Ухвала
05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 495/123/14-ц
провадження № 61-12301ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
розглянувши касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року за заявою позивача ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в обслуговуванні та користуванні житловим будинком, земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності,
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області ухвалою від 07 грудня 2015 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнив, заборонив ОСОБА_2 та будь-яким особам здійснювати будь-які будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті.
Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ухвалою від 16 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2015 року про забезпечення позову задовольнив, роз'яснив ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2015 року таким чином, що заборона на проведення будь-яких будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті відноситься до утворюючих нових будівель та споруд та не стосується проведення робіт по знесенню самочинного будівництва та приведення житлового будинку до первинного стану.
Одеський апеляційний суд постановою від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2020 року скасував, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2015 року про забезпечення позову - відмовив.
ОСОБА_1 16 липня 2021 року засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у вказаній вище справі, в якій просила скасувати цю постанова, а ухвалу суду першої інстанції від 16 січня 2020 року залишити без змін.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення.
Частиною першою статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Ураховуючи викладене, ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2020 року про роз'яснення судового рішення, яка віднесена до категорії ухвал, вказаних у пункті 21 частини першої статті 353 ЦПК України, після її перегляду в апеляційному порядку, не входить до переліку ухвал, які є предметом оскарження у касаційному порядку.
Тому, не може бути предметом перегляду у касаційному порядку постанова апеляційного судувід 17 червня 2021 року, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали, яка не підлягає касаційному оскарженню (в силу вимог пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 17 червня 2021 року за заявою позивача ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в обслуговуванні та користуванні житловим будинком, земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
В. С. Висоцька
А. І. Грушицький