Справа № 606/1398/21
04 серпня 2021 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (об'єднана територіальна громада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (об'єднана територіальна громада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна, у якому просять: визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/9 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/9 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог, вказують на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору, у якому головою 1/2 частини була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та станом на 15 квітня 1991 року в її частині двору проживали та були зареєстровані: внучки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та головою іншої 1/2 частини була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_5 заповіту за життя не складала.
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та все майно, яке належить їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось та все на що вона матиме право за законом на користь ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все належне їм майно, зокрема на вказаний житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами.
Після смерті ОСОБА_4 отримати в приватного нотаріуса Теребовлянського районного нотаріального округу Гордєєвої Людмили Іванівни свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач ОСОБА_1 не може через те, що 1/2 частина вказаного житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами зареєстрована за колгоспним двором, який складається з двох членів, головою якого є ОСОБА_3 .
Враховуючи вказані обставини, позивачі звернулись до суду для визнання права власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.
Ухвалою суду від 09 липня 2021 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 04 серпня 2021 року.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_1 адвокат Базан Д.Д. в судове засідання не з'явились, однак подали заяву, у якій просили справу розглядати за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.
Представник відповідача Теребовлянської міської ради Тернопільської області (об'єднана територіальна громада) в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І. в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно копії Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 10 вересня 1991 року, виданого виконавчим комітетом Кобиловолоцької сільської Ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР, половина житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , належить до колгоспного двору, що складається з 2-х членів, головою якого є ОСОБА_3 . Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Кобиловолоцької сільської Ради народних депутатів № 20 від 23 липня 1991 року (а.с.27).
Згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації за № 218 від 22 червня 2021 року, житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , є колгоспним двором, що складається з 2-х членів, головою якого є ОСОБА_3 , на підставі Свідоцтва на право особистої власності, виданого 10 вересня 1991 року Кобиловолоцькою сільською радою на підставі рішення № 20 від 23 липня 1991 року, зареєстровано Тернопільським ОО БТІ 10.09.1991 за реєстровим №418 (а.с. 30).
Згідно копії Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 10 вересня 1991 року, виданого виконавчим комітетом Кобиловолоцької сільської Ради народних депутатів Тернопільської області Української РСР, половина житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , належить до колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_4 . Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Кобиловолоцької сільської Ради народних депутатів № 20 від 23 липня 1991 року (а.с.28).
Згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації за № 217 від 22 червня 2021 року, житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , є колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_4 , на підставі Свідоцтва на право особистої власності, виданого 10 вересня 1991 року Кобиловолоцькою сільською радою на підставі рішення № 20 від 23 липня 1991 року, зареєстровано Тернопільським ОО БТІ 10.09.1991 за реєстровим №418 (а.с. 29).
Відповідно до довідок №09-04/21/319 від 01 липня 2021 року, №09-04/21/278 від 08 червня 2021 року, виданих Теребовлянською міською радою Тернопільської області, станом на 15 квітня 1991 рік в 1/2 частині будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 та є колгоспним двором, проживали і були зареєстровані: голова колгоспного двору ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її внуки: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . На день смерті ОСОБА_3 , яка проживала і була зареєстрована по АДРЕСА_1 , разом з нею були зареєстровані та проживали її внучки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , сестра ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14, 26).
Відповідно до довідок №09-04/21/320 від 01 липня 2021 року, №09-04/21/273 від 07 червня 2021 року, виданих Теребовлянською міською радою Тернопільської області, станом на 15 квітня 1991 рік в 1/2 частині будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 та є колгоспним двором, проживала і була зареєстрована голова колгоспного двору ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ОСОБА_4 проживала і була зареєстрована одна по АДРЕСА_1 (а.с. 15, 25).
Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 22 червня 2021 року, виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 , вищевказаний житловий будинок має загальну площу 83,1 кв.м., з якої житлова - 45,40 кв.м. (а.с.31-36).
Відповідно до висновку про вартість майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , станом на 25 червня 2021 року становить 49070 (сорок дев'ять тисяч сімдесят) грн (а.с.37).
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.
Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно частини другої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що 1/2 житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 належав до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого були ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відтак, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належало по 1/3 частки половини житлового будинку кожному, тобто по 1/6 частці будинку.
Також, за наявними у справі матеріалами підтверджено, що 1/2 частина житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 належав до суспільної групи «колгоспний двір», членом якого була ОСОБА_4 .
