05 липня 2021 року Справа № 160/7825/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) від 19.03.2021 року №8157-3764/Р-01/8-040021 стосовно не зарахування ОСОБА_2 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.12.2009 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 01.12.2009 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення - 29.10.2020 року, з урахуванням включення до пільгового стажу за Списком №1 вищезазначеного періоду та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що йому призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №1, разом з тим, відповідач, призначаючи та розраховуючи вказану пенсію позивача безпідставно не зарахував до пільгового стажу роботи за Списком №1 ОСОБА_3 період роботи позивача слюсарем чергового та з ремонту устаткування з 01.12.2009 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт", який дає позивачеві право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, та, відповідно, здійснив невірний розрахунок цієї пенсії. При цьому, листом від 19.03.2021 року №8157-3764/Р-01/8-040021 відповідач протиправно відмовив у зарахуванні вищевказаного періоду роботи позивача до пільгового стажу у зв'язку з ненаданням позивачем уточнюючої довідки підприємства, підтверджуючої пільговий характер роботи, відповідно до п.20 постанови КМУ №637 від 12.08.1993 року “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року відкрито провадження у справі №160/7825/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
11 червня 2021 року засобами поштового зв'язку представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та просить в позові відмовити з наступних підстав.
15.01.2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернувся ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах та надав пакет необхідних документів, серед яких, зокрема: трудова книжка, уточнююча довідка №444 від 31.12.2020 року, видана приватним підприємством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", довідка про заробітну плату; копії паспорту та ІНН коду; заява про спосіб виплати пенсійних виплат; копія військового квитка; копія диплома.
Документами пенсійної справи позивача підтверджується, що з 15.01.2021 р. і по теперішній час ОСОБА_1 так і не надав довідку уточнюючу пільговий характер роботи в ТОВ "Промисловий ремонт". Таким чином, відповідач не мав законних підстав врахувати цей стаж до пільгового стажу за Списком №1.
Вказує, що за спірний період роботи в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено про те, що позивач безпосередньо був зайнятий повний робочий день на роботах передбачених Списками (розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи).
Відповідно, стаж роботи позивача за наданими документами за період роботи в ТОВ "Промисловий ремонт" не підтверджено.
29.06.2021 року засобами поштового зв'язку від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що у його трудовій, книжці стосовно періоду роботи з 01.12.2010 року по 31.03.2017 року в ТОВ «Промисловий ремонт» зроблено записи відповідно до законодавства, вказано найменування посади, період роботи, накази про прийняття та звільнення з роботи. У трудовій книжці міститься запис про те, що вказаний період за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, із зазначенням виписок з наказів №11 від 07.12.2009 року та №1/132/10 від 08.12.2014 року. Посада слюсаря чергового та з ремонту устаткування віднесена до Списку №1 п.2а-3б розділу II постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 та гл.2 розділ II постанови Кабінету Міністрів України №421 від 24.06.2016. Крім того, у трудовій книжці міститься витяг з наказів про проведену атестацію робочого місця і віднесення, займаної позивачем посади до Списку №1, що дає право на пенсії на пільгових умовах. Таким чином, позивач вказує, що запис в його трудовій книжці про роботу в період з 01.12.2010 року по 31.03.2017 року в ТОВ .«Промисловий ремонт» зроблено відповідно до вимог законодавства та містить усі відомості про право на пільгову пенсію.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , копія якого міститься в матеріалах справи.
В матеріалах справи міститься копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , якою визначено трудовий стаж останнього.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 29.10.2020 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст.114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при призначенні пенсії позивачеві до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, не зараховано період роботи слюсаря чергового та з ремонту устаткування в товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" з 01.12.2009 року по 31.03.2017 року.
У зв'язку із цим у лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відділу методології та організації роботи застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про зарахування періоду роботи з 01.12.2009 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» до страхового стажу на пільгових умовах, оскільки цей період не було враховано при призначенні йому пенсії.
Листом від 19.03.2021 року №8157-3764/Р-01/8-040021 пенсійний орган повідомив позивача про те, що з 29.10.2020 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При призначенні пенсії до пільгового стажу зараховано періоди роботи з 16.11.1994 по 30.11.2009 та з 04.08.2017 по 30.11.2020 на підставі довідки, уточнюючої пільговий характер роботи № 444 від 31.12.2020, виданої приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо - збагачувальний комбінат". Довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи за інші періоди трудової діяльності, не надавались. Зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01.12.2009 по 31.03.2017 в ТОВ "Промисловий ремонт" згідно записів в трудовій книжці немає підстав.
Позивач, вважаючи, відмову у зарахуванні вказаних періодів роботи до пільгового стажу неправомірною, та такою, що порушує гарантовані Конституцією України соціальні права позивача на пенсійне забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: основи соціального захисту.
Конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
У відповідності до вимог статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Враховуючи загальні принципи міжнародного права, викладені у наведених вище рішеннях Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах позивач не може бути позбавленим права на отримання пенсії у зв'язку з отриманням певної інформації від відповідних органів влади.
Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому
Відповідно до п.10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. N637.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Згідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , останній у спірний період працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт»:
- 01.12.2009 року - прийнятий по переводу з ВАТ «ЖЗБК» слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду на виробничу дільницю по поточним ремонтам збагачувального устаткування РЗФ-1;
- 31.03.2017 року - звільнений у зв'язку з переведенням до ТОВ «Промремонт» згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України.
На період роботи позивача на даному підприємстві діяли Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.
Відповідно до п. 2а-3б розділу ІІ постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 посада електрослюсарі (слюсарі) чергові та з ремонту устаткування віднесена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Крім того, Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 (далі Інструкція), встановлено, що у графі 3 трудової книжки "Відомості про роботу" пишеться: "прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду.
Разом з тим, відповідно до абз. 4, 5 п.2.14 Інструкції, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Про проведену атестацію робочого місця роботодавцем ТОВ «Промисловий ремонт» в трудовій книжці позивача зроблено запис (стор. 10, 11), що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №1 на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування 5 розряду на виробничій ділянці по поточним ремонтам збагачувального устаткування РЗФ-1 з посиланням на відповідні накази про атестацію робочого місця.
Таким чином, відмова у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи слюсарем черговим та з ремонту устаткування з 01.12.2009 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт", який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, викладена у листі начальника відділу з питань перерахунків пенсій №14 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 19.03.2021 року №8157-3764/Р-01/8-040021, є протиправною.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, не зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 01.12.2009 року по 31.03.2017 року, допустив протиправні дії, що призвели до порушення права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у належному розмірі. Відтак, порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи для призначення пільгової пенсії за віком спірного періоду роботи та здійснити відповідний перерахунок пенсії, з урахуванням зарахованого до пільгового стажу періоду роботи.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.
Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 908 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) від 19.03.2021 року №8157-3764/Р-01/8-040021 стосовно не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 01.12.2009 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 01.12.2009 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Промисловий ремонт" на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування та здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення - 29.10.2020 року, з урахуванням включення до пільгового стажу за Списком №1 вищезазначеного періоду, та виплатити недоотримані грошові кошти визначені за результатами перерахунку пенсії.
Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник