Справа № 308/10231/21
2/308/2812/21
05 серпня 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:
секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя стягнення коштів.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просив накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіль марки Fiat, моделі Punto, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , які просить поділити між ним та відповідачем згідно з прзовною заявою.
В обгрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що йому стало відомо про те, що відповідачем ОСОБА_2 вчиняються дії по відчуженню спірного майна, що може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому з метою виключення недопущення порушення законних прав та інтересів ОСОБА_1 вважає, що існує необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову.
Дослідивши та оцінивши подану заяву та додані до неї документи, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачений захід забезпечення позову у виді накладення арешту на майно.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову,
який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Водночас, пунктом 4 зазначеної вище постанови визначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Із позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є поділ спільно набутого за час шлюбу майна подружжя: житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , автомобіля марки Fiat, моделі Punto, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Однак, додані до позовної заяви та заяви про забезпечення позову документи не доводять, що станом на дату подання заяви, житловий будинок, який просить поділити заявник перебуває у власності одного з подружжя.
Окрім цього, як на підставу для вжиття заходу забезпечення позову, ОСОБА_1 навів обставини того, що йому стало відомо про те, що відповідачем вчиняються дії по відчуженню спірного майна, що може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача, за захистом яких він звернулася до суду. Водночас, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 вчиняються дії по відчуження спірного майна останній не надав. З обставин, викладених в заяві про забезпечення позову також не вбачається які дії вчиняються відповідачем по відчуженню спірного майна, яким чином заявнику стало відомо про такі дії.
Приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Слід констатувати, що наявність спору про поділ майна подружжя сам по собі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що подана заява є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 19, 149, 150, 151, 175, 177, 187, 274, 277 ЦПК України, суддя,
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.І. Зарева