Справа № 766/13054/21
н/п 2-з/766/431/21
про забезпечення позову
05 серпня 2021 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рядча Т.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Позивач звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа державний реєстратор Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Суханов Дмитро Миколайович про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та державної реєстрації права власності.
Разом з подачею позову позивач подав заяву, в якій просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно -трикімнатну квартиру, загальною площею: 54,1 кв.м.; житловою площею: 40,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та заборони державним реєстраторам, державним га приватним нотаріусам та будь-яким іншим особам, в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, проводити державну реєстрацію прав та/або вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на набуття, зміну чи припинення речових прав, щодо нерухомого майна: трикімнатної квартири, загальною площею: 54,1 кв.м.; житловою площею: 40,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вказана вище справа. Згідно інформаційної №267540676 від 26.07.2021 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 , наразі перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер запису: №41703354 про право власності, який внесено до відповідного реєстру державним реєстратором Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області Сухановим Д.М. Вказує на те, що відповідачем як іпотекодержателем незаконно було вжито заходи звернення стягнення на майно, у результаті чого він був протиправно позбавлений права власності на житлове майно - квартиру, у зв'язку з чим він просить суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та державну реєстрацію права власності відповідача на квартиру. Також зазначає, що право власності на квартиру зареєстроване за відповідачем, тобто нерухоме майно на даний час не перебуває під будь-яким обтяженням чи забороною, а тому відповідач у будь-який час може його відчужити на користь третіх осіб. Невжиття заходів забезпечення позову може спричинити реалізацію спірної квартири, що спричинить негативні наслідки для нього. На його думку, з метою недопущення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду на його користь, а також ефективного захисту його порушених прав та інтересів позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву та дослідивши надані заявником докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до роз'яснень наданих в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням особі, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.
Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду від 19.02.2021 року №643/12369/19.
З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суд вважає, що заява за про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме шляхом заборони відчуження квартири.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Заборонити державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам та будь-яким іншим особам, в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, проводити державну реєстрацію прав та/або вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на набуття, зміну чи припинення речових прав щодо нерухомого майна: трикімнатної квартири, загальною площею: 54,1 кв.м.; житловою площею: 40,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Суддя: Т.І.Рядча