06 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 495/7728/19
провадження № 61-12808ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Жданової В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Васильєвим Павлом Олеговичем, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Васильєвим П. О., на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, здана до поштового відділення зв'язку 29 липня 2021 року, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 390 ЦПК України.
У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що копію постанови Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року отримав 29 червня 2021 року, у підтвердження чого надає конверт поштової кореспонденції.
Частиною другою статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки без своєчасного отримання копії оскаржуваного судового рішення заявник позбавлений можливості як визначення необхідності подання касаційної скарги, так і її мотивування, що є обов'язковим елементом касаційної скарги згідно з вимогами статті 392 ЦПК України, він підлягає поновленню.
Разом з цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником судовий збір у розмірі, визначеному підпунктом 7 пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», не сплачений.
У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на те, що розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу, у підтвердження чого надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків Державної податкової служби України про суми виплачених доходів № 176/15-32 від 19 липня 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Наведені заявником доводи не дають підстав для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки таке звільнення за наведеної вище норми можливо лише для позивача - фізичної особи, однак ОСОБА_1 у справі є відповідачем.
Ураховуючи викладене, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва П. О. про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом заявленого позову є вимога майнового характеру - відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 тис. грн.
Тому розмір судового збору за подання позову майнового характеру становив не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, 768, 40 грн (1 921 х 0,4 = 768,4).
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (768, 4 х 200% = 1 536,8).
Таким чином, за подання касаційної скарги за вимогу майнового характеру заявник має сплатити судовий збір у розмірі 1 536, 80 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Предметом заявленого позову є п'ять вимог немайнового характеру:
- визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , інформацію, поширену ОСОБА_1 у відеозаписі під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_1»», яка розміщена у мережі Інтернет на веб-сайті Facebook;
- визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права та принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 , інформацію, поширену ОСОБА_3 у відеозаписі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1»», яка розміщена у мережі Інтернет на веб-сайті Facebook;
- зобов'язання ОСОБА_4 протягом п'яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили вилучити недостовірну інформацію про ОСОБА_2 , що була розміщена нею у мережі Інтернет на веб-сайті Facebook;
- зобов'язання ОСОБА_4 протягом п'яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_2 , шляхом розміщення від свого імені у групі соціальної мережі Facebook « ІНФОРМАЦІЯ_2 » заголовку: «Спростування. Інформація, поширена у відеозаписі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1»», є недостовірною;
- зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 протягом п'яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати недостовірну інформацію щодо ОСОБА_2 , яка була повідомлена ними у відеозаписі під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_1»», у той же самий спосіб, в який вона була поширена.
Тому розмір судового збору за подання позову немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 842 грн (1 921 х 0,4 х 5= 3 842).
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (3 842 х 200% = 7 684).
Таким чином, за подання касаційної скарги за вимоги немайнового характеру заявник має сплатити судовий збір у розмірі 7 684 грн.
Враховуючи, що предметом заявленого позову пред'явлено вимогу майнового характеру та вимоги немайнового характеру, частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги майнового та немайнового характеру (1 536,8 + 7 684 = 9 220,8).
Отже, заявник має сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9 220, 80 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначений статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 , подане представником - адвокатом Васильєвим Павлом Олеговичем, про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 лютого 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого представником - адвокатом Васильєвим Павлом Олеговичем, про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Васильєвим Павлом Олеговичем, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 лютого 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 червня 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк до 06 вересня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Жданова