: Рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 1 «Про затвердження регламенту Криворізької міської ради» (за - 33, проти - 1, не голосували - 20, всього - 54); Рішення Криворізької міської ради від 17-12.2020 року № 2 «Про постійні комісії Криворізької міської ради» (за - 45, проти - 0, не голосували - 9, всього - 54); Рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 3 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2015 року № 19 «Про створення виконавчого комітету Криворізької міської ради та затвердження його складу» (за - 33, проти - 0, не голосували - 21, всього - 54); Рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 4 «Про ранг посадової особи органу місцевого самоврядування, умов оплати праці міського голови» (за - 33, проти - 0, утримались - 1, не голосували - 22, всього - 54); Рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 5 «Про обрання секретаря Криворізької міської ради та введення його до складу виконавчого комітету» (за - 44, проти - 0, утримались - 0, не голосували - 7, всього - 51).
Згідно з роздрукованих результатів поіменного голосування, копії яких наявні в матеріалах справи, за вказані вище рішення позивач не голосував.
Також, судом, у т.ч. в судовому засіданні були досліджені стенограма пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VIII скликання, та відеозапис пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VIII скликання, яке відбулося 17.12.2020р.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною третьою статті 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Відповідно до положень ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР
Згідно ч.1 ст. 5 Закону № 280/97-ВР, система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. (ч. 1 ст. 10 Закону України №280/97-ВР)
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. (ст. 11 Закону № 280/97-ВР)
Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. (ч. 1, 3 ст. 12 Закону № 280/97-ВР).
Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. (ч. 3 ст. 24 Закону № 280/97-ВР).
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 цього Закону).
Згідно пп.1-3 ч.1 ст.26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, такі питання, як: - затвердження регламенту ради; - утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій; - утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; - обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.
Правовий статус сесії рад визначено статтею 46 Закону № 280/97-ВР.
Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. (ч. 1 цієї статті).
Першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. (ч. 3 цієї статті).
Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради. (ч. 10 цієї статті).
Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". (ч. 13 цієї статті).
Ч.1 ст. 42 вказаного Закону передбачено, що повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
Відповідно до п. 2, 4, 5, 6, 9, 19 ч.4 вказаної статті сільський, селищний, міський голова крім іншого, організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.
Згідно із ч. 14 ст. 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.
Частиною 15 цієї статті до прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
Згідно із частинами 1-3 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 частини першої статті 26, пунктами 1, 29 і 31 частини першої статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Ч.ч.10, 11 ст.59 вищевказаного Закону передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Преамбулою Закону України від 11.07.2002 № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» (далі також Закон № 93-IV) визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.
Статтею 1 Закону № 93-IV визначено, що статус депутата місцевої ради визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 30 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Місцеві ради та їх органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами місцевих рад їх повноважень.
Рада та її органи сприяють депутатам місцевих рад в їх діяльності шляхом створення відповідних умов, забезпечення депутатів документами, довідково-інформаційними та іншими матеріалами, необхідними для ефективного здійснення депутатських повноважень. організовують вивчення депутатами місцевих рад законодавства, досвіду роботи рад.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).
Статтею першою, пунктом 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (п. 1 частина перша статті 13 Закону).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 вказаного Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 15 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
Тобто, нормами діючого законодавства встановлено вичерпний перелік проектів рішень, що підпадають під дію цього Закону та підлягають оприлюдненню.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону №2939-VI інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
Згідно ч.3 ст.15 вказаного Закону, проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Статтею 24 Закону №2939-VI передбачена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації, так п.4 ч.1 вказаної статті передбачено що відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, в тому числі неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону.
Зміст спірних правовідносин, що склались у цій справі зводяться до перевірки судом правомірності дій новообраного Криворізького міського голови в частині постановки на розгляд на пленарне засідання І сесії Криворізької міської ради проекту порядку денного пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VIII скликання, та проектів оскаржуваних рішень, та оцінка правомірності дій та оскаржуваних рішень Криворізької міської ради на пленарному засіданні І сесії Криворізької міської ради VIII скликання 17.12.2020 року у зв'язку з їх несвоєчасним оприлюдненням.
Приймаючи рішення по суті спору суд виходив з наступного.
Так судом встановлено, що на пленарному засіданні І сесії Криворізької міської ради VIII скликання 17.12.2020 року були прийняті оскаржувані рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 1 «Про затвердження регламенту Криворізької міської ради» (за - 33, проти - 1, не голосували - 20, всього - 54); Рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 2 «Про постійні комісії Криворізької міської ради» (за - 45, проти - 0, не голосували - 9, всього - 54); Рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 3 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2015 року № 19 «Про створення виконавчого комітету Криворізької міської ради та затвердження його складу» (за - 33, проти - 0, не голосували - 21, всього - 54); Рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 4 «Про ранг посадової особи органу місцевого самоврядування, умов оплати праці міського голови» (за - 33, проти - 0, утримались - 1, не голосували - 22, всього - 54); Рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 5 «Про обрання секретаря Криворізької міської ради та введення його до складу виконавчого комітету» (за - 44, проти - 0, утримались - 0, не голосували - 7, всього - 51).
