Іменем України
20 липня 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дмитрієвої М.М., за участю секретаря Джос І.Ю.,
справа № 333/4073/19
провадження № 2/333/61/21
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - адвокат Артеменко Євген Анатолійович
відповідач - ОСОБА_2
представник відповідача - адвокат Жидкова Лілія Іванівна
представник третьої особи - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, -
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною.
В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне.
Позивач є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На початку 2017 року відповідач ОСОБА_2 забрав доньку, після чого не повертає її позивачу та не дозволяє зустрічатися, через що вона була вимушена звернутися до Органу опіки та піклування адміністрації Запорізької міської ради по Комунарнському району із заявою про встановлення порядку побачень із дитиною, на підставі чого було затверджено графік, який відповідач добровільно не виконує.
Намагання позивача шляхом добровільного врегулювати спору не надали бажаного результату, оскільки при спробі налагодити відносини із донькою, відповідач чинить опір позивача.
Позивач просить: зобов'язати ОСОБА_2 усунути їй перешкоди у спілкуванні із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступними способами: зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступними способами: 1) визначити днями побачень матері з донькою - 4 рази на місяць другий та четвертий тиждень місяця з 10 години 00 хвилин суботи до 19 години 00 хвилин неділі за місцем мешкання позивача з правом відвідування культурних та розважальних закладів; визначити спільний відпочинок матері з донькою 20 днів у літній період часу із виїздом до оздоровчих закладів, до моря; 2) визначити спільний відпочинок матері з донькою по 4 дні у періоди весняних, осінніх та зимових канікул під час навчального року за місцем мешкання позивача з правом відвідування культурних та розважальних закладів; 3) визначити спільний відпочинок матері з донькою на зимові свята, а саме кожний другий новий рік та кожне друге Різдво; 4) визначити спільний відпочинок матері з донькою в день народження доньки за місцем мешкання позивача з правом відвідування культурних та розважальних закладів; 5) зобов'язати відповідача завчасно, та не пізніше одного тижня з моменту настання події, інформувати позивача про зміну дитиною навчального закладу, номеру телефону, а також місця проживання.
Відзив на позовну заяву
07 листопада 2019 року до суду надійшов відзив, в якому вказано, що з 16 березня 2010 року по 01 грудня 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу за взаємною згодою сторін донька перейшла проживати із позивачем, відповідач добровільно надавав матеріальну допомогу на утримання доньки. Факт самостійного виховання доньки позивачем не влаштовував відповідача, у результаті чого з середини січня 2017 року він забрав дитину до себе, разом із яким вона до теперішнього часу проживає. Причиною проживання дитини із відповідачем були факти знущання позивача над дитиною. Позивач часто залишала дома дитину одну, била її, тягала за волосся, а в лютому 2017 року забрала у дитини кошти, які їй подарував відповідач. Про вказані обставини дитина повідомила матір відповідача. Між дитиною та відповідачем склалися добрі стосунки, відповідач створив належні умови для життя, розвитку та виховання дитини. Спілкуватися з мамою дитина не бажає. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 серпня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
09 січня 2020 року ухвалою суду клопотання відповідача про допит малолітньої ОСОБА_6 задоволено, заяву про виклик свідків задоволено частково, викликано у судове засідання ОСОБА_7 , підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 09 березня 2021 року явка відповідача ОСОБА_2 визнана обов'язковою.
У судове засідання на 20 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 , повідомлена своєчасно та належним чином, не з'явилася, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності. У попередніх судових засіданнях вказала, що з часу, коли дитина почала проживати із відповідачем, відповідач перешкоджає їй приймати участь у вихованні дитини. Вона відвідує школу, бажає спілкуватися із дитиною.
Відповідач, повідомлений своєчасно та належним чином, у судове засідання на 20 липня 2021 року не прибув, причини його неявки суду не відомі. У попередніх судових засіданнях надавав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, проти задоволення позову заперечував, проте зазначив, що якщо дитина виявить намір спілкуватися із матір'ю, перешкоджати не буде. На теперішній час дитина спілкуватися із матір'ю не бажає.
Представник третьої особи, повідомлена своєчасно та належним чином, у судове засідання не прибула, до суду надала заяву про проведення судового засідання за її відсутності.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису згідно зі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
Установлені судом фактичні обставини у справі
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що є матір'ю відповідача. Вони проживають разом із онукою ОСОБА_1 . У спілкуванні позивача із донькою вони не перешкоджають, вона приходить до них один раз у три-чотири тижні. Проте дитина спілкуватися із матір'ю не бажає, ховається від неї.
Допитана у судовому засідання малолітня ОСОБА_3 показала, що приблизно з семи років мешкає з батьком, з матір'ю не спілкується близько чотирьох років, оскільки вона її ображала., бажання спілкуватися немає. Пам'ятає, що у 2017 році вони з матір'ю їздили відпочивати на море до м. Бердянськ, проте їхати вона не хотіла. Спілкується із своєю бабусею по матері, яка приходить до них у гості приблизно щотижня. Вони разом гуляють, а коли погода погана, то перебувають у будинку. Якщо б їй запропонували намалювати батька та матір, то для малювання батька використовувала б червоний колір, бо він піклується про неї, а для матері - чорний, коричневий та синій. Вона відвідує школу та гурток із танців.
У свідоцтві про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Згідно із відповіді КЗ «Запорізький обласний центр соціально - психологічної допомоги» ЗОР від 11 січня 2018 року, за період з 18 грудня 2017 року по 10 січня 2018 року у центрі відбулося п'ять зустрічей із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка під час діагностичного обстеження була активна, відкрита та захопливо спілкувалася. При спробі встановлення відношення дитини до матері, дитина вказаної теми уникала. На малюнках матір ніколи не зображувала. Під час зустрічей дитина демонструвала бажання бути ближче до батька.
Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 16 січня 2018 року № 12, ОСОБА_1 встановлені побачення із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожну п'ятницю о 16 годині 00 хвилин до 17 години 00 хвили, або в будь - який інший день та час за домовленістю між батьками. Зазначено, що побачення із дитиною потрібно проводити у присутності батька.
Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району від 25 лютого 2019 року № 122, ОСОБА_1 встановлені побачення із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожну п'ятницю о 16 годині 00 хвилин до 17 години 00 хвили, або в будь - який інший день та час за домовленістю між батьками. Зазначено, що побачення із дитиною потрібно проводити у присутності батька.
Згідно із довідкою Запорізької гімназії № 11 Запорізької міської ради Запорізької області від 26 квітня 2019 року, ОСОБА_3 навчається у закладі третій рік, до школи дитину привозить батько, дитина навчається на достатньому та середньому рівні. До уроків готується, проте не систематично. Інколи домашні завдання не виконує. Коли дівчина бачить матір, то тікає та ховається у класі. На контакт із матір'ю не іде.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2019 року місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено разом із батьком ОСОБА_2
09 липня 2021 року Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Комунарському району надано висновок, в якому вказано, що орган опіки та піклування вважає за доцільне встановити ОСОБА_1 побачення з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступним порядком: беручи до уваги той факт, що мати з донькою не спілкуються тривалий час, з метою налагодження контакту зобов'язати батьків протягом трьох місяців провести роботу з психологами та дитиною. Протягом цього періоду побачення дитини з матір'ю проводити в присутності психолога у час та дні, визначені психологом для консультацій; після проходження роботи з психологом - 4 рази на місяць щосуботи з 10 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин за місцем мешкання позивача з правом відвідування культурних та розважальних закладів без присутності відповідача; визначити спільний відпочинок матері з донькою 10 днів у літній період часу із виїздом до оздоровчих закладів, до моря без присутності відповідача; визначити зустріч матері з донькою в день народження доньки протягом двох годин за домовленістю між батьками з правом відвідування культурних та розважальних закладів; в будь-який інший час проводити зустрічі матері з дитиною за домовленістю між батьками з урахуванням думки дитини.
Позиція суду та нормативно - правове обґрунтування
Так, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Преамбулою, ст.ст. 5, 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов'язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина 1 ст. 3 Конвенції про права дитини).
Згідно із ст. 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Статтею 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
Згідно зі ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
У свою чергу, відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
При цьому, згідно з ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтями 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відтак, чинним законодавством України закріплено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини.
Законодавством також встановлений обов'язок батьків або інших осіб, з якими проживає дитина не чинити перешкоди у здійсненні батьками прав щодо виховання дитини та правовий механізм захисту цього права у випадку його порушення у судовому порядку.
Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
За змістом ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
В ході судового розгляду справи представником органу опіки та піклування було надано висновок.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Із системного тлумачення ч.1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини», ст.ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 04 квітня 2018 року у справі №520/1890/16-ц).
Так, в ході розгляду даної цивільної справи, судом як із пояснень сторін, так і з матеріалів справи, встановлено, що станом на даний час між позивачем та відповідачем існують напружені стосунки.
В той же час, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивач активно і стабільно виявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із донькою.
Доказів негативної характеристики особи позивача суду не надано.
Жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право матері на спілкування із малолітньою дитиною, чи обставин, які б свідчили про спілкування матір'ю з дитиною, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, судом не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять.
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18.
Відтак, збалансовуючи найвищі інтереси дитини з врахуванням її права на спілкування та виховання не тільки з боку батька, а й з боку матері, з її правом на участь у вихованні, суд приходить до висновку про те, що висновок органу опіки та піклування є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини, не порушуючи та не обмежуючи їх, не порушує та не обмежує розумного й справедливого балансу між інтересами дитини та інтересами матері, пов'язаними з реалізацією її не тільки права, а й обов'язку, на виховання дитини, зважаючи на вік і стать дитини.
В той же час, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, насамперед вік дитини та її психологічний та емоційний стан, тривале не спілкування із матір'ю, суд вважає за доцільне перші три місяці встановити роботу батьків та дитини із психологом.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача завчасно, та не пізніше одного тижня з моменту настання події, інформувати позивача про зміну дитиною навчального закладу, номеру телефону, а також місця проживання.
Суд зауважує, що в матеріалах справи міститься інформація стосовно місця проживання та місця навчання дитини, а тому а задоволення позову в цій частині забезпечить право позивача на інформацію про порядок виховання та утримання дитини, яке відповідно має мати дитини.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, шляхом визначення порядку спілкування дитини, викладеному у висновку органу опіки та піклування.
Розподіл судових витрат.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 24, 105, 112, 114-115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 223, 247, 265, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкування з дитиною - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати батька ОСОБА_2 та матір ОСОБА_1 протягом трьох місяців з дня набрання рішення законної сили провести роботу з психологами та дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протягом цього трьохмісячного періоду побачення дитини ОСОБА_3 з матір'ю ОСОБА_1 проводити у присутності психолога у час та дні, визначені психологом для консультацій.
Визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- чотири рази на місяць щосуботи з 10 години до 19 години за місцем мешкання позивача з правом відвідування культурних та розважальних закладів;
- спільний відпочинок матері ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 15 днів у літній період часу із виїздом до оздоровчих закладів, до моря без присутності відповідача ОСОБА_2 ;
- зустрічі матері ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 в день народження доньки протягом трьох годин за домовленістю між батьками з правом відвідування культурних та розважальних закладів без присутності відповідача ОСОБА_2 ;
- визначити спільний відпочинок матері ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_3 кожний другий новий рік.
Зобов'язати ОСОБА_2 завчасно, не пізніше одного тижня з моменту настання події, повідомляти ОСОБА_1 про зміну дитиною місця проживання, місця навчання та номеру телефону доньки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду складено 02 серпня 2021 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва