05 серпня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5602/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення) за період проходження служби з 29 січня 2020 року по 31 травня 2021 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб»; зобов'язання провести перерахунок та виплату грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення) за вказаний період з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (у 2020 році), на 01 січня 2021 року (у 2021 році), та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб».
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що з 03 серпня 2018 року прийнятий на службу в податкову міліцію з призначенням на посаду заступника начальника управління - начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області та з одночасним присвоєнням спеціального звання «капітан податкової міліції». Надалі, 26 серпня 2019 року, йому присвоєне чергове спеціальне звання «майор податкової міліції».
Як зазначив позивач, у зв'язку із внесеними змінами до структури та штатного розпису ГУ ДФС у Волинській області 18 червня 2020 року він призначений на посаду заступника начальника управління - начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ГУ ДФС у Волинській області, а з 09 квітня 2021 року обіймає посаду заступника начальника управління - начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області.
Грошове забезпечення (посадовий оклад та оклад за спеціальним званням) як працівнику податкової міліції встановлене згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), за змістом пункту 4 якої у первинній редакції передбачалось, що посадові оклади осіб начальницького складу податкової міліції головних управлінь ДФС в областях будуть пов'язані із розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб чи розміром мінімальної заробітної плати, встановлених Законами України «Про державний бюджет України» на 1 січня кожного календарного року, які щорічно змінюються в сторону збільшення. Однак пунктом 6 постанови Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, якою посадові оклади осіб начальницького складу податкової міліції головних управлінь ДФС розраховуються із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762,00 грн).
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, а тому з 29 січня 2020 року посадові оклади, оклади за спеціальним званням розраховуються у порядку, визначеному пунктом 4 Постанови №704 до зазначених вище змін. При цьому згідно з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», із змінами, внесеними згідно із Законом від 19 грудня 2019 року №410-ІХ, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
З наведених підстав позивач вважає, що з 29 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, що становить 2102,00 грн, а з 01 січня 2021 року - 2270,00 грн. Проте відповідач увесь цей час протиправно продовжує нарахування та виплату грошового забезпечення відповідно до положень пункту 4 Постанови №704 в редакції згідно зі змінами, внесеними Постановою №103, які з 29 січня 2020 року скасовані. У зв'язку із цим щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошове забезпечення за час тимчасової непрацездатності також виплачуються у заниженому розмірі.
Позивач зауважив, що 30 квітня 2021 року звертався до керівництва ГУ ДФС у Волинській області із заявою про перерахунок та виплату заробітної плати (грошового забезпечення), проте відповідач у проведенні такого перерахунку відмовив, що зумовило звернення до суду за захистом порушених прав.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою від 08 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її судовий розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.85-88). В обґрунтування цієї позиції вказав, що скасування у судовому порядку пункту 6 Постанови №103, якою внесені зміни до пункту 4 Постанови №704, не означає автоматичного відновлення положень, що діяли до внесення змін. Суд не наділений повноваженнями відновлювати дію нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, а Урядом не прийнято акт про відновлення дії попереднього акта та не визначено порядок відновлення регулювання відповідних правовідносин.
Визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, проходження служби яких пов'язане з присвоєнням військових/спеціальних звань, в тому числі працівників податкової міліції, належить до компетенції Кабінету Міністрів України.
Відповідач також зазначив, що здійснює виплату грошового забезпечення в порядку та на умовах, визначених Кабінету Міністрів України, та в межах асигнувань, що виділяються на утримання ГУ ДФС у Волинській області. Тому зміна порядку розрахунку розміру грошового забезпечення працівників знаходиться поза межами правових та фінансових можливостей Управління.
З урахуванням наведеного відповідач вважає, що відсутні правові підстави для проведення перерахунку позивачу грошового забезпечення з врахуванням всіх його складових з 29 січня 2020 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у 2020 та у 2021 роках.
У відповіді на відзив (а.с.92-96) позивач не погоджується із доводами відповідача та вказав на помилкове розуміння останнім юридичних наслідків скасування у судовому порядку як протиправного пункту 6 Постанови №103, яким у новій редакції викладено пункт 4 Постанови №704. Позивач наголосив, що у зв'язку із набранням чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 у відповідача виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення відповідно до положень Постанови №704 у її первинній редакції та на підставі положень приміток до додатку 1 та до додатку 14 Постанови №704, які визначають, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто на 01 січня 2020 року (у 2020 році), на 01 січня 2021 року (у 2021 році), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позивач вважає неприйнятними аргументи відповідача, які не розповсюджуються та не можуть бути застосовані до відносин та обставин, що виникають у зв'язку із визнанням протиправними та скасуванням судом нормативних правових актів виконавчої гілки влади.
Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.
Сторони із клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні не зверталися.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.
Наказом Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) від 03 серпня 2018 року №1349-о «Про прийняття на службу, присвоєння спеціального звання та призначення на посаду ОСОБА_1 » позивач прийнятий на службу в податкову міліцію та зарахований у розпорядження ГУ ДФС у Волинській області; ОСОБА_1 присвоєне спеціальне звання «капітан податкової міліції» та призначено на посаду заступника начальника управління - начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області (а.с.13-14). Цей наказ оголошено наказом ГУ ДФС у Волинській області від 06 серпня 2018 року №262-о «Про оголошення наказу ДФС України» (а.с.15-16).
Наказом ГУ ДФС у Волинській області від 26 квітня 2019 року №260-о «Про присвоєння чергового спеціального звання» ОСОБА_1 присвоєне спеціальне звання «майор податкової міліції» (а.с.17).
Наказом ДФС України від 18 червня 2020 року №731-о «Про призначення ОСОБА_1 » у зв'язку із організаційно-штатними змінами позивач 18 червня 2020 року призначений на посаду заступника начальника управління - начальника першого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління ГУ ДФС у Волинській області із встановленням посадового окладу згідно зі штатним розписом, з одночасним звільненням із попередньо займаної посади (а.с.18). Наказ оголошено наказом ГУ ДФС у Волинській області від 22 червня 2020 року №71-о «Про оголошення наказу ДФС України» (а.с.19).
Як видно зі змісту наказу ДФС України від 08 квітня 2021 року №547-о «Про призначення ОСОБА_1 », у зв'язку із внесеними змінами до структури та штатного розпису ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника управління - начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Волинській області із встановленням посадового окладу згідно зі штатним розписом, з одночасним звільненням із попередньо займаної посади (а.с.20). Наказ оголошено наказом відповідача від 09 квітня 2021 року №37-о (а.с.21).
З наведеного слідує, що позивач проходить службу в органах податкової міліції та працює в ГУ ДФС у Волинській області на посаді заступника начальника управління - начальника відділу слідчого управління та має з 26 квітня 2019 року має спеціальне звання «майор податкової міліції».
Як видно з матеріалів справи, 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва ГУ ДФС у Волинській області із заявою про перерахунок та виплату заробітної плати (належного грошового забезпечення), починаючи з 29 січня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт (а.с.64-66).
Листом від 14 травня 2021 року №118/6/03-97-10-10 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що здійснює виплату грошового забезпечення в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, та в межах асигнувань, що виділяються на утримання ГУ ДФС у Волинській області; грошове забезпечення розраховується, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а правові підстави для проведення перерахунку грошового забезпечення відсутні (а.с.67-68).
Позивач, вважаючи порушеним право на належний розмір грошового забезпечення, звернувся до суду на його захист із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує такі нормативно-правові акти.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спір у цій справі виник щодо визначення розміру грошового забезпечення позивача - працівника податкової міліції, а саме застосування розрахункової величини для обчислення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, від яких залежить обчислення щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 357.1 статті 357 Податкового кодексу України форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Механізм нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції визначає Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 17 липня 2018 року №616 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за №928/32380; далі - Порядок №616).
Як установлено пунктом 3 розділу І Порядку №616, грошове забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції (крім курсантів навчального закладу ДФС) складається з: 1) посадового окладу; 2) окладу за спеціальним званням; 3) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за спортивне звання, за почесне звання, за виконання функцій державного експерта з питань таємниць, за службу в умовах режимних обмежень; доплати за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук; доплати за вчене звання; премій; 4) одноразових додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; допомоги для оздоровлення.
За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку №616 посадові оклади особам начальницького складу податкової міліції встановлюються залежно від займаних ними посад у розмірах, установлених додатками 9-11 до Постанови №704 та визначених у штатних розписах відповідних органів ДФС, з дня призначення на відповідну посаду.
