Справа № 654/2041/21
Провадження №2/654/924/2021
про забезпечення позову
06 серпня 2021 року Суддя Голопристанського районного суду Херсонської області Данилевський М.А., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 , про забезпечення позову,-
На розгляд Голопристанському районному суду Херсонської області надійшла позовна заява адвоката Крамчаніна Олександра Вячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Перший український банк", треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, разом із заявою про забезпечення позову.
Представник заявника просить забезпечити позов, шляхом зупинення стягнення, на підставі виконавчого напису нотаріуса №37441 від 17.11.2020 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "Перший Український банк" заборгованості в розмірі 11632,37 грн..
У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 ЦПК України, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника за захистом яких останній звернувся до суду.
Як вбачається із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку) підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Отже, заявник як боржник виконавчого провадження, в судовому порядку оскаржує виконавчий документ, що є прямою підставою для прийняття рішення про забезпечення позову в порядку п.6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
Враховуючи те, що предметом спору є оскарження виконавчого документа, на підставі якого здійснюється стягнення на належне позивачу майно, то суд приходить до висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову у формі зупинення такого стягнення може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим ефективний захист та поновлення оспорюваних прав заявника, за захистом яких він звернувся, а відтак заява представника заявника про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника заявника Крамчаніна Олександра Вячеславовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №37441 від 17.11.2020 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "Перший Український банк" заборгованості в розмірі 11632,37 грн..
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Голопристанський районний суд Херсонської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
СуддяМ. А. Данилевський