Ухвала
Іменем України
04 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 382/1536/19
провадження № 61-12866ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року в частині зупинення провадження про призначення судової автотоварознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_2 78 612,94 грн майнової шкоди та 100 000 грн моральної шкоди.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 05 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 212,51 грн майнової шкоди та 5 000 грн моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Оскарженою ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року клопотання ОСОБА_2 про призначення судової автотоварознавчу експертизу задоволено. На вирішення експерта поставити наступне питання: Яка дійсна вартість матеріального збитку (відновлювального ремонту), станом на день проведення експертизи, завданого власнику автомобіля VOLKSWAGEN JETTA 2014 року виробництва, VIN-код (номер кузова) НОМЕР_1 , седан-В, сірого кольору, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 23 червня 2019 року в м. Яготині Київської області? Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що експертиза у справі проведена не була, оскільки експерту у визначений час не надано об'єкту дослідження.
02 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року, у якій в частині зупинення провадження у справі на час проведення експертизи, у якій, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції в частині зупинення провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала про призначення автотоварознавчої експертизи є протиправною, а тому межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Зупинення провадження у справі скасовується з підстав порушення права сторони на розгляд справи у розумний строк.
У відкритті касаційного провадження на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року в частині зупинення провадження у справі на час проведення експертизи слід відмовити з таких мотивів.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (пункт 9 частини першої статті 253 ЦПК України).
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті до з'ясування обставин, що мають значення для справи, які можуть бути встановлені лише експертом.
Оскільки оскарженою ухвалою суду апеляційної інстанції призначено судову експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд реалізував право, передбачене пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України, зупинити провадження у справі, що не може вважатися порушенням норм процесуального права. Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 липня 2021 року в частині зупинення провадження про призначення судової автотоварознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. Ю. Тітов