Справа № 461/4492/21
05.08.2021 року Галицький районний суд м. Львова
у складі: головуючої судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Львові кримінальне провадження / внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021141050000837 від 18.05.2021 року / про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ігарка, Красноярського краю, Російської Федерації, росіянина, громадянина Російської Федерації, раніше неодноразово судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
обвинувачений ОСОБА_4 , 18.05 2021, приблизно о 09.15 год, перебуваючи поблизу будинку №1, що по вул. Шпитальній у м.Львові, маючи умисел на заволодіння чужим майном, повторно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом обману потерпілого ОСОБА_5 , під виглядом здійснення телефонного дзвінка, заволодів його мобільним телефоном марки «Huawei» (ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ) вартістю 450 євро, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 18.05.2021 становить 15 300 грн, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.
Потерпілий ОСОБА_5 подав суду заяву, у якій просить судові засідання проводити без його участі.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив володіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, повне визнання вини. Обставини, що обтяжують покарання - не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що характеристика в ОСОБА_4 формальна; на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває.
Відповідно до ст.65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відтак, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, конкретних обставин справи, відношення обвинуваченого до своїх дій, інших пом'якшуючих вину обставин, суд дійшов висновку, що покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових злочинів. Окрім того, можливим є застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та встановленням іспитового терміну, а також з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні немає. Цивільний позов не заявлявся.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбуття призначеного покарання із випробуванням та визначити 1 (один) рік іспитового строку.
Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Huawei» (ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , на задній кришці якого наявний надпис «HUAWEI LEICA» та камера із спалахом, в якому були вставлені SIM-картки із абонентськими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 - залишити потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1