Справа №766/22892/17
Пров. №2/766/2823/21
28 липня 2021 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Савчук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою,
Позивачка ОСОБА_1 28.12.2017 року звернулася до суду з позовом, в якому просила усунути їй перешкоди у користуванні квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення з квартири відповідача ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначила, що відповідно до заповіту посвідченого 13.11.2014 року ОСОБА_3 , якій на праві власності належала квартира АДРЕСА_2 , на випадок своєї смерті заповіла дану квартиру своєму сину - ОСОБА_4 . Окрім того, у вказаному заповіті ОСОБА_3 зобов'язала свого сина - ОСОБА_4 надати ОСОБА_1 право довічного проживання у спірній квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. ОСОБА_4 на сьогодні є громадянином Російської Федерації та проживає в м.Санкт-Петербург та у зв'язку зі своєю роботою не може приїхати до України для оформлення права власності на квартиру. Проте, відповідно до довіреності від 24.11.2014 року ОСОБА_4 уповноважив її оформити спадкові права на майно, що залишилось після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та надав право їй представляти його інтереси з питань управління та експлуатації квартири, що розташована за вищевказаною адресою. Вважає, що на підставі заповіту та довіреності має право користуватися спірною квартирою. Щодо відповідача, то останній шляхом підроблення рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем зареєстрував за собою право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Реєстрацію права власності на вищевказану квартиру за ОСОБА_2 було скасовано постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 року. Однак, незважаючи на те, що відповідач не є власником спірної квартири та навіть не зареєстрований в ній, він продовжує проживати у ній, тим самим чинить перешкоди їй у її праві проживання у вказаній квартирі.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Гаврилова Д.В. від 05.02.2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 24.09.2018 року у зв'язку з тим, що суддя Гаврилов Д.В. не може продовжувати розгляд справи, у зв'язку із закінченням строку дії повноважень судді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №766/22892/17.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2018 року, головуючим у справі визначена суддя Рядча Т.І.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Рядчої Т.І. від 25.09.2018 року справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 14.11.2018 року через те, що суддя Рядча Т.І. не може продовжувати розгляд справи, оскільки перебуває на лікарняному, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №766/22892/17.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2018 року, головуючим у справі визначена суддя Хайдарова І.О.
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Хайдарової І.О. від 15.11.2018 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 30.01.2019 року у зв'язку з тим, що суддя Хайдарова І.О. не може продовжувати розгляд справи, у зв'язку із закінченням строку дії повноважень судді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №766/22892/17.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2019 р., головуючим у справі визначена суддя Ус О.В.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.02.2019 року справу прийнято до провадження судді Ус О.В. в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.04.2019 року судове засідання відкладено, витребувано у приватного нотаріуса належним чином завірену копію спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .
26.04.2019 року від приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Комаренко А.М. надійшла належним чином засвідчена копія спадкової справи №67/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
19.10.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому вказав, що позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволені позову. Вказав, що у відповідності до приписів ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, ОСОБА_4 вважається таким, що не прийняв спадщину за заповітом. Крім того, оскільки ОСОБА_4 не прийняв спадщину, відповідно ОСОБА_1 є такою, що не набула права довічного проживання у спірній квартирі.
Ухвалами Херсонського міського суду Херсонської області від 22.03.2021 року у задоволенні клопотань представника відповідача адвоката Лапко Е.М. про відкладення, зупинення розгляду справи, залучення третьої особи відмовлено за необгрунтованість; вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження, змінено судове засідання за суттю підготовчим засіданням; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представником позивачки подано заяву про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представником відповідача подано заяву про розгляд справи у відсутність, просив відмовити у задоволенні позову.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_3 на підставі свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло виданого 10.06.1994 року Фондом комунального майна м. Херсона та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24.12.2012 року державним нотаріусом Другої Херсонської державної нотаріальної контори Дергільовою О.Г. за реєстровим №1-3007, належить квартира АДРЕСА_2 (арк. справи 17,18).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 22.11.2014 року (арк. справи 20).
З матеріалів спадкової справи №67/2014 заведеної приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко А.М. щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 встановлено наступне.
24.11.2014 року до приватного нотаріуса Комаренко А.М. звернувся ОСОБА_4 з заявою в якій вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 на день її смерті залишилось спадкове майно, а саме квартира за місцем її останнього проживання, житловий будинок та відповідна земельна ділянка АДРЕСА_3 , грошові вклади та інше майно, яке вона заповіла йому за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко А.М. 13.11.2014 року за реєстровим №1394, яке він приймає (арк. справи 72).
Відповідно до заповіту посвідченого 13.11.2014 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко А.М. за реєстровим №1394, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 та належну їй на праві приватної власності житловий будинок та відповідну земельну ділянку АДРЕСА_3 заповіла ОСОБА_4 , при цьому спадкоємця ОСОБА_4 зобов'язано надати право довічного проживання у кімнаті №3 житловою площею 12,00 кв.м квартири АДРЕСА_2 та у кімнаті №1-5 житловою площею 7,8 кв.м. житлового будинку АДРЕСА_3 з правом користування місцями загального користування ОСОБА_1 (арк. справи 77).
