Справа № 676/3470/21
Номер провадження 3/676/1525/21
03 серпня 2021 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Черепахін В.О., при секретарі судового засідання Гаврушко І.І., за участю потерпілої ОСОБА_1 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та її захисника - фахівця у галузі права Баблонюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області матеріали об'єднаної справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, стосовно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, працюючої керівником гуртків Кам'янець-Подільського міського еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Хмельницької області, розлученої, на утриманні двоє повнолітніх та одна неповнолітня дитина,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №527758 від 31 травня 2021 року, складеного ст. ДОП СДОП ВП Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чернецьким А.М., ОСОБА_2 15.05.2021 року о 10 год. 35 хв., перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_2 , зробила написи фарбою з нецензурними словами в адресу ОСОБА_1 на стіні та дверях її квартири, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №527757 від 31 травня 2021 року, складеного ст. ДОП СДОП ВП Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чернецьким А.М., ОСОБА_2 17.05.2021 року близько 11 год., перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_2 , зробила написи фарбою з нецензурними словами в адресу ОСОБА_1 та вимастила двері її квартири фекаліями, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 винність у вчиненні адміністративних правопорушень не визнала та згідно ст.63 Конституції України відмовилася давати пояснення.
Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що проживає в квартирі АДРЕСА_3 . 15 травня 2021 року близько 10 год. 30 хв. виявила, що хтось фарбою розмалював вхідні двері її квартири та написав на стінах під'їзду нецензурні та образливі слова на її адресу. Про даний факт вона відразу ж повідомила свого друга ОСОБА_3 , який по прибуттю викликав поліцейських. 17 травня 2021 року близько 11 години, знаходячись у своїй квартирі, відчула запах багна. Відчинивши вхідні двері своєї квартири, виявила, що вони вимащені багном, а стіни під'їзду розписані фарбою нецензурними та образливими словами на її адресу. Про даний факт вона знову відразу ж повідомила ОСОБА_3 , який по прибуттю викликав поліцейських. Хто саме вчинив зазначенні надписи не бачила, але вважає, що це зробила колишня дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , з якою вона перебуває у неприязних відносинах і яка поширює в соціальних мережах серед її друзів та знайомих про неї неправдиві чутки, в тому числі і ті, які були написані на стіні під'їзду її помешкання.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні дав аналогічні пояснення потерпілої ОСОБА_1 , повідомивши, що із потерпілою ОСОБА_1 зустрічається, а із своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 перебуває в неприязних відносинах. Також вважає, що надписи на стіні під'їзду та вхідних дверях помешкання ОСОБА_1 зробила ОСОБА_2 , хоча ні він, ні ОСОБА_1 цього не бачили.
Заслухавши пояснення потерпілої та свідка, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так, підставою адміністративної відповідальності є вчинення особою діяння, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбачене КУпАП (ст., ст. 8, 9 цього Кодексу).
Положеннями ст.9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Санкція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Тому, через суворість санкції цієї статті її слід відносити до фактично кримінальних правопорушень з усіма гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане підтверджується рішеннями ЄСПЛ «Гурепка проти України» та «Лучанінова проти України», які в силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковими до застосуванню судами України.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд .
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
Принцип «презумпції невинуватості» закріплений і в ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом п.3.2. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 передбачено, що збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, передбаченому законом. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
ОСОБА_2 вину в інкримінованому їй правопорушенні не визнала, а тому виходячи з презумпції невинуватості, їївина має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що установлений законами України, які в своєму системному взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення за ст. 173 КУпАП.
За ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються наконституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В даній конкретній справі обов'язок щодо збирання доказів був на поліцейському Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чернецькому А.М., оскільки він порушив провадження в об'єднаній справі за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_2 .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 527758 складеного 31 травня 2021 року ст. ДОП СДОП ВП Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чернецьким А.М., 15.05.2021 року о 10 год. 35 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_2 , зробила написи фарбою з нецензурними словами в адресу ОСОБА_1 на стіні та дверях її квартири, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
А згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 527757 складеного 31 травня 2021 року, ст. ДОП СДОП ВП Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чернецьким А.М., 17.05.2021 року ОСОБА_2 близько 11 год., перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_2 , зробила написи фарбою з нецензурними словами в адресу ОСОБА_1 та вимастила двері її квартири фекаліями, чим порушила громадський порядок та спокій громадян, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Поряд з цим, окрім протоколів про адміністративне правопорушення, складених ст. ДОП СДОП ВП Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чернецьким А.М., до провадження не долучено жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував ті обставини, що саме ОСОБА_2 15.05.2021 року о 10 год. 35 хв. та 17.05.2021 року о 11 год. 00 хв. порушила громадський порядок та спокій громадян, а саме зробила написи фарбою з нецензурними словами в адресу ОСОБА_1 та вимастила двері її квартири фекаліями.
Пояснення потерпілої ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 про те, що на їх думку зазначенні у протоколах про адміністративні правопорушення дрібні хуліганські дії вчинила саме ОСОБА_2 , оцінюються судом критично, оскільки вони не підтвердженні будь-якими належними та допустимими доказами. До того ж, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебуває зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у тривалих неприязних відносинах, а останні проживають однією сім'єю. Факт проживання ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 не заперечив у судовому засіданні сам ОСОБА_3 , а також цей факт підтвердила сама ОСОБА_1 під час звернення 15 травня 2021 року до Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області із усною заявою про пошкодження її майна, зокрема як вбачається із протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15 травня 2021 року (а.с.12) ОСОБА_1 заявила, що саме колишня дружина її співмешканця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 розмалювала її двері.
Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебуває з потерпілою ОСОБА_1 та її співмешканцем - своїм колишнім чоловіком ОСОБА_3 у тривалих неприязних відносинах, зазначена обставина свідчить про зацікавленість потерпілої та свідка у притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Долучені ж до матеріалів справи протоколи прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15 та 17 травня 2021 року (а.с.13,2) підтверджують лише факт звернення потерпілої ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій заяві з усними заявами про пошкодження 15.05.2021 року близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_2 вхідних дверей ОСОБА_1 шляхом їх розмалювання та про те, що 17 травня 2021 року близько 11 години невідома особа розписала стіни в під'їзді будинку нецензурними словами та вимастила багном двері заявниці.
Крім того, із долучених до матеріалів провадження та досліджених у судовому засідання фотознімків (а.с.6,17,18) встановлено, що на них зафіксовано надписи з нецензурною лексикою на стіні сходового маршу та якісь вхідні двері, проте матеріали перевірки не містять жодних даних про дату та місце здійснення фіксації події, ким вона здійснюється та на яких процесуальних підставах, а матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних про долучення фотознімків до провадження.
Що стосується долучених до матеріалів справи рапортів ст. ДОП СДОП ВП Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чернецького А.М. від 31 травня 2021 року (а.с.5,16), в яких останній зазначає, що в ході перевірки було встановлено, що саме ОСОБА_2 вчинила зазначені у протоколах про адміністративне правопорушення дрібні хуліганські дії, то рапорт працівника поліції не є процесуальним джерелом доказів, а є документом внутрішнього документообігу Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області.
А будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у справі відсутні, судом такі докази не встановлені. До того ж, в рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
При цьому, як вбачається із матеріалів об'єднаної справи про адміністративне правопорушення, поліцейський Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області Чернецький А.М., на якого в даній конкретній справі був покладений обов'язок щодо збирання доказів, оскільки він порушив провадження в справі за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_2 , обмежився лише опитуванням потерпілої ОСОБА_1 , дорученням до матеріалів справи протоколів прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію та неоформлених у процесуальний спосіб фотознімків місця події. Проте, ним не зафіксовано належним чином у процесуальний спосіб місце події, не встановлено та не опитано жодних свідків - можливих очевидців події, що ним могло бути зроблено шляхом проведення поквартирного обходу під'їзду, на стінах якого було вчинено надписи, та при використанні інших повноважень, які йому надані статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію».
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, застосовуючи закріплений вст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суддя дійшов переконання, що провадження у об'єднаній справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173КУпАП.
Керуючись п.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП,
Закрити провадження в об'єднаній справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, щодо ОСОБА_2 за відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Черепахін В.О