Відтак, ОСОБА_4 належала половина житлового будинку, тобто 3/6 частки будинку.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Жовтневе, Теребовлянського району, Тернопільської області, УРСР та її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.21).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у с.Жовтневе Теребовлянського району Тернопільської області УРСР та її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.22).
Згідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_10 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 та її матір'ю є ОСОБА_3 (а.с.24).
ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_12 », що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 31 липня 1971 року виконавчим комітетом Жовтневої сільської ради депутатів трудящих Теребовлянського району Тернопільської області (а.с.23).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_13 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Жовтневе, Теребовлянського району, Тернопільської області та її батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_14 (а.с.17).
Судом встановлено, що ОСОБА_13 уклала шлюб з ОСОБА_15 і після його реєстрації їй присвоєно прізвище « ОСОБА_16 ». В подальшому шлюб було розірвано.
ОСОБА_17 та ОСОБА_18 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_19 », що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого повторно 29 липня 2003 року (а.с.19).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , ОСОБА_20 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Жовтневе, Теребовлянського району, Тернопільської області та її батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_14 (а.с.16).
ОСОБА_21 та ОСОБА_20 зареєстрували шлюб і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_22 », що підтверджується копією Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 , виданого 04 травня 1994 року (а.с.18).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 , виданого Кобиловолоцькою сільською радою Теребовлянського району, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Кобиловолоки, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.10).
Заповіту на вказаний житловий будинок ОСОБА_3 за життя не склала. Після її смерті відкрилась спадщина.
Відповідно до роз'яснень, даних в пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
З огляду на вищезазначені нормативні положення, норми ЦК України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року, а якщо спадщина була прийнята до 1 січня 2004 року - застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.
Враховуючи дату смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) порядок спадкування її майна регулюється нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Згідно статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.
Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Статтею 530 ЦК УРСР в редакції 1963 року передбачено, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Згідно із статтями 548-549 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до статті 553 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).
Враховуючи вказане, після смерті ОСОБА_3 її частку у житловому будинку (1/6) успадкувала рідна сестра ОСОБА_4 згідно статті 530 ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 , виданого виконавчим комітетом Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Кобиловолоки, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.11).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.
За життя ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем Кобиловолоцької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 23 березня 2005 року, за яким належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та все майно, яке належить їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось та все на що вона матиме право за законом на користь ОСОБА_1 (а.с.12).
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Теребовлянського районного нотаріального округу Гордєєвою Л.І. за № 346/02-31 від 25 червня 2021 року, вбачається, що нотаріус не може видати ОСОБА_1 свідоцтво на право власності за заповітом на 1/2 житлового будинку, розташований по АДРЕСА_1 , у зв'язку з не визначенням частки майна, що підлягає успадкуванню після смерті ОСОБА_4 , спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку згідно статті 1241 ЦК України відсутні, померла у шлюбі не перебувала (а.с.13).
Оскільки ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому до правовідносин щодо спадкування після її смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) 2003 року.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності до частини першої статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що право позивачів має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на майно.
За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
Пунктом 1 частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивачі не можуть реалізувати своїх прав, їхні права підлягають судовому захисту, а позов до задоволення частково шляхом визнання: за ОСОБА_1 права власності на 5/6 частин житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з яких 4/6 частини в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка помела ІНФОРМАЦІЯ_2 та 1/6 частина як за членом колишнього колгоспного двору; за ОСОБА_2 права власності на 1/6 частину житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 як за членом колишнього колгоспного двору.
Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 4, 5, 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268 ЦК України, статтями 120-126, 524, 525, 530, 548, 549, 553 ЦК УРСРв редакції 1963 року суд,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Теребовлянської міської ради Тернопільської області (об'єднана територіальна громада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/6 частини житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 ;
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 ;
Відповідач: Теребовлянська міська рада Тернопільської області (об'єднана територіальна громада), код ЄДРПОУ - 04058456, місцезнаходження: вулиця Князя Василька, 104 а, місто Теребовля, Тернопільська область;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Тернопільської області Гордєєва Людмила Іванівна, місцезнаходження: вулиця Кн.Василька, 92 прим.№3, місто Теребовля, Тернопільська область.
Повний текст рішення суду складено 04 серпня 2021 року.
Суддя А.В.Мельник