Ухвала
Іменем України
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 593/80/21
провадження № 61-12043ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 червня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,
ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження шляхом заміни стягувача його правонаступником у справі № 2-22/10, у якій 12 лютого 2010 року Бережанським районним судом було постановлено рішення про стягнення солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості в сумі 12 486, 53 доларів США, що еквівалентно 100 017,10 грн; 951,77 грн судового збору та 252 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення по розгляду справи. Також зазначило, що внаслідок ліквідації ПАТ КБ «Надра», припинення його основної діяльності, зміни всього керівництва, закриття територіальних відділень, звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників та виконання функцій фонду з відчуження великої кількості активів було втрачено оригінали виконавчих листів, виданих Бережанським районним судом про стягнення із боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу по вищевказаному кредитному договору та із вказаних вище підстав також було пропущено строк пред'явлення вказаних виконавчих листів до виконання.
У зв'язку з вищезазначеним ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» просило замінити стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» у справі № 2-22/10, видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Бережанський районний суд Тернопільської області ухвалою від 06 квітня 2021 року заяву ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» задовольнив частково.
Замінив стягувача ПАТ «КБ «Надра», його правонаступником ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» у виконанні рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2010 року у справі № 2-22/2010 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 26/2007-МКБ від 03 вересня 2007 року.
Видав дублікати виконавчих листів з виконання рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2010 року у справі № 2-22/2010 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 26/2007-МКБ від 03 вересня 2007 року.
Тернопільський апеляційний суд постановою від 18 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без задоволення.
Ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2021 року залишив без змін.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13 липня 2021 року засобами поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 червня 2021 року у вказаній вище справі, в якій просили скасувати ці судові рішення та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункти 8, 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 реалізували своє право на апеляційний перегляд ухвали Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2021 року.
Стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвали судів першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України).
Таким чином, оскарження ухвал суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, після їх перегляду в апеляційному суді, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі №337/5253/13-ц (провадження №61-10084сво18).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Водночас у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 червня 2021 року в частині заміни сторони (стягувача) виконавчого провадження та видачі дубліката виконавчого листа необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).
За змістом частини першої статті 512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину.
Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Отже, підставою для заміни сторони її правонаступником є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 0417/7776/2012 (провадження № 61-5419ск21).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Місцевий суд, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку стосовно того, що ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» набуло всіх прав кредитора ПАТ КБ «Надра» на отримання виконання зобов'язання за кредитним договором № 26/2007-МКБ від 3 вересня 2007 року, боржниками за яким є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Щодо видачі дублікатів виконавчих листів, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Частиною четвертою-п'ятою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Тлумачення частини четвертої та п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у постановах про повернення виконавчих документів стягувачу, від 18 вересня 2019 року та від 24 вересня 2019 року зазначено, що вони можуть бути повторно пред'явлені до виконання в строк до 18 вересня 2022 року та відповідно до 24 вересня 2022 року.
З 05 червня 2015 року ліквідація ПАТ КБ «НАДРА» здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно акту складеного уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» всі документи по претензійно-позовній роботі та стягненню заборгованості через органи виконавчої служби по боржниках за відступленими кредитними договорами, які були в наявності в ПАТ «КБ «Надра», передано ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» при укладенні договору про відступлення прав вимоги за актом приймання-передачі оригіналів документів до вказаного договору. Інші виконавчі документи були втрачені під час проведення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» через зміну керівництва, закриття територіальних відділень банку та звільнення всіх місцевих співробітників, що здійснювали судовий супровід кредитних справ.
Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи положення частин першої та п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк повторного пред'явлення виконавчих листів до виконання до 18 вересня 2022 року та відповідно до 24 вересня 2022 року, тобто строк звернення їх до виконання ще не закінчився.
Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку стосовного того, що строк пред'явлення виконавчих листів до виконання не сплив.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 квітня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 червня 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
В. С. Висоцька
А. І. Грушицький