Також під час розгляду справи судом встановлено, що лише під час перерви, у день голосування на пленарному засіданні 17.12.2020 року депутатам міської ради було надано повні матеріали І сесії міської ради на паперовому носії, а саме проект Порядку денного пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради УІІІ скликання від 17.12.2020р., та проекти відповідних рішень Криворізької міської ради, що свідчить про порушення частини одинадцятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та частини третьої статі 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Щодо доводів відповідача з посиланням на відсутність порушеного права та законного інтересу позивача, то вони часткового судом не приймаються виходячи з наступного.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Стаття 264 КАС України визначає особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень
Так, згідно ч.1 ст.264 КАС України, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Згідно п.п.18-19 ч.1 ст.19 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк
У рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
У свою чергу внутрішньоорганізаційними є акти, які приймаються з метою організації та впорядкування роботи суб'єктів владних повноважень, тобто це акти, які стосуються кадрових питань, а також інші акти у тому разі, якщо вони обмежуються внутрішньою організацією роботи суб'єкта владних повноважень та відповідних посадових осіб.
При цьому з огляду на зміст оскаржуваних рішень у справі, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Криворізької міської ради, як органу місцевого самоврядування, а саме рішення «Про затвердження регламенту Криворізької міської ради» є нормативно-правовим актом локального значення, а інші оскаржувані рішення органу місцевого самоврядування мають ознаки ненормативних актів..
Таким чином, враховуючи конструкцію спеціальної норми ч.2 ст.264 КАС України, в частині наявності права оскаржити нормативно-правовий акт, як у особи, щодо якої його застосовано, а також у особи, яка є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт, відповідно спеціальним є і спосіб доведеності наявності порушеного права та законного інтересу позивача.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Криворізького міського голови, що полягали в постановці на розгляд на пленарне засідання І сесії Криворізької міської ради проекту порядку денного пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VIII скликання, та проектів оскаржуваних рішень Криворізької міської ради суд зазначає наступне.
Першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до ч.3 статті 45 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
Повноваження новообраного міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації, що і передбачено ч.1 ст. 42 вказаного закону.
При цьому саме до повноважень міського голови вказаним Законом крім іншого, віднесено питання внесення пропозицій та формування порядку денного сесії ради і головування на пленарних засіданнях ради, організація в межах, визначених Законом, роботи відповідної ради та її виконавчого комітету; внесення на розгляд ради пропозицій щодо кандидатури на посаду секретаря ради; внесення на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; здійснення інших повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.
Крім того, за змістом дослідженого протоколу пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VIII скликання від 17.12.2020 року, затверджено порядок денний пленарного засідання І сесії міської ради за наступними результатами голосування: за - 33, проти - 1, утримались - 0, не голосували - 20, всього - 54. Вказане відповідає стенограмі І сесії Криворізької міської ради VIII скликання копія якої також досліджена судом. Таким чином саме за вказаний порядок денний , шляхом поіменного голосування проголосувало 33 депутати, що складає більше ніж половина від загального складу ради.
Таким чином, з огляду на системний аналіз норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" та фактичні обставини справи, суд вважає що відповідач 2 (міський голова) вчиняючи саме оскаржувані дії, діяв в межах наданих повноважень.
Також суд звертає увагу що позивач ОСОБА_1 є депутатом Криворізької міської ради VІІІ скликання, що підтверджується посвідченням №32 від 17.12.2020р.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” (Закон № 93-ІV) при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має, зокрема, право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.
Системний аналіз норм Закону № 93-ІV дає підстави для висновку, що депутат місцевої ради реалізує свої повноваження шляхом внесення пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, бере участь в обговорення питань та їх суті, виносить на розгляд ради та її органів пропозицій з інших питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, має право звернутися до будь-якого суб'єкта щодо усунення вчинених ним порушень або направити депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів з вимогою вжити заходів з цього приводу. Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень.
Саме до вказаних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.09.2020р. по справі №160/531/19 погодившись із висновками викладеними по цій справі у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року та постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року залишивши їх без змін.
Щодо порушення строку оприлюднення проєктів рішень, а саме частини одинадцятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та частини третьої статі 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суд зазначає наступне.
Постанова Криворізької міської виборчої комісії Криворізького району Дніпропетровської області від 10.12.2020 №211 стосовно скликання першої сесії Криворізької міської ради VIII скликання - 17.12.2020 була направлена на адресу міської ради 11.12.2020р., що підтверджується супровідним листом №447 від 11.12.2020р.
Так, на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконкому 01.12.2020р. було оприлюднено чотири проекти рішень міської ради, у тому числі: - «Про обрання на посаду секретаря Криворізької міської ради»; - «Про постійні комісії Криворізької міської ради»; - «Про створення робочої групи з розробки Положення про постійні комісії Криворізької міської ради»; - «Про створення робочої групи з розробки Регламенту Криворізької міської ради», про що зазначено в листі Управління організаційно-протокольної роботи Виконкому Криворізької міської ради №7-12/01-23/987 від 01.12.2020р. та листі Управління інформаційно-комунікаційних технологій Виконкому Криворізької міської ради №7-23/12-01-12/500 від 28.04.2021.
