05.08.2021
Справа № 652/584/21
Провадження № 2-а/652/5/21
05 серпня 2021 року Високопільський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - Дригваль В.М.,
за участю секретаря - Гапич В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт.Високопілля, адміністративний позов ОСОБА_1 до Бериславського РВП Головного Управління Національної поліції у Херсонській області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
До Високопільського районного суду Херсонської області, як адміністративного суду, звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Бериславського РВП Головного Управління Національної поліції у Херсонській області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, серії БАБ №977426 від 24.06.2021 року у виді штрафу за ч.5 ст.121 КУпАП, зазначивши про те, що близько 11.00 год., 24 червня 2021 року, рухаючись на власному автомобілі ЗАЗ-11020617, державний номерний знак НОМЕР_1 , по правій стороні вулиці Мельнична в смт.Архангельське, де стояв службовий автомобіль ДАСТЕР, без проблискових маячків був зупинений старшим інспектором СРПП ВП №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, старшим лейтенантом поліції Повстяним І.О., який повідомив, що він не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 "в" ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП. Потім зачитав права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Після ознайомлення з правами, він заявив клопотання проте, що потребує захисника, на що поліцейський погодився та сказав, що має на це право, але було складено постанову про порушення ним правил дорожнього руху за ч.5 ст.121 КУпАП, на що він заперечував та наполягав на участі захисника(адвоката), але поліцейський обмежив його права не надавши можливості участі захисника при розгляді справи про адміністративне правопорушення, вручивши під підпис копію постанови про накладення адміністративного стягнення. Просить суд: визнати дії старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, старшого лейтенанта поліції Повстяного Ігоря Олександровича - неправомірними; скасувати постанову старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, старшого лейтенанта поліції Повстяного Ігоря Олександровича від 24.06.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №977426 від 24.06.2021 року за ч.5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. та закрити провадження у справі.
Ухвалою судді від 05 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено слухання справи до судового розгляду.
До початку розгляду справи в судовому засіданні від позивача ОСОБА_1 та його представика, адвоката Янковського Валерія Андрійовича, який діє на підставі Ордеру серії ХС №017519 від 12.07.2021 року, надійшли заяви в яких просять суд розглянути справу у їх відсутності, наполягають на задоволенні, та додатково зазначивши, що від відповідача не надійшли докази на запреречення позовних вимог (а.с.28, 30).
У встановлений судом строк відповідачем не надано відзив на адміністративний позов, як і доказів на заперечення позовних вимог..
Відповідач, Бериславський районний відділ поліції ГУНП в Херсонській області, представника в судове засідання не направив по невідомій суду причині, будучи двічі належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи у відсутність представника не надано і як вважає суд без поважної причини.
Відповідно до ст.205 КАС України, ч.3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: п. 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, які долучені та надані до матеріалів справи позивачем, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
- Як убачається із копії Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №977426 від 24.06.2021 року, наданої позивачем (а.с.5), винесеної о 11 год. 10 хв. старшим інспектором СРПП ВП №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області старшим лейтенантом поліції Повстяним Ігорем Олександровичем, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому, що останній 24.06.2021 року, о 11 год. 00 хв. в смт Архангельске по вул.Мельничній, керуючи т.з. «ЗАЗ-11020617», державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобом пасивної безпеки, був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 «в» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП. Постановив прийняте по справі рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення штраф у розмірі 510 гривень, на підставі ст.307, ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом п'ятнадцяти днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 1020 грн. У графі 7.До постанови додаються: відсутні будь які записи. У графі 8. Про роз'яснення прав, передбачених ст.268 КУпАП та 9.Про отримання копії постанови, зазначено підпис правопорушника в тому числі про отримання копії постанови.
Разом з тим, відповідачем до суду не надано для дослідження матеріали справи про аміністративне правопорушення, а саме оригінал постанови серії БАБ №977426 від 24.06.2021 року, а також докази на підтвердження вчинення правопорушення ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП, передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду/Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, в якій Колегія суддів Верховного Суду Касаційного Адміністративного Суду, вважає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП є недоведеним.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як убачається із матеріалів справи, належних та допустимих доказів того, що саме водій ОСОБА_1 не був пристебнутий ременем безпеки, як у постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначено, а також не надано відповідачем і в судове засідання в ході розгляду адміністративного позову по суті.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до підпункту 9 ч.1 ст.31 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з пунктом 2 ч.1 ст.40 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Крім того, згідно Наказу МВС України №1026 від 18.12.2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису»,(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999), розділом II. Порядок застосування портативних відеореєстраторів та карт пам'яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів, передбачено: п.4. Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. п.5. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
При цьому, відеозапису та інших доказів на підтвердження порушення позивачем п.2.3 «в» ПДР України, з боку відповідача до суду не надано, отже порушення позивачем п.2.3 «в» Правил дорожнього руху України не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому зафіксоване у постанові про накладення адміністративного стягнення порушення позивачем правил дорожнього руху не знайшло своє підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
А тому, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні бути зазначені саме у постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем до суду не надано.
При цьому, у разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу, повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.
Всупереч даним вимогам, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належних доказів на обґрунтування законності винесеної постанови та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу, до суду не надано та не долучено до матеріалів справи.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова(в копії) по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху, передбаченого п.2.3 «в» ПДР України.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може бути прийнятною до розгляду, як доказ, за відсутності інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Крім того, судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що надав відповідачу відповідне письмове клопотання у своєму пояснені. При цьому із досліджених матеріалів справи вбачається, що інспектором поліції не було вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
На думку суду, такі дії інспектора поліції порушують права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і тим самим, свідчать про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що має наслідком скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ненадання поліцейським можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №524/9827/16-а.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 , в частині скасування постанови старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, старшого лейтенанта поліції Повстяного Ігоря Олександровича від 24.06.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №977426 від 24.06.2021 року за ч.5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналіз зазначеної норми вказує на можливість стягнення судового збору, як судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України з відповідача ГУНП в Херсонській області на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн., що підтверджені копією банківської квитанції про оплату від 29.06.2021 року (а.с.4)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 251, 252, 247, 258, 268, 286 КУпАП, ст.71, 72, 77, ст.ст.121, 139, 242-244, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бериславського РВП Головного Управління Національної поліції у Херсонській області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити у повному обсязі.
-Визнати дії старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, старшого лейтенанта поліції Повстяного Ігоря Олександровича - неправомірними.
-Скасувати постанову старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області, старшого лейтенанта поліції Повстяного Ігоря Олександровича від 24.06.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №977426 від 24.06.2021 року за ч.5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. та закрити провадження у справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бериславського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) мешканця АДРЕСА_1 ( зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , судові витрати по сплаті позивачем судового збору в сумі 454 (Чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Згідно ч.4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: В.М. Дригваль