Як визначено пунктом 1 розділу ІІ Порядку №616, оклади за спеціальним званням особам рядового та начальницького складу податкової міліції встановлюються у розмірах, визначених додатком 14 до Постанови №704 (з урахуванням пункту 4 постанови №704), з дня присвоєння спеціального звання Указом Президента України або наказом органу ДФС, або наказом навчального закладу ДФС відповідно до Указу Президента України від 21 березня 2002 року №277 «Про переліки посад військовослужбовців і працівників правоохоронних органів, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського (начальницького) складу, та граничних військових і спеціальних звань за цими посадами» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114.
Постановою №704, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 (далі - тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів); схему тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції головних управлінь в областях, м. Києві та органу з обслуговування великих платників податків Державної фіскальної служби згідно з додатком 10 (далі - схема тарифних розрядів); схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Відповідно до схеми тарифних розрядів посаді заступника начальника управління чи самостійного підрозділу відповідає 44 тарифний розряд. Відповідно до тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів 44-му розряду відповідає тарифний коефіцієнт 4,48. Також згідно зі схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальним званням осіб начальницького складу спеціальному званню «майор» відповідає тарифний коефіцієнт 0,76.
Пунктом 4 Постанови №704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу, у примітці 1 додатка 1 до Постанови №704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці додатка 14 до Постанови №704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Водночас 24 лютого 2018 року набула чинності Постанова №103, пунктом 6 якої внесено зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, й до Постанови №704, а саме пункт 4 названої Постанови викладено у такій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, яка набрала законної сили 29 січня 2020 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким, зокрема вносились зміни до пункту 4 Постанови №704.
Відповідно до частин другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки 29 січня 2020 року у судовому порядку частково скасовано нормативно-правовий акт (пункт 6 Постанови №103), яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704 (викладено його в новій редакції), то залишається діяти редакція пункту 4 Постанови №704 до зазначених змін (тобто, первинна редакція), за якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу мають визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374; 2018 р., № 4, ст. 165).
Отже, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для перерахунку грошового забезпечення, у тому числі працівникам податкової міліції, відповідно до положень Постанови №704 у наведеній редакції до змін, внесених Постановою №103.
Поряд з тим, пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VІІІ), який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
При цьому згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18 в частині застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Таким чином, згідно з Постановою №704 та положеннями пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням як складових грошового забезпечення є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року, а мінімальна заробітна плата для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Відповідно до статті 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року встановлено у сумі 2102, 00 грн.
Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2021 року встановлено в сумі 2270,00 грн (для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102,00 грн).
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, зокрема, із відомостей з розрахункових листів про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за 2020 рік та січень-травень 2021 року (а.с.42-43), посадовий оклад позивача як у 2020 році, так і у 2021 році був незмінним та становив 7890,00 грн (розраховувався із застосуванням коефіцієнта 4,48 до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року). Аналогічно і оклад за спеціальним званням, який у 2020-2021 роках становив 1340,00 грн, розрахований із застосуванням коефіцієнта 0,76 до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Посадовий оклад позивача у розмірі 7890,00 грн встановлений штатним розписом, введеним в дію з 01 січня 2020 року наказом ГУ ДФС у Волинській області від 12 лютого 2020 року №6-ф (а.с.22-25); Переліком №1 змін до штатного розпису, введеним в дію з 07 травня 2020 року наказом ГУ ДФС у Волинській області від 07 травня 2020 року №32 (а.с.26-29); штатним розписом на 2020 рік, введеним в дію з 21 жовтня 2020 року наказом відповідача від 21 жовтня 2020 року №94 (а.с.32-35); штатним розписом на 2021 рік, введеним в дію з 11 лютого 2021 року наказом ГУ ДФС у Волинській області від 11 лютого 2021 року №16 (а.с.36-40).
Отже, наведене засвідчує ту обставину, що посадовий оклад позивача та оклад за спеціальним званням з 29 січня 2020 року і надалі визначені, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (у 2020 році, починаючи з 29 січня 2020 року) та не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (у 2021 році). Тобто, відповідач при виплаті позивачу грошового забезпечення застосовує нечинну (скасовану у судовому порядку) норму, яка визначала розмір посадових окладів, окладів за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У 2020 - 2021 роках позивачу виплачувалася надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, яка встановлена у розмірі 10 відсотків від посадового окладу згідно з наказом ГУ ДФС у Волинській області від 25 червня 2020 року №28-ф «Про встановлення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень» (була скасована наказом ГУ ДФС у Волинській області від 06 квітня 2021 року №10-ф, а згідно з наказом ГУ ДФС у Волинській області від 12 квітня 2021 року №12-ф з 09 квітня 2021 року знову встановлена у тому ж розмірі) (а.с.46-48).
З відомостей з розрахункових листів про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за 2020 рік та 2021 рік також вбачається, що йому щомісячно виплачувалася надбавка за вислугу років у розмірі 35 відсотків посадового окладу та окладу за спеціальним званням.
Крім того, відповідно до наказу ГУ ДФС у Волинській області від 09 жовтня 2020 року №112-в «Про надання відпустки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 » (а.с.49) позивачу надано одну календарну добу чергової відпустки за 2020 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.
Як визначено пунктом 1 глави 2 розділу V Порядку №616, допомога для оздоровлення надається особам начальницького складу податкової міліції один раз на календарний рік під час надання чергової відпустки в розмірі місячного грошового забезпечення. Згідно з пунктом 1 розділу VII Порядку №616 розмір виплат за кожний день відпустки визначається з розрахунку одноденного розміру грошового забезпечення на день початку відпустки.
Також у грудні 2020 року на підставі наказу ГУ ДФС у Волинській області №58-ф від
17 грудня 2020 року «Про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» ОСОБА_1 надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення (а.с.50).
Відповідно до положень пункту 1 глави 1 розділу V Порядку №616 матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається особам начальницького складу податкової міліції один раз на календарний рік у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
У 2020-2021 роках позивачу виплачувалося грошове забезпечення за час тимчасової непрацездатності, що слідує з довідки про облік робочого часу та розрахункових листів про нарахування та виплату грошового забезпечення (а.с.41-43).
Згідно з пунктом 1 розділу VI Порядку №616 за особами начальницького складу податкової міліції за час тимчасової непрацездатності зберігається грошове забезпечення в розмірі, встановленому на день початку хвороби, без урахування премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, але не більше чотирьох місяців поспіль, крім випадків, коли законодавством України передбачено більш тривалі строки перебування
Таким чином, виплата щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошового забезпечення за час тимчасової непрацездатності напряму залежить від розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а тому виплата останніх у неналежному розмірі має наслідком виплату у неналежному розмірі і інших видів грошового забезпечення.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначені обставини та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд у цій справі дійшов переконання, що відповідач безпідставно здійснив виплату грошового забезпечення позивача, застосовуючи механізм обчислення посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначений Постановою №704, з урахуванням розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, при цьому допускаючи помилкове тлумачення положень нормативно-правових актів у зв'язку із скасуванням у судовому порядку пункту 6 Постанови №103. Неправильне обчислення з 29 січня 2021 року посадового окладу та окладу за спеціальним званням впливає на розмір щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, грошового забезпечення за час тимчасової непрацездатності.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а в разі невиконання або неналежного виконання рішення щоб не виникала необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З урахуванням наведеного, виходячи з повноважень суду, визначених частиною другою статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправним дій відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошового забезпечення за час тимчасової непрацездатності), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та зобов'язання ГУ ДФС України у Волинській області провести перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення з 29 січня 2020 року, виходячи з посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (у 2020 році), на 01 січня 2021 року (у 2021 році), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб» (з урахуванням раніше проведених виплат).
Підстав для розподілу судових витрат відповідно до частини першої статті 139 КАС України у справі немає (відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, а докази про понесення позивачем інших судових витрат відсутні).
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС України у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління ДФС України у Волинській області
щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошового забезпечення за час тимчасової непрацездатності), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язати Головне управління ДФС України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року перерахунок та виплату грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошового забезпечення за час тимчасової непрацездатності), виходячи з посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (у 2020 році), на 01 січня 2021 року (у 2021 році), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб» (з урахуванням раніше проведених виплат).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк