Справа № 161/10336/21
Провадження № 2/161/2981/21
(заочне)
02 серпня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кирилюк В.Ф.
при секретарі - Самолюк І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню-
ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «ФК «ФАКТОР ГРУП», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги мотивує тим, що 03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з неї на користь відповідача заборгованість за кредитним договором №40778 від 23.03.2012 року грошових коштів в сумі 11467,38 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2125 грн., прострочена заборгованість за комісією в розмірі 9342,26 грн, строкова заборгованість за відсотками в розмірі 0,12 грн. Стягнення заборгованості здійснюється за період з 17.11.2017 року по 10.12.2019 року. Виконавчий напис нотаріуса зареєстрований в реєстрі за №20030.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Р.В. від 22.02.2021 року відкрито виконавче провадження №64590132.
Вважає, що приватний нотаріус при вчинені виконавчого напису не переконався у безспірності заборгованості, не витребував належного розрахунку заборгованості, а тому порушив вимоги Закону України «Про нотаріат» при вчиненні такого напису.
На підставі наведеного, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню - виконавчий напис № 20030 від 03 лютого 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Горай О.С..
Позивач подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Просить суд позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечила.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи не подали.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.03.2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Терра Банк» було укладено кредитний договір №40778, відповідно до умов якого банком надано позивачу кредитні кошти у розмірі 3000 грн. (а.с. 6-8).
03.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №20030, яким звернено стягнення на користь ТзОВ «ФК «ФАКТОР ГРУП» за переданими зобов'язаннями ПАТ «Терра Банк» заборгованості на суму 11467,38 грн., в тому числі: прострочена заборгованістьза сумою кредиту в розмірі 2125 грн., протсрочена заборгованість за комісією в розмірі 9342,26 грн, строкова заборгованість за відсотками в розмірі 0,12 грн. (а.с.9).
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний виконавчий напис був пред'явлений стягувачем до виконання та приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. постановою від 22.02.2021 року відкрито виконавче провадження (а.с. 11).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі ж правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.
У спірних правовідносинах судом встановлено, що позивач не погоджується з сумою заборгованості, яка виникла за неналежне виконання умов кредитного договору від 23 березня 2012 року.
Відтак, наданий відповідачем розрахунок заборгованості без проведеної калькуляції боргу за кожний період, що включає тіло кредиту, нараховану комісю та відсотки не може бути належним доказом безспірного боргу, а тому безпідставно взято нотаріусом при вчинені виконавчого напису.
Таким чином, на момент вчинення нотаріусом Гораєм О.С. виконавчого напису у боржника ОСОБА_1 не була підтверджена належними доказами наявність безспірної заборгованості за кредитним договором, що є обов'язковою умовою для його вчинення.
Виходячи із вищевикладеного, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Гораєм О.С. з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77, 78, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 288, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст. 15, 16, 18 ЦК України, Закону України «Про нотаріат», Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 03 лютого 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 20030 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП» заборгованості за кредитним договором №40778 від 23.03.2012 року в сумі 11467,38 грн..
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП» на користь ОСОБА_1 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири грн.) судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП» в дохід держави 908 грн. (дев'ятсо вісім грн.) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ГРУП», код ЄДРПОУ - 40911449, адреса місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, 45;
Третя особа - Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35.
Повний текст судового рішення складено та підписано 06 серпня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк