Справа № 648/952/21
Провадження № 2/648/545/21
05 серпня 2021 року смт Білозерка
Білозерський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Рибас А.В.,
за участю секретаря Ербес Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білозерка Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, мотивуючи його тим, що відповідач ОСОБА_2 є його батьком, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 06.04.2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м.Херсона, актовий запис №147, а він продовжує навчання та є студентом денної форми в Державному навчальному закладі «Вище професійне училище №2 м.Херсона» з терміном навчання по 23.06.2022 року. Посилаючись на те, що у зв'язку з навчанням позивач несе додаткові витрати, пов'язані з проїздом до навчального закладу, харчуванням, придбанням канцелярського приладдя та підручників, а його постійне перебування в навчальному закладі з метою отримання освіти не дає йому змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно себе забезпечити всім необхідним, просив стягнути з відповідача на його користь аліменти в розмірі ј частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви і до досягнення ним 23-х років, за умови, що останній продовжить навчання.
Ухвалою судді від 26.05.2021 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що не має можливості сплачувати аліменти на утримання сина, який продовжує навчання, оскільки є пенсіонером, офіційно не працює та має на утриманні неповнолітню дитину на користь якої сплачує ј від отриманої пенсії, яка після всіх відрахувань складає 1557 грн., в обгрунтування своїх заперечень долучив копії відповідних документів.
Дослідивши надані сторонами письмові докази та оцінивши їх з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у їх взаємозв'язку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1, ч.6, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, якими є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно із статтею 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06.04.2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Суворовського районного управління юстиції м.Херсона, відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №147).
Згідно довідки, виданої Музиківською сільською радою Білозерського району Херсонської області від 02.04.2021 року за вих.№325 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір'ю ОСОБА_3 та сестрою ОСОБА_4 .
Відповідно до довідки №371, виданої 10.03.2021 року заступником директора з НР Державного навчального закладу «Вище професійне училище №2 м.Херсона» Литвинов О.О. навчається в Державному навчальному закладі «Вище професійне училище №2 м.Херсона» за професією «Штукатур; лицювальник-плиточник; муляр» з 02.09.2019 року по 23.06.2022 року. З довідки також вбачається, що останній знаходиться на неповному державному забезпеченні на денній формі навчання.
З довідки №48 виданої 30.03.2021 року директора Державного навчального закладу «Вище професійне училище №2 м.Херсона», вбачається, що ОСОБА_1 отримує стипендію, з якої утримується витрати на дворазове харчування в їдальні закладу.
Суд, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження його позовних вимог, вважає що позивачем не надано будь-яких доказів щодо виду та розміру витрат, пов'язаних з навчанням та того, що він має потреби у коштах на своє утримання в зв'язку з навчанням, а також доказів, які обґрунтовують зазначений позивачем розмір аліментів та підтвердження наявності у відповідача можливості надавати таку допомогу позивачу.
В постанові Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі № 635/1139/17 (провадження № 61- 350св17) щодо стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд зазначив, що, не надання будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у повнолітньої дитини потреби в матеріальній допомозі саме у зв'язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо) може стати підставою для відмови у задоволенні позовної заяви про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання після досягнення повноліття.
З наданої відповідачем копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , виданого Управлінням внутрішніх справ в Херсонській області, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років з 05.07.2000 року.
Судом також встановлено, що ОСОБА_5 , має неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь якої з відповідача стягуються аліменти в розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.02.2015 року і до досягнення дитиною повноліття. З матеріалів справи також вбачається, що відповідач має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дочки в сумі 27046 грн. 51 коп., про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №5137268 від 23.06.2016 року.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ст.200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає встановленим факт навчання позивача, який не досяг 23 річного віку, у вищому навчальному закладі, разом з тим, на переконання суду, позивачем не доведено наявність потреби у матеріальній допомозі, в тому числі у визначеному позивачем розмірі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач знаходиться на неповному державному забезпеченні та отримує стипендію, з якої утримуються витрати на дворазове харчування у закладі освіти, а також будь-яких доказів на підтвердження своїх витрат у зв'язку з навчанням суду не надав, зокрема витрат понесених на проїзд, проживання, придбання підручників тощо, крім того, позивачем не надано будь-яких доказів, що майновий стан відповідача дозволяє йому надавати останньому вказану матеріальну допомогу.
Разом з тим, судом встановлено та підтверджується наданими доказами, що відповідач є пенсіонером та не має іншого доходу, що сторонами не заперечувалося, не займається підприємницькою діяльністю, при цьому відповідач має неповнолітню дитину, на утримання якої відповідач сплачує аліменти, в зв'язку з чим суд вважає, що покладення на відповідача обов'язку сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини на період його навчання, є надмірним для відповідача та може привести до порушення права інших осіб на отримання належного утримання, в зв'язку з чим, суд дійшов переконання, що у відповідача відсутня можливість надавати матеріальну допомогу позивачу.
Враховуючи встановлені судом обставини та положення сімейного законодавства, що регулюють питання обов'язків батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, приймаючи до уваги матеріальне становище сторін, неможливість батька надавати матеріальну допомогу, суд вважає, що позов позивача про стягнення аліментів на його утримання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 263-265, 272, 277-279 ЦПК України, на підставі ст. ст.ст.182, 199-200 Сімейного кодексу України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рибас А.В.