06.09.2016 року адвокатом Радіновичем В.І. на ім'я начальника Херсонського міського ВП ГУНП в Херсонській області подано заяву про кримінальне правопорушення, в якій вказано, що 30.08.2016 року ОСОБА_2 звернувся до Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області з заявою щодо реєстрації права власності на своє ім'я на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення суду по справі №668/44215/16-ц, видане 17.02.2016 року Суворовським районним судом м. Херсона. Проте, згідно відповіді Херсонського міського суду Херсонської області на адвокатський запит повідомлено, що справа №668/44215/16-ц у Суворовському районному суді м. Херсона не зареєстрована та відповідно і рішення на підставі якого ОСОБА_2 зареєстрував на своє ім'я право власності на вищевказану квартиру судом не виносилось. Таким чином ОСОБА_2 шахрайським шляхом та шляхом підробки рішення Суворовського районного суду м.Херсона та пред'явлення державному реєстратору підробленого рішення суду заволодів нерухомим майно, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , чим спричинив ОСОБА_4 матеріальні збитки (арк. справи 9-10).
Згідно Витягу з кримінального провадження №12016230040004965, 07.09.2016 року до ЄРДР внесено відомості про те, що ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволодів нерухомим майном, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 чим спричинив ОСОБА_4 матеріальний збиток на суму 800000,00 грн. (арк. справи 11).
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 року справа №821/1643/16, скасовано рішення державного реєстратора Білозерської районної державної адміністрації Суховано Д.М. №31206806 від 02.09.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано запис про право власності №16193560 за ОСОБА_2 на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 13-16).
Відповідно до акту складеного ОСББ «Райна», за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не зареєстрований, але дійсно проживає (арк. справи 85).
Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У статті першій Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло.
Згідно ст. 41 Конституції України, ч. 1ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
На підставі ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З викладених в позовній заяві обставин вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом права на користування майном, яке їй не належить, у заповіті посвідченому 13.11.2014 року зазначено, що ОСОБА_1 має право довічного проживання у кімнаті №3 житловою площею 12 кв.м квартири АДРЕСА_2 , позивачка просить усунути їй перешкоди у праві користування повністю квартирою АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 391 ЦК України лише власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. До теперішнього часу, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухома майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №171066372, станом на 20.06.2019 року значиться ОСОБА_3 , тобто спадкодавець. За матеріалами спадкової справи спадщина прийнята ОСОБА_4 , але свідоцтво про право на спадщину останнім не отримано.
За змістом статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Відповідно до статті 1233 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов'язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
Тобто, спадкоємець ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , прийнявши спадщину за заповітом після її смерті, зобов'язаний надати право постійного проживання у кімнаті № 3 житловою площею 12.00 кв.м квартири АДРЕСА_4 , з правом користування місцями загального користування ОСОБА_1 .
За ч. ст. 402 ЦК України сервітут (право користування чужим майном) може бути встановлений заповітом.
Тобто, право користування кімнатою № 3 та місцями загального користування квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 виникло на підставі заповіту.
Квартира є частиною спадщини, яку прийняв ОСОБА_4 , а тому він є її власником з часу її відкриття. Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення ОСОБА_4 прав користування та володіння належним йому на праві власності майном, відсутність реєстрації права власності на зазначену квартиру зумовлює лише обмеження у праві розпорядження нею.
Таким чином, фактичним власником квартири є ОСОБА_4 та між ним та ОСОБА_1 виникли правовідносини щодо користування частиною квартири, які засновані на сервітутному праві ОСОБА_1 .
Право користування часитною житлового приміщення не надає ОСОБА_1 прав власника житлового приміщення, в тому числі і права звернення до суду з позовом про виселення осіб, які безпідставно проживають у спірній квартирі, таке право має лише власник житла. Довіреність, видана ОСОБА_4 ОСОБА_1 на представництво його інтересів з питань управління, обслуговування та експлуатації спірної квартири, бути його представником в суді не надає ОСОБА_1 права бути позивачем у цій справі.
Тобто, з позовом про виселення ОСОБА_2 за наявності передбачених законом підстав має право звернутися ОСОБА_4 , а не ОСОБА_1 .
Статтею 15 ЦК України гарантовано право кожного на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право мирного володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Тобто, вказані норми цивільного законодавства у своїй сукупності передбачають можливість захисту права власності особи, якій це право належить відповідно до вимог законодавства та не визнається або оспорюється іншими особами та породжує в даному випадку підставу для звернення за захистом свого права. У свою чергу з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 не будучи власником майна, а відповідно особою, чиє право порушено, звернулася до суду за захистом права власності без належної правової підстави.
Звертаючись до суду із позовом, позивачкою не надано жодних доказів, що діями відповідача порушено її права та вона має ставити питання про виселення особи з житлового приміщення, власником якого є інша особа, а вона має лише сервітутне право користування частиною цього приміщення.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову, та вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.
Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
Рішення в повному обсязі складено 06 серпня 2021 року.
Керуючись ст. 3, 6, 29, 15, 16 ЦК України, ст. 9, 61, 64, 65, 71,72 ЖК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 -284 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 . місце проживання: АДРЕСА_5 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про усунення перешкод у користуванні квартирою відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Херсонський міський суд Херсонської області з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. В. Ус