Таким чином, проєкти двох оскаржуваних рішень: «Про обрання на посаду секретаря Криворізької міської ради» та «Про постійні комісії Криворізької міської ради» були опубліковані 01.12.2020р., при цьому досліджені судом вказані проєкти рішень мають шаблонний зміст.
Щодо інших оскаржуваних рішень суд зазначає наступне.
Так, Верховний Суд України в постанові від 13.06.2017 у справі №21-1393а17, а в подальшому Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в рішенні від 01.03.2019 у справі №9901/996/18, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 року, виразили єдиний підхід, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Саме по собі порушення процедури прийняття відповідного акта може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом у постановах від 10.07.2019 (справа №804/639/18), від 24.10.2019 р. ( справа а №806/1243/17), від 11.02.2020 р. ( справа №210/3268/15-а).
Крім того при прийнятті рішення судом враховано наступне, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися, наприклад, процедури його ухвалення. Саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру, такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з'ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.
Застосовуючи принципи ЄСПЛ, суд вказує на те, що скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Згідно стенограми пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VIII скликання від 17.12.2020р., кандидат на посаду секретаря міської ради за підсумками таємного голосування набрав 46 голосів - «за», та 0 - «проти», із 48 осіб, які взяли участь у голосуванні. За ухвалення рішення міської ради щодо затвердження протоколу комісії по проведенню таємного голосування з обрання секретаря міської ради від 17.12.2020р. №2 про підсумки таємного голосування та обрання секретарем міської ради депутата ОСОБА_3 , із 44 чотирьох депутатів, які голосували проголосували «за» - 44, «проти» - 0, «не голосували» - 7.
Всього, на пленарному засіданні І сесії Криворізької міської ради VIII скликання 17.12.2020 року були прийняті наступні рішення: Рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 1 «Про затвердження регламенту Криворізької міської ради» (за - 33, проти - 1, не голосували - 20, всього - 54); Рішення Криворізької міської ради від 17-12.2020 року № 2 «Про постійні комісії Криворізької міської ради» (за - 45, проти - 0, не голосували - 9, всього - 54); Рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 3 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2015 року № 19 «Про створення виконавчого комітету Криворізької міської ради та затвердження його складу» (за - 33, проти - 0, не голосували - 21, всього - 54); Рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 4 «Про ранг посадової особи органу місцевого самоврядування, умов оплати праці міського голови» (за - 33, проти - 0, утримались - 1, не голосували - 22, всього - 54); Рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року № 5 «Про обрання секретаря Криворізької міської ради та введення його до складу виконавчого комітету» (за - 44, проти - 0, утримались - 0, не голосували - 7, всього - 51).
Суд звертає увагу, що вказані оскаржувані рішення, які були прийняті на пленарному засіданні І сесії Криворізької міської ради VIII скликання від 17.12.2020 року були підтримані більшістю голосів депутатів ради, при цьому, позивач утримався від їх голосування та не голосував проти їх прийняття, що підтверджується результатами поіменного голосування, копії яких наявні в матеріалах справи.
Фактично основною підставою в обґрунтування свої позовних вимог, позивач посилається на несвоєчасне оприлюднення оскаржуваних рішень і це є окремою підставою для їх скасування, проте суд не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки жодним нормативно-правовим актом не визначено, що дана обставина є підставою для скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Суд звертає увагу, як було зазначено вище, частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Разом з тим, під час судового розгляду знайшли своє підтвердження доводи відповідача, що своєчасне затвердження Регламенту міської ради та Положення про постійні комісії Криворізької міської ради було підставою реалізації необхідних для територіальної громади питань, вирішення яких залежать саме від таких комісій, зокрема й затвердження місцевого бюджету до 25.12.2020 року, тобто, прийняттям означених рішень забезпечувалось вирішення суспільно важливого питання, пов'язаного з життєдіяльністю територіальної громади міста.
Так, оскаржувані рішення Криворізької міської ради від 17.12.2020 року повинні були оприлюднені не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття, разом з тим, суд зазначає наступне.
Так, статтею 24 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, зокрема, неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону.
Таким чином, суд звертає увагу, що Законом України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності. Проте, це не є підставою для скасування оскарженого рішення згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації".
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 278/3142/16-а від 15 квітня 2020 року у справі №818/294/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, неоприлюднення відповідачем проєктів спірних рішень не може слугувати самостійною та достатньої підставою для визнання таких рішень протиправними та їх скасування, а інших належних доказів, які б свідчили про те, що оскаржувані рішення є протиправними, матеріали справи не містять.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.ст.2, 7 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 депутата Криворізької міської ради (50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкрн. 5-й Зарічний, 63/56, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, ЄДРПОУ 33874388), ОСОБА_2 Криворізького міського голови (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та нечинними рішень, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 27.07.2021р., у зв'язку з перебування головуючого судді у відпустці з 13.07.2021р.
Суддя Н.В. Турлакова